Постанова

від 11.12.2014 по справі 826/4124/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4124/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С. К.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Губської О. А., Грибан І. О.

за участю секретаря: Тур В. В.

представника позивача Турчинської Л. П., представника відповідача Мосунова Ю. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 р. у справі за адміністративним позовом науково-виробничої та комерційної фірми "Лакс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003732290, № 0003742290 від 18.03.2013 р., -

В С Т А Н О В И В :

Науково-виробнича та комерційна фірма "ЛАКС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003732290, № 0003742290 від 18.03.2013 р.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 р., у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.06.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2013 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2013 р. скасовано, справу № 826/4124/13-а направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 р. адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржувану постанову суду - скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, проведено документальну невиїзну позапланову перевірку науково-виробничої та комерційної фірми "ЛАКС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 22857117) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП "Промелектро-75" (код за ЄДРПОУ 36098229) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт № 567/22-90/22857117 від 27 лютого 2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 33 628 грн., у тому числі по періодах: за жовтень 2011 року у розмірі 9 608 грн., за листопад 2011 року у розмірі 19 216 грн., за грудень 2011 року у розмірі 4 804 грн.; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 38 668 грн., в т.ч. по періодах: за 4 квартал 2011 року в сумі 38 668 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення - рішення від 18.03.2013 р.:

- № 0003732290, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 42 035 грн., з якого сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 33 628 грн., штрафні (фінансові) санкції - 8 407 грн.;

- № 0003742290, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 38 668 грн., з якого сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 38 668 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Так з матеріалів справи вбачається, що між НВ та КФ "ЛАКС" у вигляді ТОВ (замовник) в особі директора Кудряшова В.А. та ТОВ "Промелектро-75" (виконавець) в особі директора Долотова А.В. були укладені договори № 3480/2 від 03.10.2011 р., № 3480/3 від 25.10.2011 р., № 3480/4 від 28.11.2011 р. на виконання електромонтажних робіт шаф керування комплексу дистанційного управління КДУ-10.

На виконання умов вказаних договорів були оформленні первинні документи, а саме: акти виконаних робіт № 1 від 24.10.2011 р., № 1 від 26.11.2011 р., № 2 від 17.11.2011р., № 1 від 19.12.2011 р.; податкові накладні № 137 від 24.10.2011р., №119 від 16.11.2011р., №123 від 17.11.2011р., № 154 від 19.12.2011р., які зазначені в акті перевірки.

Позивачем податкові накладні, отримані від ТОВ "Промелектро-75", включені до складу податкового кредиту з ПДВ та відображені в реєстрах отриманих податкових накладних за відповідні періоди.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила, що предметом договірних відносин між позивачем та ТОВ «Промелектро-75» були роботи по електромонтажу шаф керування комплексу КДУ-10.

Механізм надання послуг відображався наступним чином.

За умовами договору позивач за актом приймання - передачі передавав контрагенту комплектуючі випроби, після чого контрагент протягом п'яти робочих днів мав здійснити комплектацію товару та за аналогічним актом приймання - передачі повернути готовий виріб позивачу. Оплата робіт - протягом 15 днів після повернення готового товару.

В матеріалах справи, крім первинної документації наявні докази реалізації готового обладнання на користь замовника позивачем.

Проаналізувавши докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав у відповідача для винесення спірного повідомлення рішення з огляду на обставини, що свідчать про неможливість виконання робіт по монтажу комплектуючих контрагентом позивача зважаючи на таке.

Перша партія комплектуючих передана позивач контрагенту згідно акту прийому-здачі обладнання № 1 від 04.10.2011 р. (а. с. 114 Т. 1).

В цей же час, перша партія готового товару оформлена видатковою накладною позивачем на користь замовника - ТОВ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 03.10.2011 р. (а. с. 49 Т. 1).

На вказаній видатковій накладній міститься інформація про дату отримання першої партії товару замовником - 06.10.2011 р.

Рух товару підтверджується ТТН від 04.10.2011 р. (а. с. 2 Т. 2).

Натомість, перший зворотній акт від контрагента позивача на користь позивача про повернення змонтованого обладнання оформлений 24.10.2011 р. (а. с. 115 Т. 1).

Вказані первинні документи в їх сукупності свідчать, що змонтований товар в готовому вигляді був переданий замовнику значно раніше, ніж був змонтований контрагентом та повернутий позивачу, що є неможливим.

Зазначена обставина, а також відсутність доказів руху обладнання від позивача до контрагента і, навпаки, не дає підстав зробити висновок про неправомірність винесених відповідачем податкових повідомлень - рішень.

Крім того, позивач жодним чином не пояснив, як саме здійснювалося підписання первинних документів директором ТОВ "Промелектро-75" Долотовим А. В., якщо листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України повідомлено, що Долотов А.В. перетинав кордон України на в'їзд та виїзд виключно 22.03.2011 року та 30.05.2011 року.

Таким чином, не дослідження судом першої інстанції всіх обставин справи призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги - залишенню без задоволення.

Доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом приймаються в якості належних.

У відповідності до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення не у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому наявні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 р. у справі за адміністративним позовом науково-виробничої та комерційної фірми "Лакс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003732290, № 0003742290 від 18.03.2013 р. задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2014 р. скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги науково-виробничої та комерційної фірми "Лакс" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська (Повний текст постанови виготовлено 16.12.2014 р.)

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.