Рішення

від 08.04.2013 по справі 922/568/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2013 р.Справа № 922/568/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Рудяк Т.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного АТ "Єнакієвский металургійний завод" м. Єнакієво до ЗАТ "Елтехком", м. Харків про стягнення коштів у розмірі 1 267 350,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Томицька Н.М., за дов. (після перерви не з'явився).

відповідача - Капинос Р.В., за дов., Яблонська Н.Г., за дов.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога ПАТ "Єнакієвский металургійний завод" про стягнення ЗАТ "Елтехком" грошових коштів у розмірі 1 267 350,00 грн.

В судовому засіданні 01.04.2013 року було оголошено перерву до 08.04.2013 року.

Представник позивача в призначене судове засідання після перерви не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений, про причини неявки суду не повідомив, в попередніх судових засіданнях позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в призначеному судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв'язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне:

25.06.2007 року між ПАТ "Єнакієвский металургійний завод" (Покупець, позивач по справі) та ЗАТ "Елтехком" (Постачальник, відповідач по справі) було укладено договір поставки продукції №2700817.

Відповідно до умов вищевказаного договору, постачальник зобов'язався передати у власність покупцю продукцію (Товар), а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Згідно до п.2.1 Договору асортимент, кількість та ціна товару узгоджується сторонами в специфікаціях до Договору, які підписуються уповноваженими представниками сторін, скріплюються печатками та є невід'ємною частиною вищевказаного договору.

Відповідно до п.5.1 договору порядок та строки поставки товару визначаються сторонами в специфікаціях.

У відповідності зі специфікацією № 2 від 02.06.2008 року до договору поставки продукції № 2700817 від 25.06.2007 року, покупець повинен був здійснити 50% передоплати протягом 10 банківських днів від дати підписання цієї специфікації шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, 20 % передплати - через 2 місяці з моменту перерахування першої передплати, 10% - від дати повідомлення за допомогою засобів факсимільного зв'язку про готовність товару до відвантаження і підписання акта приймання товару фахівцями покупця на складі постачальника, 20% - протягом 5 банківських днів від дати приймання товару на складі покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 1 267 350,00 грн. в якості передплати у розмірі 70%, що підтверджується платіжними дорученнями №2808507 від 20.06.2008 року на суму 905 250,00 грн. та № 2811888 від 26.08.2008 року на суму 362 100,00 грн., які долучені до матеріалів справи.

Згідно п.3 ч.1 ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 627 ЦК України (свобода договору) встановлено наступне. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До загальних принципів господарювання відноситься свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини (ст.6 ГК України).

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько - договірними зобов'язаннями (ч.1 ст. 179 ГК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно специфікації №2 від 02.06.2008 року строк виготовлення відповідачем замовленого позивачем товару складає 7 місяців з дати передплати в розмірі 50% з правом дострокової поставки.

Однак, відповідач свої зобов'язання за умовами договору поставки продукції № 2700817 від 25.06.2007 року не виконав, товар позивачеві не поставив.

Відповідно до п.11.1 договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 01.06.2008 року.

Згідно додаткової угоди №1 від 21.05.2008 року до договору поставки продукції № 2700817 від 25.06.2007 року строк дії договору було продовжено до 30.06.2009 року, однак вподальшому термін дії договору сторонами не продовжувався.

Таким чином з 01.07.2009 року договір поставки продукції № 2700817 від 25.06.2007 року припинив свою дію.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні (ч.3 ст.1212 ЦК України).

24.12.2012 року позивачем на адресу відповідача направлялась письмова вимога про повернення перерахованих йому грошових коштів у сумі 1 267 350,00 грн. на протязі 7-ми днів з моменту отримання даної вимоги. Однак претензія позивача залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачем не надано суду належних доказів поставки товару відповідно до умов специфікації №2 до договору поставки або доказів повернення отриманих у якості передплати від позивача грошових коштів, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 1267350,00 грн. обґрунтованими наданими до матеріалів справи документами та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заяви позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві вчиняти певні дії, направлені на реорганізацію підприємства, то суд зазначає наступне:

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи, що позивачем не надано жодних обґрунтованих підстав в підтвердження обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 22, 33, 43, 49, 66, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Елтехком" (61009, м.Харків, вул.Лодзинська, 7, р/р 26004035966200 в ПАТ "УкрСиббанк" м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 31555656) на користь Публічного акціонерного товариства "Єнакієвський металургійний завод" (86429, Донецька обл., м.Єнакієве, пр-т Металургів, буд.9, р/р 26004962487201 в ПАТ "ПУМБ" відділення №2 м.Єнакієве, МФО 334851, код ЄДРПОУ 00191193) грошові кошти у розмірі 1 267 350,00 грн., судовий збір в сумі 25 347,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Повне рішення складено 12.04.2013 р.

Суддя Прохоров С.А.

справа №922/568/13-г