Ухвала

від 12.11.2012 по справі 41/397

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 41/397 12.11.12

За скаргою Закритого акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ» На діїВідділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві

По справі № 41/397

За позовомПублічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ» ДоДержавного спеціалізованого автотранспортного підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України Простягнення 22 517,08 грн. Суддя Спичак О.М .

Представники сторін:

від стягувача: Токаренко Я.С. -дов. № 29 від 09.08.2012 р.;

від боржника: Шачковський С.Л. -дов. № 29 від 09.08.2012 р.;

від ВДВС: не з'явився

Обставини справи :

Закрите акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України про стягнення 10 106,11 грн. -пені, 9 833,83грн. -інфляційних втрат та 2 631,14 грн. -3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.10 року у справі № 41/397 позов задоволено частково, стягнуто з Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України на користь Закритого акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»(місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, код ЄДРПОУ 21661022) 314 (триста чотирнадцять) грн. 18 коп. -пені, 9 833 (дев'ять тисяч вісімсот тридцять три) грн. 83 коп. -інфляційних втрат, 2 631 (дві тисячі шістсот тридцять одну) грн. 14 коп. -3% річних, 127 (сто двадцять сім) грн. 79 коп. - державного мита та 133 (сто тридцять три) грн. 62 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2010 року у справі № 41/397 скасовано частково. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з Державного спеціалізованого автотранспортного підприємства Державного комітету телебачення і радіомовлення України (місцезнаходження: 02660, м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Туманяна, буд. 15, код ЄДРПОУ 04653207) на користь Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»(місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 20, код ЄДРПОУ 21661022) 314,18 коп. пені, 6 560,52 грн. інфляційних втрат, 2 181,42 грн. 3% річних, 90,56 державного мита та 94,70 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.06.2011 року на виконання вищезазначеної постанови Господарським судом м. Києва видано наказ.

26.03.2012 року ухвалою Господарського суду м. Києва по справі № 41/397 між сторонами затверджено мирову угоду.

01.10.2012 року на адресу Господарського суду м. Києва надійшла скарга від Публічного акціонерного товариства «ЕКОСТАНДАРТ»на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві в якій скаржник просить:

- відновити строк для подання скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві та прийняти дану скаргу до розгляду;

- скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 27.08.2012 року № 33994846;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 26.03.2012 року по справі № 41/397.

Ухвалою суду від 10.10.2012 року відновлено строк для подання скарги на дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві та призначено її розгляд на 12.11.2012 року.

У судовому засіданні 12.11.2012 року представник стягувача надав усні пояснення по суті скарги в яких пояснив суду, що у зв'язку з порушенням боржником умов мирової угоди, яка була затверджена Господарським судом міста Києва, стягувачем на підставі статті 17 Закону України «Про виконавче провадження»до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві було направлено заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 26.03.2012 р. по справі 41/397.

Постановою від 27.08.2012 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві позивачу було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання у зв'язку з тим, що виконавчий документ не містить заходів примусового виконання рішення суду, що виключає можливість здійснення виконавчого провадження.

В судовому засіданні 12.11.2012 року представник боржника пояснив, що підстави для відкриття виконавчого провадження відсутні, оскільки станом на 09.11.2011 р. зобов'язання за мировою угодою виконане повністю.

Представник ВДВС Дніпровського РУЮ у місті Києві у судове засідання 12.11.2012 року не з'явився, проте через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав письмові пояснення по суті скарги, в яких просив суд відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Розглянувши подану скаргу, дослідивши матеріали справи, а також, заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, господарський суд прийшов до висновку, що подана скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 142 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до п. 2 статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, Законом України «Про виконавче провадження».

Так, умови і порядок виконання рішень, ухвал судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державного виконавця.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

У частині 2 статті 17 даного закону встановлено перелік рішень, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, зокрема, це такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається зі змісту ухвали Господарського суду м. Києва від 26.03.2012 у справі 41/397 про затвердження мирової угоди, дана ухвала містить обов'язкові реквізити, що вимагаються статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження»до виконавчого документу.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи вимоги встановлені статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження», господарський суд приходить до висновку, що підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві були відсутні.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарським судом за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця з винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 27.08.2012 р. ВП № 33994846 не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим оскаржувана постанова є недійсною.

Разом з тим, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), а тому скарга в частині зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження з примусового виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 26.03.2012 у справі 41/397 не може бути задоволена.

Керуючись ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу задовольнити частково.

2. Визнати постанову Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа) від 27.08.2012 р. серія ВП № 33994846 недійсною.

3. В задоволенні іншої частини скарги відмовити.

Суддя Спичак О.М.