Постанова

від 13.06.2013 по справі 820/3145/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 червня 2013 р. №820/3145/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Зеленькова О.В.,

представників : позивача - Третьякова О.В., Третьякової Н.В., Ходєєвої А.В. відповідача - Горбоноса В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта" до Харківської обласної митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ананта" , з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці Державної митної служби України , в якому просив суд визнати дії посадових осіб Харківської обласної митниці Державної митної служби України щодо строків проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АНАНТА" та щодо висновків викладених у акті № 0018/13/807000000/31152527 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АНАНТА" від 21.03.2013 року - протиправними; скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 54 в сумі 55 041,07 грн., з них за основним платежем - 44032,86 грн. та за штрафними санкціями - 11008,21 грн. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАНТА» (код ЄДРПОУ 31152527) в повному обсязі; скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 55 в сумі в сумі 941 грн. 95 коп. з них за основним платежем - 753,56 грн. та за штрафними санкціями - 188,39 грн. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАНТА" (код ЄДРПОУ 31152527) в повному обсязі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки митного органу про вчинення ним порушень Митного кодексу України та Податкового кодексу України, за період з 01.02.2010 р. по 31.10.2012 р. є помилковими, не доведеними належними доказами і такими, що порушують вимоги чинного законодавства.

Відповідач, Харківська обласна митниця Державної митної служби України в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазнаючи, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідає фактичним обставинам справи.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Харківською обласною митницею Державної митної служби України була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта", про що складено акт № 0018/13/807000000/31152527 від 21.03.2013 р.

На підставі висновків акту перевірки Харківської обласної митниці були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 р. № 54 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 55041,07 грн., з них за основним платежем - 44032,86 грн. та за штрафними санкціями - 11008,21 грн. ; від 05.04.2013 р. № 55 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 941 грн. 95 коп. з них за основним платежем - 753,56 грн. та за штрафними санкціями - 188,39 грн.

Як з'ясовано під час судового розгляду, фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки № 0018/13/807000000/31152527 від 21.03.2013 року висновки відповідача про порушення вимог законодавства України в галузі митної справи, а саме: вимог статті 267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості товарів, а саме: не включення до митної вартості сум витрат на транспортування товарів до митної території України, що у свою чергу, спричинило несплату до бюджету України ТОВ «Ананта» належних платежів (без врахування штрафних санкцій): всього - 753,56грн., в тому числі мито - 0,00 грн., ПДВ - 753,56 грн.; підпункту 197.1.27. статті 197 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого підлягає сплаті до Державного бюджету України з боку ТОВ «Ананта» (код ЄДРПОУ 31152527) згідно розрахунків (Додаток 6), належних платежів (без врахування штрафних санкцій): всього - 44 032,86грн., в тому числі мито - 0,00грн., податок на додану вартість у сумі - 44 032,86грн., оскільки ТОВ «Ананта», було отримано пільгу по сплаті податку на додану вартість (преференція 002) на товар «лікарський засіб «цефтриаксон», який не відповідав критеріям визначеним Міністерством охорони здоров'я України для лікарського засобу, дозволенного для виробництва і застосування в України та внесених до Державного реєстру лікарських засобів.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення та відповідність дій суб'єкта владних повноважень по проведенню перевірки вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з такого.

Щодо вимог позивача про визнання дії посадових осіб Харківської обласної митниці Державної митної служби України щодо строків проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АНАНТА" та щодо висновків викладених у акті № 0018/13/807000000/31152527 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АНАНТА" від 21.03.2013 року - протиправними суд зазначає.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.336 Митного кодексу України (далі - МК України) однією із форм митного контролю є проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Правовідносини з приводу проведення митними органами документальних виїзних перевірок передбачені ст.346 Митного кодексу України, відповідно до якої документальні виїзні перевірки проводяться за наказом відповідного митного органу з урахуванням обставин і підстав, установлених цим Кодексом.

Документальною плановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка передбачена в плані-графіку митного органу та проводиться за місцезнаходженням підприємства, що перевіряється. У разі відсутності на підприємстві належних умов для роботи посадових осіб митного органу перевірка такого підприємства, за згодою його керівника, може проводитися у приміщенні митного органу (ч. 2 ст.346 Митного кодексу України)

Документальна планова виїзна перевірка одного й того самого підприємства може проводитися не частіше одного разу на 12 місяців, а підприємства, яке отримало статус уповноваженого економічного оператора, - не частіше одного разу на 30 місяців. (ч. 4 ст.346 Митного кодексу України)

Право на проведення документальної планової перевірки підприємства надається лише за умови, що керівнику цього підприємства або уповноваженій ним особі не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки. (ч. 6 ст.346 Митного кодексу України)

Тривалість документальної виїзної перевірки не повинна перевищувати 30 робочих днів. У зазначений строк не включаються:1) період часу між врученням керівнику підприємства, що перевіряється, або уповноваженій ним особі письмової вимоги про надання документів та відомостей, необхідних для з'ясування питань перевірки, та наданням таких документів та відомостей; 2) час, необхідний для відновлення втрачених, пошкоджених або достроково знищених документів, необхідних для з'ясування питань перевірки, у випадках, передбачених Податковим кодексом України; 3) час, необхідний для відновлення бухгалтерського обліку, у разі виявлення невідповідності показників у документах бухгалтерського обліку та/або фінансової звітності;4) час, необхідний для складення акта (довідки) про результати перевірки (ч. 6 ст.346 Митного кодексу України)

На підставі наказу Харківської обласної митниці від 12.11.2012 року №1054 «Про проведення перевірки» відповідно до плану проведення регіональними митницями у IV кварталі 2012 року планових виїзних документальних перевірок підприємств, статей 336, 345, 346, 347 Митного кодексу України, підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України, проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Ананта», з 30.11.2012 по 05.03.2013 в термін 30 робочих днів.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечувалось представниками сторін, що на адресу позивача були направлені запити митного органу, оформлені листами від 30.11.12 № 14/14-1335, від 30.11.12 № 14/14-1336, від 31.01.2013 № 14/14-14/137, згідно з якими керівнику підприємства було запропоновано надати матеріали необхідні для проведення перевірки.

На запит робочої групи Харківської обласної митниці від 30.11.12 № 14/14-1335 документи надані 06.12.2012 року, згідно акту прийому-передачі документів. На запит робочої групи Харківської обласної митниці від 30.11.12 № 14/14-1336 документи надані у два етапи 06.12.2012 року та 09.01.2013року, згідно актів прийому-передачі документів. В повному обсязі запитувані документи надані 09.01.2013 року.

Термін між 30.11.2012 р. та 09.01.2013 р. відповідно до положень частини 8 статті 346 Митного кодексу України не підлягає включенню у строк перевірки.

На запит робочої групи Харківської обласної митниці від 31.01.13 № 14/14-14/137 документи надані у два етапи 07.02.2013 року та 15.02.2013 року, згідно актів прийому-передачі документів. В повному обсязі запитувані документи надані 15.02.2013 року.

Термін між 31.01.2013 р. та 15.02.2013 р. відповідно до положень частини 8 статті 346 Митного кодексу України не підлягає включенню у строк перевірки.

Крім того, у висновку на заперечення Харківської обласної митниці щодо акту № 0018/13/807000000/31152527 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АНАНТА", вказано що: зазначення дати 31.11.2012 в акті перевірки є технічною опискою - дати 31.11.2012 в календарі не існує. Вірним слід вважати дату 30.11.2012р. Відповідно до наказу від 12.11.2012 № 1054 «Про проведення перевірки» термін проведення 30 робочих днів, перевірка була закінчена 06.03.2013 р. Таким чином зазначення дати закінчення перевірки 05.03.2013р. є помилковим, вірним буде зазначення закінчення перевірки 06.03.2013р.»

Таким чином, судом встановлено, що перевірку проведено в наступні терміни: 09.01.2013-30.01.2013р. - 16 робочих днів, 15.02.2013-06.03.2013 - 14 робочих днів.

Відповідно до вимог статті 354 Митного кодексу України акт перевірки від 21.03.2013 №0018/13/807000000/31152527 було складено, підписано, зареєстровано та відправлено ТОВ «Ананта», що підтверджується листом Харківської обласної митниці №11/14-14/2992 від 21.03.2013 р.

З пояснень представників позивача в судовому засіданні, судом встановлено що на всі запити митного органу ТОВ «Ананта» подавались відповіді з доданими документами, отже суд не приймає до уваги твердження позивача, що запити про подання документів оформлені за межами строків проведення перевірки, оскільки в даному випадку позивач мав право відмовити в поданні цих документів, однак зазначеним правом не скористався.

Згідно ч. 1 ст. 354 МК України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами митного органу та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

Оскільки наказ про проведення є законним та митним органом дотримано умов щодо вручення уповноваженому представнику під розписку наказу, посвідчення на право проведення перевірки та службових посвідчень посадових осіб митних органів, які проводили перевірку, митний орган мав право провести документальну планову виїзну перевірку та в разі встановлення на думку перевіряючого порушень скласти акт, висновки акту є лише думкою перевіряючого. Висновки акту не містять будь-яких владних управлінських рішень чи приписів та не створють для позивача певних прав та обов'язків.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, дослідивши надані документи, суд дійшов висновку про дотримання строків проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АНАНТА" та про правомірність дій відповідача щодо проведення документальної планової виїзної перевірки за результатами якої складено вищезазначений акт, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 54 судом встановлено наступне.

Під час митного оформлення лікарського засобу «цефтриаксон», який ввезено на митну територію України ТОВ «Ананта», за митною декларацією від 07.09.2010 р. №807070001/2010/114853 була надана пільга по сплаті податку на додану вартість (преференція 002) на товар «лікарський засіб цефтриаксон порошок для приготування розчину для ін'єкцій по 1 г. у флаконах № 1», № серії 737.

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, підприємство, при митному оформленні товарів (лікарських засобів) з використанням преференції 002 по сплаті ПДВ, надавало копію реєстраційного посвідчення на лікарський засіб Міністерства охорони здоров'я України, яке підтверджувало реєстрацію лікарського засобу в Україні та його наявність в Державному реєстрі лікарських засобів України, що не заперечувалось представником відповідача.

З висновків акту перевірки вбачається, що ТОВ «Ананта», було отримано пільгу по сплаті податку на додану вартість (преференція 002) на товар «лікарський засіб «цефтриаксон», який не відповідав критеріям визначеним Міністерством охорони здоров'я України для лікарського засобу, дозволенного для виробництва і застосування в України та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, в зв'язку з чим порушено пп. 197.1.27. статті 197 розділу V Податкового кодексу України.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що посилання на норми Податкового кодексу у обґрунтуванні порушення при звільненні від оподаткування лікарських засобів є технічною помилкою. У акті перевірки ТОВ «Ананта» потрібно зазначити, що порушено вимоги підпункту 5.1.7, пункту 5.1 та пункту 5.5, статті 5 Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР « Про податок на додану вартість».

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми «Р» Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 54, прийнято внаслідок порушення п.п. 5.1.7, п. 5.1 та п. 5.5 статті 5 Закону України « Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 року.

Щодо суті самого порушення судом встановлено, що позивачем на підставі контракту, укладеного між ТОВ «Ананта»та його постачальником у 2010р. було ввезено на митну територію України товар - лікарські засоби, що підтверджується відповідною вантажною митною декларацією, яка була прийнята відповідачем без зауважень та заперечень.

Згідно висновку Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Харківської області від 20.10.2010р. №1017, сертифікату аналізу від 23.09.2010 р. №4770, виданого Державним підприємством «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції», результати лабораторного аналізу якості лікарського засобу «цефтриаксон» за перевіреними показниками не відповідають вимогам АНД.

Згідно п. 41.1.2. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони.

Згідно з п. 2.4 ст. 2, п.п.б) п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент вчинення господарської операції) при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній територію України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому, платники податку, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з п.10.3 ст.10 цього Закону відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Відповідно до ст.1 Митного Кодексу України митне оформлення -це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що перемішуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використань цих товарів і транспортних засобів.

Митному контролю підлягають і товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (ст. 40 вказаного Кодексу).

Відповідно до ст.72. Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Згідно зі ст.54 цього Кодексу документи, необхідні для здійснення митного контролю, подаються митному органу при перетинанні товарами і транспортними засобами митного кордону України, декларуванні товарів і транспортних засобів, повідомленні митного органу про намір здійснити переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійсненні митними органами інших контролюючих функцій відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст.81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом подання заяви за встановленою формою, точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до наказу Держмитслужби України №314 від 20.04.2005р. «Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації»працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття вантажних митних декларацій до оформлення та здійснення митного контролю.

Статтею 17 Закону України «Про лікарські засоби» передбачено порядок ввезення в Україну лікарських засобів.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю якості лікарських засобів, що ввозяться в Україну»№902 від 14.09.2005р. на територію України можуть ввозитися зареєстровані в Україні лікарські засоби за наявності виданого їх виробником сертифіката якості, який засвідчує відповідність лікарських засобів вимогам специфікації якості.

Згідно зазначеної норми на територію України можуть ввозитись лікарські засоби, зареєстровані в Україні, за наявності сертифіката якості, що видається виробником. Порядок ввезення лікарських засобів на територію України встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такими документами, виходячи із норм ст. 17 Закону України «Про лікарські засоби» є: реєстраційне посвідчення та сертифікат якості виробника.

Як встановлено актом перевірки при здійсненні митного оформлення товару - лікарських засобів, позивачем були виконані вимоги, передбачені наказом Державної митної служби України №314 від 20.04.2005р. Перевіркою не встановлено порушень в частині подання реєстраційного посвідчення та сертифікату якості виробника. В свою чергу, працівниками митниці здійснені необхідні процедури щодо прийняття спірної вантажної митної декларації до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем» та здійснений митний контроль, який включає в себе згідно п.21 «перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за вантажною митною декларацією та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства».

Під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб Харківської обласної митниці зауваження до вантажної митної декларації, поданої позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем вантажної митної декларації, в тому числі і правильність коду товару та наявність пільги по звільнення від податку на додану вартість, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалася.

Таким чином, суд доходить до висновку, що всі товари, щодо яких здійснювалась перевірка відповідачем за актом перевірки, були визначені Харківською обласною митницею, як лікарські засоби та відповідали заявленому коду товару.

Суд зазначає, що лабораторне дослідження вивчає якість лікарського засобу, але не змінює його властивості, не дає оцінку про те що лікарський засіб після негативного висновку перестає бути лікарським засобом, а лише створює обмеження його подальшого використання.

В судовому засіданні представником відповідача підтверджено, що рішення щодо скасування, зміни класифікації товару для митних цілей не приймалось, код товару не змінювався, отже відповідач не використав повноваження передбачені ч. 8 ст. 345 МК України перед визначенням зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 Положення про Державний реєстр лікарських засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 №411, виключення лікарського засобу з Реєстру здійснюється МОЗ України у зв'язку із закінченням строку дії його державної реєстрації або на підставі наказу МОЗ про повну (тимчасову) заборону застосування. У разі виключення, заборони чи перереєстрації лікарського засобу у Реєстрі робиться відповідний запис.

Враховуючи вищевказане, лікарський засіб вважається незареєстрованим на території України з моменту виключення його з Державного реєстру лікарських засобів. Рішення про повну або тимчасову заборону застосування лікарського засобу шляхом знищення дії реєстраційного посвідчення МОЗ України не приймалось та із Державного реєстру лікарських засобів України такий лікарський засіб не виключався.

Таким чином, на лікарські засоби, відомості про які наявні у Державному реєстрі лікарських засобів України, розповсюджуються податкові пільги.

Представники відповідача не заперечував проти того, що «цефтриаксон» на час ввезення був внесений як лікарський засіб до Державного реєстру лікарських засобів, дозволених до виробництва і застосування в Україні і він підпадав під пільговий режим оподаткування.

Згідно з п.п. 5.1.7. п.5.1. ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від 27.11.2003 р. N 1344-IV (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

На підставі вищевказаних норм закону позивач був звільнений від оподаткування товарів - лікарського засобу «цефтриаксон», оскільки вказаний препарат на час ввезення на митну територію України та на час передачі і знищення (Акт отримання-передачі для знищення №2 від 29.05.2012 р. на ТОВ «Грін-Порт» м. Одеса, пл. Митна, 1, атестат виробництва №UA3.033.0265-11 від 27.05.2011, ліцензія АГ №581940 від 31.01.2012 р. дата знищення лікарського засобу 13.06.2012 р.) був включений до Державного реєстру лікарських засобів, терміном до 22.01.2013 р.

Отже суд приходить до висновку, що позивач під час митного оформлення товару правомірно скористався пільгою щодо обкладення податком на додану вартість при митному оформленні лікарського засобу " цефтриаксон ", тому відсутні підстави для визначення податкового зобов'язання.

Крім того, 13.06.2012 р. з огляду на вимоги Правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, затверджених наказом МОЗ України від 08.07.2004 р. № 349 вищевказаний лікарський засіб у зв'язку з невідповідністю вимогам АНД, був знищений.

Суд зазначає, що ході перевірки відповідачем не надано доказів наміру позивача порушити вимоги чинного законодавства та ухилитися від сплати обов'язкових платежів.

Посилання відповідача на п.п.197.1.27 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, суд не приймає до уваги оскільки Податковий кодекс України набрав чинності 01.01.2011р., тобто застосуванню підлягає закон, що був чинний на момент здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, вимога позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.04.2013 р. № 54 обґрунтована та підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування податкового повідомлення - рішення форми «Р» Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 55 судом встановлено наступне.

З акту перевірки вбачається, що декларант під час декларування митної вартості товарів занизив суму транспортних послуг по ВМД від 19.11.2010 № 807070001/2010/118241, від 08.12.2010 № 807070001/2010/119034.

Відповідно до пункту 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20.12.2006 № 1766 (із змінами та доповненнями) для підтвердження транспортних витрат, які відповідно до Митного кодексу України включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортні та страхові документи, а також: або рахунок-фактуру від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; або банківські платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; або Довідку підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення, розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг та підписи керівника і головного бухгалтера такого підприємства; або калькуляцію транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 267 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Згідно з вимогами ст.ст. 260, 264 Митного кодексу України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 267 Митного кодексу України, витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", довідка про транспортні витрати за своїм значенням не відповідають ознакам первинного документа, оскільки ними не фіксується яка-небудь господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а вони носять тільки інформативний характер.

Згідно документів, наданих ТОВ «Ананта» під час проведення перевірки, а саме: акту виконаних робіт експедитора СПДФО ОСОБА_5 , № 15/11-а від 15.11.2010р., рахунку №11/11 від 11.11.2010р., сума транспортних всього складає 8000,00 грн., з них сума транспортних витрат до кордону України - 7400,00 грн., по території України - 600,00 грн., відповідно виписок банку суми за транспортування сплачені однією сумою у повному обсязі без розподілу. (а.с. 187,188)

При цьому в рахунку від 11.11.2010р. №11/11 на сплату транспортних послуг, доданих ТОВ «Ананта» до митних декларацій при митному оформленні, довідки про транспортні витрати "вказана сума транспортних витрат всього складає 8000,00грн., у тому числі до кордону України 2000,00грн., по території України - 6000,00 грн. (а.с. 186)

Тобто, ТОВ «Ананта» при митному оформленні надано інші відомості до митного органу, ніж ті які було відображено у документах, наданих під час проведення планової перевірки. В цьому випадку, при визначенні витрат на транспортування необхідно брати до уваги відомості зазначені декларантом у рахунку-фактурі та акті виконаних робіт наданих під час проведення перевірки..

Враховуючи те, що в зазначеному рахунку-фактурі витрати на транспортування до місця ввезення на митну територію України складають 7400,00 грн. замість інформації про 2000,00 грн. подані під час митного оформлення, то в цьому випадку до митної вартості товарів повинні включатися витрати на транспортування в сумі 7400,00 грн.

По кожній ВМД при митному оформленні було проведено збільшення митної вартості: по ВМД від 19.11.2010 № 807070001/2010/118241 митну вартість збільшено на 1813,68 грн., в той час як сума транспортних витрат до кордону України складає 3700 грн. (різниця - 1886,32 грн.); по ВМД від 08.12.2010 № 807070001/2010/119034 митну вартість збільшено на 1818,51 грн., в той час як сума транспортних витрат до кордону України складає 3700 грн. (різниця - 1881,49грн.).

Різниця між сумою на яку збільшено митну вартість та сумою транспортних витрат підлягає включенню до митної вартості товарів по кожній вантажно - митній декларації.

Таким чином, декларантом під час декларування митної вартості товарів не враховано суму транспортних послуг. Кошти у сумі 1886,32 грн. підлягають включенню до митної вартості товарів по ВМД від 19.11.2010№ 807070001/2010/118241, кошти у сумі 1881,49грн. - по ВМД від 08.12.2010 № 807070001/2010/119034.

Не включення до митної вартості сум витрат на транспортування товарів до митної території України, спричинило несплату до бюджету належних платежів, у тому числі по ВМД від 19.11.2010 № 807070001/2010/118241 - 377,26 грн.; в тому числі мито - 0,0 грн., ПДВ - 377,26 грн., по ВМД від 08.12.2010 № 807070001/2010/119034 - 376,3 грн., в тому числі мито - 0,0 грн., ПДВ - 376,3 грн.

Судом не приймається до уваги посилання позивача на п. 44.6 ст. 46 Податкового кодексу України щодо необхідності прийняття митним органом документів поданих 04.04.2013р. , а саме акту виконаних робіт № 15/11-А ВІД 15.11.2010р., рахунку - фактури № 11/11 від 11.11.2010р. в яких міститься інформація щодо розподілу транспортних витрат до кордону та по митній території України, а саме по маршруту м. Афіпський-м. Кримськ (РФ)- пп. Довжанський - 2000,00 грн., по маршруту пп. Довжанський - м. Харків - 6000,00 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.6 ст. 46 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. (Абз. 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України)

Аналіз вказаної норми свідчить що умовою прийняття контролюючим органом поданих документів після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом, є відсутність таких документів під час перевірки та зазначення про це в акті перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи в акті перевірки відсутній запис про відсутність у ТОВ «Ананта» документів щодо транспортних витрат понесених у зв'язку з поставкою товару за вантажно - митними деклараціями № 807070001/2010/118241 від 19.11.2010р., № 807070001/2010/119034 від 08.12.2010, навпаки зазначено, що під час проведення перевірки ТОВ «Ананта» було подано документи щодо транспортних витрат за вищевказаними вантажно - митними деклараціями, згідно з якими сума транспортних всього складає 8000,00 грн., з них сума транспортних витрат до кордону України - 7400,00 грн., по території України - 600,00 грн.

Таким чином суд приходить до висновку, що положення п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України не містять приписів про врахування контролюючим органом документів поданих після закінчення перевірки, що містять інші дані (змінені показники), порівняно з тими самими документами наданими під час проведення перевірки.

Відповідно до вимог ст. 123. Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1. 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Виходячи з вказаної норми, Харківською обласною митницею правомірно було нараховано податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій у сумі 941,95 грн., отже позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта" до Харківської обласної митниці Державної митної служби України про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 54 на загальну суму 55041,07 грн., з них : за основним платежем - 44032,86 грн. та за штрафними санкціями - 11008,21 грн. прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАНТА".

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта" (юридична адреса: 61161, м. Харків вул. Фурманова б. 3, код 31152527) витрати зі сплати судового збору у розмірі 279,92 грн. (двісті сімдесят дев'ять грн. 92 коп.).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 червня 2013 року.

Суддя Волошин Д.А.