Ухвала

від 09.09.2013 по справі 820/3145/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 р.Справа № 820/3145/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Третьякова О.В.

представника позивача Третьякової Н.В.

представника відповідача Шульги В.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/3145/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта"

до Харківської митниці Міндоходів

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ананта" (далі за текстом - ТОВ "Ананта", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської обласної митниці Державної митної служби України (далі за текстом - відповідач), в якому просив суд:

- визнати дії посадових осіб Харківської обласної митниці Державної митної служби України щодо строків проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АНАНТА" та щодо висновків викладених у акті № 0018/13/807000000/31152527 про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ "АНАНТА" від 21.03.2013 року - протиправними;

- скасувати податкове повідомлення - рішення форми «Р» Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 54 в сумі 55 041,07 грн., з них за основним платежем - 44032,86 грн. та за штрафними санкціями - 11008,21 грн. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «АНАНТА» (код ЄДРПОУ 31152527) в повному обсязі;

- скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 55 в сумі в сумі 941 грн. 95 коп. з них за основним платежем - 753,56 грн. та за штрафними санкціями - 188,39 грн. відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАНТА" (код ЄДРПОУ 31152527) в повному обсязі.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення - рішення форми "Р" Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 54 на загальну суму 55041,07 грн., з них : за основним платежем - 44032,86 грн. та за штрафними санкціями - 11008,21 грн. прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАНТА".

В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову в цій частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неповне з'ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 8, 19, 129 Конституції України, п.п. 5.1.7 п. 5.1 та п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Харківською обласною митницею Державної митної служби України була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта", про що складено акт № 0018/13/807000000/31152527 від 21.03.2013 р.

На підставі висновків акту перевірки Харківської обласної митниці були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 р. № 54 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 55041,07 грн., з них за основним платежем - 44032,86 грн. та за штрафними санкціями - 11008,21 грн. ; від 05.04.2013 р. № 55 яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в сумі 941 грн. 95 коп. з них за основним платежем - 753,56 грн. та за штрафними санкціями - 188,39 грн.

Фактичною підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень стали відображені в акті перевірки № 0018/13/807000000/31152527 від 21.03.2013 року висновки відповідача про порушення вимог законодавства України в галузі митної справи, а саме: вимог статті 267 Митного кодексу України у частині повноти визначення митної вартості товарів, а саме: не включення до митної вартості сум витрат на транспортування товарів до митної території України, що у свою чергу, спричинило несплату до бюджету України ТОВ «Ананта» належних платежів (без врахування штрафних санкцій): всього - 753,56грн., в тому числі мито - 0,00 грн., ПДВ - 753,56 грн.; підпункту 197.1.27. статті 197 розділу V Податкового кодексу України в результаті чого підлягає сплаті до Державного бюджету України з боку ТОВ «Ананта» (код ЄДРПОУ 31152527) згідно розрахунків (Додаток 6), належних платежів (без врахування штрафних санкцій): всього - 44 032,86грн., в тому числі мито - 0,00грн., податок на додану вартість у сумі - 44 032,86грн., оскільки ТОВ «Ананта», було отримано пільгу по сплаті податку на додану вартість (преференція 002) на товар «лікарський засіб «цефтриаксон», який не відповідав критеріям визначеним Міністерством охорони здоров'я України для лікарського засобу, дозволенного для виробництва і застосування в України та внесених до Державного реєстру лікарських засобів.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення - рішення форми "Р" Харківської обласної митниці Державної митної служби України від 05.04.2013 р. № 54 на загальну суму 55041,07 грн., суд першої інстанції виходив з його неправомірності та необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Митного Кодексу України митне оформлення - це виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

Митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України (стаття 40 зазначеного Кодексу).

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів (стаття 70 Кодексу).

Відповідно до ст.72. Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається після подання митного органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

Відповідно до п. 2.4 ст. 2, п.п. б) п. 10.1 ст. 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" при справлянні податку на додану вартість з осіб, які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є митний орган. При цьому, платники податку які імпортують товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, згідно з пунктом 10.3 статті 10 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" відповідають лише за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митним органам.

Враховуючи викладене, митні органи здійснюють контроль за повнотою нарахування митних платежів та правильністю визначення бази митного оподаткування, зокрема, митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України.

За приписами п. 35 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, а митними процедурами, згідно з пунктом 19 цієї статті, є операції, пов'язані із здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Статтею 45 Митного кодексу України встановлений обов'язок осіб, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю. За приписами пункту 22 Постанови Кабінету Міністрів України № 80 від 01.02.2006 року (чинна на момент виникнення правовідносин) "Про перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", до зазначеного переліку входить документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування.

Згідно ст. 81 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом подання заяви за встановленою формою, точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей , необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставлянням відміток на бланку митної декларації та відповідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до наказу Держмитслужби України № 314 від 20.04.2005 року "Про затвердження Порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення та здійснення митного контролю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підставі контракту, укладеного між ТОВ «Ананта» та його постачальником у 2010р. було ввезено на митну територію України товар - лікарські засоби, що підтверджується відповідною вантажною митною декларацією, яка була прийнята відповідачем без зауважень та заперечень.

Під час митного оформлення лікарського засобу «цефтриаксон», який ввезено на митну територію України ТОВ «Ананта», за митною декларацією від 07.09.2010 р. №807070001/2010/114853 була надана пільга по сплаті податку на додану вартість (преференція 002) на товар «лікарський засіб цефтриаксон порошок для приготування розчину для ін'єкцій по 1 г. у флаконах № 1», № серії 737.

Таким чином, зазначені товари пройшли необхідну процедуру митного оформлення про що складено відповідні документи, а саме вантажно-митні декларації, зареєстровані в Україні та були ввезені на територію України як "лікарські засоби".

З матеріалів справи вбачається, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД, поданих позивачем, були відсутні. Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених позивачем ВМД, в тому числі і правильність коду товару та наявністю пільг звільнення від ПДВ, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки у відповідній графі. ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа Відповідача здійснила перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) митниця не скористалася.

Таким чином, всі товари, щодо яких здійснювалась перевірка відповідачем за актом перевірки, були визнані Харківською митнецею як лікарські засоби.

Відповідно до п.п. 5.1.7 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний до 31.12.2010 р.) звільняються від оподаткування операції з поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року.

Враховуючи викладене, позивачем правомірно було використано пільгу по сплаті податку на додану вартість при ввезенні на митну територію України лікарських засобів.

Також, з матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовується, що рішення щодо скасування, зміни класифікації товару для митних цілей не приймалось, код товару не змінювався.

Відповідно до пункту 6 Положення про Державний реєстр лікарських засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 №411, виключення лікарського засобу з Реєстру здійснюється МОЗ України у зв'язку із закінченням строку дії його державної реєстрації або на підставі наказу МОЗ про повну (тимчасову) заборону застосування. У разі виключення, заборони чи перереєстрації лікарського засобу у Реєстрі робиться відповідний запис.

Враховуючи вищевказане, лікарський засіб вважається незареєстрованим на території України з моменту виключення його з Державного реєстру лікарських засобів. Рішення про повну або тимчасову заборону застосування лікарського засобу шляхом знищення дії реєстраційного посвідчення МОЗ України не приймалось та із Державного реєстру лікарських засобів України такий лікарський засіб не виключався.

Таким чином, на лікарські засоби, відомості про які наявні у Державному реєстрі лікарських засобів України, розповсюджуються податкові пільги.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем вимог митного законодавства, оскільки невідповідність лікарського засобу «цефтриаксон» вимогам АНД за показником якості «Прозорість розчину» та його знищення не змінює ввезений на митну територію товар за родовою ознакою.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач правомірно скористався пільгою по сплаті податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України товарів - лікарських засобів. Отже, у відповідача були відсутні правові підстави для здійснення нарахування податку на додану вартість.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач всупереч приписам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи вищевикладене, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. по справі № 820/3145/13-а в частині задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ананта" залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В. Судді (підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Старостін В.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Шевцова Н.В.

Повний текст ухвали виготовлений 16.09.2013 р.