Рішення

від 04.03.2013 по справі 2-2493/12

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 2-2493 /12

Провадження 2/712/308/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

04 березня 2013 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого-судді - Марцішеської О.М.

при секретарі - Снігурській Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ПАТ "Сведбанк" про стягнення відшкодування в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, посилаючись на те, що 08.08.2006р. між ОСОБА_4 та АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "СВЕДБАНК" був укладений іпотечний договір № 016/0806/88-542-Z в забезпечення виконання ОСОБА_3 кредитного договору з АКБ "ТАС-Комерцбанк" № 016/0806/88-542 від 08.06.2008р. на суму кредиту 76000 грн. Предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1. ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_2, розірваному 17.08.2010р. Від шлюбу мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 помер, спадкоємцем після його смерті на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 є мати померлого ОСОБА_1 Відповідач не виконував належним чином своїм зобов'язань за кредитним договором, в зв'язку з чим, з метою недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки, позивачами сплачувались кошти на погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором, на даний час дана заборгованість відсутня, однак відповідач в добровільному порядку не відшкодував в порядку регресу позивачам кошти, сплачені за кредитним зобов'язанням. Просили суд стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 - 56067,53 грн., на користь ОСОБА_2 - 23378 грн., судові витрати.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2, представник позивача ОСОБА_6, представник позивачів ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали, пояснили, що позивачами в 2010-2012 роках оплачувались кошти на погашення кредиту ОСОБА_3, з метою недопущення звернення стягнення на предмет іпотеки. ОСОБА_3 26.10.2010р. видав довіреність ОСОБА_2 на продаж автомобіля МАЗ 54323 д.н. НОМЕР_3 та передав також напівпричіп бортовий Е, д.н. НОМЕР_2, однак за реалізацію даного майна ОСОБА_2 кошти фактично не отримала. Просили позов задоволити.

Відповідач, його представники ОСОБА_8, ОСОБА_9 позов не визнали, посилались на те, що позивачам в жовтні 2010 року відповідачем були передані автомобіль МАЗ 54323 д.н. НОМЕР_3 та напівпричіп бортовий Е, д.н. НОМЕР_2 Після цього відповідальність за виконання кредитного договору перейшла до позивачів. Крім того, ОСОБА_2 не мала зобов'язань майнового поручителя по іпотечному договору, предметом якого була квартира на праві особистої власності іпотекодавця. Посилаючись на недоведеність позовних вимог, просили відмовити у задоовленні позову.

Представник ПАТ "Сведбанк" до судового засіданн не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши сторони, їх представників, свідка, дослідивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Згідно з ч. 5 ст. 3 Закону України " Про іпотеку" іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення

строку дії іпотечного договору.

Майновий поручитель може виконати основне зобов'язання за боржника і іпотекодержатель зобов'язаний прийняти таке виконання. Майновий поручитель, який виконав основне зобов'язання повністю або в частині, має право вимагати від боржника відшкодування сплаченої майновим поручителем суми, згідно ч.3 ст. 42 Закону України " Про іпотеку".

08.08.2006р. між ОСОБА_4 та АКБ "ТАС-Комерцбанк", правонаступником якого є ПАТ "СВЕДБАНК" був укладений іпотечний договір № 016/0806/88-542-Z в забезпечення виконання ОСОБА_3 кредитного договору з АКБ "ТАС-Комерцбанк" № 016/0806/88-542 вд 08.06.2008р. на суму кредиту 76000 грн. строком до 07.08.2016р. Предметом іпотеки була квартира АДРЕСА_1.

ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_2, розірваному 17.08.2010р., від шлюбу мали сина ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_3 не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання по погашення кредиту, відсотків за користування ним, що призвело до утворення простроченої заборгованості за кредитним договором, яка станом на 22.10.2010р. складала 18007,67 прострочених відсотків та кредиту та 44300 грн. залишку непогашеного кредиту, згідно банківської виписки по кредитному договору № 016/0806/88-542 від 08.06.2008р.

Згідно пояснень сторін, для погашення заборгованості, що виникла, між сторонами була досягнута домовленість про передачу відповідачем ОСОБА_2 реалізувати транспортні засоби, з метою погашення кредиту за рахунок коштів від продажу даного майна. На праві власності за ОСОБА_3 був зареєстрований автомобіль МАЗ 54323 д.н. НОМЕР_3 останній також заплатив власнику напівпричіпа бортового Е, д.н. НОМЕР_2 ОСОБА_11 40 000 грн. згідно розписки, однак власність на напівпричіп не зареєстрував. 26.10.2010р. ОСОБА_11 видав довіреність ОСОБА_2 на користування та розпорядження напівпричіпом бортовим Е, д.н. НОМЕР_2, в цей же день ОСОБА_3 видав довіреність ОСОБА_2 на користування та розпорядження автомобілем МАЗ 54323 д.н. НОМЕР_3

ОСОБА_2 зазначений автомобіль та напівпричіп за дорученням від 17.11.2010р. на право керуванням передала ОСОБА_12, який надав розписку п від 17.11.2010р. про зобов'язання сплатити 6500 доларів США, однак даного зобов'язання не виконав, кошти не сплатив.

ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_4 помер, спадкоємцем після його смерті на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 є мати померлого ОСОБА_1, іншими спадкоємцями є батько та син померлого, від імені якого заяву про прийняття спадщини подала ОСОБА_2

В наданій до спадкової справи заяві від 28.01.2012р. ОСОБА_2 підтвердила, що квартира АДРЕСА_1, придбана в період шлюбу ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 06.06.2006р. є особистим майном спадкодавця, на яке вона як колишня дружина не претендує. Вказані обставини ОСОБА_2 підтвердила в судовому засіданні, повідомила, що кошти на придбання квартири її чоловік за життя отримав від своїх батьків, тому дане майно не є спільною власністю подружжя.

ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.01.2012р., зареєстроване право власності 14.02.2012р. Згідно висновку експертної оцінки вартість даної квартири складає 251820 грн., 1/3 частини : 251820: 3 = 83940 грн.

ОСОБА_1 з метою недопущення стягнення на предмет іпотеки оплатила в рахунок заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором від 08.08.2006р. згідно квитанцій 04.07.2012 - 24000 грн., 13.06.2012р. - 24000 грн., 17.07.2012р. - 2016,22 грн., 17.07.2012р. - 575,36 грн., 17.07.2012р. - 5475,95 грн., всього - 56067,53 грн., ОСОБА_2 оплатила згідно квитанції від 25.10.2010р. 18200 грн., 09.12.2010р. - 1200 грн., 10.11.2010р. - 1350 грн., за січень-лютий 2011р. - 1 грн. та 1302 грн., 1325 грн., всього 23378 грн.

Відповідач не заперечував факт сплати зазначених сум позивачами, пояснивши, що після оформлення довіреностей 26.10.2010р. на ОСОБА_2 жодних сум за кредитним договором не сплачував і не зобов'язаний був сплачувати.

Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця; таким чином, відбувається передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням.

Судом встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_4, боржника за іпотечним договором № 016/0806/88-542-Z від 08.08.2006р., його права та обов'язки майнового поручителя перейшли до позивачки ОСОБА_1 як спадкоємця ОСОБА_4, таким чином, відбулась передбачена законом заміна боржника за зобов'язанням. Вказані правовідносини дускають правонаступництво в порядку спадкування. Відповідно до ст.23 Закону "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1, оскільки до позивачки в порядку спадкування після смерті сина ОСОБА_4 перейшли права та обов'язки за іпотечним договором № 016/0806/88-542-Z від 08.08.2006р. в межах вартості спадкового майна, в тому числі і право виконати основне зобов'язання за боржника за кредитним договором, якому кореспондує обов'язок іпотекодержателя прийняти таке виконання, після оформлення спадщини ОСОБА_1 сплатила згідно квитанцій 56067,53 грн. на виконання обов'язку ОСОБА_3 за кредитним договором № 016/0806/88-54 від 08.08.2006р., в межах вартості майна, отриманого в спадщину, тому її вимоги до відповідача про відшкодування сплачених майновим поручителем коштів на виконання кредитного зобов'язання обгрунтовані на законі, а саме ст.42 Закону "Про іпотеку".

Доводи відповідача щодо того, що після оформлення на ОСОБА_2 довіреностей на керування та розпорядження транспортними засобами на позивачах лежить відповідальність за кредитним договором суд вважає такими, що не обґрунтовані на законі, оскільки заміна боржника за кредитним договором від 08.06.2008р. за згодою кредитора не здійснювалась. Сам по собі факт видачі довіреності на продаж майна не вважається погашенням боргу та не припиняє зобов"язань боржника перед кредитором. Після передачі автомобіля право власності відповідача на цей автомобіль не було припинено, власність на напівпричіп на відповідача взагалі не реєструвалась, досягнення домовленості між сторонами щодо передачі певного майна в рахунок конкретно визначеного боргу переконливим доказами, письмовими документами, не підтверджено та позивачами заперечувалось. За таких обставин відсутні підстави для висновку про обгрунтованість доводів відповідача про припинення з 2010 року у нього обов'язків за кредитним договором.

Що стосується посилання представника відповідача на недоведеність зарахування на виконання кредитного договору оплачених ОСОБА_1 коштів 56607,53 грн., дані обставини підтверджені квитанціями про внесення грошових коштів позивачкою в зазначеному розмірі на рахунок банку з цільовим призначенням на погашення кредитного договору № 016/0806/88-542 від 08.08.2006р., дослідженими в оригіналі в судовому засіданні з відміткою банку про зарахування коштів. Будь-яких об'єктивних доказів на спростування даних доказів, а також сум заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надані. Наявність непогашених зобов'язань на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 підтверджується претензією ПАТ Сведбанк до спадкоємців в матеріалах спадкової справи, заведеної в липні 2011 року.

Позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК Україн, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

ОСОБА_2 не є стороною іпотечного договору № 016/0806/88-542-Z від 08.08.2006р., на брала на себе солідарного обов'язку з іпотекодавцем на момент його укладення.

Згідно зі ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом.

Частина 4 статті 65, частина 2 статті 73 СК не покладає солідарного обов'язку на дружину за зобов'язаннями її чоловіка, вона може відповідати своєю часткою майна у спільній сумісній власності подружжя за умови, що договір був укладений в інтересах сім'ї, а одержане за договором використане на її потреби у разі накладення стягнення на майно.

Переконливі та об'єктивні докази про укладення іпотечного договору № 016/0806/88-542-Z від 08.08.2006р. в інтересах сім'ї під час розгляду справи не надані, будь-які кошти ОСОБА_4 за його умовами не отримувались, предметом даного договору була квартира, яка не була об'єктом спільної сумісної власності подружжя, являлась особистим майном ОСОБА_4, згідно заяви позивачки ОСОБА_2 в матеріалах спадкової справи. ОСОБА_2 не являється спадкоємцем після смерті колишнього чоловіка, тобто остання не була зобов'язаною ні за законом, ні за договором відповідати по зобов'язаннях майнового поручителя за іпотечним договором № 016/0806/88-542-Z від 08.08.2006р., за таких обставин її позовні вимоги в частині стягнення відшкодування в порядку регресу з відповідача не підлягають до задоволення.

Крім того, ОСОБА_2 були видані довіреності на розпорядження певним майном з метою погашення кредитного договору за рахунок коштів від продажу, однак на свій розсуд ОСОБА_2 дане майно передала третій особі без отримання фактичної оплати. Допитаний в якості свідка ОСОБА_12, вказав, що від боргу не відмовляється, та буде його погашати. Обов'язок ОСОБА_12, виплатити ОСОБА_2 борг згідно розписки від 17.11.2010р. в сумі 6500 доларів, що еквівалетно 51860,25 грн. встановлений також рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 31.10.2011р. за позовом ОСОБА_2

Таким чином зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує понесені другою стороною судові витрати пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тому до стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають понесені судові витрати по оплаті судового збору пропорційно до задоволеної частини вимог, в сумі 560,67 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 60,88, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.16, 527, 541, 1048, 1216, 1218 ЦК України, ст.ст. 1,3 , 23, 42 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 65, 73 СК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 відшкодування сплачених майновим поручителем коштів на підставі кредитного договору в сумі 56067,53 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 560,67 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

ГОЛОВУЮЧИЙ: