Постанова

від 18.06.2013 по справі 5011-54/13858-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5011-54/13858-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Повітряне опалення" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі№ 5011-54/13858-2012 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Повітряне опалення" доприватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" простягнення 79 130, 04 грн. за участю представників сторін:

від позивача: Корнійчук А.Г., Каплуненко А.С., дов. від 03.06.2013

від відповідача: Томін О.О., дов. від 27.12.2012

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Повітряне опалення" звернулось до господарського суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" про стягнення 79 130, 04 грн., з яких: 78584, 17 грн. страхового відшкодування та 995, 41 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 006-038899/016НТ від 22.04.2011р., укладеного між сторонами у справі, після настання страхового випадку із застрахованим транспортним засобом не виплатив позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 78 584,17 грн., вартість якого визначена на підставі рахунку ремонтної організації ТОВ "Автоград" №СчТ0002206 від 17.07.2012р. У зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування відповідач також повинен сплатити позивачу пеню.

Позивач неодноразово змінював розмір заявлених позовних вимог, останньою заявою від 29.01.2013р. позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 77743,96 грн. страхового відшкодування та 449,54 грн. пені. В судовому засіданні 01.02.2013р. представник позивача відмовився від позову в частині стягнення 449,54 грн. пені.

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.02.2013р. (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Повітряне опалення" 77 743, 96 грн. страхового відшкодування, 1600, 33 грн. витрат по сплаті судового збору, 4 474,35 грн. витрат за проведення судової експертизи. В частині стягнення 449,54 грн. пені провадження у справі припинено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.02.2013р. у справі №5011-54/13858-2012 виправлено описку в резолютивній частині рішення від 01.02.2013р. - замість 77743,96 грн. зазначено 71245,49 грн. та доповнено резолютивну частину рішення пунктом 3 наступного змісту "3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 6498,47 грн. страхового відшкодування".

Припиняючи провадження у справі в частині стягнення 449, 54грн. пені та 6498, 47 грн. страхового відшкодування на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, місцевий господарський суд виходив з того, що в цих частинах відсутній предмет спору, оскільки позивач відмовився від позову в частині стягнення пені, а відповідач 11.10.2012р. після порушення провадження у справі сплатив позивачу 6 498, 47 грн. страхового відшкодування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування є обґрунтованими та правомірними в частині 71245,49 грн., оскільки заявлені в межах ліміту відповідальності страховика за вирахуванням франшизи; позивач згідно страхового акту № 32008/1 від 01.10.2012р. визнав пошкодження забезпеченого транспортного засобу Mitsubishi L200, 2008 року випуску, д.н.з. АА1672НВ, внаслідок пожежі страховим випадком; розмір страхового відшкодування, заявлений позивачем до стягнення, визначено останнім на підставі рахунку спеціалізованої СТО, що узгоджується з умовами договору (п.п. 4.14.1, 15.2.5), підтверджено висновками судової експертизи та є навіть меншим, а відповідач здійснив часткову оплату страхового відшкодування.

Крім того за висновком місцевого господарського суду відповідач, приймаючи рішення про конструктивну загибель тз в односторонньому порядку та провівши самостійно на свій розсуд розрахунок суми страхового відшкодування та його виплату страхувальнику в порушення ст. 321 ЦК України фактично позбавив позивача самостійно здійснювати права власності на наземний транспортний засіб, а обов'язок страхувальника беззаперечно погодитись з визначеним відповідачем розміром страхового відшкодування при конструктивній загибелі тз умовами договору не передбачено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. (колегія суддів у складі: Агрікова О.В. - головуючий, Жук Г.А., Чорногуз М.Г.) апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" задоволено повністю. Рішення господарського суду міста Києва від 01.02.2013р. скасовано повністю. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Повітряне опалення" на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Брокбізнес" 860,25 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач прийняв обґрунтоване рішення щодо конструктивної загибелі забезпеченого транспортного засобу, оскільки факт такої загибелі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також належним чином виконав умови договору добровільного страхування №006-038899/016НТ від 22.04.2011р., прийнявши на свій розсуд рішення щодо порядку виплати страхового відшкодування та виплативши позивачу згідно страхового акту № 32008/1 від 01.10.2012р. 6498, 47 грн. страхового відшкодування. За висновком суду, позивач, підписавши зазначений договір тим самим погодився з такою його умовою, що відповідач без узгодження зі страхувальником самостійно на свій розсуд приймає рішення щодо порядку виплати страхового відшкодування.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Повітряне опалення" просить постанову апеляційного господарського скасувати, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін. При цьому, скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, 22.04.2011р. між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Брокбізнес" (страховик, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Повітряне опалення" (страхувальник, відповідач) укладено договір №006-038899/016НТ добровільного страхування наземного транспорту (далі - договір), відповідно до умов якого позивач застрахував у відповідача майновий інтерес, пов'язаний з експлуатацією наземного транспортного засобу Mitsubishi L200, 2008 року випуску, д.н.з. АА1672НВ. Строк дії договору з 24.04.2011р. до 23.04.2012р.

Пунктами 4.8., 4.11., 4.14. договору передбачено, що страхова сума складає 150000,00 грн., франшиза становить 0,5% від страхової суми, розмір збитку, при розрахунку страхового відшкодування, визначається на підставі рахунків спеціалізованої станції технічного обслуговування.

Умова виплати страхового відшкодування - без урахування фізичного зносу забезпеченого транспортного засобу (тз) (п. 4.13.2 договору).

Відповідно до розділу 10 договору до страхових випадків, при настанні яких у відповідача виникає обов'язок здійснити позивачу виплату страхового відшкодування, належить пошкодження, повна загибель або втрата застрахованого транспортного засобу внаслідок, зокрема пожежі.

05.07.2011р. внаслідок пожежі, яка сталася за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 1, відбулось пошкодження застрахованого транспортного засобу, що підтверджується актом про пожежу від 05.07.2011р.

Згідно з пп. 14.1.3. п. 14.1. договору при настанні події, визначеної розділом 10 договору, а саме пошкодження внаслідок пожежі, для визнання заявленої події страховим випадком та подальшого отримання страхового відшкодування позивач надає відповідачу заяву про виплату страхового відшкодування, довідку з органів пожежної охорони; рахунок станції технічного обслуговування, акт виконаних робіт та документи, що підтверджують оплату проведеного ремонту (якщо ремонт здійснено до отримання страхового відшкодування за згодою страховика).

05.07.2011р. позивачем подано відповідачу заяву про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Згідно з п.п. 12.1.2., 12.1.3., 12.2.3. договору відповідач зобов'язаний протягом 2 робочих днів, як тільки йому стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати позивачу страхового відшкодування та здійснити виплату страхового відшкодування у строки, передбачені розділом 15 Договору. Також відповідач має право самостійно з'ясовувати причини та обставини страхового випадку замовляти проведення незалежних експертиз та досліджень по з'ясуванню обставин події та визначенню розмірів збитків.

Згідно п. 15.1. договору страхове відшкодування підлягає виплаті після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитків.

Пунктами 15.2.1. (з врахуванням п. 4.14.1) та 15.6. договору передбачено, що при визначенні розміру збитків розрахунок страхового відшкодування виконується на підставі попередньої калькуляції та/або рахунку та/або акта виконаних робіт та документів, що підтверджують оплату цих робіт станції технічного обслуговування, обраної страхувальником, при виборі даної опції виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом перерахування суми страхового відшкодування на рахунок СТО, яку обрав страхувальник.

Відповідно до звіту № 357/11 від 19.07.2011р., проведеного на замовлення відповідача товариством з обмеженою відповідальністю "ЕАК "Довіра", вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ, (без урахування фізичного зносу) склала 234 333, 16 грн., а розмір матеріального збитку становить 151669,39 грн., що дорівнює ринковій вартості зазначеного тз.

У зв'язку з наведеним, відповідач направив позивачу лист №2045 від 05.08.2011р., в якому з посиланням на п. 15.14.2. договору зазначив про конструктивну загибель автомобіля та визначення за допомогою інтернет-аукціону вартості непошкоджених і придатних для подальшої експлуатації залишків автомобіля в розмірі 125 100,00 грн. Крім того відповідач навів розрахунок суми страхового відшкодування, яка підлягає до сплати позивачу, та становить 17 500,00 грн., просив надати страховій компанії заяву на виплату страхового відшкодування і запропонував в строк до 16.08.2011р. звернутися до покупця залишків пошкодженого автомобіля щодо вирішення питання про їх продаж та отриманих грошових коштів.

Позивач відповіді на зазначений лист не надав., а 02.04.2012р. звернувся до відповідача з запитом щодо надання інформації, в тому числі і по страховому випадку, що стався 05.07.2011р.

Відповідач листом №945 від 22.05.2012р. щодо спірного страхового випадку повідомив позивача про те, що він не мав можливості здійснити виплату страхового відшкодування, оскільки позивач не надав заяву на виплату страхового відшкодування.

24.07.2012р. позивач направив відповідачу запит з копією рахунку спеціалізованої СТО ТОВ "Автоград" №СчТ0002206 від 17.07.2012р. про вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ, на суму 78 134,63 грн., а також претензію від 23.08.2012р. з вимогами здійснити виплату страхового відшкодування саме в розмірі 78134,63 грн.

Відповідач листом №1560 від 31.08.2012р. повідомив позивача про прийняття на підставі п. 12.2.9. договору рішення про відстрочку виплати страхового відшкодування на 6 місяців з метою перевірки наданих позивачем документів.

З метою визначення розміру матеріального збитку, відповідачем у Київському науково-дослідному інституті судових експертиз замовлено проведення автотоварознавчого дослідження, за результатами якого складено висновок №8526/12-54 від 25.09.2012р., згідно якого повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ, склала 226 839,26 грн. (без урахування фізичного зносу), вартість непошкоджених та придатних для подальшої експлуатації вузлів, деталей і агрегатів - 125 986,21 грн., ринкова вартість зазначеного тз - 139 984,68 грн., а ціна аналогічного автомобіля в Україні склала 247113,40 грн.

Крім того, згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи №84 від 28.12.2012р., проведеною у даній справі, вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ, пошкодженого внаслідок пожежі, становить 126 154,55 грн., ринкова вартість - 149 181,24 грн., розмір матеріального збитку - 79 125,20 грн. Зазначеним висновком також встановлено, що транспортний засіб Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ, на момент його огляду частково відновлено.

Відповідно до страхового акту №32008/1 від 01.10.2012р. страховий випадок - пошкодження наземного транспортного засобу Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ, внаслідок пожежі, яка сталася 05.07.2011р. за адресою: м. Київ. вул. Кутузова, 1, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 6498,47 грн., який розрахований на підставі висновку спеціаліста КНДІСЕ №8526/12-54 від 25.09.2012р. з урахуванням п. 15.14.2 договору.

При цьому судами встановлено, що відповідачем прийнято рішення щодо виплати страхового відшкодування, розрахованого на підставі п. 15.14.2 Договору, оскільки вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу перевищує 75% його ринкової вартості на дату настання страхового випадку, що є конструктивною загибеллю зазначеного транспортного засобу.

На підставі страхового акта №32008/1 від 01.10.2012р. відповідач 11.10.2012р. сплатив позивачу 6498,47 грн. страхового відшкодування. При цьому забезпечений транспортний засіб Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ, залишився у страхувальника.

Підставою для звернення позивача з позовом у даній справі стало те, що відповідач не виплатив позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 77743, 96 грн., визначеному позивачем у відповідності до п. 15.2.1 договору - на підставі рахунку спеціалізованої СТО ТОВ "Автоград" № СчТ0002206 від 17.07.2012р. та за вирахуванням франшизи (0,5 % від загальної страхової суми), передбаченої договором.

При цьому позивач заперечує проти висновку відповідача щодо конструктивної загибелі наземного транспортного засобу та зазначає про значні розбіжності вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, визначеного у Висновку № 8526/12-54 від 25.09.2012р., та фактичної вартості відновлювального ремонту, зазначеної в рахунку № СЧТ0002206 від 17.07.2012р. спеціалізованої СТО ТОВ "Автоград".

Відповідно до ч.1 ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За нормами ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Як встановлено судом апеляційної інстанції відповідно до п. 11.23 Правил добровільного страхування наземного транспорту, код №006, затверджених 34.03.2011р. Головою правління ПАТ "Страхова компанія "Брокбізнес", з якими відповідно до тексту договору страхування при його укладенні був ознайомлений страхувальник, конструктивною загибеллю вважається, коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75% ринкової вартості ТЗ на дату настання страхового випадку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством під час укладання договору страхування чи зміни договору страхування. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що умовами договору страхування № 006-038899/016НТ від 22.04.2011р. (п. 15.14. договору) сторони між собою погодили, що у випадку конструктивної загибелі ТЗ (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 75% ринкової вартості ТЗ на дату настання страхового випадку), страховик на свій розсуд має право прийняти рішення за варіантами, визначеними в підпунктах 15.14.1. - 15.14.3., в тому числі і рішення, визначене підпунктом 15.14.2. - про виплату страхового відшкодування в розмірі ринкової вартості ТЗ на дату настання страхового випадку за вирахуванням безумовної франшизи та вартості непошкоджених і придатних до подальшої експлуатації вузлів, деталей та агрегатів, але не більше розміру страхової суми, встановленої на застрахований ТЗ, зменшеної на розмір попередніх страхових виплат за цим договором стосовно застрахованого ТЗ. При цьому, ТЗ залишається у власності страхувальника.

У зв'язку з цим судами також встановлено, що наявні в матеріалах справи докази (звіт ТОВ "ЕАК "Довіра" №357/11 від 19.07.2011р., висновок спеціаліста КНДІСЕ №8526/12-54 від 25.09.2012р., висновок судової автотоварознавчої експертизи №84 від 28.12.2012р., рахунок ТОВ "НІКО-Україна" №09955/00007844 від 08.07.2011р.) свідчать про те, що вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ, перевищує 75% ринкової вартості вказаного ТЗ, що згідно правил страхування та умов договору добровільного страхування № 006-038899/016НТ від 22.04.2011р. є конструктивною загибеллю автомобілю Mitsubishi L200, д.н.з. АА1672НВ.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд прийшов до вірного висновку, що відповідач прийняв обґрунтоване рішення щодо конструктивної загибелі зазначеного ТЗ та скористався визначеним умовами договору (п. 15.14.) правом прийняти на свій розсуд рішення щодо порядку виплати страхового відшкодування - за варіантом, передбаченим підпунктом 15.14.2. пункту 15.14. договору. При цьому, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, підписавши договір добровільного страхування № 006-038899/016НТ від 22.04.2011р. без зауважень, позивач погодився тим самим з такою умовою договору, що відповідач самостійно на свій розсуд (тобто без узгодження зі страхувальником) приймає рішення щодо порядку виплати страхового відшкодування. у відповідності до умов договору

Відповідно до ст. 526 ЦК України та п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та умов договору. Згідно зі ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГГ України одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Як встановлено судами, визначивши у відповідності до умов договору суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті страхувальнику (позивачу), відповідач 11.10.2012р. на підставі страхового акта №32008/1 від 01.10.2012р. виплатив позивачу 6498,47 грн. страхового відшкодування. При цьому згідно обраного відповідачем варіанту щодо порядку виплати страхового відшкодування транспортний засіб залишився у страхувальника.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку щодо належного виконання відповідачем умов договору добровільного страхування № 006-038899/016НТ від 22.04.2011р. в частині порядку визначення розміру страхового відшкодування і його виплати позивачу та у зв'язку з цим суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що оскаржувана позивачем постанова апеляційного господарського суду, якою рішення господарського суду першої інстанції скасоване та прийнято нове рішення про відмову у позові відповідає вимогам закону, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятої апеляційним господарським судом постанови не вбачається.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Повітряне опалення" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2013р. у справі № 5011-54/13858-2012 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко