Постанова

від 05.03.2009 по справі 15/488пд

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/488пд

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 05 березня 2009 р.                                                                                    № 15/488пд  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого   Добролюбової Т.В.

суддів    Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

за участю представників сторін котрі позивачавідповідачіврозглянувши у відкритомусудовому засіданні касаційну скаргу

не з'явились, повідомленні належним чиномЗавгородній Б.В., дов. від 10.12.2007 року №10/12-02Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Хімреактиви"

у справі№15/488пд

на постановуЛуганського апеляційного господарського суду

від14.11.2008 року

за позовомПриватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Хімреактиви"

до1.          Товариства з обмеженою відповідаль-ністю "Виробничо-комерційна фірма "Техпромкомплект"2.          Товариства з обмеженою відповідаль-ністю "Захист"3.          Державної податкової інспекції у місті Ровеньки

провизнання недійсним біржового контракту

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Хімреактиви" звернулося до господарського суду Луганської області з позовом, в якому просило, визнати недійсним спотовий  біржовий контракт від 31.07.2007 року №310707/01 про продаж породного відвалу колишньої шахти №54, який знаходився сел. Дзержинський, Луганської області. Позовні вимоги вмотивовані тим, що спірний контракт був укладений з порушенням статей 321, 658 Цивільного кодексу України, що у відповідності до статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним. Позивач вважає, що  вчинений правочин позбавив його права власності на майно, що йому належить.

Господарський суд  Луганської області рішенням від 15.08.2008 року (суддя Корнієнко В.В.) позов задовольнив, визнав недійсним спотовий біржовий контракт від 31.07.2007 року №310707/01, який укладений на Луганській агропромисловій товарній біржі між Товариством з обмеженою відповідальністю "Захист" та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційною фірмою "Техпромкомплект". Рішення вмотивоване посиланням на  порушення статті 41 Конституції України та статті 658 Цивільного кодексу України, що були допущенні при укладенні біржового контракту. Крім того, суд зазначив, що право власності на породний відвал колишньої шахти №54 в місті Ровеньки встановлено рішенням третейського суду, яке залишене без змін господарським судом Донецької області.

Луганський апеляційний господарський суд постановою від 14.11.2008 року (судді Парамонова Т.Ф., Єжова С.С., Семендяєва І.В.) рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2008 року скасував, в задоволенні позову відмовив. Постанова вмотивована тим, що позивач не надав належних доказів набуття ним права власності на породний відвал колишньої шахти №54, а відтак не було підстав визнання недійсним спірного біржового контракту, що був укладений між брокерською конторою №40 Товариством з обмеженою відповідальністю "Захист" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Техпромкомплект". Зазначене майно було визнане безхазяйним та передане на реалізацію Державною податковою інспекцією у місті Ровеньки.

Приватне підприємство "Науково-виробнича фірма "Хімреактиви" звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського  суду України, в якій просить скасувати постанову Луганського апеляційного господарського суду  від 14.11.2008 року, а рішення господарського суду Луганської області від 15.08.2008 року залишити без змін. Скаржник мотивує скаргу, неправильним застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема: статей  12, 16, 319, 321 ,658  Цивільного кодексу України, статті 47 Господарського кодексу України, статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Державна податкова інспекція у місті Ровеньки та Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Техпромкомплект" надіслали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу, в яких заперечують проти її доводів та просять, касаційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Хімреактиви" залишити без задоволення, а ухвалену у справі постанову - без змін, як законну та обґрунтовану.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий госпо дарський суд України вважає, що касаційна скарга  не  підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 31.07.2007 року між брокерською конторою №40 Товариством з обмеженою відповідальністю "Захист" ( брокер-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Техпромкомплект" (покупець) був укладений спотовий біржовий контракт № 310707/01.

За умовами вказаного контракту, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Техпромкомплект" придбало породний відвал колишньої шахти № 54 в сел. Дзержинський, Луганської об          ласті в кількості 1789137 тонн. Спірний відвал був переданий на реалізацію, як безхазяйне майно, Державною податковою інспекцію у місті Ровеньки за актом №15 опису оцінки та передачі на реалізацію майна від 30.07.2007 року. Кошти від реалізації цього майна за біржовим контрактом № 310707/01 від 31.07.2007 року надійшли до державного  бюджету.

Позивач звертаючись з позовом про визнання недійсним зазначеного біржового контракту зауважував на тому, що саме він є  власником породного відвалу, який був переданий йому 18.12.2002 року при ліквідації колишньої шахти №54, що знаходиться  в сел. Дзержинський, Луганської області.

Набуття права власності унормоване главою 24 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 328 цього Кодексу, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У розумінні зазначеної норми право власності може виникати за наявності певних юридичних фактів (первісних та похідних). За первісних підстав власність виникає на річ вперше або незалежно від волі попередніх власників, а за похідними підставами власність на річ виникає з волі попереднього власника. Такими підставами є, зокрема, цивільні правочини.

Поняття та види правочинів унормовані статтею 202 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми,  правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. За правилами цієї норми правочин є юридичним фактом та являє собою вольові дії спрямовані на досягнення певного результату, тобто є обставиною з настанням якої Закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

В процесі розгляду справи Луганським апеляційним господарським судом встановлено, що позивач не надав належних доказів які б підтверджували його право власності на спірний породний відвал колишньої шахти №54. Він дав оцінку доказам на які посилався позивач, зокрема: договору оренди землі від 01.11.2004 року;  листу Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт від 11.09.2002 року  № 1032; листу "Укрвуглереструктуризації" від 11.12.2002 року № 02/6-4368; листу "Укрвуглереструктуризації" від 11.12.2002 року № 02/6-4367; листу Антрацитівської дирекції з ліквідації шахт від 06.02.2003 року; проекту землеустрою з додатками; експертного висновку № 738с04.44.10.10.2; робочого проекту "Розборки породного відвалу колишньої шахти № 54"; висновку про оцінку вартості; бухгалтерської довідки від 30.05.2007 року; наказу № 6 від 29.05.2007  року "Про облік породних відвалів" та дозволу № 94564 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, і встановив, що зазначені докази не є цивільно-правовими угодами, які були спрямовані на перехід права власності  на спірні відвали від колишнього власника до позивача. Зазначені документи свідчать лише про передачу породних відвалів власником для їх розбирання з наступним видаленням тобто без переходу права власності на них.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Приписами частини 3 цієї норми передбачено, що у тому разі коли недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Згідно з частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Зазначеною нормою кореспондується і  частина 1 статті 207 Господарського кодексу України. За приписами цієї норми, судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).

Принципи здійснення права власності закріплені у статті 319 Цивільного кодексу України. Зазначеною нормою визначено, що саме власник володіє, користується і розпоряджається майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, належить власникові товару (стаття 658 Цивільного кодексу України).

В процесі розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що позивач не набув права власності на породні відвали у спосіб, передбачений цивільним законодавством; спірне майно було реалізоване брокерською конторою, що передане на реалізацію Державною податковою інспекцією у місті Ровеньки, як безхазяйне,  а відтак постанова Луганського апеляційного господарського суду ухвалена відповідно до вимог законодавства, що регулює спірні правовідносини.

З огляду на викладене, фактичні обставини справи встановлено Луганським апеляційним господарським судом на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими, оскільки зводяться до необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про переоцінку доказів, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу   України, тому до уваги не приймаються.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 14.11.2008 року у справі № 15/488пд залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Хімреактиви- без задоволення.

Головуючий        суддя                                                            Т. Добролюбова                    

Судді                                                                                Т.Гоголь                              

                                                                                                    В.Швець