Постанова

від 18.06.2013 по справі 5020-1423/2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5020-1423/2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Проценко О.І.,

суддів Фенько Т.П.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

представник позивача , Бєлоусов Віктор Сергійович, довіреність № 2 від 03.01.13, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;

представник відповідача , Мельников В'ячеслав Михайлович, довіреність № 36/п від 22.11.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Севнет";

представник третьої особи , Вяткіна Олена Олександрівна, довіреність № 12-14 від 02.01.13, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта";

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 18 лютого 2013 року у справі №5020-1423/2012

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

до товариства з обмеженою відповідальністю "Севнет"

за участю 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

про внесення змін до договору оренди

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Севнет"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Севастопольської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

про визнання договору недійсним в частині

ВСТАНОВИВ :

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Севнет" (далі по тексту ТОВ "Севнет") про визнання додаткової угоди № 4 від 05.11.2012 року до договору оренди від 19.08.2009 року № 881/22-73/09 чинною в редакції РВ ФДМ України в АР Крим та м. Севастополі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі направив на підписання на адресу ТОВ "Севнет" проект додаткової угоди, ТОВ "Севнет" повернуло підписану додаткову угоду із протоколом розбіжностей, а саме не погодившись із п. 2 додаткової угоди №4 від 05.11.2012 року до договору оренди від 19.08.2009 року №881/22-73/09 просило його виключити. Позивач вважає, що ця пропозиція не відповідає вимогам діючого законодавства, а саме ст. 11 ЗУ „Про оренду державного мана ", а тому був вимушений звернутися із відповідним позовом до суду.

23.01.2013 року надійшла зустрічна позовна заява ТОВ "Севнет" про визнання частково недійсним договору оренди № 881/22-73/09 від 19.08.2009 року, в частині абзацу 2 пункту 3 додаткової угоди № 3 від 18.07.2012 року.

Зустрічна позовна заява обґрунтована вимогами ст. 19 Закону України „Про оренду державного майна" та Методикою розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, а саме заявник вважає, що орендодавець державного майна, має право встановлювати розмір орендної плати за оренду державного майна виключно в порядку, встановленим законодавством, та не має права установлювати її розмір по згодою сторін.

Ухвалою суду від 11.02.2013 року зустрічна позовна прийнята до провадження у справі № 5020-1423/2012.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 18 лютого 2013 року у справі №5020-1423/2012 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволений повністю. Визнано недійсним абзац 2 пункту 3 додаткової угоди № 3 від 18.07.2012 року договору оренди № 881/22-73/09 від 19.08.2009 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі і ТОВ "Севнет".

Задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції обґрунтував свою позицію із посиланням на статті 215, 203 Цивільного Кодексу України тим, що відповідно до вимог діючого законодавства, розмір орендної плати за оренду державного майна повинен розраховуватися у відповідності до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 та не може бути встановлений за згодою сторін, до того ж, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У задоволені первісного позову суд відмовив виходячи з того, що абзац другий пункту 3 додаткової угоди № 3 від 18.07.2012 року до договору оренди № 881/22-73/09 від 19.08.2009 року суперечить вимогам законодавства щодо порядку визначення розміру орендної плати державного майна, у зв'язку з чим договір оренди в цій частині підлягає визнанню недійсним, проте оскільки первісний позов є взаємовиключний щодо зустрічних вимог та заснований перш за все на дійсності положень додаткової угоди №3, які визнаються судом недійсними за зустрічним позовом, він не підлягає задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції, позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити, у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Севнет" відмовити.

Апеляційна скарга Фонду державного майна України мотивована тим, що рішення суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи та прийнято із порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для правильного розгляду справи, а тому підлягає скасуванню на підставах передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що висновок суду першої інстанції, щодо встановлення за згодою сторін розміру орендної плати суперечить нормам матеріального права, а саме, частині 2 ст. 11, 629, п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 21 Закону України „Про оренду державного та комунального майна". На думку заявника апеляційної скарги, наведені норми свідчать про те, що розмір орендної плати за користування державним майном, встановлюється лише договором за погодженням сторін цього договору.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 березня 2013 року прийнято апеляційну скаргу Фонду державного майна України до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду та призначено справу до розгляду на 16 квітня 2013 року.

Розпорядженням в.о. секретаря судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2013 року, у зв'язку з хворобою судді Антонової І.В. здійснено її заміну на суддю Воронцову Н.В.

16 квітня 2013 року у судовому засіданні представник третьої особи надав письмові пояснення, згідно яких вважає зміни внесені у договір оренди №881/22-73/09 від 19.08.2009 року додатковими угодами №3 від 18.07.2012 року та № 4 від 05.11.2012 року такими, що відповідають вимогам діючого законодавства України, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2013 року розгляд апеляційної скарги був відкладений на 04 червня 2013 року.

В судовому засіданні, яке було призначено на 04 червня 2013 року була оголошена перерва до 18 червня 2013 року.

18 червня 2013 року від Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" до канцелярії суду надійшло клопотання про доручення до матеріалів справи довідки про залишкову балансову вартість майна станом на 01.06.2013 року.

В судовому засіданні 18 червня 2013 року приймали участь всі представники сторін, позивач підтримав доводи апеляційної скарги, на виконання ухвали Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року надав до матеріалів справи витребувані документи, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Представник ТОВ "Севнет" заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішенням господарського суду міста Севастополя від 18 лютого 2013 року залишити без змін.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції витребував додаткові докази (том І а.с.181-255) та встановив наступне.

19.08.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (орендодавець) і ТОВ "Севнет" (орендар) було укладено договір оренди № 881/22-73/09 індивідуально-визначеного майна, яке перебуває в державній власності (а.с. 8-11).

За умовами Договору № 881/22-73/09 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування об'єкт нерухомого майна - нежитлові приміщення загально площею 264, 5 кв. м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. В. Морська, 21, які перебувають на балансі Севастопольської дирекції УДППЗ, вартість яких визначена згідно звіту про оцінку на 31.10.2008 року і складає без врахування ПДВ 1 970 430,00 грн. (п.1.1. Договору).

Сторони узгодили, що Договір № 881/22-73/09 укладений строком на один рік і діє з 19.08.2009 року по 19.08.2010 року включно (п. 10.1 Договору).

22.12.2009 року відповідно до додаткової угоди № 1 зазначеного договору оренди № 881/22-73/09 пункт 10.1. викладений у наступній редакції : «Цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців та діє з 19 серпня 2009 року до 19 липня 2012 року включно. Таким чином строк дії договору оренди № 881 був продовжений до 19.07.2012 року і термін його закінчення 19.07.212 року.

27.12.2011 року була укладена додаткова угода № 2 щодо сплати орендної плати.

Порядок нарахування та оплати орендної плати сторони узгодили у пункті 3.1. Договору, зокрема визначили, що за перший базовий місяць оренди - січень 2009 року - орендна плата складає 26 255,98 грн.

19.08.2009 року сторони у відповідності до договору оренди підписали акт приймання-передачі орендованого майна (Додаток № 3 до договору оренди) (а.с.12).

18.07.2012 року між сторонами була укладена додаткова угода № 3 про внесення змін до договору оренди № 881/22-73/09 від 19.08.2009 року за умовами якої п. 10.1. Договору оренди доповнено текстом наступного змісту: "Данный договор продлевается с 20.07.2012 на 2 года и действует по 20.07.2014 г. включительно" (а.с.15).

За умовами додаткової угоди № 3 про внесення змін до договору оренди № 881/22-73/09 від 19.08.2009 року у зв'язку з тим, що на час продовження дії договору оренди № 8781 від 19.08.2009 року оцінка об'єкту оренди була здійснена більше трьох років тому, для продовження договору оренди здійснюється нова оцінка об'єкту оренди.

Згідно з пунктом 3 Додаткової угоди № 3 від 18.07.2012 року сторони домовились перерахувати орендну плату з 20.07.2012 року згідно новому звіту про оцінку майна, протягом одного місяця після отримання орендодавцем звіту про оцінку майна.

У абзаці другому пункту 3 Додаткової угоди № 3 зазначено, що у разі якщо орендна плата, розрахована згідно новому звіту про оцінку, буде менше поточної орендної плати, сторони домовились залишити орендну плату по договору оренди № 881 від 19.08.2009 року без змін.

Згідно з пунктом 5 Додаткової угоди № 3 ця Додаткова угода є невідокремленою частиною договору оренди від 19.08.2009 року.

05.11.2012 року між сторонами укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 881/22-73/09 від 19.08.2009 року (а.с.16) згідно з якою п.1.1. Договору доповнено абзацом наступного змісту: "В связи с тем, что на момент продления действия договора аренды № 881/22-73/09 от 19.08.2009г. оценка объекта аренды была сделана три года тому назад, с 20.07.2012г. стоимость объекта недвижимого имущества определена согласно отчету об оценке на 20.07.2012 г. и составляет без учета НДС 1 207 900, гривен".

Крім того з пункту 2 Додаткової угоди № 4 слідує, що сторони домовились доповнити пункт 3.1. розділу 3 договору, виклавши його в наступній редакції: "В связи с тем, что арендная плата, рассчитанная согласно новому отчету об оценке меньше текущей арендной платы, стороны договорились оставить арендную плату по договору аренды № 881/22-73/09 от 19.08.2009 г. без изменений, а именно за базовый месяц аренды (сентябрь 2012) - 39 131, 67 грн".

Додаткова угода № 4 була підписана ТОВ "Севнет" з протоколом розбіжностей, а саме ТОВ "Севнет" узгоджує Додаткову угоду № 4 за умови виключення пункту 2 (а.с.18-19).

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі вважає, що вимога ТОВ "Севнет" про виключення пункту 2 додаткової угоди № 4 від 05.11.2012 року до договору оренди від 19.08.2009 року № 881/22-73/09 не відповідає вимогам діючого законодавства про оренду державного майна та умовам договору оренди. Зазначені обставини стали підставою для звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній республіці Крим та м. Севастополі із відповідним позовом.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, але вважає за необхідне при вирішенні деяких питань викласти власну правову позицію.

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного Кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актами цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. А саме, будь-який правочин має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього він має відповідати вимогам, встановленим законом. У ст. 203 ЦК перераховані лише загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення сторін, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків, дотримання батьками прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей. Іншими словами, щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину; наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності; наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону; спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату; відсутність спрямованості у вчинюваному батьками правочині на порушення прав та інтересів їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому цим Кодексом.

Зміст правочину (його умови) насамперед не повинен суперечити вимогам як Цивільного Кодексу, так і інших актів цивільного законодавства, які переважно є актами цивільного законодавства.

Так, згідно з вимогами статті 11 Закону оцінка об'єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною другою статті 19 Закону методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року N 786, передбачено, що вартість орендованого нерухомого майна повинна визначатись шляхом проведення незалежної оцінки з урахуванням місцезнаходження майна і забезпеченість його інженерними мережами.

При цьому розмір орендної плати за користування нерухомим майном визначається за формулами, наведеними у п. п. 8, 12 Методики, з урахуванням визначеної експертним шляхом вартості орендованого майна та відповідних орендних ставок.

Правові засади здійснення оцінки майна, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів врегульовано Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" статтею сьомою якого передбачено, що проведення оцінки майна є обов'язковим, зокрема, у випадку оренди державного майна.

Тому як правомірно зазначив суд першої інстанції, оцінка об'єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі, якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об'єкта оренди.

З цього слідує, що питання про нову оцінку об'єкта оренди обов'язково розглядається при прийнятті рішення про продовження дії договору оренди (за умови неотримання за три місяці до закінчення строку договору заперечень щодо його продовження від уповноваженого органу управління).

Якщо від дати останньої оцінки об'єкта оренди до дати продовження строку договору оренди пройде понад 3 роки, слід укладати додаткову угоду, в якій, зокрема, передбачити уточнення вартості майна за результатами нової незалежної оцінки та відповідну зміну розміру орендної плати.

Отже судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції, що розмір орендної плати за оренду державного майна повинен розраховуватися у відповідності до Методики та не може бути встановлений за згодою сторін.

Враховуючи, що абзац другий пункту 3 додаткової угоди № 3 від 18.07.2012 року до договору оренди № 881/22-73/09 від 19.08.2009 року суперечить вимогам законодавства щодо порядку визначення розміру орендної плати державного майна, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що договір оренди в цій частині підлягає визнанню недійсним.

Доводи заявника апеляційної скарги, наведені в апеляційній скарзі що до розміру орендної плати за користування державним майном, яка встановлюється лише договором за погодження сторін цього договору судова колегія вважає неспроможними та такими, що суперечать дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

Аналізуючи все наведене вище, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції щодо визнання недійсним договору оренди № 881/22-73/09 від 19.08.2009 року, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі і ТОВ "Севнет" в частині абзацу другого пункту 3 додаткової угоди № 3 від 18.07.2012 року, а тому робить висновок про відсутність підстав для внесення змін до договору оренди.

Щодо позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі про визнання додаткової угоди № 4 від 05.11.2012 року до договору оренди від 19.08.2009 року № 881/22-73/09, укладеної між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі та ТОВ «Севнет», чинної у редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі судова колегія апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити також на ряду з висновками суду першої інстанції про таке.

Абзацом 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у спорі, який виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В резолютивній частині рішення суду, при задоволенні позовних вимог суд повинен викласти повний текст умов, на яких сторони зобов'язані укласти договір, в свою чергу судова колегія звертає увагу на те, що Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі зобов'язуючи відповідача укласти договір в редакції позивача, порушило приписи наведеної статті та не зазначив у якій саме редакції додаткова угода підлягає укладенню.

Таким чином, враховуючи наведене вище, судова колегія вважає що ці обставини, наряду із підставами зазначеними судом першої інстанції, є самостійною підставою відхилення у задоволенні первісного позову, в наслідок порушення норм процесуального права.

Отже, судова колегія вважає, що вимоги Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 18 лютого 2013 року у справі №5020-1423/2012 - відсутні.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі - залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 18 лютого 2013 року у справі № 5020-1423/2012 - залишити без змін.

Головуючий суддя О.І. Проценко

Судді Т.П. Фенько

Л.М. Заплава

Розсилка: (простою)

1.Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та місті Севастополі

(майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Севнет"

(вул. Леніна, 14, кв. 2,Севастополь,99059)

(Фіолентовське шосе,5а, Севастополь, 99014)

3. Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта"

(вул. Хрещатик, 22,Київ 1,01001)

4. Севастопольська дирекція Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта"

(вул. В.Морська, 21, Севастополь, 99011)