Постанова

від 20.05.2013 по справі 814/1485/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

20 травня 2013 року Справа № 814/1485/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Южноукраїнська атомна енергетична компанія", доЮжноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області Державної податкової служби, проскасування податкового повідомлення - рішення від 20.02.2013р. № 0000082201, визнання протиправними дії, В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Южноукраїнська атомна енергетична компанія» (далі - позивач, ТОВ «ЮАЕК») звернулось до суду з позовом до Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ЮжноукраїнськаОДПІ) з вимогами визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від №0000082201 від 20.02.2013 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що висновки зроблені в акті перевірки щодо нікчемності правочинів та щодо неправомірності формування податкового кредиту, а також оспорюване податкове повідомлення-рішенняне відповідають нормам діючого законодавства. Так як, первинні документи, які підтверджують реальність факту укладення та виконання правочинів з ТОВ «Международний труд» були в повному обсязі надані.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, мотивуючи свої заперечення тим, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

В період з 17.12.2012 р. по 21.12.2012 р. посадовими особами Южноукраїнської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з з питань дотримання вимог податкового законодавства при правових відносинах із суб'єктом господарської діяльності ТОВ «Международний труд», код за ЄДРПОУ 36622234 за період з 01.10.10 р. по 31.01.11 р., за результатами якої складено акт від № 42/22-01/35153970 від 28.12.2012 року. (а. с. 25-39).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Пpoподаток на додану вартість" , п.198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі-ПК України).

- пп. 7.4.1., п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Пpoподаток на додану вартість" (зі змінами та доповненнями), в результаті чого безпідставно завищено дозволений податковий кредит за рахунок ТОВ «Международний труд» в податковій декларації в розмірі ПДВ 415575 грн., чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 415575 грн., в тому числі у жовтні 2010 року - 214175 грн., у листопаді 2010 року - 138370 грн., у грудні 2010 року-63030 грн.

- п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого безпідставно завищено дозволений податковий кредит за рахунок ТОВ«Международныйтруд» в податковій декларації за березень 2011 року а розмірі ПДВ 21989 грн., чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 21989 гри, в тому числі у березні2011 року -21989 грн.

На підставі Акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000082201 від 20.02.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 656346,00 грн. в тому числі за основним платежем 437564,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 218782,00 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.97 № 168/97-ВР «Пpoподатокна доданувартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Підставою для висновків контролюючого органу зазначених норм ПК України є твердження відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Международний труд» за період, що був предметом перевірки, в зв'язку з наявністю у контролюючого органу відомостей про те, що ТОВ «Международний труд» мало відносини в ланцюгу постачання товарів з підприємством, яке має ознаки фіктивного підприємства (ПП «Агропрайд»).

Згідно акту перевірки у вказаного підприємства анульованесвідоцтво платника ПДВ 25.02.2011 року, його визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру постановою господарського суду Миколаївської області від 15.03.2012 року. Суд зазначає, що на час здійснення господарських операцій між позивачем та його постачальником ТОВ «Международний труд», які мали місце у 2010 році, та ТОВ «Международний труд» з ПП «Агропрайд», останнє було платником ПДВ. Тобто факт анулювання свідоцтва платника ПДВ та банкрутства підприємства через 2 роки після здійснення господарської операції не може свідчити про її недійсність.

Крім того, контролюючим органом було перевірено тільки відносини ТОВ «Международний труд» з ПП «Агропрайд» і не було перевірено взаємовідносини з іншими контрагентами на предмет руху товарів які були отримані позивачем відТОВ «Международний труд». Актом перевірки не встановлено що саме ці товари були предметом постачання від ПП «Агропрайд» до ТОВ «Международний труд».

Також суд зазначає, що позивачем до перевірки надані усі необхідні первинні документи бухгалтерського обліку: податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення. Крім того, позивачем надані договорі укладені між ним та ТОВ «Международний труд» , докази їх виконання сторонами, та використання отриманих від постачальника товарів у своєї господарській діяльності.

Суд також зазначає, що в акті перевірки не міститься критики документів первинного бухгалтерського обліку, щодо неможливості підтвердження руху товару, а відтак реального виконання господарських операцій.

Отже, позивач надав первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Международний труд», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання на підставі цивільно-правових угод товарів (послуг). Документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару, зокрема є податкова накладна. При розгляді справи встановлено, що видані позивачеві контрагентом податкові накладні відповідають вимогам діючого законодавства і є належним доказом правомірності формування податкового кредиту по ПДВ по реальним господарським операціям.

Таким чином, господарські операції, які були обумовлені з боку позивача діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані його контрагентом (ТОВ «Международний труд»), який в свою чергу є добросовісним платником податку на додану вартість, що підтверджено декларування ним взаємовідносин з позивачем.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України обов'язок доказування покладається на відповідача у справі.

Відповідачем в ході розгляду справи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення не доведено.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовільнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області Державної податкової служби за №0000082201 від 20.02.2013 року.

3. Відшкодувати судові витати в сумі 2294,00 гривень, сплачені згідно платіжного доручення від 21.01.2013 року № 86 з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Южноукраїнської об`єднаної державної податкової інспекції в Миколаївській області Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 38115806) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Южноукраїнська атомна енергетична компанія" (код ЄДРПОУ 35153970).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 24.05.2013 року.