Постанова

від 18.06.2013 по справі 5002-23/2497-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 5002-23/2497-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013р. у справі№ 5002-23/2497-2012 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовомКомунального підприємства "Управління міського господарства" до ТОВ "Центр дитячої творчості "Радуга" третя особа-1,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради третя особа-2,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міська громадська організація "Алуштинська асоціація судновласників" провизнання договору припиненим та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2012р. у справі №5002-23/2497-2012 (суддя Доброрез І.О.), позов задоволено частково, зобов'язано ТОВ „Центр дитячої творчості „Радуга" звільнити орендоване нежитлове приміщення контори площею 260,1кв.м. та нежитлові приміщення будівлі гаражу площею 185,5кв.м. за адресою: вул. Паркова, 6а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим; в частині позовних вимог про визнання припиненим договору оренди комунального майна № 264 від 19.02.2010р . в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ТОВ „Центр дитячої творчості „Радуга" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2012р. у справі №5002-23/2497-2012 скасувати і прийняти нове рішення , яким відмовити в позові в повному обсязі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013р. (судді Сікорська Н.І., Антонова І.В., Євдокімов І.В.) апеляційну скаргу ТОВ „Центр дитячої творчості „Радуга" задоволено частково. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2012р. у справі №5002-23/2497-2012 в частині зобов'язання ТОВ „Центр дитячої творчості „Радуга" звільнити орендоване нежитлове приміщення контори площею 260,1кв.м. та нежитлові приміщення будівлі гаражу площею 185,5кв.м. за адресою: вул. Паркова, 6а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим скасовано і в цій частині прийнято нове рішення про відмову в позові; в іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2012р. у справі №5002-23/2497-2012 залишено без змін.

У касаційній скарзі відділ по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013р. у справі №5002-23/2497-2012 і залишити без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2012р. у справі №5002-23/2497-2012, посилаючись на те, що відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України договір оренди від 01.12.2008р. №264 (який згідно зі ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації) є нікчемним і таким, що не породжує для сторін прав та обов'язків з огляду на недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний звільнити спірне приміщення.

Позивач, відповідач та треті особи не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

23.05.2007р. Алуштинська міська рада прийняла рішення №14/29 "Про передачу в оренду комунального майна", відповідно до п. 1.6 якого вирішено передати в оренду у встановленому порядку нежитлові приміщення КП "Управління міського господарства" площею 157,9 кв.м, які розташовані за адресою: м. Алушта, вул. Паркова, 6, строком на 15 років ТОВ "Центр дитячої творчості "Радуга" для зберігання маломірних плавзасобів та організації рятувально-водолазної служби.

01.12.2008р. між Комунальним підприємством "Управління міського господарства" (орендодавець) та ТОВ "Центр дитячої творчості "Радуга" (орендар) укладено договір оперативної оренди нерухомого майна №264 (том 1 а.с. 11-16), відповідно до п. 1.1 якого предметом договору є майнові відносини сторін з господарського використання майна (п. 1.1).

Пунктом 1.2 договору визначено, що на підставі згаданого рішення 14 сесії 5 скликання Алуштинської міської ради від 23.05.2007р. № 14/29 п. 1.6., виписки з протоколу № 10 засідання конкурсної комісії на право оренди об'єктів комунальної власності Алуштинської міської ради від 28.08.2007р., виписки з протоколу № 14 засідання конкурсної комісії на право оренди об'єктів комунальної власності Алуштинської міської ради від 21.12.2007р., орендодавець передає нерухоме майно, яке перебуває на його балансі: нежитлові приміщення будівлі контори площею 260,1 кв.м та нежитлові приміщення будівлі гаражу площею 185,8 кв.м за адресою: м. Алушта, вул. Паркова, 6а (майно), вартість якого відповідно до експертного висновку станом на 30.11.2008р. складає 533160,00грн. Орендар приймає майно в оперативну оренду, відповідно до акту приймання-передачі (Додаток 1).

Відповідно до п. 4.1 договору, даний договір вступає в силу з 01.12.2008р. року та діє по 05.06. 2022р.

Зміни та доповнення або розірвання даного договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, які пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця від дати надання їх на розгляд іншій стороні (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.5 договору визначено, що дія даного договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

01.12.2008р. сторонами підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення (том 1 а.с.18).

19.02.2010р. між КП "Управління міського господарства" та ТОВ "Центр дитячої творчості "Радуга" укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди від 01.12.2008р. №264, відповідно до якої пункт 4.1 договору викладено у наступній редакції: "Даний договір вступає в силу з 01.12.2008р. та діє по 30.11.2011р." (том 1 а.с.17).

25.11.2011р. між ТОВ "Центр дитячої творчості "Радуга" та Міською організацією "Алуштинська асоціація судновласників" укладений договір суборенди, предметом якого є нежитлове приміщення площею 147,9 кв. м., розташоване за адресою: вул. Паркова, 6а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим.

На виконання договору суборенди від 25.11.2011р. ТОВ "Центр дитячої творчості "Радуга" 25.11.2011р. за актом приймання-передачі передало Міській організації "Алуштинська асоціація судновласників" нежитлове приміщення площею 147,9 кв.м., розташоване за адресою: вул. Паркова, 6а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим .

Листом від 01.12.2011р. за вих. № 20-05-547 начальник відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради попередив відповідача про закінчення 30.11.2011р. строку договору №264 від 01.12.2008р. та необхідність повернення орендованого майна (том 1 а.с. 20). Аналогічна вимога була надіслана на адресу відповідача Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради (том 1, а.с. 21).

З огляду на неповернення відповідачем об'єкту оренди позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання договору оренди від 01.12.2008р. №264 припиненим та зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання ТОВ "Центр дитячої творчості "Радуга" звільнити орендоване нежитлове приміщення контори площею 260,1кв.м. та нежитлові приміщення будівлі гаражу площею 185,5кв.м. за адресою: вул. Паркова, 6а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим та відмовляючи в іншій частині позовних вимог, господарський суд першої інстанції виходив з того, що: по-перше, внаслідок закінчення строку дії договору оренди 30.11.2011р. та відмови власника майна від його продовження (висловленій в листах до відповідача) у відповідача виникло зобов'язання повернути об'єкт оренди орендодавцеві; по-друге, вимоги про визнання договору оренди припиненим не відповідають передбаченим чинним законодавством способам захисту прав та інтересів.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції в частині зобов'язання ТОВ „Центр дитячої творчості „Радуга" звільнити орендоване приміщення контори площею 260,1кв.м. та нежитлові приміщення будівлі гаражу площею 185,5кв.м. за адресою: вул. Паркова, 6а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим та відмовляючи в цій частині в позові, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що: по-перше, договір оренди комунального майна від 01.12.2008р. №264 не був нотаріально посвідчений і не пройшов державну реєстрацію, що є порушенням норм ст.ст. 793, 794 Цивільного кодексу України; по-друге, оскільки остаточно не вирішено питання щодо набрання чинності вказаним договором, про що свідчить постанова Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №5002-28/1631-2012 від 12.11.2012р. (якою зобов'язано позивача вчинити певні дії щодо нотаріального посвідчення спірного договору), додаткова угода №1 до договору оперативної оренди нерухомого майна від 01.12.2008р. №264 про зміну строку дії договору не є належним доказом зміни строку вказаного договору, і, відповідно, наявності зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення.

Однак, вищезазначені висновки апеляційного господарського суду не відповідають матеріалам справи і вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Предметом позову є вимога про визнання договору оперативної оренди комунального майна №264 таким, що припинив свою дію, та зобов'язання ТОВ "Центр дитячої творчості "Радуга" звільнити орендоване нежитлове приміщення контори площею 260,1кв.м. та нежитлові приміщення будівлі гаражу площею 185,5кв.м. за адресою: вул. Паркова, 6а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим у зв'язку з закінченням строку договору.

Відповідно до ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації (ст. 794 Цивільного кодексу України в редакції, чинній у спірний період).

Відповідно до ч. 1 ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній у спірний період) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Господарськими судами встановлено і матеріалами справи підтверджено, що договір №264 оперативної оренди нерухомого майна від 01.12.2008р. було укладено на строк з 01.12.2008р. по 05.06.2022р. (п. 4.1. договору), тобто вказаний договір відповідно до ст. 793, 794 Цивільного кодексу України підлягав і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено і матеріалами справи підтверджено, що в порушення вищевказаних норм Цивільного кодексу України договір оренди №264 від 01.12.2008р. не було нотаріально посвідчено та не було здійснено його державну реєстрацію.

Однак, встановивши факт порушення вимог ст.ст. 793,794 Цивільного кодексу України щодо обов'язкового нотаріального посвідчення і державної реєстрації вищевказаного договору оренди, апеляційний господарський суд не взяв до уваги, що момент вчинення правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, відповідно до ст.ст. 210 та 640 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013р.) пов'язувався з державною реєстрацією, тому за відсутності державної реєстрації відповідний правочин є неукладеним і таким, що не створює для сторін прав та обов'язків.

З огляду на викладене, висновки апеляційного господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення не відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України договір №264 оперативної оренди нерухомого майна від 01.12.2008р. є нікчемним і таким, що не спричиняє правових наслідків для сторін, висновки господарського суду першої інстанції про зобов'язання відповідача звільнити орендовані приміщення відповідають вимогам чинного законодавства.

Що стосується позовних вимог про визнання договору оренди припиненим, слід зазначити, що висновки господарського суду першої інстанції про невідповідність обраного позивачем способу захисту порушених прав та інтересів способам захисту прав, передбаченим чинним законодавством, є законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Статтею 8 Конституції України кожному гарантовано право на звернення до суду для захисту його конституційних прав і свобод безпосередньо на підставі Конституції України.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів в силу ч.2 ст.16 ЦК України можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання передбачено і ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, згідно з якою права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

визнання наявності або відсутності прав;

визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

присудження до виконання обов'язку в натурі;

відшкодування збитків;

застосування штрафних санкцій;

застосування оперативно-господарських санкцій;

застосування адміністративно-господарських санкцій;

установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

іншими способами, передбаченими законом.

З огляду на викладене господарський суд касаційної інстанції погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про невідповідність обраного позивачем способу захисту права, яке він вважає порушеним, способам захисту прав, встановлених чинним законодавством.

Крім того, слід зазначити, що задоволення позову про визнання договору оренди припиненим не призведе до відновлення права, яке позивач вважає порушеним внаслідок відмови відповідача повернути орендоване майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 6 ст. 111-9, ст.ст. 111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відділу по управлінню комунальною власністю Алуштинської міської ради на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013р. у справі №5002-23/2497-2012 задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2013р. у справі № 5002-23/2497-2012 скасувати, а рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.09.2012р. у справі №5002-23/2497-2012 - залишити в силі.

Головуючий К. Грейц

Судді С. Бакуліна

О. Глос