Постанова

від 13.06.2013 по справі 41/178

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року Справа № 41/178 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіХодаківської І.П. (доповідач) суддівДанилової Т.Б. Яценко О.В., розглянувши касаційну скаргуФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на постанову від 11.03.2013 Київського апеляційного господарського суду та рішення від 10.10.2011 господарського суду міста Києва у справі№41/178 господарського суду міста Києва за позовом Прокурора Святошинського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління держкомзему у м.Києві до 3-я особа на стороні відповідачаФізичної особи - підприємця ОСОБА_1 Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 159 031,03грн. За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - Кобка В.Г. (дов. від 16.06.11)

Від Генеральної прокуратури України - Зузак І.О.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Святошинського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління держкомзему у м. Києві з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,3 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення 159 031,03 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.10.2011 року (колегія суддів: Спичак О.М., Івченко А.М., Пригунова А.Б.) позовні вимоги задоволено частково:

зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку площею 0,185 га по АДРЕСА_1

зобов'язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 привести земельну ділянку площею 0,185 га по АДРЕСА_1 у придатний для використання стан;

стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 98 069 грн. 13 коп. - шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 у складі: Коршун Н.М., Авдеєва П.В., Буравльова С.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ФОП ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати в частині задоволених вимог, в позові відмовити повністю. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема, ст.1166 Цивільного кодексу України, положень Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.04.2010 року управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві складено акт № 53/07 обстеження земельної ділянки та акт № А-284/07 перевірки дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з якого вбачається, що станом на 28.04.2011 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно займає земельну ділянку загальною площею 0,3 га під розміщення, експлуатацію та використання відкритої автостоянки по АДРЕСА_1. Вищезазначена земельна ділянка огороджена металевим парканом з профнастилу, частково вкрита твердим покриттям, розміщено споруду охорони та облаштовано в'їзд. Документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, в тому числі на умовах оренди, передбачені ст. 126 ЗК України, відсутні.

За результатами перевірки управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві видано Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 припис № П-284/07 від 28.04.2011 про усунення порушень вимог земельного законодавства у 30-денний термін.

Також, 28.04.2011 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у м. Києві Мантачем Олександром Володимировичем складено Протокол про адміністративне правопорушення № 00284.

Прокурор Святошинського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління держкомзему у м. Києві з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,3 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення 159 031,03 грн.

Господарськими судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено, що діяльність відповідача з організації та експлуатації місць платного паркування транспортних засобів на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, площею 1 150 кв.м., є правомірною та не підпадає під ознаки самовільного зайняття земельної ділянки, визначеного чинним законодавством, а тому в цій частині в позові відмовлено.

Касатором оскаржено судові акти щодо задоволення позову стосовно земельної ділянки площею 0,185га за тією ж адресою.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За приписами ст. 126 Земельного кодексу України документами, що посвідчують право на земельну ділянку є: державний акт на право власності на земельну ділянку; цивільно-правова угода щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтво про право на спадщину (щодо земельної ділянки, набутої у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення); державний акт на право постійного користування земельною ділянкою; договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Як встановлено судами, відповідач займає земельну ділянку орієнтованою площею 0,3 га по АДРЕСА_1 частину з якої площею 0,115 га займає правомірно, а решту земельної ділянки площею 0,185 га. відповідач займає самовільно, так як належних доказів на підтвердження права власності або права користування спірною земельною ділянкою не надано.

З огляду на викладене, суди обгрунтовано дійшли висновку, що позовні вимоги в частині звільнення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, площею 1850 кв.м. (0,185 га) та приведення її у придатний для використання стан є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується позову в частині стягнення 159 031,03 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, колегія суддів відзначає наступне.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" передбачено, що у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 Цивільного кодексу України особами, що її заподіяли.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 затверджено Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Судами встановлено, що факт самовільного використання відповідачем частини спірної земельної ділянки підтверджується наявними в матеріалах справи актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства, актом обстеження земельної ділянки, приписом про усунення правопорушень, протоколом про адміністративне правопорушення.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком Київського апеляційного господарського суду про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди в сумі 98 069,13 грн. (за самовільне зайняття земельної ділянки розміром 0,185 га.

З урахуванням наведеного, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову від 11.03.2013 Київського апеляційного господарського суду та рішення від 10.10.2011 господарського суду міста Києва у справі №41/178 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий суддя І.Ходаківська

Судді Т.Данилова

О.Яценко