Постанова

від 19.06.2013 по справі 58/316

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р. Справа№ 58/316

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Шапрана В.В.

за участю представників:

від позивача - Олєйніков Є.В., довіреність № 1-139 від 25.01.2013; Гаджук П.П., довіреність № 10-174 від 22.02.2013;

від відповідача - Коростенський В.В., довіреність № б/н від 14.06.2012;

від третьої особи - представник не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Контраст К" на рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі № 58/316 (колегія суддів у складі: Блажівська О.Є. - головуючий суддя, судді: Івченко А.М., Чебикіна С.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Солстрой" до товариства з обмеженою відповідальністю "Контраст К", за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Автосаміт ЛТД" про стягнення 498 215 грн. 77 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Контраст К" про стягнення 342 339 грн. 60 коп. безпідставно отриманих коштів, інфляційних нарахувань в сумі 124 975 грн. 61 коп. та 3% річних в сумі 30 900 грн. 56 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі №58/316 позов задоволено повністю: вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 342 339 грн. 60 коп. безпідставно набутих коштів, 124 975 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань, 30 900 грн. 56 коп. 3% річних, 4 982грн. 16 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, 16 074 грн. 00 коп. витрат за проведення судової експертизи.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі дійшовши висновку про відсутність підстав для набуття відповідачем грошових коштів в сумі 342 339 грн. 60 коп. задовольнив позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 по справі №58/316 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що строк позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем ще при розгляді даної справи в суді першої інстанції, сплив, а отже у задоволені позовних вимог слід відмовити.

Крім цього, відповідач посилається на те, що рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2010 у справі № 37/288, яким було встановлено належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду, а також надано оцінку актам приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року, є преюдиційним для даної справи.

Проте, як зазначає апелянт обставини викладені в рішенні по справі № 37/288 не враховані судом при прийнятті рішення по даній справі, що призвело до невірних висновків суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні 19.06.2013 надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представники позивача в судовому засіданні 19.06.2013 проти апеляційної скарги заперечили та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа не скористалась правом на участь свого представника в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є її офіційним місцезнаходженням.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Солстрой", як генпідрядником та товариством з обмеженою відповідальністю "Контраст К", як підрядником 18.10.2007 року укладено договір № 092/ І/07.

Згідно предмету даного договору підрядник зобов'язався організувати та виконати повний комплекс робіт у відповідності до наданої генпідрядником проектної документації, затвердженої замовником, з використанням власних матеріалів та обладнання, а саме встановити системи вентиляції та кондиціювання автосалону "Тойота", підземного паркінгу автосалону та виконати пуско-налагоджувальні роботи встановлювального обладнання на об'єкті "Реконструкція комплексу будівель і споруд станції технічного обслуговування автомобілів під автосервісний центр за адресою Харківське шосе, 179 в Дарницькому районі у м. Київ" (об'єкт) у терміни, передбачені даним договором (п.1.1 договору).

Відповідно п. 1.2 договору, генпідрядник приймає якісно виконані роботи шляхом підписання двостороннього Акту про прийняття робіт та оплатити якісно виконані роботи на умовах даного договору.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що договірна ціна робіт, передбачених до виконання дійсним договором, згідно "Протоколу узгодження договірної вартості" (додаток № 1 до дійсного договору), становить 2 028 267 грн. 00 коп., крім того ПДВ 405 653 грн. 40 коп., всього 2 433 920 грн. 40 коп., та яка, відповідно до пункту 3.2, може бути переглянута лише у випадках зміни обсягу робіт чи виконання робіт, не передбачених даним договором, тільки шляхом підписання сторонами додаткової угоди до нього.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних генпідрядником ф. № КБ-2в, КБ-3, які подає підрядник не пізніше 25 числа звітного місяця, а генпідрядник розглядає і підписує протягом 5 днів з дати отримання або надає мотивовану відмову від приймання робіт.

Генпідрядник розраховується з підрядником за виконані роботи з урахуванням авансових платежів (за їх наявності) в 10-денний термін після підписання акту про прийняття виконаних робіт шляхом безготівкового перерахунку коштів на його розрахунковий рахунок не пізніше 15 числа місяця, слідуючого за звітним (п. 4.2.1 договору).

Згідно з п. 5.17 договору підрядник одночасно із наданням Акту про виконання робіт передає Генпідряднику виконавчу документацію, складену у відповідності із державними будівельними нормами та стандартами та сертифікати, що підтверджують якість поставленого обладнання та матеріалів.

Так, на виконання умов договору підрядником та генпідрядником було, зокрема, підписано та скріплено печатками акти приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в) за березень, травень, червень 2008 року на загальну суму 1 570 629 грн. 60 коп. (т.1, а.с. 20-99).

При цьому, при передачі вищезазначених актів підрядником не було надано генпідряднику виконавчу документацію, як це передбачено п. 5.17 договору.

За даними актами товариство з обмеженою відповідальністю "Солстрой" повністю розрахувалося з товариством з обмеженою відповідальністю "Контраст К", що підтверджується, зокрема, актом проведення розрахунків (т.1, а.с. 17) та не заперечується відповідачем.

Виконавчу документацію відповідачем було передано позивачу лише 03.03.2010, що підтверджується актом передачі виконавчої документації (т.1, а.с.15).

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що після передачі виконавчої документації 03.03.2010 позивачем було виявлено, що в акти приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в) за березень, травень, червень 2008 року включено роботи, які фактично не виконані відповідачем та за які позивач вже розрахувався з останнім, сплативши при цьому підряднику грошові кошти в сумі 342 339 грн. 60 коп.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 342 339 грн. 60 коп. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог), як безпідставно отриманих коштів.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 3 ст. 853 Цивільного кодексу України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза (ч. 4 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Так, судом першої інстанції з метою визначення фактично виконаного підрядником обсягу робіт за договором підряду призначено по даній справі будівельно - технічну експертизу.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 13413/13414/12-43 від 04.12.2012 року фактично виконані роботи за договором підряду № 092/1/2007 від 18.10.2007 року не відповідають обсягам та видам робіт, вказаним в Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року.

У висновку експерт також зазначає, що перелік та обсяги фактично не виконаних робіт, які було встановлено на підставі візуально-інструментального обстеження та вивчення виконавчої документації і які зазначені у додатку №1 до висновку є фактично не виконаним обсягом робіт за договором підряду № 092/1/2007 від 18.10.2007 року в межах предмету спору по договору № 092/1/2007 від 18.10.2007 року.

Вартість фактично не виконаних підрядних робіт за договором підряду № 092/1/2007 від 18.10.2007 року, вказаних TOB "Контраст К" в Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року складає 342 339 грн. 60 коп.

Зазначена вартість є вартістю фактично не виконаних робіт за договором підряду № 092/1/2007 від 18.10.2007 року в межах предмету спору по договору № 092/1/2007 від 18.10.2007 року.

Таким чином, вищезазначеним висновком експертизи підтверджено не виконання робіт вказаних TOB "Контраст К" в Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року на суму 342 339 грн. 60 коп.

Отже, відповідачем було виконано обсяги робіт менші ніж ті, які зазначені в актах та відповідно за які позивачем здійснено оплату.

Так, позивачем оплачено роботи в більшому обсязі ніж виконано відповідачем.

Факт отримання відповідачем коштів від позивача та не повернення їх на даний час підтверджується матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно) зобов'язана його повернути. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2).

Відповідно до ч 3 вказаної статті положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Договір від 18.10.2007 року № 092/ І/07 на даний час є припиненим.

Тому, положення ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України про те, що особа зобов'язана повернути майно і тоді коли підстава на якій вона була набута відпала, підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Таким чином, відповідач необґрунтовано не повернув позивачу кошти у заявленій до стягнення сумі.

Оскільки факт перерахування позивачем відповідачу коштів в сумі 342 339 грн. 60 коп. підтверджується матеріалами справи, тоді як доказів виконання робіт, як і повернення вищезазначених коштів, останнім до суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної суми правомірно задоволена судом першої інстанції.

Доводи апелянта про сплив строку позовної давності щодо вимог позивача про стягнення коштів в сумі 342 339 грн. 60 коп. отриманих відповідачем без достатньої правової підстави, відхиляються колегією суддів з огляду на наступне.

Відповідач зазнає про те, що до даних вимог позивача, як до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду застосовується позовна давність в один рік.

Так, апелянт вважає, що обрахування строку позовної давності потрібно проводити з моменту підписання позивачем актів, оскільки, як зазначає відповідач, саме з цього моменту позивач мав дізнатись про те, що фактично виконані підрядником роботи не відповідають обсягам вказаним у Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року.

Таким чином, враховуючи те, що позивач звернувся з даним позовом до суду лише в липні 2011 року, апелянт вважає, що строк позовної давності сплив ще в червні 2009 року та відповідно вимоги позивача пред'явлені з пропуском строку позовної давності.

Колегія суддів з наведеним не погоджується з наступних підстав.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).

Відповідач посилаючись на ст. 863 Цивільного кодексу України зазначає про застосування до даної вимоги позовної давності в один рік.

Так, згідно зі ст. 863 Цивільного кодексу України до вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд - три роки від дня прийняття роботи замовником.

Проте, позивач звернувся до суду з вимогами не щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, а з вимогою про повернення безпідставно одержаних відповідачем коштів в сумі 342 339 грн. 60 коп.

Отже, до вимоги позивача про повернення безпідставно одержаних коштів застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Про те, що фактично виконані відповідачем роботи не відповідають обсягам робіт вказаним у Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року позивач міг дізнатися після отримання від підрядника виконавчої документації (03.03.2010).

Положеннями п. 5.17 договору передбачена обов'язкова передача виконавчої документації разом з актом про виконання робіт.

Також, з передачею виконавчої документації пов'язується і здійснення розрахунку за виконані роботи (п. 4.2.2 договору).

Отже, передача виконавчої документації є важливим обов'язком відповідача.

Так, виходячи з умов договору слідує, що виконавча документація необхідна при прийнятті робіт, тобто, зокрема, для з'ясування питання щодо фактично виконаних робіт, та як наслідок для здійснення оплати за фактично виконані роботи.

Оскільки, на момент підписання вищезазначених документів, відповідач всупереч умов п. 5.17 договору не надав позивачу виконавчу документацію, позивач відповідно був позбавлений можливості дізнатися про невідповідність виконаних відповідачем робіт, обсягам робіт визначеним у Актах приймання виконаних підрядних робіт та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року.

Висновком з призначеної судом будівельно-технічної експертизи підтверджено, що в Акти приймання виконаних підрядних робіт та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року було включено обсяги робіт на загальну суму 342 339 грн. 60 коп., які підрядником не виконувались.

Слід зазначити, що експертом при проведені експертизи досліджувалась також і виконавча документація, саме з урахуванням якої і було зроблено відповідний експертний висновок.

Так, зокрема у висновку (стор. 8 висновку, т. 4 а.с. 64) експерт зазначає про проведення ним обстеження фактично змонтованих систем вентиляції та звіряння переліку та обсягу виконаних робіт і з виконавчою документацією.

Також, наприкінці мотивувальної частини висновку за першим - п'ятим питаннями (стор. 11 висновку, т. 4 а.с. 66) експерт зазначив, що перелік та обсяги фактично невиконаних робіт, які були встановлено на підставі візуально-інструментального обстеження та вивчення виконавчої документації і які зазначені у додатку №1 до висновку є фактично не виконаним обсягом робіт по договору.

Враховуючи, що при проведенні дослідження та встановленні фактів невиконання певних робіт експерт опирався саме на виконавчу документацію, позивач при прийнятті робіт не міг встановити такі обставини через відсутність у нього виконавчої документації.

За таких обставин, позивач за відсутності виконавчої документації не мав можливості встановити лише на підставі Актів приймання виконаних підрядних робіт за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року обсягів фактично виконаних відповідачем робіт за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року.

Так, про сплату коштів за невиконані роботи позивач міг дізнатися після передачі йому виконавчої документації, а підтверджено ці обставини було при проведенні судової експертизи.

Враховуючи вищевикладене, початок перебігу строку позовної давності за вимогами позивача потрібно проводити саме з моменту отримання останнім виконавчої документації, тобто з 03.03.2010.

Таким чином, трирічний строк в межах якого позивач може звернутися до суду з вимогами про повернення безпідставно отриманих відповідачем коштів спливає лише 03.03.2013.

З даним позовом позивач звернувся до суду, відповідно до відбитку штампу вхідної кореспонденції суду - 21.07.2011, тобто строк позовної давності останнім пропущено не було.

За наведених обставин, доводи апелянта про те, що вимоги позивача пред'явлені з пропуском строку позовної давності, відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Крім цього, апелянт в обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2010 у справі №37/288, яким було встановлено належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду, а також надано оцінку актам приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року, є преюдиційним для даної справи.

З даним висновком колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так, предметом спору у справі № 37/288 були вимоги TOB "Контраст К" про стягнення з TOB "Солстрой" 459 456, 80 грн. основного боргу, 273 426, 57 грн. пені, 50 540, 25 грн. інфляційних нарахувань та 15 596, 36 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 092/І/07 від 18.10.2007 р. щодо оплати вартості виконаних робіт.

Вищезазначена заборгованість була заявлена позивачем до стягнення на підставі актів приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма № КБ-3) за березень 2009.

Заборгованість за виконані роботи саме за цими актами і була присуджена судом до стягнення.

У даному ж випадку, TOB "Солстрой" звернулось до суду з вимогами про повернення безпідставно одержаних TOB "Контраст К" коштів, сплачених за нібито виконані роботи в інший період ніж у справі № 37/288.

Так, спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що при передачі виконавчої документації 03.03.2010 позивачем було виявлено, що в акти приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в) за березень, травень, червень 2008 року включено роботи, які фактично не виконані відповідачем та за які позивач вже розрахувався з останнім, сплативши при цьому підряднику грошові кошти в сумі 342 339 грн. 60 коп.

Отже, підстави позову - фактичні обставини на яких ґрунтувалися позовні вимоги у цій справі та у справі №37/288 відрізнялися.

У справі №37/288 розглядався спір про стягнення боргу за роботи виконані у березні 2009 року, тоді як у даній справі спір стосується оплати робіт за інший період - березень, травень, червень 2008 року.

При цьому, предметом ретельного дослідження в наведеній справі - №37/288 були докази щодо виконання робіт у березні 2009 року.

Відповідач у вказаній справі - TOB "Солстрой" не посилалося на обставини щодо сплати ним коштів за невиконані роботи в інший період - березень, травень, червень 2008 року, який є спірним у даній справі.

Як вбачається з судових актів (рішення господарського суду міста Києва від 05.07.2010 у справі № 37/288 та постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2012, якою дане рішення залишено без змін) акти приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в) за березень, травень, червень 2008 року (на підставі яких заявлено позовні вимоги у даній справі) не досліджувались судом жодної з інстанцій та правова оцінка їм також не надавалась.

Отже, твердження апелянта стосовно цього є хибними.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В рішенні по справі №37/288 не встановлено фактів виконання певного переліку робіт за березень, травень, червень 2008 року, невиконання яких встановлено висновком судової експертизи по даній справі.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду міста Києва від 05.07.2010 у справі № 37/288 жодного факту, який би стосувався даних позовних вимог про повернення безпідставно одержаних коштів не встановлено, посилання апелянта на преюдиційність є необґрунтованими.

Також, в апеляційні скарзі апелянт зазначає про те, що висновком судової експертизи, яку було призначено по справі №37/288, встановлено факт виконання відповідачем підрядних робіт за договором від 18.10.2007 № 092/І/07.

Слід зазначити, що даний висновок відповідача є помилковим з огляду на наступне.

Так, відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 29.11.2011 № 9793/10/13638/1-43 у справі № 37/288 частина фактично виконаних робіт, які можливо було перевірити при обстеженні, не відповідає роботам, передбачених до виконання проектно-технічною документацією, розробленою Інститутом "Київцивільпроект" та АТ "Київпроект", і з посиланням на яку (проектну документацію) складені акти огляду прихованих робіт.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 13413/13414/12-43 від 04.12.2012 року по даній справі фактично виконані роботи за договором підряду № 092/1/2007 від 18.10.2007 року не відповідають обсягам та видам робіт, вказаним в Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року.

Вартість фактично не виконаних підрядних робіт за договором підряду № 092/1/2007 від 18.10.2007 року, вказаних TOB "Контраст К" в Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року складає 342 339 грн. 60 коп.

Зазначена вартість є вартістю фактично не виконаних робіт за договором підряду № 092/1/2007 від 18.10.2007 року в межах предмету спору по договору № 092/1/2007 від 18.10.2007 року.

Так, висновок № 13413/13414/12-43 від 04.12.2012 по даній справі встановлює на яку суму фактично виконані відповідачем роботи не відповідають роботам, передбаченим до виконання проектно-технічною документацією, розробленою Інститутом "Київцивільпроект" та АТ "Київпроект", зазначаючи при цьому, що вартість фактично не виконаних підрядником робіт, вказаних TOB "Контраст К" в Актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) та Довідках про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) за березень 2008 року, травень 2008 року та червень 2008 року складає 342 339 грн. 60 коп.

Отже, висновок експерта по даній справі не суперечить висновку експерта по справі №37/288, а лише його доповнює.

За наведених обставин, доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та не доводять їх протилежність, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

Також, окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 124 975 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань та 30 900 грн. 56 коп. 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Повернення грошових коштів внаслідок безпідставності їх набуття стало грошовим зобов'язанням відповідача.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання вказаного грошового зобов'язання перед позивачем колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 124 975 грн. 61 коп. інфляційних нарахувань та 30 900 грн. 56 коп. 3% річних, розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Контраст К" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у справі №58/316- без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Матеріали справи №58/316 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.

Судді Дідиченко М.А.

Шапран В.В.