Ухвала

від 14.05.2013 по справі 924/294/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"14" травня 2013 р.Справа № 924/294/13-г

Господарський суд Хмельницької області у складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Заверуха С.В., суддя Субботіна Л.О., розглянувши матеріали справи

За позовом Прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації, смт. Теофіполь та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації, смт. Теофіполь

до Фермерського господарства „Рідний край", с. Карабіївка Теофіпольського району

про стягнення 172 700,00 грн. коштів резервного фонду Державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році.

За участю представників:

від позивача-1: не з'явився;

від позивача-2: не з'явився;

від відповідача: Іванюк М.О. - голова ФГ „Рідний край";

від прокуратури: Рибачук О.Г. - старший прокурор відділу прокуратури м. Хмельницького

Суть спору : Прокурор Теофіпольського району звернувся до господарського суду Хмельницької області в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації, смт. Теофіполь та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації, смт. Теофіполь із позовом до Фермерського господарства „Рідний край", с. Карабіївка Теофіпольського району про стягнення з відповідача 17 2700,00 грн. коштів резервного фонду Державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році.

Прокурор в засідання суду 14.05.2013 року прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду письмові пояснення по справі за вих.№ 58-68-12 від 08.04.2013 р., відповідно до яких щодо доводів відповідача про неможливість заявлення прокурором вимоги про повернення коштів у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову зазначив наступне.

Відповідно до розпорядження голови Теофіпольської райдержадміністрації № 371/2008-р від 24.112.2008 р., виданого на підставі розпорядження голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008 року „Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні - липні 2008 року на території Хмельницької області" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року № 1010-р „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях" відповідачу із резервного фонду Державного бюджету України виділено кошти в сумі 174 700 грн.

Згідно із п.11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 415 від 26.07.2002 р., кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності та суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

Відповідно до поданих доказів, а саме довідки ЄДР відповідач є товариством з обмеженою відповідальністю і належить до недержавної форми власності.

Оскільки, відповідачем зазначені кошти не повернуті до бюджету, прокурор в інтересах держави в особі Теофіпольської РДА та управління агропромислового розвитку Теофіпольської РДА звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст.36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст.2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до ст.29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

На підставі викладеного, прокурору надано право звертатися з позовом до суду та користуватися правами сторони, а тому виходячи з норм ч.1 ст.8 ЦК України (аналогія закону) слід зробити висновок, що при захисті інтересів держави у даному випадку прокурор також має право вимагати виконання зобов'язання у боржника.

Виходячи із норм ч.2 ст.530 ЦК України право звернення за захистом порушеного права до суду у кредитора виникає після сплину 7 днів з часу пред'явлення вимоги, а не з дати її отримання боржником.

Крім цього, як зазначає прокурор, слід врахувати, що нормами Цивільного кодексу України не визначено форми вимоги, пред'явлення якої передбачено ст.530 цього Кодексу.

Отже, кредитор може реалізувати своє право у будь-якій формі: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - позову.

З огляду на викладене, прокурором на захист інтересів держави заявлено позов про стягнення бюджетних коштів.

При цьому, обмеження прокурора та позивача у праві на судовий захист з мотивів відсутності доказів попереднього звернення до боржника з вимогою, оформленою в інших спосіб, ніж позов, є порушенням судом принципів верховенства права, доступності судового захисту та суперечить положенням ч.2 ст.124 Конституції України, позиції Конституційного суду України в рішенні від 09.07.2002 р. № 15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Як зазначає прокурор, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі №3-127гс11, яка відповідно до ст.111-28 ГПК України є обов'язковою для всіх судів України.

Разом з тим, як зазначає прокурор, доказом поінформованості відповідача про обов'язковість повернення коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії в 2008 році, а отже й отримання вимоги прокурора від 20.09.2011 року, є те, що у 2012 році відповідач у добровільному порядку, частково сплатив кошти у сумі 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 102 від 20.06.2012 року та вказує на визнання даного обов'язку щодо повернення коштів.

Крім цього, прокуратурою району 05.04.2013 року відповідачу повторно направлено вимогу про обов'язковість повернення вказаних коштів.

На підтвердження доводів, викладених в письмових поясненнях прокурором надано належним чином засвідчені копії фіскального чеку № 4465 від 05.04.2013 р., опису вкладення до цінного листа, вимогу за вих.№ 105-362 від 04.04.2013 р., платіжного доручення № 102 від 20.06.2012 року. Дані документи оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача-1 в засідання суду 14.05.2013 року не з'явився, однак відповідно до направленого на адресу суду клопотання за вих.№ 02-22-734/2013 від 11.03.2013 р., повідомив суд, що позов, поданий прокуратурою визнає в межах позовних вимог та просить прийняти рішення по справі за відсутності представника позивача - Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області.

Представник позивача-2 в засідання суду 14.05.2013 року не прибув, однак однак відповідно до направленого на адресу суду клопотання за вих.№ 01-10/164 від 11.03.2013 р., повідомив суд, що позов, поданий прокуратурою визнає в межах позовних вимог та просить прийняти рішення по справі за відсутності представника позивача - Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації Хмельницької області.

Відповідач в засідання суду 14.05.2013 року з'явився, позовні вимоги не визнає, проти позову заперечує з мотивів, викладених у наданому суду запереченні на позов за вих.№ 5 від 19.04.2013 року.

Відповідно до даного заперечення на позов відповідач зазначає, що прокуратура Теофіпольського району однобічно трактує умови та норми порядку використання коштів виданих Кабінетом Міністрів України, спрямованих на часткову компенсацію збитків понесених підприємством внаслідок стихії, зокрема, як зазначає відповідач, при проведені звірки, прокуратурою не враховано наступне:

Кабінет Міністрів України є вищим органом в системі органів виконавчої влади (ч.1 ст.1 Закон України „Про Кабінет Міністрів України"). Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кабінет міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання відповідно до ст. 117 Конституції України.

Розділом 6 постанови КМУ від 18.07.2007 р. № 950 „Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України" визначено порядок підготовки проектів актів КМУ, зокрема параграф 46 передбачає, що акти КМУ з організаційно-розпорядчих та інших поточних питань видаються у формі розпоряджень.

Відповідно до ст.24 Бюджетного кодексу України, резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду державного бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Зокрема, Постановою КМУ від 29.03.2002 р. №415 затверджено Порядок використання коштів резервного фонду державного бюджету.

У зв'язку з тим, що КМУ уповноважений встановлювати порядок використання коштів з резервного фонду, то він також має визначати механізм їх надання та використання на інших умовах у кожній іншій ситуації, ніж це встановлено Порядком, оскільки зазначений фонд власне і призначений для здійснення непередбачених виплат.

Відповідно до п.п.2 п.1 ст.21 Закону України „Про Кабінет Міністрів України", Кабмін забезпечує здійснення заходів та приймає рішення з питань ліквідації наслідків стихійного лиха.

З урахуванням наявних обставин Уряд прийняв розпорядження про часткову компенсацію втрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях.

Необхідно зазначити, що ч.3 постанови КМУ від 29.03.2002 р. № 415 постановлено, що Міністерство фінансів надає роз'яснення щодо застосування Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, а також є відповідальним за підготовку та надання проектів рішень про виділення коштів з резервного фонду бюджету. Пунктом 24 цього Порядку визначено, що КМУ приймає рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету виключно за наявності висновків Мінекономіки та Мінфіну. Тому, своїм розпорядженням у 2008 р. КМУ від 28.07.08 р. № 1025-р. „Питання надання часткової фінансової допомоги сільськогосподарським підприємствам", визначив, що кошти виділені з резервного фонду відповідно до розпорядження КМУ від 18.07.07 р. № 549 і не повернуті на даний момент, не підлягають поверненню до державного бюджету. Враховуючи зміни, які внесені до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, Постановою КМУ від 27.07.05 р. № 647 визначено - кошти які надходять на умовах повернення, з дотриманням порядку виділяються через головних розпорядників - обласні державні адміністрації та районні управління агропромислового розвитку.

Внаслідок стихійного лиха, що сталося в червні-липні місяці 2008 р. Уряд надав допомогу постраждалим від повені регіонам України, в тому числі і Хмельницькій області, а саме Хмельницькій обласній державній адміністрації, в розмірі 20 млн. грн.. Зазначена допомога надійшла в розпорядження Хмельницької облдержадміністрації, відповідно до розпорядження КМУ № 1010-р від 28.07.2008 року „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії", за яким Хмельницька облдержадміністрація наділяється повноваженнями затвердити кошти виділені КМУ, встановити порядок їх використання, а також визначити механізм їх надання та використання. Разом з тим, як зазначає відповідач, при виділені коштів розпорядженнями КМУ №1010-р не були визначені умови повернення.

Кошти резервного фонду були виділенні ФГ „Рідний край", як сільськогосподарському товаровиробнику, на часткову компенсацію збитків нанесених стихією, а не як фінансова допомога на умовах повернення, про що свідчать закріплені відповідними міністерствами коди економічної класифікації (КЕКС-1310) та програмної і функціональної класифікації видатків державного бюджету (КПКФК 7831730- часткова компенсація витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року.) Зокрема зазначена допомога в сумі 172 700,0 грн. згідно з вищевказаними розпорядженнями КМУ та розпорядженнями голови Хмельницької облдержадміністрації від 12.08.2008 року № 428/2008-р „Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області" (зі змінами внесеними 19.12.2008 року № 628/2008-р), надана на безповоротній основі.

Даний факт підтверджується Постановою КМУ від 22.02.12 р. № 129 „Про внесення змін до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету" якою внесено зміни до Порядку використання коштів резервного фонду, затвердженого Постановою КМУ від 29.03.02 р. № 415, де чітко визначено, що умовою повернення коштів, виділених з резервного фонду бюджету, є зокрема строки та поетапний графік, який чітко прописаний у відповідному договорі, укладеному між головним розпорядником коштів та розпорядником коштів нижчого рівня, або їх одержувачем (пункт 11 Постанови № 415 від 29.03.02 р.(зміни згідно Постанови №129 від 22.02.2012 р.)).

З метою одержання допомоги господарством були надані всі необхідні документи, які засвідчували про наслідки стихійного лиха, а саме акти обстеження та дефективні акти, що підтверджують розміри завданих збитків, узагальнені кошторисні рахунки на проведення невідкладних робіт. Крім цього, господарство не надало клопотання до районної державної адміністрації, щодо виділення коштів резервного фонду державного бюджету на поворотній основі. Розпорядженням КМУ № 1010-р від 28.07.2008 року „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії" зазначено, що це є часткова компенсація витрат для агропромислового комплексу, тому, під час виділення коштів з резервного фонду бюджету між господарством ФГ „Рідний край" та головним розпорядником коштів Хмельницькою облдержадміністрацією не було укладено договору, в якому передбачено умови повернення до відповідного бюджету коштів. Кошти надійшли за адресою та були використані за призначенням, про що свідчать акти перевірки фінансової інспекції, СБУ, правоохоронних органів.

Враховуючи вище вказане відповідач звертає увагу суду на те, що головним розпорядником бюджетних коштів, Хмельницькою облдержадміністрацією, подаються звіти до Міністерств економіки та фінансів про використання, а також інформацію про їх повернення до державного бюджету в разі виділення коштів резервного фонду бюджету на умовах повернення. Якщо цей факт присутній і доказується відповідними документами то, як зазначає відповідач, вважається за доцільне з'ясувати наявність зазначених документів, договорів, зобов'язань.

А тому, з огляду на вище викладене, відповідач просить суд врахувати, що керуючись урядовими правовими актами ФГ „Рідний край" була надана часткова компенсація понесених втрат розпорядженням КМУ № 1010-р від 28.07.2008 року „Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії", а не фінансова допомога на поворотній основі, а позовні вимоги, щодо ФГ „Рідний край", як відповідача у цій справі визнати не обгрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.

На підтвердження доводів, викладених у запереченні на позов відповідачем надано копії наступних документів: Розпорядження № 428/2008-р від 12.08.2008 р., лист „Щодо реструктуризації боргу сільськогосподарських товариств" та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2010 року. Дані документи оглянуто судом та долучено до матеріалів справи.

Згідно із п.2 ч.1 ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема у зв'язку із неподанням витребуваних доказів.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи до уваги неподання витребуваних доказів, колегія суддів вважає, що спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, тому підлягає відкладенню на іншу дату.

Керуючись п.2 ч.1 ст.77, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

У Х В А Л И В:

Розгляд справи № 924/294/13-г відкласти на 10:00 "30" травня 2013 р.

Прокуратурі та позивачам (повторно) надати докази направлення відповідачу вимоги щодо повернення отриманих коштів від 20.09.2011 р. за вих.№ 51/780.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Хмельницької області за адресою: м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1, каб.317.

Головуючий суддя В.В. Магера

Суддя С.В. Заверуха

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи; 2- позивачу-1 (вул. Леніна, 19, смт. Теофіполь, 30600); 3 - позивачу-2 (вул. Леніна, 27, смт. Теофіполь 30600) - всім простою коресп.