Рішення

від 23.05.2013 по справі 2-2096/12

РОВЕНЬКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2096/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Ровеньківський міський суд Луганської області

в складі: головуючого судді Ібадової Н.П.

при секретарі Бурлака О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ровеньки Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 «Про захист честі, гідності і ділової репутації», та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 «Про захист честі та гідності», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ровеньківського міського суду Луганської області до відповідачки ОСОБА_2 «Про захист честі, гідності і ділової репутації». Із зустрічною позовною заявою до суду звернулася позивачка ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 «Про захист честі та гідності».

В своєму позові вказав, що він працює директором гімназії ім. М. Трублаїні м. Ровеньки Луганської області з 1981 року. Його загальний педагогічний стаж становить 43 роки. Відповідачка по справі - ОСОБА_2 є бабусею одного з учнів гімназії. За весь період навчання свого онука в гім назії, вона з невідомих йому причин та мотивів втручається в питання фінансової дисципліни, педагогічного процесу, кадрових рішень гімназії шляхом письмових звернень до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, в яких безпідставно, наклепницьки звинувачує його, як директора гімназії ім. М. Труб лаїні та його дружину - вчителя біології ОСОБА_4.

14 травня 2011 року вона звернулася з листом до Ровеньківського управлін ня освіти Ровеньківської міської ради, щодо привласнення ним та його дружи ною ОСОБА_4 швейної машинки, фінансових зловживань грошовими коштами гімназії, неналежного керівництва педагогічним колективом, що сприяло звільненню кращих досвідчених вчителів гімназії. Під цим листом стояв підпис «ОСОБА_5» та вказана адреса « АДРЕСА_1». Але фактично громадянка ОСОБА_5 ніякого відношення до змісту цього листа не має, її прізвище та адреса вказані лише формально, щоб за значений лист не був анонімним і відповідь на нього була надіслана за вказаною в листі адресою. Для встановлення реального автора цього листа і відповідача його позову 14.06.2012 року він звернувся із заявою до прокуратури м. Ровеньки з проханням провести додаткову перевірку, щодо звернення ОСОБА_5 та вста новити реальну особу, яка є автором вище зазначеного листа. В липні 2012 року він отримав відповідь з прокуратури м. Ровеньки, де було вказано, що в ході додат кової дослідчої перевірки були встановлені всі обставини справи, опитані необхід ні особи, долучені додаткові документи. Йому стало відомо, що внаслідок цієї пе ревірки був встановлений реальний автор листа за підписом ОСОБА_5, а саме - громадянка ОСОБА_2. З цих причин саме вона і є відповіда чем за його позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

Управління освіти, не ознайомивши його зі змістом цього листа, передало його на розгляд Ровеньківського MB УМВС. У зв'язку з цим оперуповноважений сектору ДСБЕЗ ОСОБА_6 почав виконувати відповідні оперативно-слідчі дії прямо в гімназії. В ході перевірки фактів, зазначених в листі відповідачки, будь-яких порушень закону з його боку виявлено не було. На підставі цього 14 червня 2011 року відносно нього було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину.

Але до винесення зазначеної постанови відбувалися певні дії, які за участю оперуповноваженого ДС БЕЗ Ровеньківського MB УМВС ОСОБА_6 мали за мету викрити сліди злочину з його боку або відмовити в його скоєнні. Весь про цес перевірки проходив у будівлі гімназії на очах її учнів та вчителів. Вони не знали всі правові та процесуальні ознаки такої перевірки, але вочевидь бачили, як він в супроводі понятих і працівника міліції виходив з кабінету директора і че рез усю школу прямував на третій поверх до кабінету обслуговуючої праці, де повинен був засвідчити наявність швейної машинки. Ця машинка знаходилася на місці. Оперуповноважений сфотографував її, а свідки підтвердили це своїми підпи сами. І хоча ніяких ознак злочину з його боку виявлено не було, під час пере вірки він пережив приниження, образу, душевні страждання.

Відповідачка також звинувачувала його в організації переказу батьками учнів добровільних внесків на рахунок, який не належить гімназії, в махінаціях з добровільними внесками батьків, які надійшли на рахунок гімназії, та матеріалами начебто отриманими гімназією від шефів. При цьому вона завідомо неправдиво стве рджувала ці факти з його боку, хоча реально не мала ніяких доказів щодо цього.

Крім вище зазначених бездоказових звинувачень ОСОБА_5 звинува тила його в таких «гріхах» : в порушенні законодавства про державну службу /його посада не є посадою держслужбовця; в порушенні кодексу законів України про працю, тобто у незаконному звільненні досвідчених і кваліфікованих вчителів; у пропаганді серед учнів, наркотичних засобів .

Всі ці звинувачення порушують його особисті немайнові права - право на по вагу гідності і честі, право на недоторканість ділової репутації. Діями відповідачки ОСОБА_7 йому була завдана моральна шкода, яка полягає в наступному. В ході перевірки зазначеного заздалегідь неправдивого листа відповідачки він пере ніс глибоке приниження його честі, гідності та ділової репутації. Були поставлені під сумнів його порядність, чесність, сумління, його авторитет керівника гімназії, що завдало йому багато душевних страждань, болю, моральних переживань. Він зне вірився в людях, змінив свої життєві погляди на щирість та відвертість людей нав коло себе, що йому дуже прикро відчувати. Щоб довести свою невинність, він пови нен був пережити чисельні перевірки, давати пояснення, готувати документи, пере конувати відповідні органи у відсутності порушень закону з його боку, у його сумлінній праці на посаді директора гімназії.

Держава гідно відзначила його педагогічну діяльність на посаді директора гімназії ім. Миколи Трублаїні, а саме : він нагороджений знаком «Василь Сухомлинський», знаком «Відмінник народної освіти», чисельними почесними грамотами, подя ками та дипломами. Також високо відзначений почесними грамотами педагогічний та учнівський колектив гімназії за показниками навчального та виховного процесу. Але лист відповідачки принижує не тільки його особисто, як керівника гімназії, але й весь педагогічний колектив, його досягнення та успіхи в галузі освіти.

В зв'язку з листом відповідачки він важко фізично пережив наслідки його перевірки. Стан постійної емоційної напруги призвів до погіршання його здоров'я, у нього виявили екзогенне захворювання, що змусило його пройти курс лікування з 24.11.2011 року по 06.12.2011 року. Після цього він пройшов санаторно-курортне ліку вання в Криму в санаторії «Золотий колос». На своє лікування він витратив кошти в сумі 3189 грн.

Таким чином, все вище наведене обґрунтовано свідчить про те, що відпові дачка своїми противоправними діями принизила його честь і гідність, підірвала його ділову репутацію, завдала йому фізичні та моральні страждання. Заподіяну йому мо ральну шкоду він оцінює в розмірі 50 000 грн. Саме така сума найбільш адекватно відображує об'єм та глибину його моральних страждань.

Просив суд визнати відомості, викладені в листі на адресу Ровеньківського управлін ня освіти від 14 травня 2011 року щодо його діяльності на посаді директора Ровеньківської гімназії ім. М.Трублаїні такими, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію.

Зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 спростувати викла дену у зазначеному листі неправдиву інформацію шляхом публічного вибачення перед ним в присутності педагогічного колективу гімназії імені М. Трублаїні м. Ровеньки Луганської області.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_7 на його користь завдану йому ма теріальну шкоду в розмірі 3189 грн.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_9 на його користь заподіяну йому моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати які складаються із сплати судового збору згідно доданих до позовної заяви платіж них квитанцій.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги уточнив, в уточненій позовній заяві вказав, що він працює директором гімназії ім. М. Трублаїні м. Ровеньки Луганської області з 1981 року. Його загальний педагогічний стаж становить 43 роки. Відповідачка по справі - ОСОБА_2 є бабусею одного з учнів гімназії. За весь період навчання свого онука в гім назії, вона з невідомих йому причин та мотивів втручається в питання фінансової дисципліни, педагогічного процесу, кадрових рішень гімназії шляхом письмових звернень до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування, в яких безпідставно, наклепницьки звинувачує його, як директора гімназії ім. М. Труб лаїні та його дружину - вчителя біології ОСОБА_4.

14 травня 2011 року вона звернулася з листом до Ровеньківського управлін ня освіти Ровеньківської міської ради, щодо привласнення ним та його дружи ною ОСОБА_4 швейної машинки, фінансових зловживань грошовими коштами гімназії, неналежного керівництва педагогічним колективом, що сприяло звільненню кращих досвідчених вчителів гімназії. Під цим листом стояв підпис «ОСОБА_5» та вказана адреса « АДРЕСА_1». Але фактично громадянка ОСОБА_5 ніякого відношення до змісту цього листа не має, її прізвище та адреса вказані лише формально, щоб за значений лист не був анонімним і відповідь на нього була надіслана за вказаною в листі адресою. Для встановлення реального автора цього листа і відповідача його позову 14.06.2012 року він звернувся із заявою до прокуратури м. Ровеньки з проханням провести додаткову перевірку, щодо звернення ОСОБА_5 та вста новити реальну особу, яка є автором вище зазначеного листа. В липні 2012 року він отримав відповідь з прокуратури м. Ровеньки, де було вказано, що в ході додат кової дослідчої перевірки були встановлені всі обставини справи, опитані необхід ні особи, долучені додаткові документи. Йому стало відомо, що внаслідок цієї пе ревірки був встановлений реальний автор листа за підписом ОСОБА_5, а саме - громадянка ОСОБА_2. З цих причин саме вона і є відповіда чем за його позовом про захист честі, гідності та ділової репутації.

Управління освіти, не ознайомивши його зі змістом цього листа, передало його на розгляд Ровеньківського MB УМВС. У зв'язку з цим оперуповноважений сектору ДСБЕЗ ОСОБА_6 почав виконувати відповідні оперативно-слідчі дії прямо в гімназії. В ході перевірки фактів, зазначених в листі відповідачки, будь-яких порушень закону з його боку виявлено не було. На підставі цього 14 червня 2011 року відносно нього було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю в його діях складу злочину.

Але до винесення зазначеної постанови відбувалися певні дії, які за участю оперуповноваженого ДС БЕЗ Ровеньківського MB УМВС ОСОБА_6 мали за мету викрити сліди злочину з його боку або відмовити в його скоєнні. Весь про цес перевірки проходив у будівлі гімназії на очах її учнів та вчителів. Вони не знали всі правові та процесуальні ознаки такої перевірки, але вочевидь бачили, як він в супроводі понятих і працівника міліції виходив з кабінету директора і че рез усю школу прямував на третій поверх до кабінету обслуговуючої праці, де повинен був засвідчити наявність швейної машинки. Ця машинка знаходилася на місці. Оперуповноважений сфотографував її, а свідки підтвердили це своїми підпи сами. І хоча ніяких ознак злочину з його боку виявлено не було, під час перевірки він пережив пекучу образу, невгамовне приниження, нищівні душевні страждання і безпорадність.

Відповідачка також звинувачувала його в організації переказу батьками учнів добровільних внесків на рахунок, який не належить гімназії, в махінаціях з добровільними внесками батьків, що надійшли на рахунок гімназії, та матеріалами, начебто отриманими гімназією від шефів ( шефських відносин вже давно не існує). При цьому вона завідомо неправдиво звинувачувала його, хоча не мала ніяких доказів. Не може збагнути, які мотиви керували її діями?

Крім вищезазначених бездоказових звинувачень ОСОБА_7 звинуватила його ще і в таких "гріхах ": в порушенні законодавства про державну службу (його посада не є посадою держслужбовця); в порушенні кодексу законів України про працю, тобто у незаконному звільненні досвідчених і кваліфікованих вчителів; у пропаганді серед учнів наркотичних засобів.

Всі ці звинувачення порушують його особисті немайнові права - право на повагу гідності і честі, право на недоторканість ділової репутації. Діями відповідачки ОСОБА_7 йому було завдано моральну шкоду, яка полягає в наступному. В ході перевірки зазначеного заздалегідь неправдивого листа він переніс грубе приниження честі, гідності та ділової репутації. Були поставлені під сумнів його порядність , чесність, сумління, його авторитет керівника гімназії, що завдало йому багато душевних страждань, болю моральних переживань. Справа в тому, що аналогічні за змістом анонімні листи, які направлялися на адресу управління освіти, міськвиконком за останні чотири роки, зробили його життя нестерпним. Вся ця акція є не що інше, як сплановане цькування його особи. Він зневірився в людях , почав змінювати свої життєві погляди на щирість та відвертість людей навколо себе, що для нього дуже прикро. Щоб довести свою невинність він повинен був пережити чисельні перевірки, давати письмові пояснення, готувати документи, свідчення людей, переконувати відповідні органи у своїй порядності, відсутності порушень закону з його боку, у його сумлінній праці на посаді директора про що свідчить високий рейтинг керованого ним навчального закладу. Держава гідно відзначила його педагогічну діяльність на посаді директора гімназії ім. М.Трублаїні, а саме: він нагороджений знаком «Василь Сухомлинський», знаком «Відмінник народної освіти» чисельними почесними грамотами, подяками та дипломами. Також високо відзначений почесними грамотами педагогічним та учнівськими колективами за показниками навчального та виховного процесу.

У зв'язку з листом відповідачки він важко фізично пережив наслідки його перевірки. Стан постійної емоційної напруги призвів до погіршення його здоров'я, що змусило його пройти курс лікування з 24.11.2011 року по 06.12.2011 року. Після цього пройшов курс реабілітації у санаторії «Золотий Колос» у Криму. На своє лікування він витратив кошти у сумі 3181грн.

Таким чином, все вищенаведене обґрунтовано свідчить про те, що відповідачка своїми противоправними діями принизила його честь і гідність, його ділову репутацію, завдала йому фізичні та моральні страждання. Заподіяну йому моральну і фізичну шкоду ( ще не зовсім зрозуміло, до яких наслідків у майбутньому призведуть перенесені ним з вини відповідачки потрясіння) він оцінює в розмірі 50 000 грн. Саме така сума адекватно відображує об'єм та глибину його моральних страждань.

Просив суд визнати відомості, викладені в листі на адресу Ровеньківського управління освіти від 14 травня 2011 року щодо його діяльності на посаді директора Ровеньківської гімназії ім.. М. Трублаїні такими, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію.

Зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 спростувати викладену у своєму листі від 14.05.2011 року неправдиву інформацію шляхом надання письмової заяви - вибачення до Ровеньківського управління освіти, якому була надіслана наклепницька інформація.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_7 на його користь завдану йому матеріальну шкоду в розмірі 3.189грн.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_7 на мою користь заподіяну мені моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Стягнути з відповідачки на його користь понесені ним судові витрати, які складаються із сплати судового збору та витрат на розміщення в газеті « Наша газета» оголошення про виклик до суду відповідачки ОСОБА_7 згідно доданих, до справи платіжних квитанцій.

ОСОБА_2 15.02.2013 року звернулася до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 «Про захист честі та гідності», в якій вказала, що підстав для звинувачення її в написанні відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 у листі, який він надав до суду разом із позовною заявою, у ОСОБА_1 не має, доказів, що саме вона писала цього листа, він до Ровеньківського міського суду не надав. ОСОБА_1, як на доказ її причетності до написання листа посилається на те, що лист має підпис «ОСОБА_5», а сам у судовому засіданні, яке проводилося з використанням аудіо запису, у присутності судді, секретаря суду та її погодився, що цей запис зроблений не нею, ні її матір'ю та пояснив, що цей запис зроблено «вищестоящими» особами. Це можливо перевірити прослухавши аудіо запис судового засідання. Посилання ОСОБА_1 на те, що в поясненні співробітникам правоохоронних органів вона, та її мати вказали, що саме вона писала лист-скаргу відносно ОСОБА_1, вона може пояснити тим, що річ йдеться у цих поясненнях про інший лист - скаргу, який написано нею раніше кількома роками, та підписано батьками учнів, який вона нікуди не відправляла, який знаходиться у неї. Вважає, що цей факт безперечно підтверджує її непричетність до написання анонімного листа тому, що у неї не було необхідності відправляти анонімний лист, які не приймаються ніколи до розгляду, а вона мала можливість поскаржитися на дії ОСОБА_1 офіційно, її ще б підтримали батьки учнів, які підписали цю заяву-скаргу.

Також вважає необхідним прийняти до уваги той факт, що випадки які вказані у тексті анонімного листа не пов'язані з нею чи навчанням її онука в гімназії ім. Трублаїні м. Ровеньки директором якої є ОСОБА_1, що також визнано у судовому засіданні самим ОСОБА_1 Ознайомившись з текстом копії анонімного листа, який надав до суду ОСОБА_1 може пояснити, що відношення до купівлі швейної машинки вона не може мати, так як в неї онук і він вишиванням не займався, відношення до факту обвинувачення ОСОБА_1 в безпідставному звільненні викладачів гімназії , вона теж не може мати, тому що не має доступу до інформації про склад викладачів в гімназії, періоди їх роботи та причини заохочення або звільнення вчителів, що підтверджується ще й тим, що особи вчителів, пояснення яких надав ОСОБА_1 до суду, їй невідомі, учбових дисциплін у її онука не викладали й мені не знайомі, що також визнано ОСОБА_1 в судовому засіданні та зафіксовано аудіо записом та матеріалами справи. Їй не зрозуміло, як ОСОБА_1 може звинувачувати її у тому, що вона звела наклеп у цьому листі на його дружину ОСОБА_4, про відсутність в неї відповідної освіти, якщо їй не може бути достовірно відомо про рівень освіти ОСОБА_4 тому що ця інформація є приватною й ніхто з цією інформацією, окрім подружжя ОСОБА_1, ознайомить її не міг. Зауважує, що й цей факт ОСОБА_1 також визнав в судовому засіданні й підтвердив особисто, що їй не можуть бути відомі відомості відносно дружини про освіту та рівень кваліфікації, як вчителя. Звинувачувати її в тому, що вона у свою чергу звинувачує ОСОБА_1 в пропаганді відомостей організації «АСЕТ» вважає неможливим тому, що ця інформація має іншого автора та надрукована у газеті, даними цієї статті міг скористатися кожний з батьків учнів, які навчаються у ОСОБА_1

Особу увагу просить звернути на той факт, що розцінювати відомості про звинувачення ОСОБА_1 у анонімному листі в незаконних операціях з грошима батьків учнів школи у теперішній час не можна розцінювати, як відомості, що порочать його гідність та честь, так як цей факт, правоохоронними органами не перевірявся досконало, що свідчить із матеріалів дослідчої перевірки, яку було зроблено співробітниками Ровеньківського МВ ГУМВС. Виходячи з цього матеріалу, співробітниками міліції розглядалося тільки питання про наявність швейної машинки і все, ніяких перевірок грошових рахунків, опитування батьків учнів з цією метою не проводилось. Тому ОСОБА_1 не може стверджувати, що ці відомості є завідомо неправдивими; даних, які спростовують даний факт та законність грошових операцій у школі грошей батьків, він суду не надав.

Звертає увагу на той факт, що громадянин ОСОБА_1, на її думку, безпідставно звертається з позовними вимогами до суду відносно спричинення йому матеріальної шкоди, яка йому заподіяна тим, що він лікувався у лікарні, а потім у санаторії із-за потрясіння, яке було викликано написанням анонімного письма. Їй не зрозуміло, який може бути зв'язок між отриманням и перевіркою листа у травні 2011 року та лікуванням ОСОБА_1 з приводу шкоди заподіяної анонімним листом у грудні цього ж року.

Зауважує, що звинувачуючи її у написанні листа, який є анонімним, ОСОБА_1 не маючи ніяких доказів причетності її та її матері - ОСОБА_5 до цього, звернувся до Ровеньківського суду із позовною заявою до її матері, а потім до неї. У випадку з її матір'ю ОСОБА_1 визнав, що він помилявся та звернувся до суду не переконавшись в її причетності. Його дії привели до того, що стан її здоров'я погіршився, а вона була вимушена купувати їй ліки. Той факт, що мати згідно чинного законодавства повинна сама звертатися до суду про відшкодування їй моральної та матеріальної шкоди, яку їй своїми діями заподіяв ОСОБА_1 не спростовує той факт, що витрати на її лікування понесла вона і саме їй у цьому випадку ОСОБА_1 заподіяв матеріальну шкоду.

Після безпідставного обвинувачення її ОСОБА_1 у діях, які вона не скоювала, стан її здоров'я теж погіршився, вона була вимушена звернутися за медичною допомогою. Їй була нанесена моральна травма.

Таким чином, їй діями ОСОБА_1 заподіяна матеріальна шкода у розмірі 2890 гривень 64 копійки та моральна шкода у розмірі 10 000 гривень. Саме така сума адекватно відображує об'єм та глибину її моральних страждань.

Просила суд відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відносно неї за недоведеністю її причетності до написання відомостей, які порочать його честь, гідність та ділову репутацію. Визнати відомості, які викладені громадянином ОСОБА_1 у своїй заяві по відношенню до неї такими, що ганьблять її честь та гідність як порядної людини. Зобов'язати ОСОБА_1 вибачитись перед нею у письмовому вигляді. Стягнути на її користь с з відповідача ОСОБА_1 заподіяну їй матеріальну шкоду у розмірі 2 890 гривень 64 копійки. Стягнути на її користь з відповідача ОСОБА_1 заподіяну їй моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень. Відшкодування судових витрат покласти на відповідача ОСОБА_1 у повному обсязі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити їх. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та суду пояснив, що відповідачка до учбового закладу не має ні якого відношення, його дивує , чому він викликав таке упереджене ставлення до себе. Протягом трьох років був ряд анонімних листів , приблизно з однаковим змістом. Людина відібрала багато часу на пояснення та виправдання, психічні страждання. В школі були проведені слідчі дії . Його звинуватили в тому, що на якийсь невідомий рахунок, куди батьки дітей перераховують гроші, ті речі, які надходили від шефів, також кудись дівалися директором школи, за основу було взято його вік, обвинувачення в тому, що він страждає маразмом та ні чого не розуміє що робить. Також його звинувачують в тому , що в колективі багато людей похилого віку, а молодь він розігнав, але ж ці люди його колеги та працюють в цій школі усе свідоме життя. Крім цього відповідачка каже , що він порушує КЗпП, звільняє примусово людей. Він не є державним службовцем. Його звинувачують в тому, що він розповсюджує наркотичні засоби. Відповідачка каже, що він розбещує дітей в своїй школі, «зливи» цих анонімок привели до того, що він перестав довіряти людям, йому соромно було приходити до школи, це обговорювали й діти. Її онук добре закінчив 9 класів, ні яких ексцесів не було. В анонімному листі було написано, що він псих, оскільки лікувався. Так, він лікувався, оскільки у нього був депресивний стан. Школу постійно перевіряють відділ освіти , прокуратура, і ні яких приписів ні коли не було. Усе , що набувається , все згідно до закону. Зустрічний позов не визнає, наголошує на тому, що ОСОБА_2 стверджує, що листа, зареєстрованого в Генпрокуратурі відповідачка не має і звинувачує його в тому, що він принизив її матір. Обласне управління освіти давали відповідь за адресою ОСОБА_5 , яка була вказана на конверті . Інші батьки не приймали участі у написанні листа , одна з батьків сказала, що її підпис підроблений, іншій підсунули чистий аркуш , ніби то зі скаргою на відсутність уроків математики. Тобто ОСОБА_2 підробляла документи . В її листах тільки брехливі відомості та не має ні яких доказів.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги та уточнені вимоги ОСОБА_1 не визнала, заперечувала проти їх задоволення, суду пояснила, що їй не має для чого писати анонімни листи, в неї онук відмінник , вона є членом батьківського комітету , листи писали інші батьки, але не вона. Лист було написано на ім'я її матері - ОСОБА_5, перший лист був без підпису, вона не прийняла його до уваги. Потім надійшов лист з чиїмось підписом, з чиїм - їй не відомо. ОСОБА_6 її викликав, вона пояснила що ні вона, ні її мати , не відправляли цього листа. Писати вона не любить , а печатати - не вміє. Це написав ОСОБА_12 на прокурора, вона про це дізналася з того листа , яке прийшло до неї. Онука забрала, оскільки вже було неможливо, дитину почали чіпляти , через те, що вона пише. Коли не було цілий рік математики , екзамени здали завдяки репетитору, питання вирішувалося через директора , він сказав, що зателефонує до Міністерства та відмінить екзамени. Цей лист був підписаний всіма батьками та досі лежить у неї дома. Якби вона хотіла писати скаргу , то зробила би це ще в п'ятому класі, коли його вчитель відправила у криницю по воду, а він вибив два зуба. До ОСОБА_13 вона ходила скаржитися, коли почали чіпляти дитину та занижувати спеціально відмітки. ОСОБА_13 пропонувала написати скаргу , але вона їй відповіла, що це не в її стилі. ОСОБА_13 також казала, що на ОСОБА_1 багато скарг. Психіка у хлопчика порушена через те, що хтось написав. Ці листи їй приходять то з суду , то від ОСОБА_1, то з прокуратури.

Заявлені нею позовні вимоги за зустрічним позовом до ОСОБА_1 підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_10 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, заперечував проти їх задоволення, заявлені позовні вимоги ОСОБА_2 за зустрічним позовом до ОСОБА_1 підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові матеріали цивільної справи 2/424/203/13, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 2052-11 за зверненням батьків та вчителів гімназії ім. Трублаїні м. Ровеньки, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 «Про захист честі, гідності і ділової репутації», та позовні вимоги за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 «Про захист честі та гідності» задоволенню не підлягають, з наступних підстав:

На ім'я Міністра Міністерства освіти України, копії Генеральному прокурору України та Голові Верховної Ради України, було відправлено лист звернення батьків учнів школи - гімназії № 4 ім. Трублаіні м. Ровеньки обл. Луганська відносно методів управління гр. ОСОБА_1 учбовим закладом, під викладеним текстом стоїть підпис «ОСОБА_5 АДРЕСА_1» /мовою оригіналу/. (а.с.11-13)

Оперуповноваженим сектору ДСБЕП Ровеньківського МВ УМВС України було розглянуто матеріали перевірки за зверненням вчителів та батьків гімназії ім. Трублаїні м. Ровеньки, проведеної в порядку ст. 97 КПК України, щодо незаконних дій директора гімназії ім. Трублаїні , ОСОБА_1 (зареєстрованого в ЖРЗСП № 2616 від 06.06.2011 року) було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, зважаючи на відсутність складу злочину, передбаченого ст. ст. 190, 191 КК України, а також якогось злочину проти власності на підставі ст. 6 п. 2 КПК України (а.с.14).

Як вбачається з відповіді № 6724 вих. - 11, від 26.10.2011 року на ім'я ОСОБА_1 (а.с.15) прокуратурою м. Ровеньки було розглянуто звернення ОСОБА_1 , щодо неправомірних дій ОСОБА_8, були вивчені матеріали перевірки в порядку ст. 97 КПК України, щодо незаконних дій директора гімназії ім. Трублаїні , ОСОБА_1 , в результаті якої було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, підстав для прийняття заходів прокурорського реагування не вбачається.

Також згідно до листа Прокурора м. Ровеньки на ім'я ОСОБА_1 № 150-130-12 від 11.07.12 (а.с.9) прокуратурою м. Ровеньки розглянута заява ОСОБА_1 , щодо незгоди з постановою Ровеньківського МВ ГУМВС України в Луганській області від 14.06.2011р. за зверненням ОСОБА_5 В ході розгляду встановлено, що Ровеньківським МВ ГУМВС України в Луганській області 14.06.2011р. прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.ст.190,191 КК України стосовно ОСОБА_1 у зв'язку із відсутності складу злочину на підставі п.2 ст.6 КПК України ( матеріали № 2052-11). 09.07.2012р. прокуратурою м. Ровеньки у зв'язку з новими обставинами, які ОСОБА_1 викладені у заяві, надані письмові вказівки, щодо проведення додаткової дослідної перевірки. Матеріали первинної перевірки № 2052-11 направлені до Ровеньківського МВ ГУМВС для проведення зазначеної вище перевірки. У ході додаткової перевірки Ровеньківським МВ ГУМВС встановлені усі обставини події, опитані необхідні особи, долучені додаткові документи. Підстав для скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 14.06.2011 р. з одночасним порушенням кримінальної справи немає.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу ( ст. 16 ЦК України).

Особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом (ст. 269 ЦК України). Відповідно До Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості( ст.270 ЦК України).

Статтею 270 ЦК України передбачено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі.

У відповідності до приписів ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, визначеними главою 3 цього Кодексу .

Статтею 297 ЦК України передбачено право фізичної особи звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Способи судового захисту гідності, честі та ділової репутації передбачені ст. 16 , 277 ЦК України .

Відповідно до п. 14 Постанови № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. «Про судову практику по справам про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» у позовній заяві позивач зобов'язаний вказати: яка саме інформація розповсюджена кожним із відповідачів окремо; час і місце розповсюдження інформації кожним з відповідачів; коло осіб, яким була розповсюджена інформація; конкретні докази, які підтверджують сам факт розповсюдження інформації, час її розповсюдження та спосіб розповсюдження.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини , на які вона посилається , як на основу своїх вимог або заперечень.

Позивач ОСОБА_1 просив суд визнати відомості, викладені в листі на адресу Ровеньківського управління освіти від 14 травня 2011 року щодо його діяльності на посаді директора Ровеньківської гімназії ім.. М. Трублаїні такими, що порочать його честь, гідність та ділову репутацію та зобов'язати відповідачку ОСОБА_2 спростувати викладену у своєму листі від 14.05.2011 року неправдиву інформацію шляхом надання письмової заяви - вибачення до Ровеньківського управління освіти, якому була надіслана наклепницька інформація.

З цього приводу, як вважає суд вимоги позивача ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім'ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв'язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не довів у судовому засіданні та не надав відповідні докази, що інформацію, яку було викладено в листі (а.с.10-13) на ім'я Міністра Міністерства освіти України, викладено саме відповідачем ОСОБА_2.

Судом встановлено, що підпис на листі стоїть іншої особи (ОСОБА_5 АДРЕСА_1 /мовою оригіналу/ а.с.11-13), що свідчить про те, що відповідачка ОСОБА_2 не підписувала листа, а позивач ОСОБА_1 не довів суду, що це підпис саме ОСОБА_2

Також, враховуючи той факт, що по фактам викладеним у листі проводилася відповідна перевірка правоохоронними органами , були допитані відповідні особи, в тому числі і ОСОБА_2 не можна робити висновки , що це є порушенням честі , гідності та ділової репутації особи, відносно дій якої проводилася перевірка. Не можливо визнати інформацію недостовірною та такою, що підлягає спростуванню , якщо не доведено , що саме відповідна особа, у даному випадку ОСОБА_2, особисто виклала цю інформацію, поставила свій підпис.

Згідно ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

В Постанові №1 Пленуму Верховного Суду України , від 27 лютого 2009 року, «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», частиною 16, передбачено, що відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Суди повинні мати на увазі, що у випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.

В Постанові №1 Пленуму Верховного Суду України , від 27 лютого2009 року, «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», частиною 15, передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб, б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача, в)поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності, г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації, поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку, викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах, електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі».

Відповідно до вимог ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода, щодо фізичної особи полягає у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, або у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, ділової репутації.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Що стосується вимог ОСОБА_2 за зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 «Про захист честі та гідності», щодо визнання відомостей, які викладені громадянином ОСОБА_1 у його позовній заяві, поданій до суду, по відношенню до неї такими, що ганьблять її честь та гідність, як порядної людини, то як вважає суд, вони задоволенню не підлягають , оскільки звернення особи до суду за захистом своїх законних прав, інтересів, передбачено ст.ст. 34, 35, 40 Конституцією України, а також ст. 55 Констьитуції України відповідно до якої «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування , посадових і службових осіб. Кожен має право будь якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. », а також відповідно до ст. 3, 4 ЦПКУ України, згідно до яких кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних , або оспорюванних прав , свобод чи інтересів.

У випадку звернення особи із заявою до правоохоронних органів судам слід враховувати висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 (справа про поширення відомостей).

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_11 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного Кодексу Української PCP (справа про поширення відомостей) № 8-рп/2003, положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української PCP (1540-06) «поширив такі відомості» в аспекті конституційного звернення треба розуміти так, що викладання у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу відомостей особою, на думку якої посадовими чи службовими особами цього органу при виконанні функціональних обов'язків порушено її право, не може вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам цих осіб. Викладення у листах, заявах, скаргах до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

На підставі викладеного, керуючись ст.10, 11, 60, 202, 209, 212-215, 218, 292, 294 ЦПК України, ст.15, 16, 23, 269, 270, 275, 277, 280, 1167 ЦК України, Главою З ЦК України, ст. 40 Конституції України, Постановою № 1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року, Рішенням Конституційного Суду України , від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним Судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.П. Ібадова