Рішення

від 10.12.2012 по справі 2-2096/12

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

м. Київ, вул. Мельниченка, 1, 3170, (044) 424-31-54

Справа №2-2096/12

Заочне Рішення

Іменем України

10 грудня 2012 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Коцюрби М.П. за участю секретаря Кучер В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Всеукраїнської громадської організації В«Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки та питної водиВ» до ОСОБА_1, третя особа Державна служба інтелектуальної власності України про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про витребування зчужого незаконного володіння знак для товарів і послуг «АКВА Україна» за свідоцтвом № 45247 від 14.11.2004 року, шляхом скасування у Державному реестр1 свідоцтв України на знаки для товарів та послуг запису про реєстращю права власності на знак «АКВА Україна» за свідоцтвом № 45247 від 14.11.2004 р. за ОСОБА_1 та поновити реєстрацію права власності на знак за Всеукраїнською громадською організацією В«Всеукраїнська асоціація виробниів водоочисної техніки та питної водиВ» .

У липні 2012 року позивач подав заяву про зміну предмету позову та просив судвизнати недійним Договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг , що укладений 28 травня 2008 р. між Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки та питної води» та ОСОБА_1. При цьому позивач посилався на таке.

28 травня 2008 року між Всеукраїнською громадською організацією «Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки та питної води» та громадянином України ОСОБА_2 було укладено договір про передачу права власності на знак для товарів та послуг (надалі - Договір).

Згідно п. 1 цього Договору Позивач передав Відповідачу право власності на знак для товарів і послуг «АКВА Україна» за свідоцтвом №45247 від 14.11.2004 р. (заявка №20033332279 від 21.11.2003 р.).

Сторони Договору домовилися (п. З Договору), що вартість об'єкта права промислової власності, вказаного в п. 1 даного Договору, визначається окремою угодою.

В подальшому ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.2011 р. було порушено провадження у справі №28/88-Б про банкрутство Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки та питної води», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника та призначено підготовче засідання на 12.05.2011 р.

Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду м. Києва від 12.05.2011 р. визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний виставковий центр», яке подало заяву про порушення справи про банкрутство до Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки та питної води» на 338 192,64 грн., призначено у справі №28/88-Б розпорядником майна боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3 (ліцензія серії АВ №547838 від 03.11.2010 р.).

Постановою Господарського суду м. Києва від 29.11.2011 року Всеукраїнську громадську організацію «Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки та питної води» визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

В процесі прийняття до свого відання майна боржника та документації, ліквідатору стало відомо про укладення вищевказаного Договору, проте окремої угоди про визначення вартості знаку «АКВА Україна» сторонами Договору укладено не було. Згідно банківських виписок кошти в оплату знаку для товарів та послуг на рахунки позивача не надходили.

Таким чином, сторони Договору не досягли згоди щодо однієї з істотних умов договору - ціни договору.

Позивач просив визнати недійсним договір про передачу права власності на знак для товарів та послуг від 28.05.2008 р., посилаючись на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Просив позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення телеграми, наявного в матеріалах справи; причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні встановлено, Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ч. 1 ст. 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Позивач не надав суду достатніх підстав, необхідних для визнання договору недійсним.

Водночас суд враховує, що згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. З Договору сторони погодили, що вартість об'єкта права промислової власності буде визначена окремою угодою, проте такої угоди сторони не уклали.

Натомість, не досягнення сторонами згоди щодо такої істотної умови договору як вартість об'єкта права інтелектуальної власності не може бути самостійною і достатньою підставою для визнання Договору недійним. Адже відсутність у Договорі такою умови як ціни свідчить про недосягнення сторонами згоди по усіх суттєвих та істотних умов. Отже суд вважає, що оспорюваний договір є неукладеним, а тому договір, який є не неукладеним не може визнаватись недійним.

Таким чином, Договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг від 28.05.2008 р. є неукладеним, а тому не може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Зокрема, не є укладеним правочин (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення.

Таким чином, доводи позивача суперечать наявним доказам, встановленим обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. З ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Оскільки позивач належним чином не довів ті обставини на які він посилається в позовній заяві, його позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, п ст. ст. 208, 209, 211, 224-225 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В позові Всеукраїнської громадської організації В«Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки та питної водиВ» до ОСОБА_1, третя особа Державна служба інтелектуальної власності України про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.П.Коцюрба