Рішення

від 06.06.2013 по справі 18/2350/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2013 р. Справа №18/2350/12

за позовом Мельника Олександра Валентиновича, м.Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП - Горизонт", смт.Шишаки

про встановлення розміру частки та стягнення грошових коштів у сумі 3500 000,00 грн.

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: Мельник О.В., Хоменко Д.Є.

від відповідача: Бессарабов О.Б. , Абакумов Д.В., Рудик А.А.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна зява Мельника О.В. до ТОВ "КП-Горизонт" про встановлення вартості частини майна ТОВ "КП-Горизонт", пропорційної частці Мельник О.В. - 23,75% у статутному капіталі на момент виходу з товариства (08.09.2011р.), стягнення з товариства вартості частини майна, пропорційної частці у статутному капіталі на момент виходу у розмірі 3 000 000, 00 грн. та частини прибутку, отриману товариством до моменту виходу позивача у розмірі 500 000,00 грн. (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 03.01.2013р., арк.справи 120-125, том 1).

Позивач на задоволенні позову наполягає, при цьому вказує на те, що має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи саме з ринкової вартості майна підприємства.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на положення ст.148 ЦК України та Статуту товариства.

Позивачем заявлено клопотання про вжиття відповідних процесуальних заходів відносно відповідача для уникнення затягування процесу та запобігання зловживанню процесуальними правами (арк.справи 80-81, том 2 справи). У судовому засіданні 18.06.2013р. позивач підтримує дане клопотання. При цьому позивач не уточняє, які саме конкретно заходи просить вжити. Суд звертає увагу на те, що вжиття чи невжиття заходів, передбачних ст.83 та 90 ГПК України, є правом суду, а не його обов"язком; їх вжиття не пов"язано процесуальним законом з задоволенням відповідних клопотань про це другої сторони. З урахуванням усіх обставин справи, суд відмовляє у задоволенні даного клопотання позивача.

Також позивачем заялено клопотання від 06.02.2013р. про призначення незалежної експертної оцінки основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових та поточних біологічних активів ТОВ "КП-Горизонт" з метою визначення ринкової вартості для вирішення майнових суперечок станом на 08.09.2011р. (арк.справи 82-84) (ухвалою від 07.02.2013р. вирішення даного питання було відкладено до закінчення проведення чудової експертизи у Полтавському відділенні ХНДІ судових експертиз ім.поф.М.С.Бокаріуса та поновлення провадження у справі). З урахуванням усіх обставин справи у сукупності, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про призначення такої експертизи за мотивуванням, наведеним у мотивувальній частині рішення.

Також позивачем через канцелярію суду подано клопотання про витребування доказів (вх.№8489 від 17.06.2013р.), у якому позивач просить витребувати у відповідача для огляду оригінал установчого договору про створення кооперативного підприємства "Горизонт", у разі його відсутності у позивача - витребувати його у державного реєстратора Шишацької райдержадміністрації. У зв"язку з тим, що 17.06.2013р. відповідачем через канцелярію суду подано оригінал установчого договору про створення кооперативного підприємства "Горизонт", про надання якого клопоче позивач (даний документ оглянуто у судовому засіданні представником позивача та позивачем, долучений судом до матеріалів справи), дане клопотання не підтримується позивачем.

Крім того, позивачем надано для долучення до матеріалів справи копію адвокатського запиту №2-АЗ від 12.03.2013р. та відповіді на нього Управління Держтехногенбезпеки у Полтавській області від 29.03.2013р. №17/6/727, з яких вбачається, що на сайті ТУ МНС України в Полтавській області була розміщена інформація про пожежу, що сталася 12.02.2013р. у цеху ТОВ "КП-Горизонт", при якій було врятовано майна на загальну суму 2 000 000,00 грн. З посиланням на ці дані позивач стверджує про невідповідність дійсного фінансового стану товариства тому, що відображено у його фінансових документах.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази, суд встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КП-Горизонт" створено як кооперативне підприємство згідно з рішенням Установчих зборів учасників від 01.03.2000р. та установчим договором про створення кооперативного підприємства "Горизонт" від 01.03.2000р., набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації Шишацькою райдержадміністрацією 06.03.2000р. Діяльність товариства продовжено згідно з рішенням зборів учасників від 10.09.2002р. і 08.01.2003р., договором про продовження діяльності від 10.09.2002р. та від 08.01.2003р. У своїй діяльності товариство керується Статутом та нормативними актами чинного законодавства України.

Позивач виступив одним із засновників товариства при його створенні, що підтверджується матеріалами справи і не заперечується іншою стороною.

Як вбачається з позовної заяви, 06.09.2011р. позивач надіслав на адресу відповідача нотаріально посвідчену заяву про вихід з товариства (арк.справи 11, оригінал оглянуто у засіданні), яка отримана відповідачем 08.09.2011р. (докази отримання - арк.справи 12, том 1 справи, відповідачем не заперечується). Згідно протоколу загальних зборів учасників ТОВ від 07.12.2011р. прийнято рішення вивести зі складу учасників товариства позивача на підставі його заяви від 06.09.2011р., сплатити йому балансову вартість майна пропорційно до його сплаченої частки у статутному капіталі, внести зміни до статуту і ін. (арк.справи 30, том1).

05.09.2012р. позивачем отримано виплату належної йому частки при виході з товариства, що за підрахунками відповідача становила 51 596,93 грн. (виписка по рахунку від 05.09.2012р. - арк.справи 20, том 1, сторонами не заперечується). Позивач наполягає на тому, що дана сума не відповідає розміру дійсної вартості частки, яка підлягає виплаті йому у зв"язку з виходом з товариства, з наступних підстав:

- По-перше, відповідач при розрахунках вважає, що позивачем до статутного капіталу не повністю внесена його частка (за твердженням відповідача, позивачем не внесено 23,75% - 60 600,50 грн., а фактично внесено тільки 15,337%). Проте, як стверджує позивач, після його виходу з товариства між рештою учасників була перерозподілена його частка у розмірі 23,75 %, отже, це зайвий раз підтверджує, що позивачем до статутного фонду було внесено саме 23,75%.

- По-друге, на дату складання балансу товариства не було дотримано справедливої вартості основних засобів (яке є тотожним поняттю "ринкова ціна"), і позивач просить здійснити з ним розрахунки, виходячи саме з ринкової вартості майна товариства, включаючи і оцінку об"єкту інтелектуальної власності (знак для товарів і робіт "Гоголівська").

З урахуванням викладеного, позивач просить встановити вартість частини майна ТОВ "КП-Горизонт", пропорційної частці Мельник О.В. - 23,75% у статутному капіталі на момент виходу з товариства (08.09.2011р.), стягнути з товариства вартість частини майна, пропорційну його частці 23,75 % у статутному капіталі на момент виходу у розмірі 3 000 000, 00 грн. та частину прибутку, отриману товариством до моменту виходу позивача у розмірі 500 000,00 грн. (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 03.01.2013р., арк.справи 120-125, том 1). Даний розрахунок вартості частки позивача базується на середній ринковій вартості аналогічних підприємств за даними мережі Інтернет, а розмір прибутку позивачем визначений, виходячи з приблизної кількості проданих у відповідному періоді пляшок води "Гоголівська" та їх середньої ціни (позовна заява, арк.справи 3,7, том 1).

Відповідач у відзиві на позов (арк.справи 37-39, том 1) зазначає, що на момент виходу з товариства позивач не вніс у повному обсязі вартість своєї частки (60 600,50 грн.), сплатив тільки 39 134,00 грн. (15,337% статутного фонду); розрахунок з позивачем поведений без порушення вимог чинного законодавства та Статуту товариства.

При прийятті рішення враховано наступне:

Згідно ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" ( у редакції що діяла на час виникнення спірних правовідносин) при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Згідно ст.148 ЦК України, порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Тобто, до установчих документів ТОВ можуть бути включені інші умови (крім тих, що мають міститися обов"язково в силу ст.ст.88,143 ЦК України), що не суперечать законодавству України, зокрема, передбачені статтею 148 Цивільного кодексу України про порядок, спосіб визначення вартості частки майна, що пропорційна частці учасника в статутному капіталі, і строки її виплати.

Згідно п.3.7 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. N 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства.

Згідно п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході (виключенні) з ТОВ (ТДВ), а також порядку і строків їх виплати господарські суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства.

У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства.

При цьому, визначаючи за учасником товариства право на одержання вартості частини майна, законодавець виходив із належного виконання учасником свого зобов'язання щодо внесення повної вартості свого вкладу до статутного капіталу товариства. Наведена правова позиція відображена й у пункті 30 постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2008 N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", де зазначено, що у разі, якщо учасник не повністю вніс (не повністю оплатив) свій вклад до статутного капіталу товариства, йому виплачується дійсна вартість частки пропорційно внесеній (оплаченій) частині вкладу.

Отже, аналіз наведених положень закону та статуту відповідача дає підстави вважати, що учасник, який виходить з товариства, має право на отримання вартості частини майна, пропорційної його оплаченій частки (вкладу) у статутному капіталі.

Припинення участі у товаристві тягне за собою припинення права власності на частку у статутному капіталі товариства і як наслідок - втрату корпоративних прав, і подальший розподіл часток у товаристві не впливає та не порушує будь-яким чином права та інтереси позивача.

Судом досліджено установчий договір (арк.справи 60-67, том 4 справи) та статут ТОВ "КП-Горизонт" (арк.справи 69, 70-84, том 4) та встановлено, що постановою зборів засносвників ТОВ "КП-Горизонт" (протокол від 19.04.2004р.) прийняті зміни до статуту, зареєстровані Розпорядженням Шишацької райдержадміністрації 26.04.2004р. (реєстровий номер 112 №108), згідно яких п.8.3 статуту викладено у такій редакції: "Учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у Статутному фонді (капіталі) одному або кільком Учасникам цього Товариства, або самому Товариству.

Відчуження Учасником своєї частки (її частини) у Статутному фонді (капіталі) Товариства третім особам не допускається. Учасник, який входить або виключений з Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у Статутному фонді (капіталі ) товариства. Вартість такого майна визначається балансовою вартістю, за якою майно обліковується у товаристві."

Згідно п.14 Статуту товариства, затв.зборами учасників ТОВ "КП-Горизонт" (протокол від 08.01.2003р.), зміни і доповнення до статуту вносяться на підставі рішення зборів учасників товариства; зміни, які сталися в цьому статуті, підлягають державній реєстрації в порядку, визначеному чинним законодавством.

Дані зміни, як зазначено вище, зареєстровані у встановленому порядку , вони є невід"ємною частиною статуту. Доказів того, що вказане рішення зборів засновників чи установчі документи відповідача у якійсь з редакцій визнані недійсними, позивач суду не надав.

Для визначення розміру частки, яка внесена Мельником О.В. до статутного фонду ТОВ "КП-Горизонт" та відповідно підлягає йому поверненню, визначення вартості частки майна та частини прибутку, що підлягає виплаті позивачу у зв"язку з його виходом з товариства, судом призначалася судово-економічна експертиза. Згідно висновку №40 від 17.04.2013р. судово-економічної експертизи (арк.справи 2-17, том 4 справи):

документально підтверджений розмір частки, яка внесена Мельником О.В. до статутного фонду ТОВ "КП-Горизонт" та відповідно підлягає йому поверненню, становить 15,337%;

- балансова вартість частки майна товариства, що підлягає виплаті Мельнику О.В., станом на 09.09.2011р. становить 50 921,57 грн.;

Визначення ринкової вартості частки майна не входить до компетенції експерта-економістата до переліку питань, які визначені Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки і призначення судових експертиз та затв.Наказом Міністерства Юстиції України від 08.10.1998р. (у ред.наказу від 26.12.2012р. №1950/5).

- вартість частини прибутку, що підлягає виплаті Мельнику О.В. у зв"язку з його виходом з товариства становить станом на 08.09.2011р. 3576,84 грн. При цьому зазначений прибуток враховано при визначенні балансової вартості частки майна ТОВ "КП-Горизонт", що підлягає виплаті Мельнику О.В.

Для роз"яснення цього положення висновку у судове засідання 06.06.2013р. викликалася старший судовий експерт Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.засл.проф.М.С.Бокаріуса Буколова В.В. (з огляду на приписи п.18 постанови Пленуму Вищого госопдарського суду України №4 від 23.03.2012р., яким передбачено, що у разі необхідності суд може зобов"язати судового експерта з"явитися у судове засідання та дати додаткові роз"яснення щодо поданого йому висновку, поставити йому усні питання), яка пояснила, що зазначена у висновку частка прибутку, яка підлягає виплаті позивачу і становить станом на 08.09.2011р. 3576,84 грн. уже входить у суму, вказану у висновку як вартість частки майна, що підлягає виплаті позивачу станом на цю ж дату - 50921,57 грн. (тобто, виплаті додатково не підлягає).

Крім того, експертом у висновку відображено, що дані рядка "Кредиторська заборгованість за товари, роботи, рослуги" розд.4 "Поточні зобов"язання" балансу ТОВ "КП-Горизонт" на момент виходу Мельника О.В. документально підтверджуються даними бухгалтерського обліку та даними первинних документів. Дане питання ставилося перед експертом на вимогу позивача, який наполягав на тому, що у нього є сумніви у достовірності даних, що містяться у розділі 4 пасиву балансу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем дійсно неодноразово надавалися суду незавірені та неналежним чином виконані копії документів, які, з огляду на приписи ст.36 ГПК України не приймаються судом як належні та допустимі докази. На виконання вимог суду відповідачем були надані завірені належним чином протокол зборів учасників ТОВ "КП-Горизонт" від 19.04.2004р., договір про продовження діяльності товариства (затв. зборами учасників товариства протоколом від 10.09.2002р., договір про продовження діяльності товариства (затв. протоколом від 08.01.2003р.), які посвідчені нотаріально приватним нотаріусом Шишацького районного нотарільного округу Полтавської області, зареєстровані в реєстрі за №1610 та 38 відповідно, містять підписи усіх учасників, тощо. У судовому засіданні судом було оглянуто оригінали (та надано таку можливість і позивачу та його представнику) Статуту ТОВ "КП-Горизонт" у редакції станом на час виходу позивача з товариства, зміни до нього (прийняті постановою зборів засновників, протокол від 19.04.2004р.), належним чином завірені їх копії долучено до матеріалів справи з супровідним листом від 18.06.2013р.( вх.канцелярії суду 8600 від 18.06.2013р.), а також оригінали установчого договору товариства (долучено до матер.справи, вх.канцелярії суду 8547 від 17.06.2013р.), договорів про продовження діяльності товариства (вхід.канцелярії суду 8546 від 17.06.2013р.) (арк.справи 41-84, том 4 справи).

Таким чином, судом не приймаються до уваги доводи позивача стосовно того, що відповідачем надано суду документи з ознаками підробки, фальсифікації, відсутності підписів позивача на установчих документах товариства, відсутності нотаріального засвідчення цих підписів, тощо. Клопотання про проведення відповідних експертиз позивачем не заявлялося.

Стосовно клопотання позивача від 06.02.2013р. про призначення незалежної експертної оцінки основних засобів, нематеріальних активів, довгострокових та поточних біологічних активів ТОВ "КП-Горизонт" з метою визначення ринкової вартості для вирішення майнових суперечок станом на 08.09.2011р., суд зазначає наступне:

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, або якщо докази у справі є взаємно суперечливими, тощо. У даному випадку позивач клопоче про призначення експертизи для визначення ринкової вартості частини майна, пропорційної частці позивача, в той час як судом встановлено, що виплаті позивачу підлягає саме частка, обчислена виходячи з балансової вартості майна товариства (за мотивуванням, наведеним вище). Таким чином, задоволення даного клопотання призведе до затягування процесу, а факти, які могли б бути встановлені такою експертизою, не матимуть значення для розгляду справи по суті.

Стосовно інформації, що міститься у адвокатському запиті вих.№2-АЗ від 12.03.2013р., то суд погожується з усними запереченнями відповідача у цій частині стосовно того, що ТУ МНС України у Полтавській області не є тим органом, який наділений повноваженнями визначати ринкову вартість майна підприємства; розміщена на сайті даної установи подібна інформація не є належним, допустимим та достатнім доказом у розумінні чинних процесуальних норм. Частиною 1 ст. 145 ГК України визначено, що майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону.

Посилання позивача у обгрунтування своєї позиції на практику Вищого господарського суду України та Рішення Європейського суду з прав людини від 02.10.2003р. (справа "Совтрансавто-Холдинг" проти України) не беруться до уваги, оскільки у наведених позивачем прикладах (постанови Вищого господарського суду України у справі №3/38, 15/49, та ін.) установчими документами товариств якраз не було визначено, виходячи з якої вартості майна товариства (балансової чи ринкової) слід проводити розрахунки з учасниками, що виходять з товариства.

Позивачем ігнорується той факт, що у даному випадку порядок проведення розрахунків з учасником, що вибув, чітко регламентовано Статутом ТОВ "КП-Горизонт", положення якого не суперечать чинному законодавству та повинні враховуватися судом при вирішенні спору відповідно до абз.4 ч.2 .ст.148 ЦК України, яка містить відсилочну норму саме до положень статуту та закону.

Посилання позивача на те, що будь-який учасник товариства вправі вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з ринкової вартості майна товариства, не є достатніми підставами для задоволення даного позову. Право на пред"явлення позову не є безумовною підставою для його задоволення з урахуванням вищенаведеного мотивування.

Що стосується використання відповідачем знаку для товарів і послуг "Гоголівська" то як визначає це сам позивач, зазначений знак належав фізичним особам Мельнику О.В., Абакумову Д.В., Прасольченку І.О., Рудику А.А. згідно свідоцтва № 36518 від 15.12.2003 р. Тому цей знак не належить і не зареєстрований за ТОВ "КП - Горизонт", не обліковується на балансі підприємства, і , відповідно, не може бути використаний для розрахунку вартості активів відповідача.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було виплачено позивачу при виході останнього з товариства 51 596,93 грн., що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи, і дана сума перевищує розрахункову суму, яка підлягає виплаті Мельнику О.В. з урахуванням частини прибутку (за даними висновку економічної експертизи), позовні вимоги в частині стягнення 3 500 000,00 грн. задовленню не підлягають. В частині позовних вимог про встановлення вартості частини майна товариства пропорційної частці Мельника О.В. у статутному капіталі ТОВ "КП-Горизонт", то такий самостійний спосіб захисту прав не передбачений чинним законодавством, зокрема, ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України; у разі задоволення позову таке рішення не може бути виконано у примусовому порядку.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 25.06.2013р.

Суддя О.С.Мацко