Постанова

від 13.11.2013 по справі 18/2350/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року Справа № 18/2350/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Черкащенка М.М.

суддів: Нєсвєтової Н.М.

Жукової Л.В.

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2

на рішення господарського суду Полтавської області від 18.06.2013

на постанову Харківського апеляційного господарського суду 12.09.2013

у справі №18/2350/12

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КП- Горизонт"

про встановлення розміру частки та стягнення грошових коштів в сумі 3500000,00 грн.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (з урахуванням уточнень до позовної заяви від 03.01.2013р.) до ТОВ "КП-Горизонт" про встановлення вартості частини майна ТОВ "КП-Горизонт", пропорційної його частці - 23,75% у статутному капіталі на момент виходу з товариства (08.09.2011р.), стягнення з ТОВ "КП-Горизонт" вартості частини майна, пропорційної частці 23,75% у статутному капіталі ТОВ "КП-Горизонт" на момент виходу у розмірі - 3000000,00 грн. та частини прибутку ТОВ "КП-Горизонт", отриману товариством у 2011 році до моменту виходу позивача у розмірі 500 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.06.2013р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013р. у справі №18/2350/12 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 та рішення господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "КП - Горизонт" створено як кооперативне підприємство згідно з рішенням Установчих зборів учасників від 01.03.2000р. та установчим договором про створення кооперативного підприємства "Горизонт" від 01.03.2000р., набуло прав юридичної особи з дня його державної реєстрації Шишацькою райдержадміністрацією 06.03.2000р. Діяльність товариства продовжено згідно з рішенням зборів учасників від 10.09.2002р. і 08.01.2003р., договором про продовження діяльності від 10.09.2002р. та від 08.01.2003р. У своїй діяльності товариство керується Статутом та нормативними актами чинного законодавства України.

Відповідно до установчих документів позивач є одним із засновників товариства з часткою в статутному фонді 23,75%.

Нотаріально посвідченою заявою від 06.09.2011р. учасник товариства ОСОБА_2 повідомив про свій вихід зі складу учасників ТОВ "КП-Горизонт" та просив виплатити грошові кошти, які підлягають виплаті після виходу з числа учасників ТОВ "КП-Горизонт". Вказана заява була надіслана на адресу відповідача та отримана 08.09.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

07.12.2011 року на зборах учасників товариства, оформлених протоколом, розглянуто заяву ОСОБА_2 про вихід зі складу учасників товариства та прийнято рішення вивести зі складу учасників товариства позивача на підставі його нотаріально посвідченої заяви від 06.09.2011р., сплатити йому балансову вартість майна пропорційну до його сплаченої частки у статутному капіталі, внести зміни до статуту і ін.

05.09.2012р. позивачем отримано виплату належної йому частки при виході з товариства, що за підрахунками відповідача становила 51596,93 грн., що підтверджується випискою по рахунку від 05.09.2012р.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що при виході з товариства йому повинна бути виплачена ринкова, а не балансова вартість частини майна товариства, пропорційна його частці в статутному фонді товариства.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право вийти в установленому порядку з товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом (ст. 148 ЦК України).

Згідно п. 8.3. Статуту ТОВ "КП-Горизонт" учасник Товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у Статутному фонді (капіталі) одному або кільком Учасникам цього Товариства, або самому Товариству.

Відчуження Учасником своєї частки (її частини) у Статутному фонді (капіталі) Товариства третім особам не допускається. Учасник, який виходить або виключений з Товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у Статутному фонді (капіталі) товариства. Вартість такого майна визначається балансовою вартістю, за якою майно обліковується у товаристві."

Згідно п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

За приписами ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди (ч. 2 ст. 54 Закону).

У випадку неврегульованості в установчих документах, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленому законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення).

Враховуючи визначення поняття майна, наведене в ст. 190 ЦК України, під час оцінки вартості частини майна, еквівалентної частці учасника в статутному фонді, слід брати до уваги виробничі й невиробничі фонди, інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі товариства, а також майнові права та обов'язки.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Згідно п. 3.7 Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" майно підприємства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби (пункт 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92), нематеріальні активи (пункт 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242), довгострокові і поточні біологічні активи (пункти відповідно 16.1 та 22 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 N 87).

Для визначення розміру частки, яка підлягає поверненню позивачу, судом першої інстанції було призначено судово-економічну експертизу, відповідно до якої документально підтверджений розмір частки, яка внесена ОСОБА_2 до статутного фонду ТОВ "КП-Горизонт" та відповідно підлягає поверненню, становить 15, 337%; балансова вартість частки майна товариства, що підлягає виплаті ОСОБА_2, станом на 09.09.2011 становить 50921, 57 грн.; вартість частки прибутку, що підлягає виплаті ОСОБА_2 у зв'язку з його виходом з товариства станом на 08.09.2011 становить 3576,84 грн., при цьому зазначений прибуток враховано при визначені балансової вартості частки майна ТОВ "КП-Горизонт", що підлягає виплаті ОСОБА_2

Таким чином, у відповідності до вказаних Рекомендацій Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007, суди попередніх інстанцій, враховуючи висновки проведеної у справі судово-економічної експертизи, на підставі балансу ТОВ "КП-Горизонт" правомірно встановили, що вартість частки, яка підлягає виплаті позивачу становить 50921,57 грн.

Оскільки положеннями Статуту передбачено порядок проведення розрахунків з учасником, що вибув, а також враховуючи, що відповідач виплатив належну позивачу частку, що підтверджується випискою по рахунку від 05.09.2012 року та не заперечується позивачем, а також з огляду на те, що доводи останнього про зобов'язання виплатити йому заявлену в позові суму, яку позивач підрахував самостійно, не знайшли свого підтвердження, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог.

Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про те, що позовні вимоги в частині встановлення вартості частини майна товариства пропорційної частці ОСОБА_2 у статутному капіталі ТОВ "КП-Горизонт" не відповідають встановленим відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України способам захисту прав.

Враховуючи викладене, не заслуговують на увагу суду посилання скаржника на ту обставину, що у зв'язку з виходом з товариства йому підлягає сплаті ринкова, а не балансова вартість належної йому частки в статутному фонді товариства.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 року та рішення господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 року, що ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.09.2013 та рішення господарського суду Полтавської області від 18.06.2013 у справі №18/2350/12 залишити без змін.

Головуючий М.М. Черкащенко

Судді Н.М. Нєсвєтова

Л.В. Жукова