Постанова

від 18.06.2013 по справі 3/254

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2013 р. Справа № 3/254

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Юрченка Я.О.

суддів: Гриців В.М.

Матущака О.І.

розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід",

с.Малехів Жовківського р-ну Львівської обл. №24/05-13 від 24.05.2013 року

на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.05.2013 року

у справі № 3/254

за позовом: ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод", м.Харків

до відповідача : ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід", с.Малехів

Жовківського р-ну Львівської обл.

про стягнення в сумі 369027,13 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Бучацький А.Я. (довіреність б/н від 17.06.2013 року);

Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.05.2013 року у справі №3/254 (суддя Березяк Н.Є.) в задоволенні заяви ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод" та ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" про затвердження мирової угоди відмовлено.

Відповідач - ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" не погоджуючись із винесеною ухвалою, подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити заяву ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод" та ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" про затвердження мирової угоди від 31.01.2013 року, оскільки вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, стверджує, що про час і місце судового засідання, яке відбулося 14.05.2013 року, дізнався лише 15.05.2013 року, що унеможливило надати необхідні пояснення та належні докази.

Позивач - ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод" правом, наданим статтею 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив таку задоволити, оскаржувану ухвалу скасувати.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представника апелянта, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про невідповідність оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду нормам процесуального права, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1-3 статті 78 ГПК України , відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову.

За своєю правовою природою мирова угода - це договір, який укладається між сторонами з метою припинення спору та вирішення всіх спірних питань, за для яких і було подано позов, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не приводить до вирішення спору по суті. Сторони не вирішують спору, не здійснюють правосуддя, що є прерогативою судової влади, а досягнувши угоди між собою, припиняють спір. Така угода призводить до врегулювання спору шляхом визначення її сторонами певних дій, які та чи інша сторона угоди має вчинити.

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко та недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обов'язки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обов'язків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини твердо врегульовано законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін.

У зв'язку з цим, укладення мирової угоди, як способу реалізації процесуальних прав, закріплених у вказаних вище процесуальних нормах, є правом сторони, яке, згідно процесуального Закону, неможливо реалізувати тільки за наявності умов - якщо такі дії суперечать законодавству, або це призводить до порушення чиїх - небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із мирним врегулюванням спору та підписанням мирової угоди, керуючись п.7 ст.80 ГПК України п.3 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» 26.04.2013 року сторони, звернулись до господарського суду Львівської області із відповідною заявою. Окрім того, сторонами було подано мирову угоду №1 від 31.01.2013 року. При цьому, заява про затвердження зазначеної мирової угоди та сама мирова угода, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відповідними печатками.

Аналізом мирової угоди №1 від 31.01.2013 року, поданої сторонами на затвердження місцевим господарським судом встановлено, що предметом цієї угоди є домовленість сторін про те, що відповідач зобов'язувався здійснити оплату суми боргу в розмірі 125 600,00 грн., державного мита у розмірі 3 690,27 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 20 лютого 2013 року.

Позивач зобов'язувався з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання не пред'являти жодних претензій до відповідача з приводу стягнення суми основного боргу, державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та штрафних санкцій по договору поставки №01/262 від 14.07.2008 року, що є предметом даної мирової угоди.

Окрім того, сторони передбачили, що у випадку прострочення оплати, відповідно до умов цієї мирової угоди, відповідач зобов'язується сплатити позивачу штраф у розмірі 20 % від суми боргу.

Місцевий господарський суд, вважаючи, що сторони, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду даної справи, без поважних причин не забезпечили явку уповноважених представників в судове засідання, дійшов висновку про можливість розгляду відповідної заяви за наявними у справі матеріалами без участі представників сторін та виніс ухвалу про відмову в задоволенні заяви ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод" та ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" про затвердження мирової угоди з підстав невідповідності такої мирової угоди вимогам чинного законодавства.

Однак, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушення норм процесуального права, враховуючи наступне.

Статтею 78 ГПК України передбачено, зокрема, що до прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Отже, з метою дотримання зазначених вимог законодавства суд повинен роз'яснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі, що обумовлює необхідність виклику представників сторін в судове засідання.

З'ясуванням документальних доказів у справі встановлено, що відповідач про призначення до розгляду заяви про затвердження мирової угоди ухвалою суду від 29.04.2013 року на 14.05.2013 року, був повідомлений лише 15.05.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №7901408046460 від 30.04.2013 року (а.с.161), тобто, після винесення оскаржуваної ухвали.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Поряд з цим, дослідженням матеріалів справи встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 01.02.2010 року у справі №3/254, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2010 року, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислової компанії „Донснаб-Захід" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВАТ Харківський тракторний завод" - 125 600,00 грн. -основного боргу; 31 962,94 грн. -інфляційних втрат, 6 170,36 грн. -трьох відсотків річних, 35 293,83 грн. -пені, 3 690,27 грн. -державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

31.05.2010 року, на виконання рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2010 року у справі №3/254, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.04.2010 року, місцевим господарським судом видано наказ про примусове виконання рішення.

Колегією суддів встановлено, що згідно із платіжним дорученням №1172601166 від 19.02.2013 року відповідач - ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" здійснив оплату позивачу - ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод" основного боргу в сумі 125 600,00 грн. згідно умов мирової угоди від 31.01.2013 року.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що вищевказані докази належного виконання мирової угоди, останній мав намір представити в судове засідання, про час і місце проведення якого, належним чином повідомлений не був.

Відповідно до абз.2, 3 п.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» правила, які встановлено тільки для розгляду справ у першій інстанції, застосуванню апеляційним судом не підлягають. Зокрема, не повинні застосовуватись апеляційним судом правила про об'єднання позовних вимог (стаття 58 ГПК), про подання зустрічного позову (стаття 60 ГПК) та про видачу наказу (стаття 116 ГПК). Положення розділів I - XI ГПК мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом з урахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційній інстанції суд відповідно до частини першої статті 101 ГПК повторно розглядає справу та згідно із статтею 103 ГПК має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Отже, суд апеляційної інстанції, вправі затверджувати мирову угоду сторін.

Відповідно до абзацу 1-4 п.3.19. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (із змінами і доповненнями), одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

Окрім того, в абзацах 7-8 п.3.19 вищевказаної постанови зазначено, що господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Відтак, з огляду на викладене, умови мирової угоди №1 від 31.01.2013 року, щодо застосування неустойки за невиконання її умов, затвердженню не підлягають, оскільки, не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, умови (за виключенням умов щодо застосування неустойки за невиконання її умов) мирової угоди №1 від 31.01.2013 року, є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, а сама мирова угода спрямована мирне врегулювання спору між сторонами, який є предметом даної справи, тобто, безпосередньо стосується предмета позову, а також враховуючи, документально-підтверджений факт належного виконання відповідачем умов такої умови, що відповідає волі та інтересам сторін. Тому, колегія суддів вважає, що заяву ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод" та ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" б/н від 25.04.2013 року про затвердження мирової угоди №1 від 31.01.2013 року, слід задоволити, а подану сторонами мирову угоду №1 від 31.01.2013 року - затвердити.

Провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України.

Отже, колегія суддів вважає, що оскільки оскаржувана ухвала господарського суду Львівської області від 14.05.2013 року у даній справі, прийнята з порушенням норм процесуального права, то така ухвала підлягає скасуванню на підставі ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 78, 80, 91, 99, 101, 103 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід", с.Малехів Жовківського р-ну Львівської обл. №24/05-13 від 24.05.2013 року задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 14.05.2013 року у справі №3/254 скасувати.

3. Заяву ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод" та ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід" б/н від 25.04.2013 року про затвердження мирової угоди задоволити.

4. Мирову угоду, укладену між ТзОВ "Торговий Дім ВАТ "Харківський тракторний завод" та ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Донснаб-Захід", затвердити на наступних умовах:

Мирова угода №1

31.01.2013 року м.Львів

Дана угода укладена між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім ВАТ Харківський тракторний завод" (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 20, код ЄДРПОУ 33412518), в особі директора Закалюжного В.В., що діє на підставі Статуту та Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгово-промислова компанія „Донснаб-Захід" (80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малахів, вул. Галицька, 1б, код ЄДРПОУ 35313836), в особі директора Босенка А.Г., що діє на підставі Статуту, про виконання зобов'язань, що були предметом розгляду у Господарському суду Львівської області, по справі №3/254.

Відповідно до умов цієї угоди, сторони домовились про наступне:

Відповідач зобов'язується здійснити оплату суми основного боргу в розмірі 125 600,00 грн., державного мита у розмірі 3 690,27 грн., а також витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., шляхом перерахування коштів на р/р позивача до 20 лютого 2013 року.

Позивач зобов'язується з моменту підписання цієї мирової угоди та у випадку належного її виконання не пред'являти жодних претензій до відповідача з приводу стягнення суми основного боргу, державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та штрафних санкцій по договору поставки №01/262 від 14.07.2008 року, що є предметом даної мирової угоди.

Сторони з даною Мировою угодою ознайомлені, заперечень не мають.

Наслідки підписання Мирової угоди сторонам роз'яснено.

5. Провадження у справі №3/254 припинити.

6. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено: 21.06.2013 року

Головуючий-суддя Юрченко Я.О.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Матущак О.І.