Постанова

від 17.06.2013 по справі 18/75/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року Справа № 18/75/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін

прокурор: Дейнека Н.В.

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник

третя особа 1: представник

третя особа 2: представник

третя особа 3: представник

третя особа 4: представник ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" на рішення господарського суду Вінницької області від 22.04.13р. у справі № 18/75/2012/5003 (головуючий суддя Маслій І.В., судді Грабик В.В., Кожухар М.С.)

за позовом Козятинського міжрайонного прокурора у Вінницькій області в інтересах держави в особі Миколаївської сільської ради Козятинського району Вінницької області

до відповідача Селянського (фермерського) господарства "Вікторія"

третя особа 1: Відділ держкомзему у Козятинському районі Вінницької області;

третя особа 2: Козятинська районна рада Вінницької області;

третя особа 3: Козятинська районна державна адміністрація Вінницької області;

третя особа 4: ОСОБА_3

про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею та припинення права постійного користування земельною ділянкою, повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №18/75/2012/5003 від 22.04.13р. позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним Державний Акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ВН-107 від 18.10.2000 року у частині постійного користування земельною ділянкою площею 1,00 га кадастровий номер 0521485400:01:002:0010 що розташована на території Миколаївської сільської ради у межах населеного пункту.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" на користь спеціального фонду Державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

Стягнуто з Миколаївської сільської ради Козятинського району до спеціального фонду державного бюджету України 1147,00 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовна вимога прокурора про визнання повністю недійсним державного Акту на право постійного користування землею серії ВН-107 від 18.10.2000 є безпідставною, оскільки за результатами дослідження письмових доказів, суд приходить до висновку, що державний Акт серії ВН-107 від 18.10.2000 р. повинен бути визнаний недійсним лише у частині постійного користування СФГ «Вікторія» земельною ділянкою площею 1 га, що розташована у межах населеного пункту с. Миколаївка.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Селянське (фермерське) господарство "Вікторія" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22.04.13р. у справі 18/75/2012/5003 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що суд в порушення п.3 ч.3 ст. 104 ГПК України прийняв рішення про права і обов'язки ОСОБА_5 не залучивши його до участі у справі. Також скаржник зазначає, що такої підстави припинення права на користування земельною ділянкою, як визнання судом протиправним рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого було передано у користування земельну ділянку, Земельним кодексом України не передбачено.

Прокурором подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 22.04.13р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представником позивача також подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він вважає, що апеляційна скарга скаржника є повністю неогрунтованою та безпідставною.

Відповідач та треті особи 1, 2, 3 в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду).

До початку розгляду апеляційної скарги по суті від третьої особи 1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі свого представника.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи 4 та прокурора у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Вінницької області від 22.04.13р. у даній справі слід скасувати частково виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 1.4. рішення 13 сесії 21 скликання Козятинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 10.12.1992 року жителю с. Миколаївка ОСОБА_5 надано у довічне успадковане володіння земельну ділянку загальною площею 20,9 га ріллі із земель запасу, що розташовані у межах ІІ та ІХ полів першої польової сівозміни та ІІ поля ґрунтозахисної сівозміни колишнього к-пу Ім. Леніна. (Т.1 а.с. 32-33).

Пунктом 2 рішення 7 сесії 23 скликання Козятинської районної ради від 29.12.1999р. "Про надання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства" надано в постійне користування голові фермерського господарства "Вікторія" ОСОБА_5 для розширення землекористування земельну ділянку площею 22 га земель запасу, що розташовані на території Миколаївської сільської ради (Т.1 а.с. 29-30).

Пунктом 2 рішення 10 сесії 23 скликання від 05.07.2000р. "Про затвердження проекту відведення земельних ділянок для організації селянських (фермерських) господарств на видачу державних актів на право постійного користування землею фермерським господарствам" було затверджено проект відведення земельної ділянки для розширення селянського (фермерського) господарства ОСОБА_5 загальною площею 21,0006 га рілля, що розташована на території Миколаївської сільської ради. (Т.1 а.с. 31)

Згідно пункту 3 вказаного рішення, також, зокрема, ОСОБА_5 вирішено видати державний акт на право постійного користування землею.

У подальшому 18.10.2000 року, на підставі рішення 13 сесії 21 скликання Козятинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 10.12.1992 р. та рішення 7 сесії 23 скликання Козятинської районної ради від 29.12.1999 р. ОСОБА_5 видано Державний акт на право постійного користування землею серії ВН-107. (т.1 а.с. 19)

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.04.08 р. у справі №9/302-06 (що набрала законної сили) визнано протиправними п. 2 Рішення 10 сесії 23 скликання Козятинської районної ради від 05.07.2000 року «Про затвердження проекту відведення земельних ділянок для організації селянських (фермерських) господарств та видачу державних актів на право постійного користування землею фермерським господарствам» та п. 2 рішення 7 сесії 23 скликання Козятинської районної ради від 29.12.1999 року «Про надання земельних ділянок для ведення селянського фермерського господарства» (т.1 а.с. 34-38 (44-53)).

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею.

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю реалізується громадянами та юридичними особами виключно відповідно до закону.

Земельним кодексом України від 18.12.1990р. (в редакції, що діяла на час прийняття спірних рішень) а саме ст.ст. 7, 9 передбачено, що земля у постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства надається громадянам України Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, а до відання сільських, селищних, міських районного підпорядкування Рад народних депутатів в галузі регулювання земельних відносин на їх території належить, у тому числі, надання земельних ділянок у користування в порядку, встановленому статтею 19 цього Кодексу; погодження проектів землеустрою; видача висновків про надання або вилучення земельних ділянок, яке проводиться вищестоящою Радою народних депутатів.

Згідно ч.1 ст.19 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття спірних рішень) сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів:

- із земель запасу для сільськогосподарського використання;

- із земель лісового і водного фонду у випадках, передбачених статтями 77 і 79 цього Кодексу;

- для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів (ч.3 ст.19 Земельного кодексу України).

Тобто з наведених вище норм чинного, на час прийняття рішень, законодавства, право постійного користування земельними ділянками виникає на підставі рішень відповідних рад, а саме:

- у межах населеного пункту (села) - рішення сільської ради народних депутатів;

- за його межами, у т.ч. для сільськогосподарського використання - рішення районної ради народних депутатів.

У відповідності до ст.ст. 22,23 ЗК України (в редакції, що діяла на час прийняття спірних рішень), право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 17.05.11 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (далі-Постанови) зокрема після прийняття органом державної влади або місцевого самоврядування рішення про надання земельної ділянки у власність або в користування, особа має право на одержання земельної ділянки у власність або в користування і право вимагати оформлення документів, що посвідчують право власності або право користування земельною ділянкою.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Як встановлено судом та зазначено раніше, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.04.08 р. у справі № 9/302-06 (що набрала законної сили) визнано протиправними п. 2 Рішення 10 сесії 23 скликання Козятинської районної ради від 05.07.2000 року «Про затвердження проекту відведення земельних ділянок для організації селянських (фермерських) господарств та видачу державних актів на право постійного користування землею фермерським господарствам» та п. 2 рішення 7 сесії 23 скликання Козятинської районної ради від 29.12.1999 року «Про надання земельних ділянок для ведення селянського фермерського господарства», у зв'язку з цим Селянське (фермерське) господарство «Вікторія» не має права користування земельними ділянками: 20,0006 га - за межами населеного пункту, та 1 га у межах населеного пункту села Миколаївка (у центрі села біля школи).

Відповідно до п. 2.3. Постанови, Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Таким чином, твердження прокурора про те, що у зв'язку із визнанням протиправним рішення органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у постійне користування, відповідач не має права її використовувати є цілком обґрунтованими.

Однак, як прослідковується із матеріалів справи, зокрема із самого Державного акту (серія ВН-107 від 18.10.2000 року) виданого на підставі рішення 13 сесії 21 скликання Козятинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 10.12.1992 р. на право постійного користування землею ОСОБА_5 передано земельні ділянки загальною площею 41,9 га (дане рішення не оскаржувалося та є дійсним), з яких земельні ділянки 1, 2, 3 розташовані за межами населеного пункту с. Миколаївка та ділянка 4 - в межах с. Миколаївка.

На підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН№015643 від 16.05.13 р., виданого на підставі розпорядження Козятинської районної державної адміністрації від 18.03.2002 р. №76, ОСОБА_5 передано у приватну власність земельні ділянки НОМЕР_3 площею 2,13 га та НОМЕР_4 площею 1,00 га (загальною площею 3,13 га).

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 22.09.2005 р. вищезазначений Державний акт визнано частково недійсним в частині приватизації земельної ділянки НОМЕР_4 розміром 1 га, що розташована в межах населеного пункту в с.Миколаївка, Козятинського району, Вінницької області. В результаті чого, згідно рішення Миколаївської сільської ради Козятинського району Вінницької області 26 сесії 4 скликання від 20.12.2005 р. спірна земельна ділянка площею 1 га перенесена в землі запасу сільської ради. Відповідні зміни були внесені і до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН№015643 від 16.05.2002 р.

На момент звернення органів прокуратури з позовною заявою до Вінницького господарського суду у даній справі, згідно Довідки про правовий статус земельної ділянки НОМЕР_1 від 20.03.2008 р. Відділу земельних ресурсів у Козятинському районі Вінницької області, спірна земельна ділянка була відведена ОСОБА_3 на підставі рішення 15 сесії 5 скликання Миколаївської сільської ради від 09.10.2007 р. для ведення особистого селянського господарства.

Також колегія суддів вважає за потрібне зазначити, що з матеріалів справи прослідковується (т.2, а.с. 111), що Козятинською районною державною адміністрацією у відповідності до ст. 141 ЗК України, на підставі заяви голови СФГ «Вікторія» ОСОБА_5 від 18.05.2010 року № 9 прийнято Розпорядження №171 від 18.05.10 р. «Припинити селянському (фермерському) господарству «Вікторія» право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 20,00 га ріллі, що розташована на території Миколаївської сільської ради, яка була надана у постійне користування для ведення фермерського господарства. Перевести земельну ділянку площею 20,00 га до земель запасу Миколаївської сільської ради.»

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1019 від 12.11.08 р. (п. 2) установлено, що державні акти на право власності на землю, державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

У своєму рішенні суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога прокурора про визнання повністю недійсним державного Акту на право постійного користування землею серії ВН-107 від 18.10.2000 є безпідставною, мотивуючи його тим, що державний Акт серії ВН-107 від 18.10.2000 р. повинен бути визнаний недійсним лише у частині постійного користування СФГ «Вікторія» земельною ділянкою площею 1 га, що розташована у межах населеного пункту с. Миколаївка.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновками місцевого господарського суду з огляду на викладене вище.

Отже, з наведених вище обставин, визнання судом першої інстанції державного акту на право постійного користування землею серії ВН-107 від 18.10.2000 року частково недійсним, а саме у частині користування земельною ділянкою площею 1 га, у межах населеного пункту с. Миколаївка є необґрунтованим та безпідставним з огляду на відсутність спірних правовідносин в цій частині.

Щодо позовної вимоги прокурора про зобов'язання СФГ «Вікторія» повернути земельну ділянку площею 1 га позивачу шляхом припинення володіння та користування, то колегія суддів зазначає наступне.

З поданих до суду доказів встановлено, що відповідач (СФГ «Вікторія») вважається користувачем земельної ділянки відповідно до відомостей, що містяться у Управлінні Держземагенства (форма 6-зем - Т.2. а.с. 145).

Разом з тим, відповідно до договору оренди земельної ділянки НОМЕР_2 від 21.06.11 р., та доданих до нього доказів (викопіювання (Т.1, а.с. 78-79), Абрис зовнішніх меж (Т.1.а.с. 81), Акту встановлення та закріплення меж земельної ділянки (Т.1.а.с. 86-87), доказів що підтверджують сплату орендної плати за землю (Т.1.а.с. 89-95), а також пояснень представника третьої особи 4) фактичним користувачем земельної ділянки площею 1 га, що розташована у межах населеного пункту с. Миколаївка є фізична особа ОСОБА_3

Таким чином, позовна вимога прокурора про зобов'язання СФГ «Вікторія» повернути земельну ділянку площею 1 га позивачу шляхом припинення володіння та користування є необґрунтованою та правомірно не задоволена судом першої інстанції.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати частково в частині задоволення позову про визнання недійсним Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ВН-107 від 18.10.2000 року у частині постійного користування земельною ділянкою площею 1,00 га кадастровий номер 0521485400:01:002:0010, що розташована на території Миколаївської сільської ради у межах населеного пункту та стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" та Миколаївської сільської ради Козятинського району 1147,00 грн. судового збору з кожного. В цій частині слід прийняти нове рішення, яким Козятинському міжрайонному прокурору в позові відмовити, а в решті рішення господарського суду Вінницької області від 22.04.13 р. - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 22 квітня 2013 року у справі №18/75/2012/5003 скасувати частково в частині задоволення позову про визнання недійсним Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ВН-107 від 18.10.2000 року у частині постійного користування земельною ділянкою площею 1,00 га кадастровий номер 0521485400:01:002:0010 що розташована на території Миколаївської сільської ради у межах населеного пункту та стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Вікторія" та Миколаївської сільської ради Козятинського району 1147,00 грн. судового збору з кожного.

В цій частині прийняти нове рішення, яким Козятинському міжрайонному прокурору в позові відмовити.

В решті рішення господарського суду Вінницької області від 22.04.13 р. залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №18/75/2012/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.