Постанова

від 17.06.2013 по справі 826/3771/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2013 року 10:50 № 826/3771/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Бабич Г.Ю., за участю представників сторін: представника позивача Кирикилиці А.П., представника відповідача Геращенка С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юдіс»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0011642202.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юдіс» з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0011642202.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначене рішення винесене на підставі помилкового висновку акта перевірки про відсутність у позивача права на віднесення сум податку на додану вартість, сплаченого контрагенту, до податкового кредиту.

При цьому позивач посилається на те, що податковий кредит позивача підтверджений податковими накладними, виписаними платником ПДВ. Також позивач стверджує, що податкові накладні відповідають нормативно встановленим вимогам.

Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на правомірність прийнятого рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Юдіс», (код ЄДРПОУ 33940261), з питань дотримання податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з взаємовідносинами з ТОВ «С.К.М. Груп» (код ЄДРПОУ 37432721) за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 та з ТОВ «Сіайті Логістікс» (код ЄДРПОУ 37415287) за період з 01.04.2012 по 30.04.2012, за результатами якої складено Акт від 11.10.2012 №824/22-2/33940261 (далі - акт перевірки).

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0011642202, яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст. 123 Розділу ІІ Податкового Кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 692 239,00 грн., з яких в сумі 553791,00 грн. - за основним платежем та в сумі 138 448,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «Торговий дім «Юдіс» вимог: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість всього у сумі 553 791,00 грн., в тому числі за січень 2012 року на суму 373106 грн., за квітень 2012 року на суму 180685,00 грн.

Перевіркою встановлено наявність податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ «С.К.М. ГРУПП» за січень 2012 року.

Відповідно до складеного акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 03.07.12 №378/23-60/37432721 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «С.К.М. ГРУПП» з ТОВ «Торговий дім «Юдіс» за січень 2012 року при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження встановлено, відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, відсутність трудових ресурсів, складських приміщень та виробничих потужностей для здіснення будь-якого виду діяльності. Згідно із висновком спеціаліста №283 від 18.06.12 встановлено, що підписи в наданих первинних бухгалтерських документах відповідно до схемного кредиту від імені гр.. ОСОБА_3 (директора ТОВ «С.К.М. ГУПП») виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

Також перевіркою встановлено наявність податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ «Сіайті Логістікс» за квітень 2012року.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сіайті Логістікс» (код за ЄДРПОУ 37415287) встановлено відсутність за місцезнаходженням (акт від 23.06.2012р.), відсутність товарних залишків, відсутність складських та офісних приміщень. В ході перевірки не підтверджено наявність купівлі товарів (послуг) ТОВ «Сіайті Логістікс» від підприємств не надано до перевірки підтверджуючих документів на придбання товарів та послуг.

Перевіркою зроблено висновок, що правочини, здійсненні між ТОВ «ТД «Юдіс» (код за ЄДРПОУ 33940261) та ТОВ «С.К.М. ГРУПП» (код ЄДРПОУ 37432721) за січень 2012 року та ТОВ «Сіайті Логістікс» (код за ЄДРПОУ 37415287) за квітень 2012 року здійсненні без волевиявлення уповноваженої особи підприємства.

Враховуючи вищевикладене, відповідач дійшов висновку, що укладені правочини між позивачем та ТОВ «С.К.М. ГРУПП», ТОВ «Сіайті Логістікс» суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок, та спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемними.

Суд із зазначеними посиланнями відповідача не погоджується, виходячи з нижчевикладеного.

Відповідно до статті 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 198.1 вищезазначеного кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до статті 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, згідно із статтею 201.8, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Торговий дім «Юдіс» вищевказаними контрагентами були укладені договори, а саме:

- з ТОВ «С.К.М. ГРУПП» укладено договір поставки №13/10-11 від 13.10.2011р., договір на надання послуг по пошуку та підбору персоналу №26/10-11 від 26.10.2011, та договір на виконання робіт з комплексного прибирання приміщень №01/11-11 від 01.11.2011. На виконання даних договорів були оформлені первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні та акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які наявні в матеріалах справи;

- з ТОВ «Сіайті Логістікс» укладено договір поставки №30/03-2012 від 30.03.2012р., договір поставки №04/04-2012 від 04.04.2012, та договір купівлі-продажу 3180 від 01.05.2012. На виконання даних договорів були оформлені первинні документи, а саме: податкові накладні, видаткові накладні та акти здачі - прийняття робіт (надання послуг), які наявні в матеріалах справи.

Матеріалами справи підтверджується фактичне отримання товару (послуг) позивачем та використання позивачем його у власній господарській діяльності - продаж.

Враховуючи вищенаведене, за вищезазначеним договором позивачем були отримані товари (послуги). Дані товари, отримані позивачем, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з отримання даних товарів також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Матеріали справи містять податкові накладні, виписані позивачу його контрагентом, в той же час акт перевірки позивача не містить жодних зауважень щодо їх змісту та інформації про відсутність статусу платника податку у контрагента позивача станом на дату їх виписки.

Отже, відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку.

З вищезазначених документів судом вбачається правомірність формування позивачем податкового кредиту.

Крім того, судом не приймаються посилання відповідача в акті перевірки від 11.10.2012 № 824/22-2/37432721 на факт нікчемності угод між позивачем та його контрагентами ТОВ «С.К.М. ГРУПП» та ТОВ «Сіайті Логістікс», з висновків актів перевірки вищезазначених підприємств, якими встановлено, що усі операції не спричиняють реального настання правових наслідків, отже, є нікчемними в силу закону. Оскільки не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юдіс» задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби від 02.11.2012р №0011642202.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.К. Каракашьян