Постанова

від 22.08.2014 по справі 826/3771/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 серпня 2014 року № 826/3771/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юдіс" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Юдіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення від 02 листопада 2012 року № 0011642202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року у справі № 826/3771/13-а адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юдіс" задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 02 листопада 2012 року №0011642202.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юдіс" відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2014 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юдіс" задоволено частково. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року скасовано. Справу № 826/3771/13-а направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 липня 2014 року адміністративну справу № 826/3771/13-а прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 серпня 2014 року.

У судовому засіданні 11 серпня 2014 року замінено не належного відповідача Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на належного Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Співробітниками Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Юдіс", (код ЄДРПОУ 33940261), з питань дотримання податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "С.К.М. Груп" (код ЄДРПОУ 37432721) за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року та з ТОВ "Сіайті Логістікс" (код ЄДРПОУ 37415287) за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, за результатами якої складено Акт від 11.10.2012 року №824/22-2/33940261 (а. с. 10-14).

На підставі висновків вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2012р. №0011642202 (а. с. 22), яким, згідно з п.54.3.2 п.54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п.123.1 ст. 123 Розділу ІІ Податкового Кодексу України, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання в розмірі 692 239,00 грн., з яких 553791,00 грн. - за основним платежем та 138 448,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ "Торговий дім "Юдіс" вимог: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого: занижено суму податку на додану вартість всього у сумі 553 791,00 грн., в тому числі за січень 2012 року на суму 373106 грн., за квітень 2012 року на суму 180685,00 грн.

Перевіркою встановлено наявність податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ "С.К.М. ГРУПП" за січень 2012 року.

Відповідно до складеного акту перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 03.07.12 №378/23-60/37432721 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "С.К.М. ГРУПП" з ТОВ "Торговий дім "Юдіс" за січень 2012 року при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації та її документального підтвердження встановлено, відсутність факту реального здійснення господарської діяльності, відсутність трудових ресурсів, складських приміщень та виробничих потужностей для здіснення будь-якого виду діяльності. Згідно із висновком спеціаліста №283 від 18.06.12 встановлено, що підписи в наданих первинних бухгалтерських документах відповідно до схемного кредиту від імені гр. ОСОБА_3 (директора ТОВ "С.К.М. ГУПП") виконані не гр. ОСОБА_3, а іншою особою.

Також перевіркою встановлено наявність податкового кредиту, сформованого за рахунок ТОВ "Сіайті Логістікс" за квітень 2012 року.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Деснянському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сіайті Логістікс" (код за ЄДРПОУ 37415287) встановлено відсутність за місцезнаходженням (акт від 23.06.2012р.), відсутність товарних залишків, відсутність складських та офісних приміщень. В ході перевірки не підтверджено наявність купівлі товарів (послуг) ТОВ "Сіайті Логістікс" від підприємств не надано до перевірки підтверджуючих документів на придбання товарів та послуг.

Перевіркою зроблено висновок, що правочини, здійсненні між ТОВ "ТД "Юдіс" (код за ЄДРПОУ 33940261) та ТОВ "С.К.М. ГРУПП" (код ЄДРПОУ 37432721) за січень 2012 року та ТОВ "Сіайті Логістікс" (код за ЄДРПОУ 37415287) за квітень 2012 року здійсненні без волевиявлення уповноваженої особи підприємства.

Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій, зокрема постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2013 року, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначила, що для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Проте, при вирішенні спору судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено питання щодо реальності здійснення позивачем господарських операцій з вказаним контрагентом, з посиланням на відповідні докази, які б це підтверджували, не досліджено питання щодо пов'язаності оподатковуваних операцій з господарською діяльністю позивача, не досліджено первинні документи, надані позивачем в підтвердження своїх доводів.

Частиною 5 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

За таких обставин, враховуючи вказаний висновок Вищого адміністративного суду України, суду, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ "С.К.М. Груп" та з ТОВ "Сіайті Логістікс", обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Приписами п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на вищезазначені норми, колегія суддів дотримується позиції, що необхідною умовою для віднесення сплачених цін за товари (послуги) до валових витрат та сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

З огляду на вищенаведені норми, колегія суддів вказує, що на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "С. К. М. Груп" позивачем долучено до матеріалів справи договір поставки від 13.10.2011 року № 13/10-11 (а. с. 218-220 Т. 3), договір на надання послуг по пошуку та підбору персоналу від 26.10.2011 року № 26/10-11 (а. с. 230-233 Т. 3), договір на виконання робіт з комплексного прибирання приміщень від 01.11.2011 року № 01/11-11(а. с. 221-225 Т. 3).

Згідно даних договорів ТОВ "С. К. М. Груп" здійснювало продаж позивачу молокопродукції та надавало послуги з підбору персоналу і прибирання об'єктів позивача.

На виконання вказаних договорів позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт.

Банківські виписки, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, відображення бухгалтерськими документами оприбуткування товарів на складі та їх списання, характеристики підібраного персоналу, його персонального складу, підтвердження у виконавця клірингових послуг наявності трудових ресурсів для їх надання в матеріалах справи відсутні.

Також на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ "Сіайті Логістікс" позивачем надано договір поставки від 30.03.2012 року № 30/03-2012 (а. с. 105-107 Т. 3), договір поставки від 04.04.2012 року № 04/04-2012 (а. с. 108-110), договір поставки від 01.03.2012 року № ДГ-0000002 (а. с. 39-41 Т. 4), договір на виконання робіт з комплексного прибирання приміщень від05.03.2012 року № СЛ - 0050301 (а. с. 244-248 Т. 3), договір на надання послуг по пошуку та підбору персоналу від 05.03.2012 року № СЛ - 0050302 ( а. с. 226-229 Т. 3).

Згідно даних договорів ТОВ "Сіайті Логістікс" здійснювало продаж позивачу молокопродукції та надавало послуги з підбору персоналу і прибиранню об'єктів позивача.

Натомість, позивач здійснював продаж ТОВ "Сіайті Логістікс" молокопродукції, канцелярських виробів та тари.

На виконання вказаних договорів позивачем долучено до матеріалів справи податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт.

Банківські виписки, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання матеріальних цінностей, відображення бухгалтерськими документами оприбуткування товарів на складі та їх списання, характеристики підібраного персоналу, його персонального складу, підтвердження у виконавця клірингових послуг наявності трудових ресурсів для їх надання в матеріалах справи відсутні.

Так з вищезазначених актів перевірки контрагентів випливає, що видами діяльності останніх є: ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками, оптова торгівля товарами господарського призначення, неспеціалізована оптова торгівля, а також ТОВ "С. К.М. Груп" має право здійснювати консультування з питань комерційної діяльності й керування, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

З вищезазначеного переліку слідує, що видами діяльності щодо надання клірингових послуг, підбору персоналу контрагенти позивача займатися не можуть.

Крім того, як було зазначено вище, позивач має зобов'язання перед ТОВ "Сіайті Логістікс" з продажу канцелярських виробів.

Між тим, при дослідженні матеріалів справи, колегією суддів встановлена розбіжність зобов'язань у податковій накладній № 30 від 09.04.2012 року, виписаною ТОВ "Сіайті Логістікс" на продаж позивачу паперу офсетного та паперу самоклейкого (а. с. 129 Т. 3), з огляду на що суд ставить під сумнів відповідність даних первинних документів здійсненню господарських операцій за договірними зобов'язаннями.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого орган про порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Торговий дім «Юдіс» не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Юдіс" відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник