Ухвала

від 26.06.2013 по справі 11/183-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

"26" червня 2013 р. Справа № 11/183-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., за участю представників учасників процесу:

від позивача: Загоруйка Г.А.- уповн. предст., дов. від 16.03.2012р.

від відповідача: не з'явився

від ДВС: Кузовової Т.В.- уповн. предст., дов. № 10-14/1575 від 08.05.2013р.

від Мартинчук К.В. - Вічної І.М.- уповн. предст., дов від 25.06.2013р.

у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі філії АТ "Імексбанк" у м.Миколаїві, м. Миколаїв

до: Підприємства "Віта СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України", с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області

про стягнення коштів

розглянув скаргу на дії органу ДВС.

Про обставини справи зазначено в рішенні суду від 13.01.2011р., яким позовні вимоги у справі задоволено, постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 839121,97грн. боргу, 47301,04грн. пені, 8864,23грн. на відшкодування витрат зі сплати держмита, 236грн. на відшкодування витрат з оплати вартості послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Позивач звернувся до суду зі скаргою на дії органу ДВС, просить визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції (ВПВР УДВС ГУЮ) у Херсонській області щодо винесення постанови про заміну зберігача від 21.05.2013р. за виконавчим провадженням № 37044161, скасувати цю постанову.

До підстав скарги віднесено такі обґрунтування.

Наказ суду повторно звернуто до виконання. В заяві про відкриття виконавчого провадження кредитор також просив накласти арешт на все майно боржника, звернути стягнення на предмет іпотеки, передати іпотечне майно на відповідальне зберігання представнику стягувача.

26.03.2013р. за актом опису й арешту майна було передано на відповідальне зберігання Ємцю А.Д., працівнику позивача.

20.05.2013р. без відома стягувача та зберігача державний виконавець виніс постанову про заміну зберігача.

В порушення ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", п.1.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень ця постанова не була внесена до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 03.06.2013р. Ця постанова не відповідає п.4.2.7 Інструкції, оскільки прийнята органом ДВС на підставі акту державного виконавця від 20.05.2013р., в якому відсутні посилання на псування майна, що було передано Ємцю А.Д. на відповідальне зберігання.

Заявник зазначив, що при попередньому зверненні наказу до виконання у 2011р., 2012р., особи, яким майно передавалось на зберігання, від експлуатації майна отримували прибутки, банку ж кошти від цього не надходили.

Дії державного виконавця мають ознаки незаконних дій з іпотечним та іншим майном, переданим на відповідальне зберігання, прикривають незаконне підприємництво на користь третіх осіб та боржника, призводять до зменшення вартості майна, ускладнюють процедуру примусового стягнення заборгованості.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов'язків щодо збереження предмету іпотеки, іпотекодержатель може вжити заходів для збереження предмета іпотеки у власних інтересах та за власний кошт.

ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області проти скарги заперечує з мотивів, викладених у відзиві на скаргу, зокрема, вказуючи наступне.

"У відділі примусового виконання рішень знаходиться виконавче провадження № 37044161 з примусового виконання наказу господарського суду Херсонської області № 11/183-10 від 31.01.2011р. про стягнення з підприємства "Віта СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованості за кредитним договором на загальну суму 865523,24грн. Виконавче провадження відкрито 14.03.2013р.

Згідно зі ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.11, п.п.1 та п.п.6 ст.52, ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" 26.03.2013р. державним виконавцем ВПВР складено два акти опису й арешту рухомого та нерухомого майна за адресою: вул.Приморська, буд.50, с.Більшовик Голопристанського району Херсонської області. За клопотанням скаржника описане майно передано на зберігання Ємець Андрію Дмитровичу. Акти опису й арешту сторонами виконавчого провадження не оскаржувалися.

Статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" визначений порядок зберігання майна, на яке накладено арешт. Так, вказаною нормою встановлено, що майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі -зберігачеві), під розписку в акті опису.

Заборони державному виконавцю щодо самостійного визначення зберігача майна, на яке накладено арешт, Закон України "Про виконавче провадження" не містить.

Пунктом 4.2.6. Інструкції з організації примусового виконання рішень визначено - у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою державного виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по батькові зберігача, який здійснював зберігання майна, та прізвище, ім'я та по батькові нового зберігача. Постанова підписується державним виконавцем. У постанові робиться попередження новому зберігачеві майна про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення , або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія акта опису та арешту майна.

Згідно п.4.2.7. Інструкції з організації примусового виконання рішень, на який посилається скаржник, у разі необхідності (наявність інформації про псування майна тощо) державний виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду. У разі зміни кількісних чи якісних характеристик майна про це зазначається в постанові про призначення нового зберігача, при цьому державний виконавець готує подання (повідомлення) до правоохоронних органів щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності.

Пунктом 4.2.8. Інструкції передбачено, що факт передачі майна може засвідчуватися актом державного виконавця або актом приймання-передавання майна.

У відповідності до цих норм 20.05.2013р. державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходження арештованого майна, де встановлено, що призначеним державним виконавцем зберігачем Ємець А.Д. обов'язки зберігача не виконуються, про що складено відповідний акт, та 21.05.2013р. винесено постанову про заміну зберігача арештованого майна згідно двох актів опису й арешту від 26.03.2013р.

Скаржником не доведено факту порушення відділом ПВР, під час здійснення виконавчих дій, вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також вимог інших нормативних актів.

Вимога скарги щодо зупинення виконавчого провадження також є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки зобов'язання органу державної виконавчої служби винести конкретний процесуальний документ виконавчого провадження (зокрема, щодо зупинення виконавчого провадження) не відноситься до компетенції господарського суду відповідно до приписів ст.121-2 ГПК України".

У судовому засіданні також приймала участь Вічна І.М. - представник Мартинчук К.В. - особи, призначеної зберігачем майна за оспорюваною постановою. Представник заперечувала проти скарги з мотивів, аналогічних позиції органу ДВС у спорі.

У судовому засіданні 25.06.2013р. оголошувалась перерва до 09год. 20хв. 26.06.2013р.

Судом прийнято до уваги, що копію оспорюваної постанови позивач отримав 27.05.2013р. за вх. № 980 з супровідним листом органу ДВС, зі скаргою до суду звернувся 04.06.2013р. (вх. № 6431/13 від 04.06.2013р.) в межах 10-денного строку на скаргу за ст.121-2 ГПК України, який обліковується з дня, коли стягувачу стало відомо про постанову.

На час розгляду скарги до прийняття судового рішення за нею позивач просив також зупинити виконавче провадження. Оскільки скарга не містила підстав, обґрунтувань вимоги про зупинення виконавчого провадження, суд при прийнятті скарги до розгляду зобов'язав позивача навести обґрунтування таких підстав. За хронологією надходження таких обґрунтувань вимога про зупинення виконавчого провадження розглядається разом зі скаргою на дії органу ДВС.

С у д в с т а н о в и в:

У виконавчому провадженні № 37044161 при виконанні наказу суду № 11/183-10 про стягнення коштів з підприємства "Віта СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" на користь ПАТ "Імексбанк" головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Херсонській області Григоренком М.Ю. 26.03.2013р. складено два акти опису й арешту майна боржника по вул.Приморській, буд.50 у с. Більшовик Голопристанського району Херсонської області, а саме: споруди комплексу "Маямі", земельної ділянки під нею, рухомого майна, що знаходилось в тій споруді. Описане і арештоване майно на відповідальне зберігання передане Ємцю А.Д. (працівникові банку - стягувача, про що пояснив представник позивача у судовому засіданні).

21.05.2013р. державним виконавцем Григоренком М.Ю. за посиланням на застосування ст.5,11,57 Закону України "Про виконавче провадження", п.п.4.2.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень винесено постанову про заміну зберігача, за якою здійснено заміну відповідального зберігача споруди комплексу їдальні "Маямі" та рухомого майна у приміщенні комплексу з Ємця А.Д. на Мартинчук К.В.

У якості мотивів постанови зазначено наступне.

"Під час проведення виконавчих дій 20.05.2013р. за адресою Херсонська обл., Голопристанський р-н. с.Більшовик, вул. Приморська. буд.50, встановлено, що Ємець А.Д. за вказаною адресою відсутній, обов'язки щодо зберігання описаного майна, покладені на нього державним виконавцем не виконує, у описаному приміщенні знаходяться сторонні особи, яким Ємець А.Д. невідомий, ніяких договорів щодо зберігання майна між Ємець А.Д. та Мартинчук К.В. (яка на даний час наглядає за описаним майном боржника) не укладалися. В ході перевірки кількості рухомого майна встановлено, що кількість відповідає акту опису та арешту від 26.03.2013р., отже, на даний час. Мартинчук К.В. фактично зберігає описане майно боржника, у зв'язку з чим. їй було запропоновано прийняти на себе обов'язки по зберіганню описаного майна".

Ці мотиви-обставини встановлені за актом державного виконавця від 20.05.2013р.

Скарга задоволенню не підлягає у зв'язку з таким.

Відповідно до ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" майно, на яке накладено арешт, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем. Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

За п.п.4.2.6 "Інструкції з організації примусового виконання рішень" Мінюсту України № 512/5 від 02.04.2012р. у разі необхідності після передачі майна на зберігання за постановою державного виконавця таке майно може бути передано на зберігання іншому зберігачу. У постанові зазначаються причина передачі майна іншому зберігачу, прізвище, ім'я та по-батькові зберігача, що здійснював зберігання майна та нового зберігача.

Виходячи зі змісту цих норм зміна зберігача відноситься до повноважень державного виконавця. Вчинена спірна зміна відповідача відповідає цим нормам, її мотиви не спростовувались за скаргою.

Зміст п.4.2.7 названої Інструкції такий: "У разі необхідності (наявність інформації про псування майна тощо) державний виконавець до моменту передачі майна новому зберігачу може здійснити вихід за місцем зберігання майна для його огляду. У разі зміни кількісних чи якісних характеристик майна про це зазначається в постанові про призначення нового зберігача, при цьому державний виконавець готує подання (повідомлення) до правоохоронних органів щодо притягнення зберігача до кримінальної відповідальності".

Цей зміст не спростовує застосованих підстав для заміни зберігача за п.п.4.2.6 Інструкції.

Підпункт 4.2.7 Інструкції, виходячи з тексту оспорюваного документа, не застосовувався та не порушено.

Позиція позивача зводиться до тверджень про те, що оспорюваною зміною зберігача фактично скоєно зловживання. Проте доказів встановлення такого зловживання скаржник не надав, відтак скарга не є доведеною. Тому суд не має підстав для визнання незаконними дій щодо винесення постанови та для скасування постанови за заявленими підставами.

Що ж до вимоги про зупинення виконавчого провадження то суд, відповідно до ст.121-2 ГПК України не має повноважень на таке зупинення, не має вчиняти дії, віднесені до компетенції органів ДВС. З огляду на це, та приймаючи до уваги закінчення цією ухвалою провадження за скаргою (а зупинення заявлено на період до цієї ухвали) суд відмовляє і у вимозі про зупинення виконавчого провадження.

ПАТ "Імексбанк" не заявляв позов про звернення на предмет іпотеки з вимогами і про заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки, передачі його в управління на період до реалізації на підставі ст.34, 39 Закону України "Про іпотеку". Право на такий позов за процесуальним змістом зберігається за банком.

Інформація заявника про порушення державним виконавцем ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" знайшла підтвердження при розгляді скарги, проте це порушення не приводить ні до скасування оспорюваної постанови, ні до визнання незаконними дій щодо її винесення.

Як слідує з наданої позивачем роздруківки інформації про виконавче провадження № 37044161 з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень станом на 03.06.2013р. у цьому реєстрі не було інформації про оспорювану постанову про заміну зберігача від 21.05.2013р.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно з п.п.1.12.1, 1.12.2 зазначеної Інструкції відомості про здійснені виконавчі дії вносяться до Єдиного державного реєстру виконавчих дій одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, а у разі здійснення виконавчої дії за межами органу ДВС відомості про таку дію вносяться до Єдиного реєстру протягом 2-х робочих днів після її проведення або надходження повідомлення про її проведення.

Невнесення до 03.06.2013р. до названого реєстру інформації про постанову про заміну стягувача від 21.05.2013р. є порушенням наведених норм, на яке суд реагує окремою ухвалою.

Керуючись ст.86, 121 2 ГПК України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у скарзі на дії органу ДВС.

Відмовити у зупиненні виконавчого провадження.

Суддя В.В. Чернявський

Повний текст ухвали

складено 27.06.2013р.