Ухвала

від 11.06.2013 по справі 2а-1670/3826/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2013 р. м. Київ К/9991/64576/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Головуючого судді: Мороза В.Ф.

Суддів: Логвиненка А.О.

Донця О.Є

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Полтавської міської ради на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року у справі

за позовом Полтавської міської ради

до управління Держкомзему в м. Полтава (надалі - управління)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору споживчого товариства «Міськкоопринкторг» (надалі - споживче товариство)

про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а:

У червні 2012 року міська рада звернулась з позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо скасування державної реєстрації права власності споживчого товариства «Міськкоопринкторг» на земельну ділянку площею 2, 0732 га, кадастровий номер 5310137000:15:008:0304, розташовану по вул. Новий Базар, 37 у м. Полтава. Просила зобов'язати управління Держкомзему скасувати державну реєстрацію права власності споживчого товариства «Міськкоопринкторг» на земельну ділянку площею 2, 0732 га, кадастровий номер 5310137000:15:008:0304, розташовану по вул. Новий Базар, 37 у м. Полтава, а також записи у Поземельній книзі та Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку щодо земельною ділянки площею 2, 0732 га, кадастровий номер 5310137000:15:008:0304, розташовану по вул. Новий Базар, 37 у м. Полтава.

В обґрунтування позову міська рада вказала на необґрунтовану відмову відповідача у скасуванні державної реєстрації, оскільки судовим рішенням було визнано недійсним договір купівлі-продажу про набуття третьою особою права власності на земельну ділянку.

Суд першої інстанції, який погодився з доводами міської ради, позов задовольнив.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2012 року скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року та прийнято нове рішення про відмову у позові. Прийняте рішення суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що споживчому товариству був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку, який є чинним, а відтак дійшов висновку про правомірність дій відповідача та відсутність підстав для зобов'язання відповідача здійснити скасування державної реєстрації права власності.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати на прийняти нове про задоволення позову. В обґрунтування доводів касаційної скарги зокрема вказує достатність судового рішення про визнання недійсним договору для проведення скасування реєстрації права власності, у зв'язку з чим висновки суду вважає необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 09.09.2010 року на підставі рішення Полтавської міської ради від 08.09.2010 року, між міською радою та споживчим товариством було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої по вул. Новий Базар, 37 у м. Полтава загальною площею 20732 кв.м., кадастровий номер 5310137000:15:008:0304. На підставі вказаного договору споживчому товариству було видано державний акт на право власності на вказану земельну ділянку площею 2, 0732 га, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державний актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №021057900012.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.02.2012 року у справі №18/3653/11, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.04.2012 року визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 09.09.2010 року, укладений між міською радою та споживчим товариством.

Відповідач, на заяву міської ради від 25.04.2012 року вих.. №02/02-17/4013 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку споживчого товариства, надав відмову, у якій послався на відсутність судового рішення щодо об'єкта права, а у рішенні господарського суду не вказано, які дії повинен вчинити територіальний орган Держкомзему, тоді як згідно чинного законодавства останній вносить відомості та записи до поземельної книги та записи про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, а не здійснює реєстрацію права на земельну ділянку.

Висновок суду апеляційної інстанції про відсутність достатніх підстав для задоволення позову судова колегія вважає по суті правильним.

Відповідно до частин другої та третьої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), а також правочин, недійсність якого прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (оспорюваний правочин).

За змістом статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Водночас правові наслідки недійсності правочину визначаються законом та застосовуються судом, полягають відповідно до частини першої вказаної статті зокрема у тому, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Запис у Поземельній книзі та запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів відповідно до п. 27 Порядку ведення Поземельної книги та п. 22 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. N 1021, скасовуються (поновлюються) посадовою особою територіального органу Держземагентства на підставі рішення суду.

Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, та формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Поземельної книги, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держземагентства (пункти 28 та 23 вказаних Порядків).

У рішенні господарського суду, поданому позивачем у якості підстави для проведення відповідачем скасування відповідного запису, правові наслідки недійсності договору купівлі-продажу не визначені та не застосовані.

При цьому судом апеляційної інстанції правомірно враховано, що судового рішення щодо державного акту на право власності на земельну ділянку, який є документом, що посвідчує право на земельну ділянку в розумінні статті 126 ЗК України в редакції на момент його видачі, та зареєстрованого в Книзі записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, прийнято не було.

За викладеного судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність дій відповідача, їх вчинення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законом, тоді як доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтею 220, 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

А.О. Логвиненко

О.Є Донець