Рішення

від 07.12.2006 по справі 17/321-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/321-05

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.06           Справа № 17/321-05.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсмаш»                    

     до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Енергопром»

     третя особа, яка не заявляє самостійних вимог

     на предмет спору: Відкрите акціонерне товариство «Сумська автобаза №2»          

     про стягнення 25 731 грн. 40 коп.  

                                                                                            Суддя Коваленко О.В.

          Представники:

        Від позивача: Авдєєв Є.М.

        Від відповідача: не з‘явився

        У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд зобов‘язати відповідача не чинити йому перешкоди у здійсненні права власності та виселити його з приміщень, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 4, а також зобов‘язати відповідача повернути йому приміщення з незаконного володіння та користування по акту приймання-передачі. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди та 15731 грн. 40 коп. збитків, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

23.10.2006 р. позивач подав заяву про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача на свою користь 19 581 грн. 06 коп. збитків у вигляді упущеної (втраченої) вигоди, заподіяних в наслідок несвоєчасного повернення відповідачу спірного приміщення, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

08.11.2006 р. позивач уточнив позовні вимоги, відмовившись від позовних вимог в частині зобов‘язання відповідача не чинити йому перешкоди у здійсненні права власності та виселити його з приміщень, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 4, а також зобов‘язання відповідача повернути йому приміщення з незаконного володіння та користування по акту приймання-передачі. Крім того,   просить суд додатково стягнути з відповідача на свою користь неустойку у розмірі подвійної плати за користування, за несвоєчасне повернення об‘єкту оренди у період з 27.04.2005 р. по 30.11.2005 р. у сумі 25 221 грн. 26 коп.

Представник відповідача в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за  наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві проти задоволення позовних вимог заперечував, вважає, що позивач не вжив ніяких заходів для отримання певних доходів (вигоди) від використання приміщення, оскільки з вимогою про звернення приміщення до суду звернулось ВАТ «Сумська автобаза №2», а вимоги щодо стягнення неустойки відповідач не визнає, оскільки вони не передбачені законом або умовами договору.     

Представник третьої особи в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В письмовому відзиві вимоги позивача підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні суд встановив, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи,  ідентичні їх оригіналам.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного  представника позивача, дослідивши наявні докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу частини нежитлового приміщення від 27.04.2005 р. ВАТ «Сумська автобаза №2» передало у власність позивачу частину нежитлового приміщення, розташованого по вул. Ковпака, 4, м. Суми, загальною площею 620,4 кв.м., що становить 37/1000 частин ідеальної долі, а позивач зобов‘язувався прийняти та оплатити вказане нерухоме майно.   

Згідно з п. 4.1.1. договору від 27.04.2005 р. третя особа зобов‘язувалась передати частину нежитлового приміщення позивачу на протязі п‘яти днів після підписання даного договору.

Акт приймання-передачі у власність нерухомого майна згідно зазначеного договору був підписаний сторонами 27.04.2005 р.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що 01.02.2004 р. між відповідачем і третьою особою був укладений договір оренди, згідно з умовами якого третя особа передала відповідачу в господарське користування приміщення під офіс, загальною площею 24,2 м.кв. та виробничі нежитлові приміщення, загальною площею 570,1 м.кв..

Даний договір був укладений строком з 01.02.2004 р. по 31.12.2004 р. Проте п.3.1. зазначеного договору оренди передбачає, що по закінченню зазначеного терміну  дії договору, останній може бути пролонгований автоматично, якщо жодна зі сторін не заявили про намір його розірвання. У зв‘язку з тим, що сторони не заявили по намір розірвання вказаного договору, він вважався пролонгованим ними на такий же термін.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 01.12.2005 р. по справі №3/576-05 за позовом ВАТ «Сумська автобаза №2» до ТОВ «Суми-Енергопром», третя особа ТОВ «Ресурсмаш» про усунення перешкод в користуванні майном зазначений договір визнаний нікчемним, оскільки договір найму споруди або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає нотаріальному посвідченню. Таким чином, у зв‘язку з недодержанням сторонами договору зазначеної норми закону, він визнаний нікчемним з 31.01.2005 р.

Відповідно до вимог ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов‘язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов‘язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

ТОВ «Суми-Енергопром» звільнило спірні приміщення 30.11.2005 р., що підтверджується відповідним актом приймання-передачі.

Таким чином, позивач був позбавлений законного права володіти, користуватися та розпоряджатися нежитловим приміщенням, яке належить йому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу в період з 27.04.2005 р. по 30.11.2005 р.

04.04.2005 р. між позивачем і ПП НТЦ «Промтехкомплект» був укладений договір про сумісну діяльність, відповідно до умов якого сторони, шляхом об‘єднання майна, грошей, трудової сили і зусиль, зобов‘язувалися спільно діяти в сфері ремонту та виробництва запчастин до насосів промислового використання (консольного та центробежного типів) для досягнення господарських цілей.

Згідно з п. 3 Договору від 04.04.2005 р. позивач зобов‘язувався в строк протягом 30 днів з моменту підписання договору передати другій стороні по договору для створення матеріально-технічної бази по ремонту та виробництву запчастин приміщення площею 620 м.кв.  за адресою: м. Суми,  вул. Ковпака, 4.

Відповідно до п. 11.1. договору про спільну діяльність позивач за несвоєчасне передання майна або коштів сплачує ПП НТЦ «Промтехкомплект»  пеню в розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно переданого майна або коштів за кожний день прострочення.

На виконання зазначеного пункту договору позивачем перераховано на розрахунковий рахунок ПП НТЦ «Промтехкомплект» 15 731 грн. 40 коп. за несвоєчасну передачу нежитлового приміщення  площею 620 м.кв.  за адресою: м. Суми,  вул. Ковпака, 4, що підтверджується копією платіжного доручення №246 від 29.06.2005 р.

Таким чином, судом встановлено, що зазначена сума нарахована ПП НТЦ «Промтехкомплект» у відповідності з умовами договору про сумісну діяльність від 04.04.2005 р. у зв‘язку з передачею позивачем майна з порушенням термінів, визначених у договорі, з причини несвоєчасного звільнення приміщення відповідачем, чим позивачу завдано збитки в розмірі 15 731 грн. 40 коп.  

Відповідно до ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 731 грн. 40 коп. збитків є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить додатково стягнути з відповідача на свою користь 25 221 грн. 26 коп. неустойки у розмірі подвійної плати за користування у зв‘язку з несвоєчасним поверненням об‘єкту оренди.

Враховуючи, що протягом періоду часу з 27.04.2005 р. по 30.11.2005 р.  відповідач використовував нежитлове приміщення без законних підстав, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 25 221 грн. 26 коп. неустойки правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на свою користь 19 581 грн. 06 коп. збитків у вигляді упущеної (втраченої) вигоди задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не подано суду належних доказів спричинення йому зазначених збитків.

Позивачем також не надано правове обґрунтування позовних вимог про стягнення з відповідача 10000 грн. 00 коп. моральної шкоди, тобто відсутні посилання на конкретні статті Цивільного кодексу України, на підставі яких заявлені вимоги про стягнення вищезазначеної суми, а також факт наявності цих збитків і їх розмір позивачем не доведено.

Таким чином, вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

У зв‘язку з тим, що позивач відмовився від позовних вимог в частині зобов‘язання відповідача не чинити йому перешкоди у здійсненні права власності та виселити його з приміщень, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 4, а також зобов‘язання відповідача повернути йому приміщення з незаконного володіння та користування по акту приймання-передачі, провадження в цій частині підлягає припиненню відповідно до вимог п.4 ст. 80 ГПК України.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Енергопром» (40030, м. Суми, вул. З. Космодем‘янської, 11, код 14016648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресурсмаш»           (40020, м Суми, вул. Ковпака, 4, код 31930328) 15 731 грн. 40 коп. збитків, 25 221 грн. 26 коп. неустойки, державне мито в сумі 409 грн. 51 коп. та 68 грн. 51 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині зобов‘язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Енергопром»  не чинити Товариству з обмеженою відповідальністю «Ресурсмаш» перешкоди у здійсненні права власності та виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Суми-Енергопром» з приміщень, розташованих за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, 4, а також зобов‘язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Суми-Енергопром» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Ресурсмаш» приміщення з незаконного володіння та користування по акту приймання-передачі припинити.

4.          В іншій частині позову  - відмовити.

5.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                          О.В. КОВАЛЕНКО