Постанова

від 25.06.2013 по справі 5015/3143/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. Справа № 5015/3143/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Зварич О.В.

суддів Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мальви-Маркет" (надалі ТзОВ "Мальви-Маркет") б/н та від 22.04.2013р. (вх. № 05-05/689/13 від 30.04.2013р.)

на рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р.

у справі № 5015/3143/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагробуд" (надалі ТзОВ "Райагробуд")

до відповідача: ТзОВ "Мальви-Маркет"

за участю третьої особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації

за участю третьої особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Турківської комунальної центральної районної лікарні

про стягнення заборгованості,

за участю:

від позивача: Зубрицька І.М. - представник (довіреність № 4 від 31.05.2013р.); Бурак С.В. - представник (довіреність б/н від 31.05.2013р.);

від відповідача: Лопушанський Т.В. - представник (довіреність б/н від 17.02.2012р.);

від третьої особи-1: Бродоса А.С. - представник (довіреність б/н від 21.06.2013р.);

від третьої особи-2: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі №5015/3143/12 (головуючий-суддя Рим Т.Я., судді: Манюк П.Т., Деркач Ю.Б. ) позов задоволено частково. Стягнуто з ТзОВ "Мальви-Маркет" на користь ТзОВ "Райагробуд" 38876,17 грн. основного боргу, 2576,34 грн. пені, 194,37 грн. інфляційних втрат, 509,85грн. - 3% річних, 1609,18 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору. Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

При винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами у справі укладено договір №1/12 від 01.12.2011 р. про виконання робіт з реконструкції будівель військового містечка під відділення Турківської ЦРЛ на 160 ліжок та погоджено строк виконання грошового зобов'язання. При цьому суд врахував, що підпис Олійника С.Я. у договорі не відповідає дійсному підпису директора ТзОВ «Мальви-Маркет», що підтверджується висновком судово-почеркознавчої експертизи. Однак договір містить оригінальну печатку ТзОВ «Мальви-Маркет», доказів втрати якої відповідач не надав. Відповідачем було порушено свої зобов'язання за договором, а отже позовні вимоги в частині стягнення вартості виконаних робіт у сумі 38 876,17 грн. є обґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ "Мальви-Маркет" подало апеляційну скаргу, в якій вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, прийнятим з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи. Звертає увагу суду на те, що договір підряду №1/12 від 01.12.2011 р., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 р. та акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2011 р. не мають жодної юридичної сили, оскільки не підписувалися повноважними особами ТзОВ "Мальви-Маркет", тобто генеральним директором Олійником С.Я. ТзОВ "Мальви-Маркет" ще у вересні 2011 р. самостійно виконало усі будівельні роботи, належним доказом чого є довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. від 13 вересня 2011 року та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. типової форми №КБ-2в від 13 вересня 2011 р., підписані і скріплені гербовою печаткою замовника - Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та відповідача. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, поданим відповідачем, та залишив поза увагою пояснення Турківської центральної районної лікарні від 28.03.2013 р., в яких не підтверджено як факту укладення договору підряду №1/12 від 01.12.2011 р., так і факту виконання ТзОВ "Райагробуд" робіт, перелічених в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. Просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі №5015/3143/12, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги і доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі №5015/3143/12, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, подав додаткові пояснення № 1 до апеляційної скарги з додатком (вх.№ 05-04/2801/13 від 03.06.2013р.).

Представники позивача просили залишити без змін оскаржуване рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, не заперечив щодо поданої апеляційної скарги, залишив її вирішення на розсуд суду.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не забезпечила явки в судове засідання уповноваженого представника, про час, дату і місце розгляду апеляційної скарги належно повідомлена, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень від 05.06.2013р.

25.06.2013 р. ТзОВ "Мальви-Маркет" подало до суду клопотання про призначення судової експертизи по справі №5015/3143/12 б/н від 25.06.2013 р. (вх. № 05-04/347/13 від 25.06.2013 р.).

В судовому засіданні представник відповідача підтримав подане клопотання, представники позивача просили клопотання про призначення судової експертизи відхилити, а представник третьої особи-1 залишив вирішення поданого клопотання на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, додаткові пояснення № 1 до апеляційної скарги та заслухавши пояснення учасників судового процесу, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про призначення судової експертизи.

Статтею 41 ГПК України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно пункту 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання призначення судових експертиз" від 27.11.2006р. №01-8/2651 з наступними змінами та доповненнями, судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

З матеріалів даної справи вбачається, що ухвалою господарського суду Львівської області від 04.10.2012 р. під час розгляду справи було призначено судову почеркознавчу та технічну експертизи, за результатами яких надані: висновок №3522 судово-почеркознавчої експертизи від 29.11.2012 р. та висновок №3532/3533/3543 судово-технічної експертизи документів від 15.01.2013 р.

Крім того, в матеріалах справи є достатньо належних та допустимих доказів для прийняття законного, обґрунтованого рішення. Задоволення вищевказаного клопотання призведе до порушення строку розгляду апеляційної скарги, встановленого ст.102 ГПК України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для призначення судової експертизи на стадії апеляційного провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі №5015/3143/12 з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 липня 2011 року між Управлінням капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації (замовник) та ТзОВ "Мальви-Маркет" (генпідрядник) було укладено договір № 5 про закупівлю робіт за державні кошти (далі - договір № 5), за умовами якого генпідрядник (відповідач) зобов'язується відповідно до проектної документації та умов договору на свій ризик, власними і залученими силами і способами виконати роботи по об'єкту "Реконструкція будівель військового містечка під відділення Турківської ЦРЛ на 160 ліжок"(п. 1.1 договору). Договірна ціна робіт визначається відповідно до вимог нормативних документів у сфері ціноутворення у будівництві, на основі ПКД і становить 11231545,20грн. (п. 3.1 договору) (а.с. 20-31 т.2).

Відповідно до п. 5.1 договору № 5 строк (термін) виконання робіт 365 днів визначається датою початку та закінчення робіт, початок робіт - липень 2011 р., закінчення робіт - липень 2012 р. при умові своєчасного фінансування. Початок та закінчення робіт на поточний рік визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору (п. 5.4 договору № 5).

Згідно довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 13.09.2011 р. та акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року від 13.09.2011 р., відповідач виконав роботи на загальну суму 1182528,12 грн. (а.с. 38-49, т.1). Зазначені кошти були оплачені замовником у повному обсязі, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії платіжних доручень №7 від 14.09.2011 року на суму 500 000,00 грн., а також №8 від 14.09.2011 року на суму 682 528,12 грн. . (а.с. 59-60, т.1)

01.12.2011р. між ТзОВ "Мальви-Маркет" (замовник) та ТзОВ "Райагробуд" (підрядник) було укладено договір № 1/12 (далі - договір), за умовами якого замовник (відповідач) доручає, а підрядник (позивач) приймає на себе зобов'язання виконати роботи з реконструкції будівель військового містечка під відділення Турківської ЦРЛ на 160 ліжок (а.с. 105-107, т. 1).

Загальна сума договору становить 38 876,17 грн., в т.ч. ПДВ - 3 534,20 грн. (п. 3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що розрахунок здійснюється не пізніше 20-х банківських днів після повного завершення ромонтно-будівельних робіт, на підставі фактичних витрат та акту про приймання виконаних робіт (форма КБ-2В), оформленого у встановленому порядку.

На виконання умов договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято виконані роботи, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за грудень 2011 року (форма № КБ-3) та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (форма № КБ-2в) на суму 38 876,17 грн. (а.с. 108-111 т. 1).

Довідка та акт скріплені підписами та печатками сторін. Жодних зауважень щодо якості, обсягів та терміну виконання робіт відповідач не пред'являв.

Згідно висновку №3522 судово-почеркознавчої експертизи від 29.11.2012 року у справі 5015/3143/12 встановлено, що підписи від імені Олійника С.Я. на договорі підряду №1/12 від 01.12.2011 р., в графі "Від замовника", Довідці про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 р. навпроти напису "Замовник", Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. навпроти напису "Замовник (Генпідрядник)" - виконані однією особою, проте не Олійником Святославом Ярославовичем, а іншою особою (а.с. 133-135, т. 1).

Із висновку №3532/3533/3543 судово-технічної експертизи документів від 15.01.2013 року, вбачається, що відтиски круглої печатки від імені ТзОВ "Мальви-Маркет" в договорі підряду №1/12 від 01.12.2011 р., в Довідці про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 р., в Акті №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. нанесені однією і тією ж рельєфною еластичною друкарською формою - круглою печаткою ТзОВ "Мальви-Маркет", в довідці про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 р. відтиск печатки ТзОВ "Мальви-Маркет" нанесений поверх друкованого тексту (а.с. 137-142, т. 1).

Підставою звернення позивача до суду з даним позовом слугувало невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати виконаних підрядних робіт у сумі 38876,17 грн. згідно договору №1/12 від 01.12.2011 р. про виконання робіт з реконструкції будівель військового містечка під відділення Турківської ЦРЛ на 160 ліжок.

31.08.2012р. ТОВ «Райагробуд» подав до суду заяву (вх.№19259/12), в якій зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на його користь 38 876,17грн. основної заборгованості, 511,25грн. - 3% річних, 194,37грн. інфляційних втрат, 2583,40 грн. пені, судові витрати покласти на відповідача (а.с.35-37, т.1).

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності із ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 181 ГК України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

З аналізу наведених правових норм судом першої інстанції зроблено вірний висновок (з посиланням на правові позиції постанов Вищого господарського суду України від 30.01.2013 року у справі №5006/12/191пд/2012, від 01.06.2010 року у справі №14/361 та від 01.11.2011 року у справі №45/96) про те, що підпис сторони на правочині підтверджує лише форму правочину, в якій його вчинено (письмово), а відповідно сам факт вчинення правочину юридичними особами підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму.

Судом встановлено відсутність доказів втрати ТзОВ "Мальви-Маркет" печатки та доказів наявності службового розслідування за фактом незаконного використання печатки. Відповідач не надав належних доказів звернення до правоохоронних органів стосовно обставин незаконного використання печатки підприємства.

Договір №1/12 від 01.12.2011 р. про виконання робіт не визнаний у встановленому порядку недійсним.

Отже, оскільки чинне цивільне законодавства не містить прямої вказівки про нікчемність укладеного між сторонами правочину, такий є правомірним в силу ст. 204 ЦК України, а тому породив взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено п. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 3.2 договору передбачено, що розрахунок здійснюється не пізніше 20-х банківських днів після повного завершення ромонтно-будівельних робіт, на підставі фактичних витрат та акту про приймання викоаних робіт (форма КБ-2В), оформленого у встановленому порядку.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України). Із наведеного положення вбачається, що законодавець пов'язує виникнення обов'язку оплати зі здачею робіт.

Судом встановлено, що такі роботи були здані позивачем та прийняті відповідачем, про що свідчать довідка про вартість виконаних будівельних робіт (та витрат) за грудень 2011 року (форма № КБ-3) та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року (форма № КБ-2в) на суму 38 876,17 грн., які скріплені оригінальними печатками сторін, без жодних зауважень щодо якості, обсягів та терміну виконання робіт.

В пункті 3.2 договору №1/12 від 1 грудня 2011р. сторони обумовили термін здійснення оплати за виконані роботи, а саме: розрахунок здійснюється не пізніше 20-х банківських днів після повного завершення ромонтно-будівельних робіт, на підставі фактичних витрат та акту про приймання виконаних робіт (форма КБ-2В), оформленого у встановленому порядку.

В матеріалах справи відсутні і суду не надані докази виконання відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт.

Проаналізувавши вищенаведені приписи Цивільного кодексу України та матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 38 876,17 грн. основного боргу.

В силу ст. 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 10.2 договору за порушення строків оплат робіт, передбачених пунктом 3.2 даного договору, замовник виплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає перерахуванню, за кожний день прострочення.

Таким чином, оскільки відповідачем порушено зобов'язання з оплати вартості виконаних робіт, суд першої інстанції підставно задоволив позовні вимоги позивача щодо стягнення з ТОВ «Мальви-Маркет» на його користь пені в сумі 2576,34 грн. відповідно до проведеного перерахунку ціни позову в цій частині.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до уточненого розрахунку, позивач нарахував відповідачу за період з 01.02.2012р по 09.07.2012р. 3% річних в сумі 511,25 грн. та інфляційні втрати за період лютий-березень 2012р. в сумі 194,37грн.(а.с.39, 40, т.1).

Здійснивши перерахунок 3% річних та індексу інфляції, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача 194,37грн. інфляційних втрат та часткову обґрунтованість вимог про стягнення 3% річних в сумі 509,85грн.

Вищеописаними обставинами спростовуються доводи апелянта про те, що договір підряду №1/12 від 01.12.2011 р., довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 р. та акт №1 приймання виконаних робіт за грудень 2011 р. не мають жодної юридичної сили, так як не підписувалися повноважними особами ТзОВ "Мальви-Маркет", тобто генеральним директором Олійником С.Я. Суд встановив, що вищевказані документи скріплені печатками ТзОВ "Мальви-Маркет", доказів втрати якої відповідач не надав. Відсутні й докази звернення до правоохоронних органів стосовно обставин незаконного використання печатки підприємства.

Щодо доводів апелянта про те, що ТзОВ "Мальви-Маркет" ще у вересні 2011 р. самостійно виконало усі будівельні роботи, доказом чого, на його думку, є довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. від 13 вересня 2011 року та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 р. типової форми №КБ-2в від 13 вересня 2011р., підписані і скріплені гербовою печаткою замовника - Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації та відповідача, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аналіз актів виконаних робіт не дозволяє чітко ідентифікувати, що саме ці роботи, які містяться в довідці та акті за грудень 2011 року ввійшли в довідку та акт за вересень 2011 року та відповідачем не доведено факту включення саме цих робіт в акт за вересень 2011 року.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, поданим відповідачем, та залишив поза увагою пояснення Турківської центральної районної лікарні від 28.03.2013 р., в яких не підтверджено як факту укладення договору підряду №1/12 від 01.12.2011 р., так і факту виконання ТзОВ "Райагробуд" робіт перелічених в акті № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 р. Однак, в даному поясненні вказується, що Турківська центральна районна лікарня жодного відношення до договору підряду №1/12 від 01.12.2011 р. не має і контроль за його виконанням не здійснювала.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст.33 ГПК України апелянтом не надано суду доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Рішення господарського суду Львівської області від 08.04.2013р. у справі №5015/3143/12 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Справу повернути в господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

судді Хабіб М.І.

Якімець Г.Г.