Рішення

від 27.06.2013 по справі 923/18/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.06.2013 Справа № 923/18/13-г

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Перепелко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія", с. Чкалове Нижньогірського району АР Крим,

до приватного підприємства "Фортуна-В", м. Херсон

про стягнення 378897,72 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Морозов Г.Н., представник, довіреність від 21.12.2012р.;

від відповідача - Комадовський Д.П., представник, довіреність від 08.04.2013р.

Суть спору: сільськогосподарський виробничий кооператив "Таврія" (позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства "Фортуна-В" (відповідач) суми боргу у розмірі 378897,72 грн., з якої: 364201,40 грн. - сума основного боргу, 10497,37 грн. - сума пені, 4198,95 грн. - сума 3% річних. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує посиланнями на умови договору поставки №150812 від 13.08.2012р., положення ст.ст. 193, 230, 231, 343 ГК України, положення ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 31.01.2013р. суд, на підставі ч.1 ст. 79 ГПК України зупинив провадження у справі № 923/18/13-г до вирішення справи №901/300/13-г та набрання законної сили рішенням у справі №901/300/13-г порушеної господарським судом Автономної Республіки Крим, оскільки результати розгляду справи №901/300/13-г можуть вплинути на обставини, щодо дії договору поставки №150812 від 13.08.2012р..

Ухвалою суду від 31.05.2013р. провадження у справі № 923/18/13-г поновлено та призначено розгляд справи на 27.06.2013р.

У судовому засіданні 27.06.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27.06.2013р. позовні вимоги не визнав та у задоволенні позову просив відмовити, надавши аналогічні пояснення, які містяться у запереченні на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Матеріали справи свідчать, що 13.08.2012 між сільськогосподарським виробничим кооперативом «Таврія» (постачальник) та приватним підприємством «Фортуна-В» (покупець) був укладений договір поставки №150812 (надалі - договір).

Предметом даного договору є те, що продавець зобов'язується продати належний йому товар у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього на умовах договору (п. 1.1 договору).

Відомості про товар викладені в розділі 2 договору, зокрема найменування - пшениця, одиниця виміру і кількості товару - тони, загальна кількість товару - 252,54 (п.п. 2.1, 2.1.1, 2.1.2).

Порядок передачі товару зазначений в розділі 3 договору. Пунктом 3.1 договору визначено, що продавець зобов'язаний: передати товар покупцю у повному обсязі протягом 3-х днів з моменту оплати; забезпечити покупця такими документами щодо товару: видаткова накладна, податкова накладна.

Перехід права власності відбувається в момент передачі, що оформляється видатковою накладною (п. 3.2 договору).

Розділом 4 договору сторони визначили ціну та умови оплати. Так, згідно п. 4.1. договору, ціна за одиницю товару: 221,01т х 1920,00грн.; 31,53т х 1740. Відповідно до п. 4.2. договору, загальна ціна товару, що продається за цим договором: без ПДВ - 399334,50грн.; ПДВ - 79866,90грн.; разом - 479201,40грн. Згідно п. 4.4 договору, покупець здійснює оплату на умовах - розрахунковий рахунок.

Так, на виконання умов договору позивач 13.08.2012р. поставив відповідачу товар - озима пшениця, в кількості 252540 кг., на загальну суму 479201,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №172 від 13.08.2012р. (а.с. 34). Дана накладна містить примітку «договір №150812 від 13.08.12» та підписана повноважним представником позивача і скріплена печаткою підприємств сторін. Товар одержаний повноважним представником позивача на підставі довіреності №1 від 13.08.2012, виданої на ім'я Храпенко Наталії Миколаївни, без будь-яких зауважень та претензій.

Відповідач свої договірні зобов'язання по розрахункам за придбаний товар виконав частково, а саме: 15.08.2012р. відповідач перерахував позивачу 100000,00 грн. та 21.12.2012р. 15000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 16.08.2012р. та від 22.12.2012р. (а.с. 37, 38).

З метою досудового врегулювання господарського спору щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині розрахунків за придбаний товар, позивачем 08.10.2012р. за вих. №53 було направлено на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість у розмірі 379201,40 грн. (а.с. 39).

Листом від 12.10.2012р. за вих. №12 відповідач повідомив позивачу, що претензія про сплату заборгованості по договору №150812 від 13.08.2012 розглянута та просить відстрочити сплату заборгованості у розмірі 379201,40 грн. до 15.11.2012р. та гарантував погашення заборгованості (а.с. 42).

Проте, станом на день звернення позивача з позовом до суду сума заборгованості відповідача перед позивачем за основною сумою боргу становить 364201,40 грн.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з огляду на наступне.

На момент вирішення даного спору в суді договір поставки №150812 від 13.08.2012р. є чинним і обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір №150812 від 13.08.2012р. є договором поставки. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів погашення заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 364201,40 грн. відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 364201,40 грн. грн. є доведеними і обґрунтованими.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 4198,95 грн. 3% річних, та на підставі п.6.6. договору нараховано відповідачу 10497,37 грн. пені

Стаття 625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовна вимога в частині стягнення 3% річних підлягає задоволенню повністю, оскільки вона погоджена та розрахована у встановленому законом порядку.

Також підлягає задоволенню позовна вимога в частині стягнення суми пені, з огляду на наступне.

Умовами п.6.6. договору встановлено, що за необґрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець сплачує пеню за кожен день прострочення.

Частина 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Оскільки умовами договору сторони не визначили розмір пені, яку покупець повинен сплатити за кожен день прострочки, позивач застосував відсоток, який встановлений обліковою ставкою Національного банку України за увесь час користування чужими коштами, який з 23.03.2012р. складає 7,5% річних.

Суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення суми пені у розмірі 10497,37 грн. підлягає задоволенню повністю, оскільки вона погоджена та розрахована у встановленому законом порядку.

Доказів сплати 3% річних та пені відповідачем суду не надано.

В силу ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст. 34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи відповідача, які викладені ними у запереченні на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству і не ґрунтуються на належних доказах, оскільки не надання позивачем документів, що підтверджують якість товару, не звільняє відповідача від обов'язку розрахуватись за придбаний товар.

Враховуючи викладені обставини, беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення, виходячи з умов договору поставки, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Фортуна-В" (73000, м. Херсон, вул. Краснощокіної, 1-А, кв. 1, код ЄДРПОУ 32809318) на користь сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" (97112, АР Крим, Нижньогірський район, с. Чкалове, вул. Центральна, 58, код ЄДРПОУ 00854280) суму основного боргу у розмірі 364201,40 грн., суму пені у розмірі 10497,37 грн., суму 3% річних у розмірі 4198,95 грн. та 7577,95 грн. судового збору.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2013 р.

Суддя С.В. Нікітенко