Рішення

від 17.06.2013 по справі 905/490/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 905/490/13-г 17.06.13

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Нова"

до 1) публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово -

інвестиційний Банк"

2) товариства з обмеженою відповідальністю "Ізі Лайф"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РДС"

про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги № 39/5-1, № 39/4-3 та

№ 39/4-4 від 26.04.2010 року

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача-1: Ковтун А.В. - представник за довіреністю № 09-32/467 від 16.07.2009 р.;

від відповідача-2: Ковтун А.В. - представник за довіреністю № 513 від 27.12.2012 р.;

від третьої особи: не з'явився.

встановив:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Нова" про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги № 39/5-1 від 26.04.2010 року, № 39/4-3 від 26.04.2010 року та № 39/4-4 від 26.04.2010 року укладених між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ізі Лайф".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та закритим акціонерним товариством «Галичина - Нова» в забезпечення вимог банку, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року та кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 32-2007/з від 01.08.2007 року, укладених між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС» укладено іпотечний договір № 15-94/17-916/08, договір застави майна № 15-94/17-918/08 та договір застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08.

26.04.2010 року публічне акціонерне товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф», керуючись ст. 512-519 Цивільного кодексу України, уклали:

- договір відступлення права вимоги № 39/4-3, відповідно до умов якого первісний заставодержатель відступає новому заставодержателю своє право вимоги за договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008 року;

- договір відступлення права вимоги № 39/4-4, відповідно до умов якого первісний заставодержатель відступає новому заставодержателю своє право вимоги за договором застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008 року;

- договір відступлення права вимоги № 39/5-1, відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за іпотечним договором № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-Нова" звернулась до суду з вимогою про визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги № 39/5-1 від 26.04.2010 року, № 39/4-3 від 26.04.2010 року та № 39/4-4 від 26.04.2010 року укладених між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ізі Лайф", оскільки вказані договори відступлення права вимоги по своїй природі є договорами факторингу, які відповідач-2 не мав права укладати, оскільки він не є банком або фінансовою установою, відповідачем -1 порушено банківську таємницю.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 21.01.2013 року порушено провадження у справі № 905/490/13-г, залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім РДС" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів, та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.02.2013 року справу № 905/490/13-г передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.03.2013 року справу № 905/490/13-г прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.03.2013 року.

Відповідно до супровідного листа від 19.03.2012 року справу направлено до господарського суду Донецької області, у зв'язку з надходженням касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року по справі № 905/490/13-г.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.05.2013 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина - Нова" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2013 року повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2013 року розгляд справи № 905/490/13-г призначено на 17.06.2013 року.

В судове засідання 17.06.2013 року з'явився представник відповідачів та надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, та просить суд відмовити в задоволенні позову.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки повноважних представників позивача та третьої особи суд не повідомлений, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належний чином.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

27.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (іпотекодержатель за договором) та закритим акціонерним товариством «Галичина - Нова» (іпотекодавець за договором) укладено іпотечний договір № 15-94/17-916/08, відповідно до умов якого забезпечуються вимоги іпотеко держателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року та кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 32-2007/з від 01.08.2007 року (а також окремих договорів про внесення змін до них), укладені між іпотекодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС».

27.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (заставодержатель за договором) та закритим акціонерним товариством «Галичина - Нова» (заставодавець за договором) укладено договір застави майна № 15-94/17-918/08, відповідно до умов якого забезпечуються вимоги іпотеко держателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року та кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 32-2007/з від 01.08.2007 року (а також окремих договорів про внесення змін до них), укладені між заставодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС».

27.02.2008 року між закритим акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (заставодержатель за договором) та закритим акціонерним товариством «Галичина - Нова» (заставодавець за договором) укладено договір застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08, відповідно до умов якого забезпечуються вимоги іпотеко держателя, що випливають з кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року та кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 32-2007/з від 01.08.2007 року (а також окремих договорів про внесення змін до них), укладені між заставодержателем та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «РДС».

У відповідності п. 1.1. статуту товариства з обмеженою відповідальністю «Галичина-Нова», затвердженого загальними зборами Учасників (протокол № 1 від 11.08.2011 року), товариство з обмеженою відповідальністю є товариство, що створене в результаті реорганізації, шляхом перетворення закритого акціонерного товариства «Галичина - Нова».

Відповідно до статуту публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» в новій редакції, затвердженого загальними зборами акціонерів акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства) 21.05.2009 року (протокол № 25), публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» є правонаступником акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закритого акціонерного товариства).

26.04.2010 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 39/4, в порядку та на умовах якого первісний кредитор відступає новому кредитору, належне первісному кредитору право вимоги за укладеним між первісним кредитором та товариством з обмеженою відповідністю «Торгівельний дім «РДС» кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року разом із договорами про внесення змін до кредитного договору, а саме: № 1 від 22.04.2008 року, № 2 від 12.05.2008 року, № 3 від01.10.2008 року та № 4 від 31.03.2009 року.

Згідно п.1.8. договору № 39/4, у зв'язку з укладанням даного договору, первісним кредитором здійснюється на користь нового кредитора відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за кредитним договором:

- іпотечним договором № 15-94/17-916/08 від 27.02.2008 року посвідченим Косенко Л.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.02.2008 року та зареєстрованим в реєстрі за № 1392, укладеним первісним кредитором та закритим акціонерним товариством «Галичина-Нова»;

- договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008 року (з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 22.04.2008 року, договору про внесення змін № 2 від 12.05.2008 року, договору про внесення змін № 3 від 01.08.2008 року, договору про внесення змін № 4 від 30.03.2009 року та договору про внесення змін № 5 від 18.08.209 року) укладеним між первісним кредитором та закритим акціонерним товариством «Галичина-Нова»;

- договором застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008 року (з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 22.04.2008 року, договору про внесення змін № 2 від 12.05.2008 року, договору про внесення змін № 3 від 30.03.2009 року та договору про внесення змін № 4 від 18.08.2009 року) укладеним між первісним кредитором та закритим акціонерним товариством «Галичина-Нова».

26.04.2010 року публічне акціонерне товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний заставодержатель) та товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» (новий заставодержатель), керуючись ст. 512-519 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про заставу», уклали договір відступлення права вимоги № 39/4-3, відповідно до умов якого первісний заставодержатель відступає новому заставодержателю своє право вимоги за договором застави транспортних засобів № 15-94/17-917/08 від 27.02.2008 року (з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 22.04.2008 року, договору про внесення змін № 2 від 12.05.2008 року, договору про внесення змін № 3 від 01.08.2008 року, договору про внесення змін № 4 від 30.03.2009 року та договору про внесення змін № 5 від 18.08.209 року) укладеним між первісним кредитором та закритим акціонерним товариством «Галичина-Нова», який забезпечує виконання умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року зі змінами умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії 32-2007/к від 01.08.2007 року зі змінами, що укладений між первісним заставодержателем та товариством з обмеженою відповідністю «Торгівельний дім «РДС». Внаслідок укладання даного договору до нового заставодержателя переходять всі права первісного заставодержателя за договором застави, який забезпечує вимоги за вказаними кредитними договорами (1.2. договору). З моменту набуття новим заставодержателем права вимоги до заставодавця застава транспортних засобів за договором застави зберігає силу у зв'язку з відступленням первісним заставодержателем новому заставодержателю права вимоги до боржника та заставодавця (згідно ст. 27 Закону України «Про заставу»).

26.04.2010 року публічне акціонерне товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний заставодержатель) та товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» (новий заставодержатель), керуючись ст. 512-519 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України «Про заставу, уклали договір відступлення права вимоги № 39/4-4, відповідно до умов якого первісний заставодержатель відступає новому заставодержателю своє право вимоги за договором застави майна № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008 року (з урахуванням договору про внесення змін № 1 від 22.04.2008 року, договору про внесення змін № 2 від 12.05.2008 року, договору про внесення змін № 3 від 30.03.2009 року та договору про внесення змін № 4 від 18.08.2009 року) укладеним між первісним кредитором та закритим акціонерним товариством «Галичина-Нова», який забезпечує виконання умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року зі змінами та умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії 32-2007/к від 01.08.2007 року зі змінами, що укладений між первісним заставодержателем та товариством з обмеженою відповідністю «Торгівельний дім «РДС». Внаслідок укладання даного договору до нового заставодержателя переходять всі права первісного заставодержателя за договором застави, який забезпечує вимоги за вказаними кредитними договорами. (1.2. договору). З моменту набуття новим заставодержателем права вимоги до заставодавця застава майна за договором застави зберігає силу у зв'язку з відступленням первісним заставодержателем новому заставодержателю права вимоги до боржника та заставодавця (згідно ст. 27 Закону України «Про заставу»).

26.04.2010 року публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (первісний іпотекодержатель) та товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ізі Лайф» (новий іпотекодержатель), керуючись ст. 512-519 Цивільного кодексу України, укладено договір відступлення права вимоги № 39/5-1, відповідно до умов якого первісний іпотекодержатель відступає новому іпотекодержателю своє право вимоги за іпотечним договором № 15-94/17-918/08 від 27.02.2008 року, що посвідчений Косенко Л.А. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 27.02.2008 року та зареєстрованим в реєстрі за № 1392, який забезпечує виконання умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року зі змінами та умов кредитного договору про відкриття кредитної лінії 32-2007/к від 01.08.2007 року зі змінами, що укладений між первісним заставодержателем та товариством з обмеженою відповідністю «Торгівельний дім «РДС». Внаслідок укладання даного договору до нового іпотекодержателя переходять всі права первісного іпотекодержателя за договором застави, який забезпечує вимоги за вказаними кредитними договорами. (1.2. договору). З моменту набуття новим іпотекодержателем права вимоги до іпотекодавця іпотека за іпотечним договором зберігає силу у зв'язку з відступленням первісним іпотекодержателем новому іпотекодержателю права вимоги до боржника та іпотекодавця (згідно ст. 24 Закону України «Про іпотеку»).

Позивач стверджує, що вказані договори відступлення права вимоги по своїй природі є договорами факторингу, які відповідач-2 не мав права укладати, оскільки він не є банком або фінансовою установою, відповідачем -1 порушено банківську таємницю.

В силу статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до положень ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Згідно п. 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), господарський суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин. Якщо він суперечить закону, господарський суд має прийняти рішення про визнання його недійсним із застосуванням, за необхідності, відповідних правових наслідків.

Нормами статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі по відповідному правочину (поступці права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (п. 1 статті 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, відповідно до вищеназваних норм цивільного законодавства допускається можливість поступки права, заснованого на цивільно-правовому матеріальному зобов'язанні.

Статтею 515 Цивільного кодексу України визначені зобов'язання, у яких не допускається зміна кредитора, а саме: зобов'язання про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

У спірному договорі кредитор був змінений іншою особою, грошова вимога заснована на цівільно-правовому матеріальному зобов'язанні, яке не пов'язано з відшкодуванням шкоди, завданої каліцтвом, ушкодженням здоров'я або смертю, що не суперечить вимогам статей 512-515 Цивільного кодексу України.

В даному випадку відсутні підстави визначені ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, за яких спірні договори мають бути визнані недійсним. Так, вони укладені на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України та ст. 195 Господарського кодексу України, тобто в порядку уступки права вимоги. Порядок заміни кредитора у зобов'язанні визначений в статті 516 Цивільного кодексу України. Так, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 515 Цивільного кодексу України, заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Зобов'язання позивача, вимоги по яким були передані, не відносяться до таких, що нерозривно пов'язані з особою кредитора.

Крім того, умовами договорів між відповідачами не передбачалося обмеження щодо заміни сторін у зобов'язанні. Форма договору відповідає встановленим законом вимогам (проста письмова форма). Дефект волі відсутній.

Поняття договору факторингу визначено у частині першій статті 1077 ЦК України, відповідно до якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Слід зазначити, що визначення місця договору факторингу в системі цивільно-правових договорів, що опосередковують передачу права вимоги, має суттєве значення, оскільки, поміж іншого, таке розмежування визначає необхідність дотримання спеціальних вимог щодо особи, яка виступає фактором. За наведеним визначенням договору факторингу цей договір спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Зазначена послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Тому оскаржувані договори не є договорами факторингу, а є договорами уступки права вимоги. Питання наявність ознак договору факторингу може поставати лише тоді, коли йдеться про професійну діяльність (наприклад, банку) по викупу боргових зобов'язань за суму, значно нижчу номіналу, крім того, така послуга може бути платною. В даному випадку, не може йтися про фінансування, оскільки фактично товариство з обмеженою відповідальністю "Ізі Лайф" банк не фінансувало, а лише погасило борги позивача перед банком, натомість отримавши право регресу до боржника та майнових поручителів. Дані правовідносини не підпадають під визначення факторингу.

Крім того, відповідно до ст. 60 Закону України „Про банки і банківську діяльність", банківською таємницею є інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку.

За приписами ст. 62 Закону України „Про банки і банківську діяльність", інформація, яка містить банківську таємницю, може бути розкрита банками з письмового дозволу власника такої інформації.

Відповідно до п. 3.3.9. договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-5524/07 від 17.12.2007 року, банк вправі передати свої права по даному договору іншій особі шляхом продажу прав вимоги або укладення договору відступлення права вимоги, з передачею оригіналу цього договору, інших документів та інформації, необхідних такій особі для набуття та реалізації прав нового кредитора, крім цього п. 4.3.6. кредитного договору про відкриття кредитної лінії 32-2007/к від 01.08.2007 року передбачає, що позичальник надає згоду на оприлюднення умов кредитування.

З огляду на вищевикладене, позивачем не надано будь-яких допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними договорів відступлення прав вимоги № 39/5-1 від 26.04.2010 року, № 39/4-3 від 26.04.2010 року та № 39/4-4 від 26.04.2010 року укладених між публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний Банк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Ізі Лайф", а вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 25.06.2012 року

Суддя С.М.Мудрий