ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 червня 2013 р. (15:03) Справа №801/4201/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засідання Кузьміна О.В., представника позивача - Бибченко М.М., довіреність від 02.01.2013р. за №2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комплекс"
до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим
про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комплекс" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим про визнання протиправними дій, які полягають у відмові у зарахуванні надмірно сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 27880 грн. за поточними зобов'язаннями КП Ялтинської міської ради "Комплекс"; зобов'язання зарахувати надмірно сплачений єдиний внесок у розмірі 27880 грн. за поточними зобов'язаннями підприємства.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно було відмовлено в зарахуванні в рахунок майбутніх платежів сум помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, повідомлений належним чином - судовою повісткою, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
За таких обставин, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю не з'явившегося представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Позивач у справі є юридичною особою (ідентифікаційний код 04592405), знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АРК як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Рішенням 18 сесії 6 скликання Ялтинської міської ради припинено юридичну особу, засновану на комунальній власності Ялтинської міської ради - комунальне підприємство Ялтинської міської ради Будинок торгівлі-2000», визначено правонаступником прав та обов'язків підприємства - Комунальне підприємство Ялтинської ради «Комплекс».
Платіжними дорученнями №371 від 17.09.2012 року, №372 від 17.09.2012 року, №400 від 26.09.2012 року, №401 від 26.09.2012 року позивачем сплачені суми за призначеннями платежу : заборгованість та штрафні санкції з єдиного внеску на соціальне страхування (ЄВСС) за КП «Будинок торгівли-2000».
Позивач звернувся до відповідача із листом №93 14.03.2013 року щодо помилково сплачених коштів. В зазначеному листі позивач пояснив, що сплачені за комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Будинок торгівлі-2000» було перераховано помилково, оскільки процедура припинення зазначеного підприємства не завершена, у зв'язку з чим просить зарахувати помилково сплачені грошові кошти у розмірі 27880,00 грн. за майбутніми зобов'язаннями позивача.
Листом від 02.04.2013 року № 3503/02-05 відповідачем повідомлено позивача, що зарахування грошових коштів в розмірі 27879,98 грн. в рахунок майбутніх платежів не вбачається можливим, оскільки позивач є правонаступником КП «Будинок торгівли-2000». Здійснити процедуру його ліквідації за наявності заборгованості неможливо, у зв'язку з чим правонаступником здійснено платежі в рахунок погашення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями.
Не погоджуючись із відмовою відповідача позивач звернувся із позовною заявою до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Отже "на підставі" означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
"У межах повноважень" означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.
"У спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.
Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. №2464-VI (далі - Закон №2464).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок)- консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є, зокрема роботодавці, а саме, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до ч.2 ст.11 Закону №2464 із страховими коштами, акумульованими на рахунках Пенсійного фонду, здійснюються такі операції:
1) перерахування на рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - недержавних пенсійних фондів відповідно до встановлених законом пропорцій розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;
2) повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум;
3) повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску (абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).
Отже Законом №2464 передбачено повернення позивачу самостійно сплачених сум лише у випадку їх надмірної або помилкової сплати.
З матеріалів справи вбачається, що комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Будинок торгівлі-2000» знаходиться в процесі припинення шляхом приєднання до Комунального підприємства Ялтинської ради «Комплекс». Останній є правонаступником всіх прав та обов'язків КП ЯГС «Будинок торгівлі-2000» .
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинна подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування.
Відповідно до абз.4 п.5.1 Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, прийнятого постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-6, орган Пенсійного фонду закриває справу платника єдиного внеску після остаточного погашення ним недоїмки зі сплати єдиного внеску та інших платежів або передачі боргу за місцезнаходженням правонаступника. Реєстраційний номер знятого з обліку платника єдиного внеску надалі не використовується, його платежі враховуються органом Пенсійного фонду до кінця поточного року.
Відповідно до п.4 ст.25 Закону №2464 у разі недостатності у платника єдиного внеску коштів та іншого майна для сплати недоїмки відповідальними за її сплату є правонаступники юридичної особи - платника єдиного внеску, що ліквідується.
Таким чином, суд не погоджується з висновками позивача про помилкову сплату сум єдиного внеску, оскільки діючим законодавством передбачено погашення правонаступником сум заборгованості зі сплати єдиного внеску підприємства що ліквідується. В платіжних дорученнях позивача зазначено призначення платежу - заборгованість зі сплати єдиного внеску підприємства, що ліквідується.
Також суд зазначає, що законодавством не встановлено будь-яких обмежень щодо можливості погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску одного платника іншим, тим паче якщо такий платник визначений власником майна як правонаступник.
Враховуючи вищевикладене, сплачені за платіжними дорученнями №371 від 17.09.2012 року, №372 від 17.09.2012 року, №400 від 26.09.2012 року, №401 від 26.09.2012 року суми єдиного внеску не є ані помилково сплаченими грошовими коштами у розумінні Закону №2464, ані надмірно сплаченими. Визначивши призначення платежу позивач самостійно розпорядився власними коштами на власний розсуд.
Відтак, відмовивши позивачу у зарахуванні зазначених сум в рахунок майбутніх платежів, відповідач діяв на підставі, у межа повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством.
За таких обставин, позовні вимоги є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.
У судовому засіданні, яке відбулось 11.06.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до вимог ст.163 КАС України постанова оформлена та підписана 17.06.2013 року.
Керуючись ст.ст.122,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя підпис Москаленко С.А.
Суд | Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2013 |
Оприлюднено | 08.07.2013 |
Номер документу | 32226966 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Москаленко С.А.
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Щепанська Ольга Анатоліївна
Адміністративне
Севастопольський апеляційний адміністративний суд
Щепанська Ольга Анатоліївна
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Москаленко С.А.
Адміністративне
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Москаленко С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні