Постанова

від 02.07.2013 по справі 5/5005/8371/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 5/5005/8371/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіСаранюка В.І. - доповідача у справі суддівКочерової Н.О. Кролевець О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" на постанову відДніпропетровського апеляційного господарського суду 17.04.2013 у справі господарського суду№ 5/5005/8371/2012 Дніпропетровської області за первісним позовомПублічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" доПриватного підприємства "Лібра Транс" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 прозвернення стягнення на предмет застави та за зустрічним позовомПриватного підприємства "Лібра Транс" доПублічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" про визнання зобов'язання припиненим та зобов'язання вчинити дії за участю представників:

від позивача за первісним позовом - Стеценко О.О.

від відповідача за первісним позовом - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013 у справі № 5/5005/8371/2012 (суддя Кощеєв І.М.) первісний позов задоволено. З метою задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" за кредитним договором № 40-08-2 від 09.10.2008 у розмірі 160 221, 32 грн. за основним боргом та процентами за користування кредитом у розмірі 39 721, 47 грн., всього у загальному розмірі 199 942, 79 грн. звернуто стягнення на предмет застави за договором №82-08-2 застави автомобільного транспорту від 09.10.2008: сідловий тягач Е марки Рено Магнум 11GTA 1, 2003 року випуску, р. НОМЕР_2 (Свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3, видане Дніпропетровським РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС в Дніпропетровській області) та напівпречеп - тентований марки SCHMITZ S01, 2002 року випуску, р. № НОМЕР_1 (Свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_4, видане Дніпропетровським РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС в Дніпропетровській області). Встановлено спосіб реалізації предмета застави за договором № 82-08-2 застави автомобільного транспорту від 09.10.2008 шляхом продажу на публічних торгах на підставі рішення суду за початковою ціною, розмір якої буде визначено на підставі висновку суб'єкта оціночної діяльності. Відмовлено в задоволенні зустрічного позову щодо визнання недійсним п. 8.3 договору застави автомобільного транспорту № 82-08-2 від 09.10.2008. Припинено провадження у справі щодо зустрічних позовних вимог пов'язаних із: визнанням зобов'язання Приватного підприємства "Лібра Транс" за договором застави автомобільного транспорту №82-08-2 від 09.10.2008 припиненим; зобов'язанням Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" примусово надати необхідні документи для зняття обтяжень на сідловий тягач - Е марки РЕНО МАГНУМ 11GTA1, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпречеп тентований марки SCHMTIZ SO01, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна та МРЕВ ДАІ УМВС Дніпропетровської області.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 у справі № 5/5005/8371/2012 (колегія суддів у складі: головуючого судді Науменка І.М., суддів Павловського П.П., Швеця В.В.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Лібра Транс" рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013 скасовано частково. У задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" відмовлено повністю. Зустрічний позов Приватного підприємства "Лібра Транс" задоволено частково, а саме: визнано зобов'язання позивача за зустрічним позовом (Приватного підприємства "Лібра Транс") за договором застави №82-08-2 між Приватним підприємством "Лібра Транс" та Публічним акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" від 09.10.2008 припиненим належним виконанням з 09.10.2009; зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" примусово надати необхідні документи для зняття обтяжень на сідловий тягач - Е марки РЕНО МАГНУМ 11 GTA1, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 та напівпречеп тентований марки SCHMITZ SOI, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна та МРЕВ ДАІ УМВС Дніпропетровської області. В решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2013, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013 залишити в силі.

У запереченнях на касаційну скаргу Приватне підприємство "Лібра Транс" просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 у даній справі без змін, посилаючись, зокрема, на припинення відносин за договором застави від 09.10.2008 № 82-08-2. Також Приватне підприємство "Лібра Транс" зазначає, що в іншій справі позовні вимоги про визнання зобов'язання за договором застави №82-08-2 від 09.10.2008 припиненим та зобов'язання надати необхідні документи для зняття обтяжень не розглянуті по суті, оскільки за результатами їх розгляду судом винесено ухвалу, а не рішення.

Заслухавши пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених обставин справи, а також правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк") та фізичною особою ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 40-08-2, за умовами якого банк надав третій особі кредит у сумі 26 000 євро строком користування до 08.10.2009 зі сплатою 15 % річних.

Додатковою угодою № 01/1 від 09.10.2009 відкрито мультивалютну відкличну відновлювану кредитну лінію у сумі 26 000 євро, що дорівнює еквіваленту 321 620 грн. по комерційному курсу станом на 09.10.2009, змінено термін повернення кредиту - не пізніше 07.10.2010, процентну ставку за користування кредитом - 15 % річних в євро та 16,5 % річних у гривні.

Додатковою угодою № 02 від 15.07.2010 до кредитного договору був змінений термін повернення кредиту - не пізніше 15.03.2011 та розмір кредитування, а саме: на кредит в сумі 211 221, 32 грн.

09.10.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" (заставодержатель) та Приватним підприємством "Лібра Транс" (заставодавець) було укладено договір застави автомобільного транспорту № 82-08-2 з метою забезпечення вимог заставодержателя за кредитним договором № 40-08-2 від 09.10.2008.

Предметом договору застави від 09.10.2008 визначено рухоме майно заставодавця, а саме: сідловий тягач - Е марки Рено Магнум 11GTA 1, 2003 року випуску, реєстраційний НОМЕР_2, білого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_5, який належить заставодацю на підставі свідоцтва про реєстрацію - НОМЕР_3 від 28.08.2006, виданого Дніпропетровським РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС в Дніпропетровській області; напівпричіп - тентований марки SCHMITZ S01, 2002 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1, сірого кольору, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_6, який належить заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію - НОМЕР_4 від 28.08.2006, виданого Дніпропетровським РЕВ 2-го МВ ДАІ при УМВС в Дніпропетровській області, що належить Приватному підприємству "Лібра Транс".

Пунктом 8.3. вказаного договору застави передбачено, що внесення змін до забезпеченого ним кредитного договору (щодо суми кредиту, процентної ставки, строків надання кредиту тощо) не тягнуть за собою обов'язковість внесення змін до самого договору застави.

Листом від 15.08.2012 № 156-08/2327, що направлений відповідачу 16.08.2012, позивач запропонував передати йому предмет застави за актом прийому-передачі протягом 10 календарних днів з часу пред'явлення цієї вимоги, проте вказаний лист був відповідачем проігнорований.

Посилаючись на порушення третьою особою зобов'язань щодо сплати заборгованості за кредитом та процентами за кредитним договором від 09.10.2008 № 40-08-2, позивач звернувся до суду з позовом до заставодаця про звернення стягнення на предмет застави.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване посиланням на ст.ст. 203, 215, 526, 530, 610, 611, 627, 628, 631 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. 20 Закону України "Про заставу". При цьому суд першої інстанції виходив із того, що право позивача задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет застави передбачено законами України "Про заставу", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Цивільним кодексом України та положеннями договору застави. Також суд зазначив, що згідно з п. 8.3. договору застави від 09.10.2008 № 82-08-2 внесення змін до кредитного договору не тягне обов'язковість внесення змін до самого договору застави. Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання недійсним п. 8.3. договору застави, суд виходив із того, що спірні договори застави, кредиту та додаткові угоди до нього підписані особою, яка одночасно є третьою особою у справі та керівником Приватного підприємства "Лібра Транс", а отже, був обізнаний з наявністю додаткових угод до кредитного договору та змістом їх умов. Рішення суду в частині припинення провадження у справі обґрунтоване наявністю рішення господарського суду між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що з укладенням додаткових угод виникли нові кредитні відносини між сторонами, забезпечення виконання яких повинно здійснюватись або шляхом укладання нового договору застави або шляхом пролонгації вже укладеної угоди. При цьому апеляційний суд виходив із відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів щодо внесення змін до кредитного договору від 09.10.2008 № 40-08-2 з моменту укладення до моменту його виконання. Також суд апеляційної інстанції визнав помилковим висновок суду першої інстанції про наявність вже вирішеного спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, оскільки у справі № 5005/4188/2011 місцевий суд помилкового виходив із того, що кредитні відносини склались між фізичною особою та банківською установою, у зв'язку з чим спір не підлягає вирішенню в господарському суді.

В обґрунтування касаційної скарги Публічне акціонерне товариство "Інноваційно-промисловий банк" посилається на порушення судом апеляційної інстанції ст.ст. 598, 599, 638 Цивільного кодексу України, ст. 345 Господарського кодексу України, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України. При цьому скаржник зазначає, що додаткова угода від 09.10.2009 № 01/1 до кредитного договору від 09.10.2008 № 40-08-02 не містить усіх передбачених істотних умов, а тому не може існувати як окремий договір, на підставі якого виникатимуть нові кредитні відносини. Крім того, заявник касаційної скарги вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що зобов'язання за спірним кредитним договором були виконані належним чином 09.10.2009, оскільки такі зобов'язання повинні були бути виконані до 08.10.2009.

Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Статтею 1 Закону України "Про заставу" визначено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Як встановлено судом першої інстанції, 09.10.2008 між сторонами був укладений кредитний договір № 40-08-2, за умовами якого відповідачу надано кредит у сумі 26 000 євро зі строком користування до 08.10.2009 та зі сплатою 15 % річних. Додатковою угодою № 01/1 від 09.10.2009 відповідачу відкрито мультивалютну відкличну відновлювану кредитну лінію у сумі 26 000 євро, що дорівнює еквіваленту 321 620 грн. по комерційному курсу станом на 09.10.2009, в рамках якої в день підписання цієї угоди позичальнику було встановлено ліміт кредитування у гривні у сумі 321 620 грн. та одночасно з цим погашена заборгованість в іноземній валюті у сумі 26 000 євро.

З огляду на наведене, висновок суду апеляційної інстанції про те, що будь-яких змін до кредитного договору від 09.10.2008 № 40-08-2 з моменту укладення вказаного правочину та до його виконання 09.10.2009 (у зв'язку з погашенням 26 000 євро) не вносилось не можна вважати обґрунтованим, оскільки такі зміни були внесені 09.10.2009.

Судом першої інстанції також встановлено, що у зв'язку з порушенням третьою особою зобов'язань щодо повернення кредиту за кредитним договором від 09.10.2008 № 40-08-2 у третьої особи перед позивачем виникла заборгованість за вказаним договором, яка складає 199 942,79 грн., з яких: 160 221,32 грн. заборгованості за кредитом та 39 721,47 грн. - за процентами.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Пунктом 6.3. договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за згодою сторін цього договору або шляхом набуття заставодержателем права власності на предмет застави за відповідним договором та актом прийому-передачі предмета застави.

Пунктом 6.5. договору застави встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання п. 6.3. цього договору звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням господарського суду або за виконавчим написом нотаріуса.

Відтак, враховуючи положення ст.ст. 1, 2 Закону України "Про заставу", п.п. 6.3., 6.5., 8.3. договору застави, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 199 942, 79 грн.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно з 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2011 припинено провадження у справі № 5005/4188/2011 за позовом Приватного підприємства "Лібра Транс" до Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" в особі Дніпропетровської філії про визнання зобов'язання позивача за договором застави № 82-08-2 між Приватним підприємство "Лібра Транс" та Публічним акціонерним товариством "Інноваційно-промисловий банк" від 09.10.2008 припиненими належним виконанням з 09.10.2009 та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" примусово надати необхідні документи для зняття обтяжень на сідловий тягач-Е марки РЕНО МАГНУМ 11 GTA1, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 до Єдиного державного реєстру обтяжень рухомого майна та МРЕВ ДАІ УМВС Дніпропетровської області.

Отже, зустрічні позовні вимоги у даній справі про визнання зобов'язання позивача за договором застави № 82-08-2 від 09.10.2008 припиненими належним виконанням з 09.10.2009 та зобов'язання відповідача примусово надати необхідні документи для зняття обтяжень на сідловий тягач вже були предметом розгляду спору з тих же підстав та між тими ж сторонами у справі № 5005/4188/2011.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про незалежність судової влади" від 13.06.2007 № 8 зазначено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

З огляду на наведене, висновок апеляційного суду про те, що при винесенні ухвали у справі № 5005/4188/2011 місцевий господарський суд помилково виходив із того, що кредитні відносини склались між фізичною особою та банківською установою, а тому спір не підлягає вирішенню в господарських судах України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, не можна вважати законним та обґрунтованим.

Натомість, місцевий господарський суд всебічно і повно встановив всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних в ній доказів, достеменно з'ясував дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, та дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення первісного позову про звернення стягнення на предмет застави та припинення провадження у справі за зустрічними вимогами про визнання зобов'язання позивача за договором застави № 82-08-2 від 09.10.2008 припиненими та зобов'язання відповідача примусово надати необхідні документи для зняття обтяжень на рухоме майно.

Враховуючи викладене, постанова суду апеляційної інстанції, як така, що винесена з порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права підлягає скасуванню, а законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Приватне підприємство "Лібра Транс".

Керуючись ст.ст. 49, 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 у справі № 5/5005/8371/2012 скасувати.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2013 у справі № 5/5005/8371/2012 залишити в силі.

Стягнути з Приватного підприємства "Лібра Транс" на користь Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" 3 605 (три тисячі шістсот п'ять) грн. 23 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя Саранюк В.І.

Судді Кочерова Н.О.

Кролевець О.А.