Постанова

від 03.07.2013 по справі 27/414

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2013 р. Справа№ 27/414

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тищенко А.І.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Алексюк М.І. - представник за дов. б/н від 13.03.2013р.;

розглянувши апеляційну скаргу

Закритого акціонерного товариства «Транспортник»

на ухвалу Господарського суду

міста Києва від 19.12.2011р.

у справі № 27/414 (суддя Дідиченко М.А.)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова фірма Контракт»

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору від 18.11.2011р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова фірма Контракт»

до Закритого акціонерного товариства «Транспортник»

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова фірма Контракт» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору від 18.11.2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова фірма Контракт» до Закритого акціонерного товариства «Транспортник» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р. у справі №27/414 заяву про видачу виконавчого документа задоволено. Видано наказ на виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору від 18.11.2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова фірма Контракт» до Закритого акціонерного товариства «Транспортник» про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова фірма Контракт» 8000 000, 00 грн. заборгованості згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б09/1229/2 від 29.12.2009 р.; стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова фірма Контракт» витрати, пов'язані з вирішенням спору третейським судом, а саме: 3000,00 грн. в якості гонорару третейському судді.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Закрите акціонерне товариство «Транспортник» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2011р. у справі №27/414.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права, а саме порушення судом першої інстанції правил підсудності при вирішенні спору.

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено факт перебування осіб - третейського судді та сторін по справі - у особливих стосунках.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.06.2013р. у справі №27/414, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. «Про зміну складу колегії суддів» в зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В., у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №27/414 колегії суддів у складі: Суліма В.В. - головуючий суддя, суддів Рєпіна Л.О., Тищенко А.,І.

19.06.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» про зупинення провадження по справі № 27/414 у зв'язку з тим, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебуває пов'язана справа № 910/7594/13 за позовом ЗАТ «Транспортник» до ТОВ «Консалтингова фірма «Контракт» про визнання недійсною третейської угоди № 1/01 від 03.08.2011 року.

Розглянувши в судовому засіданні дане клопотання, колегія суддів дійшла до висновку, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 р. по справі № 910/7594/13 позов Закритого акціонерного товариства «Транспортник» було задоволено у повному обсязі та визнано недійсною третейську угоду № 1/01 від 03.08.2011 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» та Закритим акціонерним товариством «Транспортник».

Крім того, заявником не доведена неможливість розгляду даної справи до розгляду справи 910/7594/13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, даною ухвалою розгляд справи на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України було продовжено на 15 днів.

Представник позивача в засідання Київського апеляційного господарського суду 03.07.2013р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, позивач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 03.07.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.12.2011р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтінгова фірма Контракт»- задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2011 року Третейським судом для вирішення конкретного спору (третейський суддя Вінс А. І.) було прийнято рішення, відповідно до якого стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» заборгованість у сумі 8000000,00 грн. та 3000,00 грн. витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.

23.11.2011 р. до Господарського суду міста Києва надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору від 18.11.2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» до Закритого акціонерного товариства «Транспортник» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р. по справі № 27/414 заяву про видачу виконавчого документу задоволено. Видано наказ на виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору від 18.11.2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» до Закритого акціонерного товариства «Транспортник» про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» 8000000,00 грн. (вісім мільйонів гривень 00 копійок) заборгованості згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б09/1229/2 від 29.12.2009 року; про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» витрати, пов'язані з вирішенням спору третейським судом, а саме: 3000,00 грн. в якості гонорару третейському судді.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 19.12.2011 р. по справі № 27/414 про видачу виконавчого документу мотивована тим, що господарським судом при розгляді справи було встановлено відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про третейські суди», третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу: якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках; на його прохання або за спільним рішенням сторін; у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ'єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його обрання чи призначення; у разі тривалого, більш як один місяць від дня призначення чи обрання, невиконання ним обов'язків третейського судді у конкретній справі; у разі виявлення невідповідності третейського судді вимогам, встановленим статтею 18 цього Закону; якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов'язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

Київським апеляційним господарським судом встановлено, що третейський суддя Вінс Андрій Ігорович, якого обрано третейським суддею відповідно до п. 4 Третейської угоди № 1/01 від 03.08.2011 р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» та Закритим акціонерним товариством «Транспортник», був представником Закритого акціонерного товариства «Транспортник». На підтвердження зазначеного апелянтом долучено до апеляційної скарги копію довіреності, підписаної Тимчасово виконуючим обов'язки Голови правління ЗАТ «Транспортник» Жеваком А.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про третейські суди» третейські судді не є представниками сторін. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору.

Як передбачено пунктом 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про третейські суди», третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення чи обрання підлягає відводу чи самовідводу якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з цими особами чи сторонами в особливих стосунках.

Законодавством України не визначено поняття особливих стосунків, в яких може перебувати суддя з особами, які беруть участь у справі, і за наявності яких третейський суддя підлягає відводу або самовідводу. Таким чином факт наявності таких особливих стосунків встановлюється судом з огляду на власне внутрішнє переконання у кожному конкретному випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, третейський суддя Вінс Андрій Ігорович, так само як представники позивача та відповідача - Нестеров Едуард Геннадійович та Бричак Олександр Павлович, є уповноваженими представниками ЗАТ «Транспортник» за довіреностями, які підписані Тимчасово виконуючим обов'язки Голови правління ЗАТ «Транспортник» Жеваком А.В.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням скаржника, що судом першої інстанції не було досліджено факт перебування осіб - третейського судді та сторін по справі - у особливих стосунках.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що наведені факти свідчать про перебування вищевказаних осіб у особливих стосунках у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про третейські суди».

Таким чином, судом встановлено, що склад третейського суду для вирішення конкретного спору (ad hoc), визначено у п. 4 оскаржуваної Третейської угоди всупереч вимогам ст.ст. 16,17, 18,19 Закону України «Про третейські суди».

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону.

Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 07.10.2010р. у справі №10/285/09.

Крім того, апелянт у апеляційній скарзі, обґрунтовуючи незаконність ухвали Господарського суду міста Києва від 19.12.2011р. по справі № 27/414 зазначає про нікчемність третейської угоди № 1/01 від 03.08.2011 р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» та Закритим акціонерним товариством «Транспортник», оскільки остання була підписана не уповноваженою на це особою.

Відповідно до п. 9.7.21.1. статуту Закритого акціонерного товариства «Транспортник», до компетенції Наглядової ради належить надання Голові Правління згоди на укладення, зміну або припинення будь-яких договорів, інших правочинів (угод), пов'язаних з прийняттям Товариством на себе зобов'язань, сумарна вартість яких дорівнює або перевищує 100 000,00 гривень (сто тисяч гривень 00 копійок) за однією операцією чи серією пов'язаних операцій. Пунктом 9.10. статуту Закритого акціонерного товариства «Транспортник» передбачено, що якщо будь-який договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія Товариства, будь-якого органу, посадової особи Товариства або Працівника, що, згідно зі Статутом, рішенням Загальних зборів або чинним законодавством України потребує попередньої або наступної згоди, затвердження, рішення, розпорядження або іншого волевиявлення Наглядової ради, була(в) здійснена (укладений(а)) без такої згоди, погодження, затвердження, рішення, розпорядження або іншого волевиявлення, зазначений договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія є недійсною (им) з моменту її (його) здійснення (укладання), за винятком того, що будь-який (а,е) договір, контракт, угода, рішення, інший документ або інша фактична чи юридична дія Товариства, будь-якого органу, посадової особи Товариства або Працівника, який (а,е) схвалений (а,е) або у подальшому був (ла,ло) схвалений (а,о) Наглядовою радою у будь-який час, не є та вважатиметься таким (ою), що ніколи не був (ла,ло) недійсним (ою).

Згідно з пунктом 2 Третейської угоди № 1/01 від 03.08.2011 р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» та Закритим акціонерним товариством «Транспортник», сторони домовились передати на розгляд третейського суду для вирішення конкретного спору (ad hoc) спір про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» грошових коштів в розмірі 8 000 000,00 (вісім мільйонів) гривень.

Таким чином, з аналізу зазначеного пункту третейської угоди випливає, що Головою правління Закритого акціонерного товариства «Транспортник» Жеваком А.В. було вчинено правочин, пов'язаний з прийняттям Товариством на себе зобов'язань, сумарна вартість якого становить 8 000 000,00 грн., тобто перевищує 100 000,00 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що матеріали справи не містять в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України належних та допустимих доказів того, що наглядовою радою Закритого акціонерного товариства «Транспортник» надавалась згода Тимчасово виконуючому обов'язки Голови правління на укладення вищевказаної третейської угоди.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Тимчасово виконуючого обов'язки Голови правління Закритого акціонерного товариства «Транспортник» Жевака А.В. було призначено Наглядовою радою Закритого акціонерного товариства «Транспортник» під час засідання 04.08.2009 р..

Статтею 41 Закону України «Про господарські товариства" та частиною 2 статі 159 Цивільного кодексу України (у редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що прийняття рішення щодо утворення і відкликання виконавчих та інших органів акціонерного товариства належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів. Питання, віднесені законом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані ними для вирішення іншим органам товариства.

Аналогічні норми містяться у пункті 8.5. Статуту Закритого акціонерного товариства «Транспортник», в якому, крім цього, визначено, що наглядова рада здійснює контроль за діяльністю Виконавчого органу та захист прав Акціонерів. Наглядова рада представляє інтереси акціонерів у період між проведенням Загальних зборів (пункт 9.1. Статуту Закритого акціонерного товариства «Транспортник»).

Шляхом участі у загальних зборах акціонерів та прийняття рішень з питань, віднесених до компетенції вищого органу управління товариства, акціонери реалізують передбачене пунктом 1 частини 1 статті 116 Цивільного кодексу України та пунктом «а» частини 1 статті 10 Закону України «Про господарські товариства» право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі.

Отже, вирішення питання, віднесеного законом і Статутом до виключної компетенції вищого органу управління товариства, іншим органом цього товариства порушує право акціонерів приймати відповідні рішення загальними зборами і таким чином реалізовувати надане законом право на управління. Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у Постанові Вищого господарського суду України від 28.07.2010р. по справі № 3/230/09.

Як вбачається з положень пункту 10.20. Статуту Закритого акціонерного товариства «Транспортник», у випадку відсутності Голови Правління, його повноваження тимчасово виконує тимчасово виконуючий обов'язки Голови Правління, який призначається Наглядовою радою.

Проте, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що в цій частині Статут Закритого акціонерного товариства «Транспортник» суперечить вказаному вище імперативному припису Закону, у зв'язку з чим вказане положення Статуту застосуванню не підлягає. Аналогічна правова позиція неодноразово була відображена у судових рішеннях Вищого господарського суду України (зокрема - у постанові від 20.05.2009р. по справі № К17/370-08; у постанові від 16.06.2010р. по справі № 13/273 тощо).

Крім того, відповідно до абзацу 3 пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. підставою для визнання акта, в тому числі статуту, недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства. Таким чином, у випадку невідповідності норм Статуту нормам Закону, застосуванню підлягають саме норми Закону.

Все вищевикладене не було належним чином досліджено Господарським судом міста Києва при винесенні ухвали від 19.12.2011р. по справі № 27/414, та вказує на нікчемність Третейської угоди № 1/01 від 03.08.2011 р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» та Закритим акціонерним товариством «Транспортник». Позиція щодо нікчемності третейської угоди повністю узгоджується з рішенням Господарського суду м. Києва від 17.06.2013 р. в справі № 910/7594/13.

З огляду на зазначене, беручи до уваги положення пункту 6 частини 1 статті 122-10 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку про те, що господарський суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про задоволення заяви про видачу виконавчого документа, оскільки останнім були порушені норми процесуального права (ст. 122-10 Господарського процесуального кодексу України) та неправильно застосовано норми матеріального права (ст. 16-19 Закону України «Про третейські суди», ст. 41 Закону України «Про господарські товариства" та ст. 159 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства «Транспортник» підлягає задоволенню у повному обсязі, а ухвала Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції, покладаються: при відмові в позові - на позивача.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта, а при задоволенні апеляційної скарги - на іншу сторону.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Транспортник» задовольнити повністю.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2011р. у справі №27/414 скасувати повністю та прийняти ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» про видачу наказу на виконання рішення Третейського суду для вирішення конкретного спору від 18.11.2011 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» до Закритого акціонерного товариства «Транспортник» про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А; ідентифікаційний код: 21514186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43; ідентифікаційний код: 33236776) 8000000,00 грн. (восьми мільйонів гривень 00 копійок) заборгованості згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б09/1229/2 від 29.12.2009 року; про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Транспортник» (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 25-А; ідентифікаційний код: 21514186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова фірма «Контракт» (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, н/п № 43; ідентифікаційний код: 33236776) витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом, а саме: 3000, 00 грн. (трьох тисяч гривень 00 копійок) в якості гонорару третейському судді.

3. Матеріали справи № 27/414 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тищенко А.І.