Постанова

від 04.07.2013 по справі 5011-13/13202-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Справа № 5011-13/13202-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючого), Борденюк Є.М., , Вовк І.В. (доповідач)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року у справі № 5011-13/13202-2012 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохолдинг Груп" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" про розірвання договору, стягнення заборгованості та збитків,

У С Т А Н О В И В:

У вересні 2012 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про розірвання договору поставки від 23.11.2011 року № 26/ЕХW/10-11, стягнення попередньої оплати в сумі 133 620 грн., 3 % річних в сумі 2 690,70 грн., штрафу в сумі 28 195 грн., пені в сумі 13 518,99 грн. та збитків у сумі 27 595,31 грн. у зв'язку з істотним порушенням договору та невиконанням зобов'язання з поставки товару у встановлений договором строк.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2012 року (суддя Курдельчук І.Д.) в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року (судді Дикунська С.Я., Алданова С.О., Чорногуз М.Г.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково та розірвано договір поставки № 26/ЕХW/10-11, укладений між сторонами, стягнуто з відповідача на користь позивача 133 620 грн. попередньої оплати, 2 690,70 грн. 3 % річних, 28 195 грн. штрафу, 9 978,04 грн. пені, 27 595,31 грн. збитків, а в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що 23.11.2011 року між сторонами укладено договір поставки, за умовами якого відповідач (постачальник), зобов'язався виготовити та передати у власність (повне господарське відання) позивачу (покупцю), визначене специфікацією обладнання, а покупець - прийняти цей товар, своєчасно та повністю оплатити на умовах договору.

Відповідно до п. 3.1. договору загальна сума договору складає 281 950 грн., ПДВ - 56 390 грн., разом до сплати 338 340 грн.

Договором (п. 2.1) сторони погодили застосування до поставки умов FCA - Інкотермс 2000. Передача у власність (поставка) обладнання здійснюється постачальником за адресою: м. Київ, вул. Шахтарська, 4А.

Специфікаціями № 1 та 2 до договору сторони обумовили форму, строки, порядок оплати вартості товару.

За Специфікацією № 1 до договору покупець перераховує постачальнику суму в розмірі 133 620 грн., що складає 50% від загальної вартості суми специфікації не пізніше 06.12.2011р., а загальна сума вартості складає - 267 240 грн.

За Специфікацією № 2 до договору покупець перераховує постачальнику суму в розмірі 35 550 грн., що складає 50% від загальної вартості суми Специфікації в період з 20 по 25 грудня 2011 року. Загальна сума вартості обладнання за Специфікацією № 2 складає - 71 100 грн.

Згідно з п. 2.4 договору постачальник зобов'язаний передати обладнання покупцеві у повному обсязі та одноразово відповідно до умов, визначених у Специфікаціях.

Термін поставки обладнання 55 календарних днів з моменту надходження передплати на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4 додатку № 1 до договору).

За платіжним дорученням від 02.12.2011 року № 0007/12 на виконання п.5 Специфікації № 1 до договору позивачем сплачено передоплату за специфікацію № 1 в сумі 133 620 грн.

Згідно п. 2.5.1 договору представник покупця зобов'язаний прибути на приймання обладнання протягом трьох днів після повідомлення постачальника про готовність обладнання.

У відповідності до п. 2.5.4. договору факт приймання-передачі обладнання підтверджується актами приймання-передачі обладнання, підписаними уповноваженими представниками сторін.

12.03.2012 року позивач направив відповідачу лист з вимогою в дводенний строк надати інформацію про дату поставки обладнання.

20.03.2012 року сторонами було підписано накладну № Н-2611-0312 на частину обладнання, а саме: сушильну шафу, 4 візки та 100 лотків на загальну суму 59 250 грн.

Сторони не підписали акт приймання-передачі обладнання, оскільки, на думку позивача, вказаний товар не відповідав технічним характеристикам, на нього були відсутні відповідні інструкції, технічна документація, яка встановлює вимоги до їх якості.

26.04.2012 року позивачем було направлено претензію відповідачу з вимогою виконати зобов'язання за договором.

Того ж дня, 26.04.2012 року позивачем направлено повідомлення відповідачу про розірвання договору.

Відповідач листом від 26.04.2012 року № 49 повідомив про свою готовність поставити обладнання.

Листом від 27.04.2012 року № 59 відповідач запросив позивача для приймання обладнання на 27.04.2012 року.

Позивач листом від 16.07.2012 року № 16/07 просив призначити нову дату приймання обладнання, оскільки 27.04.2012 року приймання не відбулося.

Предметом даного судового розгляду є вимоги покупця до постачальника про розірвання договору, стягнення попередньої оплати, 3 % річних, штрафу, пені та збитків у зв'язку з істотним порушенням договору та невиконанням зобов'язання з поставки товару у встановлений договором строк.

Висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції та часткове задоволення позову про розірвання договору, стягнення попередньої оплати, 3 % річних, штрафу, пені і збитків мотивовано невиконанням відповідачем зобов'язання з поставки обладнання за спірним договором та наявністю підстав для стягнення штрафних санкцій і збитків, а відмову в решті позову обґрунтовано вимогами ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За частинами 1 та 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено: якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач не виконав належним чином зобов'язання за договором щодо перерахування попередньої оплати в сумі 35 550 грн. за Специфікацією № 2, доказів домовленості між сторонами про зменшення кількості замовленого обладнання чи погодження вимог про розірвання договору та повернення сплачених коштів покупцем не подано.

Отже, сплата позивачем неповної суми передоплати замовленого обладнання, передбаченої умовами договору, є ознакою прострочення кредитора, що в свою чергу унеможливлює виконання відповідачем свого зобов'язання з поставки цього обладнання.

Таким чином, висновок апеляційного господарського суду про наявність підстав для розірвання договору та стягнення попередньої оплати, штрафних санкцій і збитків не ґрунтується на матеріалах справи та нормах законодавства, що регулюють спірні відносини.

Разом з тим, висновок суду першої інстанції про відмову в позові у зв'язку із недоведеністю правових підстав для розірвання спірного договору та повернення суми попередньої оплати, а також відсутністю вини відповідача у завданні збитків обґрунтовується матеріалами справи та вимогами закону.

За таких обставин, оскаржену постанову апеляційного господарського суду не можна визнати законною й обґрунтованою, і тому вона підлягає скасуванню, а законне й обґрунтоване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року скасувати, а рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012 року залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Єврохолдинг Груп" (08123, Київська обл., с. Лисичанка, вул. Центральна, 43) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" (02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 19) витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2823,69 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк