Ухвала

від 25.11.2013 по справі 5011-13/13202-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 листопада 2013 року Справа № 5011-13/13202-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіПлюшка І.А., суддів:Владимиренко С.В., Демидової А.М., Малетича М.М., Мирошниченка С.В., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврохолдинг Груп" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 04.07.2013 у справі№ 5011-13/13202-2012 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Єврохолдинг Груп" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" пророзірвання договору, стягнення заборгованості та збитків,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохолдинг Груп" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тронка-АТ" про розірвання договору поставки від 23.11.2011 № 26/ЕХW/10-11, стягнення попередньої оплати в сумі 133 620 грн., 3 % річних в сумі 2 690,70 грн., штрафу в сумі 28 195 грн., пені в сумі 13 518,99 грн. та збитків у сумі 27 595,31 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2012 у справі № 5011-13/13202-2012 у позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012 скасовано, позов задоволено частково; розірвано договір поставки № 26/ЕХW/10-11, укладений між сторонами, стягнуто з відповідача на користь позивача 133 620,00 грн. попередньої оплати, 2 690,70 грн. 3 % річних, 28 195,00 грн. штрафу, 9 978,04 грн. пені, 27 595,31 грн. збитків, а в решті позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.07.2013 у даній справі постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2012 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврохолдинг Груп" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2013 у справі № 5011-13/13202-2012, у якій просить указану постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву, з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 16.10.2007 у справі № 4/861-26/117, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.11.2013 у справі № 5011-13/13202-2012 заявнику було надано строк до 22.11.2013 для усунення недоліків, допущених при оформлені заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.07.2013, а саме, зобов'язано надати докази сплати судового збору у належному розмірі.

Заявником усунуто зазначені у вказаній ухвалі недоліки у встановлений строк.

У відповідності до частини третьої статті 111 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі якщо заявник усунув недоліки заяви в установлений строк, вона вважається поданою в день первинного її подання до Вищого господарського суду України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити в допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 04.07.2013 у справі № 5011-13/13202-2012, про перегляд якої просить заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову про розірвання договору поставки, стягнення попередньої оплати, 3 % річних, штрафу, пені та збитків, виходячи із встановлених судом обставин справи про те, що позивачем не виконано належним чином умови договору поставки обладнання щодо повної оплати передбаченої умовами договору суми передоплати замовленого обладнання, що в свою чергу унеможливило виконання відповідачем свого зобов'язання з поставки цього обладнання. При цьому, суд касаційної інстанції дійшов даного висновку з урахуванням того, що доказів домовленості між сторонами про зменшення кількості замовленого обладнання чи погодження вимог про розірвання договору та повернення сплачених коштів покупцем не подано.

Водночас у постанові від 16.10.2007 у справі № 4/861-26/117 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду (в частині, що стосується доводів заявника) щодо наявності правових підстав для стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних за первісним позовом, та неустойки за зустрічним позовом. При цьому, суд касаційної інстанції в частині часткового задоволення позову про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних виходив із встановлених судом обставин справи про те, що позивачем поставлено відповідачу товар та виконано субпідрядні роботи, однак відповідач за поставлений товар не розрахувався, а за виконані роботи розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість; в частині задоволення зустрічного позову про стягнення неустойки суд касаційної інстанції виходив із встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи про те, що умовами договору не передбачено можливості виконання його по частинах, а тому відповідач за зустрічним позовом, отримавши частково передоплату, мав право, відповідно до умов договору та вимог законодавства, не приступати до виконання робіт, та вимагати повної передоплати, проте відповідач своїм правом не скористався і приступив до виконання робіт які в свою чергу виконав неякісно.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчать лише про те, що суд касаційної інстанції однаково розуміючи зміст норм матеріального права щодо прострочення боржника та кредитора прийняв різні за змістом судові рішення внаслідок оцінки різних доказів та визнання різних фактичних даних і обставин у різних справах.

За таких обставин відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Єврохолдинг Груп" у допуску справи № 5011-13/13202-2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя І. Плюшко Судді С. Владимиренко А. Демидова М. Малетич С. Мирошниченко