Ухвала

від 09.07.2013 по справі 1-464/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/793/512/13 Головуючий по 1 інстанції Категорія: ст. 122 ч.1 КК України Орленко В.В. Доповідач в апеляційній інстанції Суходольський М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Суходольського М.І.

суддів Шкреби Р.Д., Тапала Г.К.

з участю прокурора Ємельянової О.В.

адвоката ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

розглянувши кримінальну справу за апеляцією прокурора Лісової А.М., засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Соснівського районного суду від 15 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий

визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і йому призначено покарання у виді 1 року і 3-х місяців позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 2683 грн. 19 коп. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь другої Черкаської міської лікарні 1313 грн.51 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_5

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь обласної лікарні 2675 грн. 50 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_5

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь третьої Черкаської міської лікарні 2843 грн. 36 коп. за лікування потерпілого ОСОБА_5

Вирішена доля речових доказів, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що 07.07.2012 року близько 16 год.15 хв., перебуваючи в приміщенні гаража АДРЕСА_1 під час сварки, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків між ним та ОСОБА_5 умисно наніс два удари амортизатором, який взяв в цьому гаражі, по голові потерпілого ОСОБА_5, заподіявши йому середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

На вирок суду, прокурор Лісова А.М., що приймала участь у розгляді справи, подала апеляцію, в якій не оспорюючи фактичних обставин справи, доведеності вини та кваліфікацію дій засудженого, просив вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особи засудженого, внаслідок його м'якості і постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_4 за ст. 122 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді 2 років і 6 місяців позбавлення волі.

Засуджений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_3 подали ідентичні апеляційні скарги, із змісту яких вбачається, що вони просять вирок суду скасувати, пом'якшити призначене покарання, застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, посилаючись на неврахування судом пом'якшуючих обставин покарання (злочин вчинено вперше, позитивно характеризується, має незадовільний стан здоров'я, тощо) і відсутність обтяжуючих обставин покарання.

Потерпілий ОСОБА_5 подав заперечення на апеляційну скаргу захисника, в якому просить апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, а вирок суду без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, яка не підтримала апеляції прокурора І інстанції, пояснення засудженого та його захисника в підтримку своїх апеляцій і залишення апеляції прокурора без задоволення, перевіривши та обговоривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, а апеляційні скарги засудженого і його захисника підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Висновок суду щодо винності ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтується на зібраних в справі доказах, які досліджені в судовому засіданні і їм дана вірна юридична оцінка.

Кваліфікація дій засудженого є правильною.

Ні обставини справи, ні доведеність вини та кваліфікація дій засудженого ніким із учасників процесу не оспорюється.

Призначаючи покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, обставини, що обтяжують покарання і прийшов до висновку про реальне відбування покарання у вигляді позбавлення волі, зазначивши, що пом'якшуючі обставини покарання відсутні.

Разом з тим, матеріали справи свідчать, що пом'якшуючі обставини покарання існують і суд їх безпідставно не врахував.

Враховуючи обставини події та те, що ОСОБА_4 вчинив злочин середньої тяжкості, колегія судді вважає за необхідне врахувати обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що він притягується до кримінальної відповідальності вперше, позитивно характеризується як по місцю роботи, так і проживання, має незадовільний стан здоров'я, із апеляційної скарги випливає, що він усвідомив неправомірність своїх дій, під час судового розгляду в суді І інстанції потерпілий ОСОБА_5 просив не позбавляти волі ОСОБА_4, тому такі обставини дають підстави колегії суддів пом'якшити призначене покарання і застосувати вимоги ст. 75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням та покласти на нього певні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

Що стосується апеляції прокурора, то колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення, оскільки прокурор не навів даних, які б давали підстави для посилення покарання і позиція прокурора не узгоджуються з його ж позицією, висловленою під час дебатів в суді І інстанції.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги засудженого та його захисника слід задоволити частково, вирок суду змінити, засудженому ОСОБА_4 пом'якшити призначене судом покарання. Застосувати до ОСОБА_4 вимоги ст..ст.75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього певні обов'язки.

Міру запобіжного заходу скасувати, звільнивши ОСОБА_4 із-під варти із зали суду.

В решті вирок суду залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362. 366, 367 КПК та 75, 76 КК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора Лісової А.М. залишити без задоволення.

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_3 задоволити частково.

Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 квітня 2013 року щодо засудженого ОСОБА_4 за ст. 122 ч. 1 КК України до 1 року і 3 місяців позбавлення волі - змінити.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 1 рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомити ці органи про зміну місця роботи і проживання.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 скасувати, звільнивши його із-під варти із зали суду.

В решті вирок суду залишити без змін

Головуючий

Судді