Ухвала

від 11.06.2013 по справі 13/151

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року м. Київ К/9991/17128/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Борисенко І.В.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 року та постанову Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2009 року по справі № 13/151 за позовом Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-пргрес» про звернення стягнення на майно, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2008 року ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області звернулася до адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-пргрес» про звернення стягнення на майно в сумі 240847,35 грн.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 року у даній справі відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками проведеної ДПІ в Глибоцькому районі перевірки встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість в сумі 240847,35 грн., що також підтверджено актом звірки взаємних розрахунків від 23.02.2008 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до преамбули Закону України від 21.12.2000 року №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон №2181-III) останній є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. А згідно пункту 5.4 статті 5 Закону №2181-III узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Підпунктом 15.2.1. пункту 15.2. статті 15 Закону №2181-III встановлено, що у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом де закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1. цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податковою: зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів вії дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визнання боргу безнадійним.

Колегія судді погоджується з думкою судів, що позивач звернувся до суду 26.06.2008 року, в той час як заборгованість відповідача виникла з 01.06.2001 року, а тому, на час подання позовної заяви до суду сплили строки стягнення податкового боргу у сумі 220712,50 грн. з податку доходів найманих працівників.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2011 року та постанову Господарського суду Чернівецької області від 03.06.2009 року по справі № 13/151 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБорисенко І.В. підписРибченко А.О.