Рішення

від 26.10.2010 по справі 13/151

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2010 р. Справа№ 13/151

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дрогобич Львівської області,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», м. Київ, в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», м. Львів

третя особа: Приватний нотаріус Львівського нотаріального округу ОСОБА_3

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення.

Представники:

від позивача : ОСОБА_4 - представник

від відповідача : ОСОБА_5 -представник (довір. в матер. справах)

від третьої особи : не з'явився

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль», м. Київ, в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення.

Ухвалою суду від 12.10.2010 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу ОСОБА_3.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві від 11.10.2010 року. Зокрема ним вказується, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріусом не дотримано передбаченого законом порядку вчинення виконавчих написів, визначеного Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом міністерства юстиції України від 03.03.2004р. № 20/5, а саме не направлено письмової вимоги про усунення порушень зобов'язання у 30-денний термін. Відповідно до п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус вчиняє виконавчі написи. Зокрема, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Позивач стверджує, що ним не підписано жодного акта звірки розрахунків (як доказ визнання заборгованості) і нема жодного рішення суду, яке набрало законної сили.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву № 02-06-02/15-3691 від 11.10.2010р. в якому позовні вимоги заперечив, зокрема зазначив, що позивач (боржник) свої зобов'язання перед відповідачем (кредитором) по кредитному договору № 010/08-3/2588/в від 15.02.2007р. не виконав, чергової оплати по зобов'язанню не здійснив. На адресу Боржника, Поручителя та Позивача було направлено вимоги від 13.05.2010 року № 02-06-02/15-1676, № 02-06-02/15-1677, № 02-06-02/15-1677 про усунення порушень (про погашення заборгованості за кредитним договором № 010/08-3/2588/в від 15.02.2007 року та укладеним у його забезпечення договором іпотеки від 15.02.2007 року) та запропоновано, зокрема, Відповідачеві у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги в повному обсязі виконати свої зобов'язання перед Позивачем за Кредитним договором та укладеним у його забезпечення Договором іпотеки та погасити заборгованість та пеню за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань. Боржника, Поручителя та Позивача попереджено, що у випадку невиконання вказаних вимог, у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги Позивач розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в межах Договору іпотеки та процедуру примусового стягнення заборгованості.

Вказані вимоги були отримані Відповідачем, Боржником та Поручителем 19.05.2010 року, що підтверджується Списком № 14/2 рекомендованих листів та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

14.06.2010 року під час особистої зустрічі Боржника та представників Відповідача, Боржником на адресу Відповідача було подано заяву про визнання заборгованості за Кредитним договором станом на 14.06.2010 року та про готовність повного погашення заборгованості за рахунок майна, що перебуває в іпотеці Відповідача за іншим кредитним договором.

Таким чином, Відповідач виконав усі необхідні підготовчі дії необхідні для вчинення нотаріусом Виконавчого напису, що спростовує усі посилання Позивача на порушення п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в частині ненаправлення та не отримання відповідного повідомлення, та відсутності безспірності вимог.

Покликання Позивача на те, що оскільки кредитний договір не посвідчений нотаріально, то відтак Відповідач позбавлений можливості оперативно здійснити захист свого права шляхом звернення за вчиненням виконавчого напису є необгрунтованими, оскільки Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. N 1172 встановлено, що стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами здійснюється, якщо такі нотаріально посвідчені угоди, передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно. Усім необхідним вимогам відповідає саме нотаріально посвідчений Договір іпотеки, на якому і було вчинено оспорюваний Виконавчий напис.

Окрім того, Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивач у своєму нормативному обгрунтуванні позову використав норму, яка на момент вчинення Виконавчого напису втратила чинність, чим хоче ввести суд в оману. А саме, Позивач вказує, що відповідно до п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, виконавчий напис на іпотечному договорі вчиняється у зв'язку з простроченням виплат обов'язкових платежів у разі закінчення строку основного зобов'язання та іпотечного договору . Відповідач зауважує, що пункт 283 доповнено вказаним абзацом згідно з наказом Міністерства юстиції України від 15.06.2009 р., № 1062/5. Натомість вказаний абзац одинадцятий пункту 283 викладено у новій редакції наказом Міністерства юстиції України від 16.11.2009 р. N 2152/5, а саме: «Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання» .

За вищенаведених обставин, вважає, що спірний виконавчий напис вчинено у відповідності до вимог Закону України «Про нотаріат»та вимог Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, позовні вимоги позивача є такими, що спростовуються матеріалами справи, нормами чинного законодавства та фактичними обставинами, а тому підстави, для визнання його таким, що не підлягає виконанню, відсутні, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

Третя особа на стороні відповідача - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав відзив на позовну заяву № 39/01-14 від 25.10.2010 року, у якому заперечив позовні вимоги. Зокрема, посилається на дотримання ним законодавчо встановленої процедури при вчиненні виконавчого напису, зокрема останній був вчинений щодо боргового документу, який належать до документів, на підставі яких стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів та шляхом подання іпотекодержателем документів, передбачених чинним законодавством, необхідних для вчинення виконавчого напису.

Крім того, нотаріусом зазначено про те, що вимогами відповідача від 13.05.2010 року № 02-06-02/15-1676, № 02-06-02/15-1677, № 02-06-02/15-1677 про усунення порушень (про погашення заборгованості за кредитним договором № 010/08-3/2588/в від 15.02.2007 року та укладеним у його забезпечення договором іпотеки від 15.02.2007 року), які були отримані Відповідачем, Боржником та Поручителем 19.05.2010 року, що підтверджується Списком № 14/2 рекомендованих листів та повідомленнями про вручення поштового відправлення, було поставлено до відома, як іпотекодавця, так і боржника про те, що у випадку непогашення усієї суми заборгованості Позивач розпочне процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в межах Договору іпотеки.

Також, вказується на те, що ним було додатково витребувано від позивача документи первинної бухгалтерської документації, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір зазначеної заборгованості, а саме первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення.

Вказані документи були надані та повністю досліджені приватним нотаріусом при вчиненні спірного виконавчого напису. Також, нотаріусу позивачем було надано заяву ОСОБА_6 (боржника за кредитним договором) про визнання заборгованості за кредитним договором станом на 14.06.2010 року та про готовність повного погашення заборгованості за рахунок майна, що перебуває у іпотеці Відповідача за іншим кредитним договором.

Отже, у нотаріуса були наявні усі підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, є безспірними.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оглянуваши оригінали документів кредитної справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15.02.2007 р. між відповідачем та ОСОБА_6, було укладено кредитний договір № 010/08-3/2588/в, згідно із умовами якого відповідач зобов'язався надавати ОСОБА_6 кредитні кошти в сумі 235000,00 доларів США на споживчі цілі з процентною ставкою 12% річних у строк до 14.02.2017 року.

15.02.2007 року між відповідачем та позивачем, укладено договір поруки № 010/08-3/2588/в/1, відповідно до умов якого, останній на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання в повному обсязі відповідати за зобов'язаннями Боржника перед Відповідачем, які виникають з умов Кредитного договору та усіх додаткових угод, що укладені до нього в повному обсязі цих зобов'язань.

Також, 15.02.2007 року між відповідачем та позивачем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 377, відповідно до умов якого, позивач у забезпечення вимог відповідача, які витікають з умов Кредитного договору та усіх додаткових угод, що можуть бути укладені до нього в подальшому, на добровільних засадах передав в іпотеку нерухоме майно -нежитлове приміщення цегляне, що знаходиться за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, будинок 31, площею 314,9 кв.м., позначена на плані під літ. «А-5».

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконав свої зобов'язання перед ОСОБА_6 згідно із умовами вказаного кредитного договору.

Позивач також жодним чином не заперечує факт отримання ОСОБА_6 кредиту.

31.08.2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на Боржника в умовах кризових явищ в економіці України було укладено Додаткову угоду № 2 про зміну умов погашення (реструктуризацію) кредиту, визначених Кредитним договором.

Проте, ОСОБА_6 навіть після реструктуризації свої зобов'язання перед Банком згідно узгоджених графіків сплати процентів та погашення тіла кредиту належним чином не виконав та у встановлений Кредитним договором строк (13.03.2010 року) не в повному обсязі здійснив черговий платіж.

Станом на 29.04.2009 року розмір заборгованості за кредитним договором № 010/08-3/2588/в від 15.02.2007 року складав 202005,03 доларів США, в тому числі пені (згідно із п. 4.1.1 Кредитного договору) - 737,81 доларів США.

З огляду на викладене, на адресу ОСОБА_6 та позивача було направлено вимоги від 13.05.2010 року № 02-06-02/15-1676, № 02-06-02/15-1677, № 02-06-02/15-1677 про усунення порушень (про погашення заборгованості за кредитним договором № 010/08-3/2588/в від 15.02.2007 року та укладеним у його забезпечення договором іпотеки від 15.02.2007 року) та запропоновано, зокрема, позивачеві у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги в повному обсязі виконати свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором та укладеним у його забезпечення Договором іпотеки та погасити заборгованість та пеню за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань.

ОСОБА_6 та позивача попереджено, що у випадку невиконання вказаних вимог, у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги буде розпочато процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки в межах Договору іпотеки та процедуру примусового стягнення заборгованості.

Вказані вимоги були отримані позивачем та ОСОБА_6 19.05.2010 року, що підтверджується Списком № 14/2 рекомендованих листів та повідомленнями про вручення поштового відправлення.

14.06.2010 року під час особистої зустрічі ОСОБА_6 та представників відповідача, на адресу останнього було подано заяву про визнання заборгованості за кредитним договором, яка станом на 14.06.2010 року складала 205276,41 доларів США.

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки, останній забезпечує вимоги іпотекодержателя (відповдача), що витікають з кредитного договору, укладеного між іпотекодержателем та ОСОБА_6, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому, за умовами якого ОСОБА_6 зобов'язується перед іпотекодержателем повернути кредит в розмірі 235000,00 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору. У відповідності до договору іпотеки іпотекодержатель має право у випадку невиконання ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, що передано в іпотеку.

Згідно із п. 6.3 іпотечного договору іпотекодержатель (відповідач) має право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором, забезпеченого іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена -звернути стягнення на предмет іпотеки у разі порушення позивачем умов іпотечного договору або ОСОБА_6 умов кредитного договору. П. 6.4 визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Враховуючи викладене, 11.08.2010 року відповідач звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_3 із заявою № 02-06-02/15-2918 про вчинення виконавчого напису, долучивши до неї певний перелік документів, в тому числі оригінал договору іпотеки.

Окрім того, додатково, 16.08.2010 року приватному нотаріусу було надано документи первинної бухгалтерської документації, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір зазначеної заборгованості, а саме первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення та копію заяви ОСОБА_6, у якій він визнавав заборгованість за кредитним договором станом на 14.06.2010 року.

18.08.2010 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 було отримано витяг з державного реєстру іпотек № 28189972.

18.08.2010 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 1538.

Проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст.ст.526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою, різновидом якого є іпотека.

Іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 даного Закону).

Відповідно до вимог ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004р. №20/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.03.2004р. за №283/8882 передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов'язання.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат»та п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 віднесено нотаріально посвідчені угоди, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно.

П. 285 Інструкції визначено, що у разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за даними Державного реєстру іпотек наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.

Зміст виконавчого напису встановлений ст. 89 ЗУ «Про нотаріат», згідно з якою у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням боржником -ОСОБА_6 грошових зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель (відповідач) за іпотечним договором, яким було забезпечено виконання грошових зобов'язань з вищезазначеного кредитного договору, обрав спосіб захисту свого порушеного права, передбачений ст. 33 Закону України «Про іпотеку»та підпунктом 6.4 розділу 6 договору іпотеки, шляхом звернення до приватного нотаріуса для здійснення виконавчого напису щодо вищезазначеного договору іпотеки, який відноситься до документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку.

Приватним нотаріусом ОСОБА_3, у відповідності до ст. 88 Закону України «Про нотаріат»та п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, разом із поданою іпотекодержателем (відповідачем) заявою від 11.08.2010р. для вчинення виконавчого напису з долученими до даної заяви оригіналами документів, які відносяться до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, а також додатково наданих документів додатково отримав від іпотекодержателя (відповідача), зокрема, копії вимог від 13.05.2010 року № 02-06-02/15-1676, № 02-06-02/15-1677, № 02-06-02/15-1677 про усунення порушень (про погашення заборгованості за кредитним договором № 010/08-3/2588/в від 15.02.2007 року та укладеним у його забезпечення договором іпотеки від 15.02.2007 року) якими запропоновано, зокрема, позивачеві у тридцятиденний строк з моменту отримання вимоги в повному обсязі виконати свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором та укладеним у його забезпечення Договором іпотеки та погасити заборгованість та пеню за несвоєчасне виконання своїх зобов'язань. Вказані вимоги були отримані позивачем та ОСОБА_6 19.05.2010 року, що підтверджується Списком № 14/2 рекомендованих листів та повідомленнями про вручення поштового відправлення. Зазначене спростовує твердження позивача про неотримання ним жодних повідомлень про усунення порушень щодо виконання умов кредитного договору.

Окрім того, нотаріусом було додатково отримано первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, які оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості та докази визнання боржником (ОСОБА_6М.) заборгованості.

18.08.2010 р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 було вчинено спірний виконавчий напис на договорі іпотеки, який містить усі необхідні реквізити визначені законодавством, а саме дату вчинення (18.08.2010 року); нотаріальний округ (Львівський міський), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис (ОСОБА_3); найменування та адресу стягувача (ПАТ «ОСОБА_2 Аваль», м. Київ, вул. Лєскова,9); найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи, (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, місце проживання -Львівська обл.., АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження -м. Дрогобич, Львівської області, місце роботи - Фізична особа підприємець); строк, за який провадиться стягнення (з 13.03.2010 року по 05.08.2010 року); суми, що підлягають стягненню (1 466 638, 40 грн, 71 228, 99 ЄВРО, 66 283, 06 доларів США, що в еквіваленті складає 2 316 071, 76 грн); розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника (29121,18 грн); зазначення статті Закону України «Про нотаріат»та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис (ст. 87 ЗУ «Про нотаріат»та п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172); номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій (№ 1538); підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

Тобто, суд приходить до висновку, що у нотаріуса були наявні усі підстави вважати безспірним розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у виконавчому написі, а сам виконавчий напис повністю відповідає вимогам та формі встановлених ст. 89 ЗУ «Про нотаріат»та Наказом Міністерства юстиції України від 10.01.2005 р. № 1/5 «Про затвердження форм реєстрів для реєстрації нотаріальних дій, нотаріальних свідоцтв, посвідчувальних написів на правочинах і засвідчуваних документах».

При вчиненні виконавчого напису відповідачем, на виконання п. 285 Інструкції було перевірено за даними Державного реєстру іпотек наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів, що підтверджується витягом з державного реєстру іпотек від 18.08.2010 року.

З огляду на викладене, судом встановлено, що відповідач дотримався вимог кредитного договору, договору іпотеки та приписів чинного законодавства України щодо підстав та умов для звернення про вчинення виконавчого напису, а вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відтак, на переконання суду, відсутні правові підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення.

Посилання позивача на Постанову Вищого господарського суду України від 13.07.2010 року у справі № 5/181 судом до уваги не приймаються, оскільки у зазначеній постанові мова йде про інші правовідносини - виконавчий напис, вчинений на договорі застави рухомого майна, відносини за яким регулюються іншими нормативними актами, а саме: ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна та ЗУ «Про заставу».

Суд також погоджується із доводами відповідача про безпідставність посилання позивача на ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки відповідно до преамбули, цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. У свою чергу, кредитний договір укладений між відповідачем та ОСОБА_6, як фізичною особою.

Що стосується позовної вимоги позивача про зупинення виконавчого провадження, відкритого ВДВС Дрогобицького МУЮ з метою виконання спірного виконавчого напису, то вона є похідною від заявленої вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Крім того, згідно з п. 6 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право. Чинним законодавством України суду не надано права зупинення виконавчого провадження.

Також суд зазначає, що статтею 16 ЦК України (яка в свою чергу кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України) закріплений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом. Ними є: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідносин; припинення правовідносин; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Позивач обрав такий спосіб захисту порушеного права, як зупинення виконавчого провадження. Проте, зазначений спосіб захисту, не призводить до відновлення порушеного/оспорюваного права чи інтересу особи, оскільки захист майнового або немайнового права чи законного інтересу -це введення в дію системи правових та організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення реалізації цих прав та недопущення їх порушень, що, в свою чергу, не відбувається, зокрема, шляхом прийняття судом рішення про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису.

Таким чином, заявлена позивачем вимога про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису, судом не задоволена, оскільки статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого способу захисту права, як зупинення виконавчого провадження, а також з тих підстав, що зупиняє виконавче провадження особа, якій законом надано таке право, з підстав, визначених законодавцем.

Також, не підлягає задоволенню клопотання позивача від 25.10.2010р. про зупинення провадження у справі № 13/151 (2010) на строк вирішення Дрогобицьким міськрайооним судом Львівської області справи № 2-3385/10 за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Аваль»про визнання недійсною грошової вимоги та про зупинення виконавчого провадження (реєстраційний номер 21085953), відкрите ВДВС Дрогобицького МУЮ з метою виконання виконавчого напису від 18.08.2010р., рестраційний номер 1538, на час розгляду даного спору по справі № 13/151 (2010) з мотивів описаних вище. Безспірність вимоги доведено матеріалами справи на час вчинення виконавчого напису і подальше оспорювання дій по вчиненню виконавчого напису не можуть впливати на безспірний порядок при вчиненні.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 18, 20, 526, 546, 629 ЦК України, ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», ст.ст. 87, 88, 89 ЗУ «Про нотаріат», п.п. 282, 283, 284, 285 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного господарського суду.

Рішення оформлене та підписане - 29.10.2010 р.

Суддя Станько Л.Л.