Ухвала

від 04.07.2013 по справі 2а-10185/10/10/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2013 року м. Київ К-42842/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010

у справі № 2а-10185/10/10/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техностар" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про скасування рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 до набрання рішенням у справі № 2а-10185/10/10/0170 законної сили зупинено дію рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, оформлене актом № 445/15-2 від 21.05.2010.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить суд скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про забезпечення адміністративного позову у даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до суду з клопотанням про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення комісії відповідача по акту № 445/15-2 від 21.05.2010 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість до набрання постановою суду у справі законної сили.

Клопотання про забезпечення позову мотивовано наявністю очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, наявністю неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без застосування таких заходів, необхідністю докладання значних зусиль без вжиття таких заходів, очевидністю ознак протиправності рішення відповідача. В клопотанні позивач зазначає, що без свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість він позбавлений можливості займатися господарською діяльністю.

Задовольняючи клопотання про забезпечення адміністративного позову суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання, оскільки існувала очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, щодо того, що оскільки за відсутності реєстрації платника податку на додану вартість позивач позбавлений права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, то наявна очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до прийняття рішення в адміністративній справі.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, стосовно того, що оскільки існувала очевидна небезпека заподіяння шкоди правам позивача, захист яких стане неможливим без вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, то судом було обґрунтовано задоволено клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, оформленого актом № 445/15-2 від 21.05.2010.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 у справі № 2а-10185/10/10/0170 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 220-1, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.08.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 у справі № 2а-10185/10/10/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239І Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров

С.Е. Острович

О.І. Степашко