Постанова

від 09.07.2013 по справі 910/4006/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа№ 910/4006/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Гарник Л.Л.

Доманської М.Л.

за участю представників сторін:

від ініціюючого кредитора: Забашта В.О. - представник за довіреністю № 1948/9/102-29 від 18.05.2013

ліквідатор боржника: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року у справі № 910/4006/13 (суддя Хоменко М.Г.)

за заявою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби, м. Київ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Маркет», м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби (далі -заявник) звернулася до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство відносно товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Маркет» у зв'язку з неспроможністю підприємства сплатити заборгованість у розмірі 1 624 610,81 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва 18.03.2013 року порушено провадження у справі № 910/4006/13, визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника, введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Носань Н.С., п. 8 резолютивної частини даної ухвали встановлено оплату послуг арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів боржника.

13 травня 2013 року арбітражний керуючий Носань Наталія Сергіївна звернулась до господарського суду міста Києва з заявою про виправлення описки, в якій просила виправити описку в п. 8 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 18.03. 2013 року у справі № 910/4006/13 про порушення провадження у справі в частині порядку оплати послуг розпорядника майна; встановити, що оплата послуг арбітражного керуючого Носань Н.С. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень здійснюється за рахунок ініціюючого кредитора - ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року у справі № 910/4006/13 (суддя Хоменко М.Г.) виправлено описку, допущено у п.8 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі № 910/4006/13, викладено її наступним чином: «Встановити оплату послуг арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок ініціюючого кредитора - Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва державної податкової служби».

Ухвала обґрунтована тим, що розпорядник майна звернувся до суду з заявою про виправлення описки, в якій зазначив, що суд помилково встановив оплату послуг арбітражного керуючого за рахунок коштів боржника, в той час, як оплата має здійснюватися за рахунок ініціюючого кредитора. Визнавши доводи заяви обґрунтованими, суд, керуючись ст. 89 ГПК України, виніс оскаржувану ухвалу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва ДПС звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року у справі № 910/4006/13, залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права, а саме ч. 5 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби в судовому засідання 09.07.2013 року підтримав доводи апеляційної скарги, заявив усне клопотання про уточнення прохальної частини апеляційної скарги та просив:

1. Скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2013 у справі № 910/4006/13.

2. Відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни від 13.05.2013 № 103/20 про виправлення описки в ухвалі від 18.03.2013 року у справі № 910/4006/13.

3. Пункт 8 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі № 910/4006/13 залишити без змін.

Ліквідатор товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Маркет» в судове засідання 09.07.2013 року не з'явився, про причини неявки суду не повідомив. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги,колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності ліквідатора.

Дослідивши матеріали апеляційного оскарження, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника податкової інспекції, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2013 року арбітражний керуючий Носань Наталія Сергіївна звернулась до господарського суду міста Києва з заявою про виправлення описки.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до абз. 2-3 ч. 2 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обов'язок оплати послуг розпорядника майна законом покладено на заявника (ініціюючого кредитора або боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до абз. 2-3 ч. 2 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Згідно ч. 5 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюється за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Отже, аналізуючи вищенаведені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що законодавцем передбачено, що сплата грошової винагороди арбітражному керуючому здійснюється як за рахунок заявника так і за рахунок коштів наявних у боржника або коштів одержаних від продажу майна боржника.

Як вбачається з ухвали господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року місцевий господарський суд визнав пояснення розпорядника майна обґрунтованими, тому керуючись ст. 89 ГПК України, задовольнив заяву.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з такими доводами суду першої інстанції, оскільки відповідно до ст. 89 ГПК України, суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені у рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року у справі № 910/400613 було виправлено описку, однак, дане виправлення полягає в зміні особи, за рахунок якої має сплачуватися грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання обов'язків розпорядника майна у даній справі про банкрутство.

Однак, місцевим господарським судом не було враховано, що дане питання зачіпає суть ухвали і не належить до описки чи арифметичної помилки, а тому відповідна заява арбітражного керуючого Носань Н.С. про виправлення описки в ухвалі господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі № 910/4006/13а не підлягає задоволенню, оскільки суперечить положенням процесуального права.

У відповідності до ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін , а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в копіях матеріалів справи, суду надано не було.

Таким чином, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби підтвердились під час розгляду даної справи, що свідчить про невірне застосування норм процесуального права.

В ст. 104 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вищенаведені обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала частковому скасуванню та направленню до місцевого суду для вирішення питання призначення розпорядника майна та подальшого розгляду.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 86, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2013 року у справі № 910/4006/13 задовольнити.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 20.05.2013 у справі № 910/4006/13 скасувати.

В задоволенні заяви арбітражного керуючого Носань Наталії Сергіївни від 13.05.2013 № 103/20 про виправлення описки в ухвалі від 18.03.2013 року у справі № 910/4006/13 відмовити.

Пункт 8 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 18.03.2013 року у справі № 910/4006/13 залишити без змін.

Матеріали оскарження у справі № 910/4006/13 повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя Разіна Т.І.

Судді Гарник Л.Л.

Доманська М.Л.