Рішення

від 05.07.2013 по справі 5011-35/4884-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/4884-2012 05.07.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

До Державного підприємства «Будівельне управління ГУ МВС України в місті Києві»

Про стягнення 85 860,64 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Кравчик С.М., довіреність № 91/2013/06/17-2 від 17.06.2013

від відповідача Кириченко П.Ю., довіреність № б/н від 22.05.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Державного підприємства «Будівельне управління ГУ МВС України в місті Києві» (далі - відповідач) про стягнення 85 860,64 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 530112 від 01.01.1991р.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2013р. справу № 5011-35/4884-2012 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-1/278 від 30.04.2013р. вказану справу було для повторного автоматичного розподілу справ.

Ухвалою суду від 07.05.2013р. суддя Мельник В.І прийняв вказану справу до свого провадження та призначив її до розгляду на 10.06.2013 р.

10.06.2013р. відповідач подав через канцелярію суду пояснення по справі, на виконання вимог ухвали суду від 07.05.2013р.

10.06.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав усні пояснення, уточнив позовні вимоги, внаслідок застосування дефляції.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд відклав розгляд справи 05.07.2013р.

11.06.2013р. позивача подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі.

11.06.2013 відповідач подав через канцелярію суду відповідач додаткові пояснення.

04.07.2013р. відповідач подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі.

05.07.2013р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги, надав додаткові докази по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що між сторонами відсутні договірні відносини.

Суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.01.1991р. № 530112.

Згідно п.2 договору, позивач постачає відповідачу теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем, за яку відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати 15-20 числа місяця, наступного за розрахунковим (ч.2 п.13 договору).

Нарахування відповідачу за теплову енергію здійснюється відповідно до п.6 договору та звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді розрахунковим способом (ІІІ група).

У п.1 додатку 4 до договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повернуто у РВТ).

Однак свої зобов'язання за зазначеним договором відповідач не виконав належним чином, внаслідок чого за період з 01.10.2009 по 01.03.2012 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.03.2012 становить 85 860,64 грн.

Пунктом 3 додатку 4 до договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму фактичного боргу у розмірі 0,5% за кожен день прострочення платежу по день фактичної сили, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України

В своїй позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 85 860,64 грн. боргу, а саме: 85 860,64 грн. - основного боргу, 1337,31 грн. - пені, 1721,36 грн. - 3% річних, 2660,34 грн. - інфляційних витрат та судові витрати.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, на підставі наступного.

Так, дійсно між сторонами було укладено договір № 530112 від 01.01.1991р. про постачання теплової енергії у гарячій воді за адресою м. Київ, вул. Військовий проїзд 8, проте позивачем пред'явлено позов про стягнення вартості поставленої теплової енергії у гарячій воді за адресою м. Київ, вул. Івана Кудрі 18. Про поставку теплової енергії у гарячій воді за даною адресою наявний лист про укладення тимчасового договору на відпуск теплової енергії, строк дії якого встановлено з 01.01.1993 по 01.12.1993р., що не входить в позовний період.

Пунктом 4 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007р., визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва.

Позивач, в підтвердження своїх позовних вимог не довів факту укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, саме за адресою: м. Київ, вул. Івана Кудрі 18, тому позовні вимоги позивача про стягнення вартості поставленої теплової енергії за вказаною адресою не підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивачем було надано докази того, що відповідач споживає теплову енергію у гарячій воді за спірною адресою, про що позивачем було надано облікові картки та корінці наряду про підключення опалення за спірний період, проте суд позбавлений права з'ясувати обставини того, на якій саме підставі відбувається дане споживання, оскільки даний розгляд не є предметом розгляду в даному позовному провадженні.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не надав належних доказів того, що відповідач споживає теплову енергію у гарячій воді за адресою: м. Київ, вул. Івана Кудрі 18, саме за договором № 530112 від 01.01.1991р., на який позивач посилається у позовній заяві та своїх поясненнях.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з ДП «Будівельне управління ГУ МВС України в м. Києві заборгованості за поставлену теплову енергію за договором № 530112 від 01.01.1991р. за адресою: м. Київ, вул. Івана Кудрі 18, є документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 15.07.2013р.)

Суддя В.І.Мельник