Ухвала

від 09.07.2013 по справі 2/65/5022-771/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

09 липня 2013 року Справа № 2/65/5022-771/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Євсікова О.О.,

розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" (відповідач-1) на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. у справі№ 2/65/5022-771/2012 господарського суду Тернопільської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кременецька кераміка" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" (відповідач-1); 2. Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (відповідач-2) провизнання недійсними договору про відступлення прав від 10.04.2012 р. та договору про переуступлення права за договором іпотеки від 10.04.2012 р.,

в с т а н о в и в:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" касаційна скарга № 38 від 28.02.2013 р. на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. у справі № 2/65/5022-771/2012 підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, адресою відповідача-2 у справі - Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" є: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/ 4.

У касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" зазначена наступна адреса Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк": 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/ 2 .

З огляду на вищевикладене, за відсутності опису вкладення (реєстру) з повною адресою одержувача поштового відправлення касаційна інстанція позбавлена можливості перевірити виконання скаржником вимог ч. 4 ст. 111, ст. 111 1 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 1 147 грн.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пп. 2.11 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" оскаржує у повному обсязі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. у справі № 2/65/5022-771/2012, якою скасовано рішення господарського суду Тернопільської області від 20.11.2012 р. і прийнято нове рішення про задоволення позову: визнано недійсними договір про відступлення прав від 10.04.2012 р. та договір про переуступлення права за договорами іпотеки від 10.04.2012 р., укладені між відповідачами.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову прийнято щодо позову, предметом якого є дві вимоги немайнового характеру, які підлягають оплаті судовим збором за подання касаційної скарги окремо з кожної вимоги в розмірі 802,90 грн., у зв'язку з чим судовий збір за подання касаційної скарги у даному випадку підлягав сплаті всього у розмірі 1 605,80 грн.

До касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додане платіжне доручення № 1 від 28.02.2013 р. про сплату судового збору у розмірі 803,00 грн., тобто недоплата судового збору становить 802,80 грн.

Таким чином, скаржником надано суду докази сплати судового збору у меншому розмірі, ніж встановлено.

Окрім того, слід зазначити, що постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (надалі - "Інструкція"), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Зокрема, згідно з п. 3.8 Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (пп. 2.21 п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

У наданому платіжному дорученні № 1 від 28.02.2013 р. у графі "Призначення платежу" зазначено "22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254". Таким чином, графа "Призначення платежу" зазначеного платіжного доручення не містить відомостей про те, що саме та у якій саме справі оплачено судовим збором.

За таких обставин, вказане платіжне доручення, надане скаржником, не може вважатися доказом, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, враховуючи вимоги статей 53, 110 вказаного Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 р. у справі № 2/65/5022-771/2012 повернути скаржнику.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпрестижбуд" судовий збір у сумі 803 (вісімсот три) грн. 00 коп., сплачений платіжним дорученням № 1 від 28.02.2013 р.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.М. Волік

О.О. Євсіков