Постанова

від 10.07.2013 по справі 2а/0570/23496/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2013 р. Справа № 2а/0570/23496/2011

час прийняття постанови «15» година «55» хвилин

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Голуб В.А.,

Судді Чучка В.М.,

Судді Козаченка А.В.,

при секретарі Матченко В.С.,

за участю:

представника позивача Шаталова В.Д.,

представника відповідача Малюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутилус», звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, а саме внести зміни до технічного паспорту об'єкта нерухомості та в реєстр прав власності на нерухоме майно, вказавши тип об'єкта відповідно до рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 28 травня 2004 року, а саме: замість «будівля АЗС літ. 172,3 кв.м» зазначити «автозаправна станція, комплекс технічного обслуговування автомобілів та продажу супутніх товарів».

В обґрунтування позову зазначив, що 28 травня 2004 року Кіровським районним судом міста Донецька було прийняте рішення по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс» про визнання угоди дійсною та визнання права власності на господарчі товари, згідно якого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутилус» було визнане право власності на автозаправну станцію, комплекс технічного обслуговування автомобілів та продажу супутніх товарів за адресою: місто Донецьк-37, вул. Кірова, буд. 144, що раніше належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс».

Для реєстрації права власності та отримання у подальшому витягу з реєстру права власності на нерухоме майно позивачем було передано до відповідача зазначене судове рішення, після чого у технічному паспорті об'єкта нерухомості співробітником БТІ було зроблено запис стосовно документу, що підтверджує право власності, а саме: замість договору від 06 грудня 1999 року зазначено рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 28 травня 2004 року. Крім того, відповідачем було видано витяг з реєстру права власності на нерухоме майно від 15 липня 2004 року.

У жовтні 2011 року у Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» виникла необхідність укладення договору оренди землі, яка розташована під об'єктом нерухомості за адресою: місто Донецьк-37, вул. Кірова, буд. 144.

При підготовці документів для укладення договору оренди землі було виявлено помилку КП «БТІ у місті Донецьку», а саме, у витягу з реєстру права власності на нерухоме майно від 15 липня 2004 року тип об'єкта зазначено як «будівля АЗС літ.-А, 172,3 кв.м», а не «автозаправна станція, комплекс технічного обслуговування автомобілів та продаж супутніх товарів», як зазначено у рішенні Кіровського районного суду міста Донецька від 28 травня 2004 року.

Для встановлення даного факту позивач звернувся до відповідача для внесення відповідних змін у технічний паспорт на об'єкт нерухомості та в реєстр права власності на нерухоме майно відповідно до рішення Кіровського районного суду міста Донецька, однак йому було відмовлено.

Зазначені дії позивач вважає такими, що порушують його права, оскільки від типу об'єкта залежить розмір орендної плати за землю, яка і знаходиться безпосередньо під об'єктом нерухомості.

Тому позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, з наступних підстав.

БТІ здійснювали функції по державній реєстрації речових прав на нерухоме майно з внесенням відомостей про зареєстровані права в Реєстрі прав власності.

Згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація в Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснювалася БТІ до 31.12.2012 року.

З 01.01.2013 року державна реєстрація прав на нерухоме майно та обтяжень нерухомого майна в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної реєстрації - Міністерством юстиції України та його територіальними органами, які є органами державної реєстрації прав.

У відповідності з Указом Президента України "Про затвердження положення про Державну реєстраційну службу України" від 06.04.2011 року № 401/2011, Державна реєстраційна служба України є центральним органом виконавчої влади у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, реєстрації об'єднань громадян, інших громадських формувань, а також інших питань.

Таким чином, як вказує відповідач, реєстрація речових прав на нерухоме майно з 01.01.2013 року здійснюється Державною реєстраційною службою України та її структурними підрозділами.

Тому представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Наутилус», зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 24.11.1999 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 30648723 (а.с.17).

Відповідач - Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 08.08.2000 року, ідентифікаційний код юридичної особи - 03336670 (а.с.84).

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 28 травня 2004 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутилус» визнано право власності на автозаправну станцію, комплекс технічного обслуговування автомобілів та продажу супутніх товарів за адресою: місто Донецьк-37, вулиця Кірова, буд.144 (а.с.26-28).

10 жовтня 2011 року керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» Шаталова М.В. звернулася відповідача із заявою про внесення зміни до технічного паспорту об'єкта нерухомості та в реєстр прав власності на нерухоме майно, щодо зазначення типу об'єкту відповідно до зазначеного судового рішення, а саме: замість «будівля АЗС літ. 172,3 кв. м» зазначити «автозаправна станція, комплекс технічного обслуговування автомобілів та продажу супутніх товарів» (а.с.19).

Листом від 07 листопада 2011 року № 104-2/3276 Комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька повідомлено директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» про те, що для внесення відповідних змін необхідно оформити заказ із внесенням відповідної передплати (а.с.32).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Донецька про зобов'язання внести зміни до технічного паспорту об'єкта нерухомості та в реєстр прав власності на нерухоме майно відповідно до рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 28 травня 2004 року в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» задоволено частково, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.02.2013 року суд касаційної інстанції вказує, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що правовстановлюючим документом є рішення суду, а отже помилково послалися на договір купівлі-продажу від 06 грудня 1999 року та дали оцінку правомірності дій відповідача з огляду на вказаний документ.

Крім того, пославшись на необхідність проведення технічної інвентаризації, суди не дали оцінки тому, чи є необхідність її проведення для вирішення питання про внесення змін до технічного паспорту в частині назви об'єкту, з огляду на мету такої інвентаризації, передбаченою п. 1.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради народних депутатів № 165/13 від 27.12.1994 року вирішено відвести в постійне користування малому приватному підприємству "Євро-люкс" земельну ділянку площею 0,15 га із земель запасу для проектування і будівництва автозаправної станції, комплексу технічного обслуговування автомобілів та продажу супутніх товарів по вулиці Кірова в Кіровському районі м. Донецька (а.с.82).

Згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ДН № 009732 землю надано у постійне користування для будівництва автозаправної станції, комплексу технічного обслуговування автомобілів та продажу супутніх товарів по вулиці Кірова відповідно до рішення виконкому Донецької міської ради народних депутатів від 27 грудня 1994 року № 165/13 (а.с.83).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 06.12.1999 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутилус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерсервіс», продавець зобов'язується передати у власність покупця наступні об'єкти: комплекс автозаправна станція - станція технічного обслуговування автомобілів, що знаходяться за адресою м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 144 (а.с.66).

Разом з тим, технічний паспорт був виданий на об'єкт нерухомості будівлю АЗС, яка розташована за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 144, площею S=172, 3 (а.с.20-24).

Відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Наутилус», на підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28.05.2004 року, зареєстровано право власності на будівлю АЗС літ.А-1 площею 172,3 кв.м., яка розташована за адресою: Донецька область, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 144 (а.с.25).

Згідно норм ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень регулюються нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952-IV).

Згідно ст. 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.1.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за N 582/5773 визначено порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою:

- визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних);

- обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів;

- установлення вартості об'єктів.

Технічна інвентаризація проводиться у таких випадках:

перед прийняттям в експлуатацію завершених будівництвом об'єктів, у тому числі після проведення реконструкції та капітального ремонту;

перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва;

перед проведенням державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об'єднання об'єкта нерухомого майна або виділення частки з об'єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об'єднання або виділення частки завершений будівництвом об'єкт приймався в експлуатацію.

В інших випадках технічна інвентаризація проводиться за бажанням замовника.

Отже, суд зазначає, що п. 1.2 Інструкції містить вичерпний перелік підстав для проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд. Позивач при зверненні до відповідача 10.10.2011 року з питання внесення змін до технічного паспорту, надав всі необхідні документи для внесення відповідних змін в частині назви нерухомого майна. А саме, позивачем було надано рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28.05.2004 року, яке є правовстановлюючим документом; витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4149616 від 15.07.2004 року; технічний паспорт. Тому відмова відповідача у здійсненні вказаних дій без проведення інвентаризації об'єкту, є неправомірною та позовна вимога в частині зобов'язання відповідача внести зміни до технічного паспорту, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача внести зміни в реєстр прав власності на нерухоме майно, вказавши тип об'єкта відповідно до рішення Кіровського районного суду міста Донецька від 28 травня 2004 року, а саме: замість «будівля АЗС літ. 172,3 кв.м» зазначити «автозаправна станція, комплекс технічного обслуговування автомобілів та продажу супутніх товарів», суд зазначає наступне.

Згідно Закону № 1952-IV повноваження реєстраторів відповідача припинено з 01.01.2013 року.

Відповідно до положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 401/2011 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) вона є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності.

Згідно п. 3 Положення основними завданнями Укрдержреєстру є зокрема реалізація державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тобто реєстрація речових прав на нерухоме майно та внесення змін до Державного реєстру прав з 01.01.2013 року проводиться Державною реєстраційною службою України та її структурними підрозділами, а не відповідачем, який на теперішній час таких повноважень не має.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов'язати Комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації міста Донецька внести зміни до технічного паспорту об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Кірова, 144, а саме замість «будівля АЗС» зазначити «автозаправна станція, комплекс технічного обслуговування автомобілів та продажу супутніх товарів» відповідно до рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 28.05.2004 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наутилус» витрати по сплаті судового збору у розмірі 14, 12 грн. (чотирнадцять гривень дванадцять копійок).

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 10 липня 2013 року. Постанова виготовлена у повному обсязі 15 липня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Голуб В. А.

Судді В.М.Чучко

А.В.Козаченко