Ухвала

від 22.07.2013 по справі 430/403/13-к

СТАНИЧНО-ЛУГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 430/403/13-к

УХВАЛА

"22" липня 2013 р. смт.Станиця Луганська Луганської області

Колегія суддів Станично-Луганський районного суду Луганської області в складі:

Головуючої: Дьоміної О.П.

Суддів: Родіонова С.О.

Соболєва Є.О.

при секретарі Савченко К.Є.

за участю прокурорів Чекіна О.В., Лещова Р.В.

захисників ОСОБА_2

представників потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська та розглянувши кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Станично-Луганського районного суду Луганської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5, якій повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Під час судового засідання, 22.07.2013 року, захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання, в якому просив суд змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт. В обґрунтування вказаного клопотання посилався на те, що в теперішній час обвинувачена повністю визнала себе винною у скоєнні інкримінованого їй правопорушення, щиро розкаялась та намагається добровільно відшкодувати спричинену потерпілому шкоду, а саме 22.07.2013 року в рахунок спричиненої її діями шкоди потерпілому вже була передана сума в розмірі 30 000 гривень, крім того обвинувачена та потерпілий досягли згоди та розробили графік поетапного відшкодування спричиненої шкоди. ОСОБА_2 просив звернути увагу на те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання (АДРЕСА_1), за вказаною адресою мешкають батьки її чоловіка, чоловік та їх малолітній син та постійне місце реєстрації (АДРЕСА_2). Квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності належить батькам та чоловікові обвинуваченої, які не заперечують проти того, щоб за вказаною адресою постійно мешкала ОСОБА_5. Обвинувачена має бажання повністю відшкодувати потерпілому спричинену її діями шкоду, але знаходячись під вартою не має можливості працювати та заробляти кошти і тому захист просить суд змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

В судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та сама обвинувачена підтримали вищезазначене клопотання, наполягали на його задоволенні.

Прокурори проти зазначеного клопотання заперечували.

Представники потерпілого заявлене клопотання підтримали, вказуючи при цьому на те, що дійсно обвинувачена в рахунок спричиненої шкоди передала представнику потерпілого ОСОБА_3 30 000 грн., крім того, обвинувачена та ОСОБА_3 досягли угоди щодо поетапного відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням шкоди і як наслідок розробили відповідний графік погашення, крім того ОСОБА_5 визнала свою провину та щиро розкаялась у скоєному.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України. Виключно єдиною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим вказаною статтею, зокрема запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та\або суду.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті - зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.

Суд відповідно до ст. 178 КПК України зобов'язаний на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.

При вирішенні цього питання, колегія суддів бере до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачено ч. 4 ст. 190 КК України у вигляді покарання на строк від 5 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна і яке згідно статті 12 цього кодексу класифікується як особливо тяжке; крім того, колегія суддів оцінює в сукупності вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується; вік та стан її здоров`я; міцність її соціальних зв'язків в місці постійного проживання; репутацію, майновий стан і відсутність судимостей; також розмір майнової шкоди, у завданні якої вона обвинувачується, той факт, що обвинувачена частково почала відшкодовувати спричинену потерпілому шкоду - з урахуванням наведених обставин, а також враховуючи, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується, раніше до відповідальності не притягувалась, на її утриманні є малолітня дитина і матір - пенсіонер, а тому вважає за доцільне змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.

Відповідно до вимог ст.181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. При цьому домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд має з`ясувати місце проживання обвинуваченого. Слід звернути увагу, що вжите законодавцем у ч. 5 ст. 181 КПК України словосполучення «житло цієї особи» охоплює випадки, коли обвинувачений є власником (співвласником) такого житла; зареєстрований у такому житлі; постійно або тимчасово проживає у такому житлі без реєстрації тощо.

Колегією суддів встановлено, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані батьки чоловіка обвинуваченої ОСОБА_10 і ОСОБА_11 - та її чоловік - ОСОБА_7, крім того у вказаній квартири постійно мешкає малолітній син обвинуваченої ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, вказана квартира на праві власності належить ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 Мати чоловіка обвинуваченої ОСОБА_10 згідно наданої заяви не заперечує проти того, щоб її невістка обвинувачена ОСОБА_5 постійно мешкала у вказаному житлі.

Частини 3 та 4 цієї статті наголошує, що ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого. При цьому орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.

Згідно частини 5 цієї статті працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

-2-

Враховуючи сімейний стан обвинуваченої, наявність в неї на утриманні малолітньої дитини - сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, бажання обвинуваченої працювати з метою відшкодувати спричинену ТОВ «Вільховське» шкоду - колегія суддів вважає за необхідне встановити заборону залишати їй постійне місце проживання (АДРЕСА_1) в період часу з 18.00 години вечора до 08.00 години ранку.

Крім цього, застосовуючи до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 додаткові обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, та зобов'язати її:

- не залишати постійне місце проживання (АДРЕСА_1) в період часу з 18.00 години вечора до 08.00 години ранку, за винятком випадків прибуття до суду за викликом;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 331, глава 18 КПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченої - ОСОБА_2 про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - задовольнити.

Змінити обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, звільнивши її з-під варти в залі суду негайно.

Заборонити обвинуваченій ОСОБА_5 залишати житло - місце її постійного проживання, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 18.00 години до 00.00 годин та з 00.00 годи до 08.00 години.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 п. п. 2 та 8 ст. 194 КПК України - не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Копію ухвали спрямувати для виконання до Ленінського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області, за місцем проживання обвинуваченої (АДРЕСА_1).

Зобов`язати Ленінський РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області негайно поставити на облік обвинувачену ОСОБА_5, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_5 ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме - працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою ОСОБА_5, яка відповідно з 22.07.2013 року перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло де ОСОБА_5 буде постійно проживати (АДРЕСА_1), вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.

Ухвала підлягає негайному виконанню в частині звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 з-під варти та застосування до неї запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Встановити строк дії ухвали 60 днів з дня її винесення, тобто з 22 липня 2013 року по 19 вересня 2013 року.

Копію даної ухвали негайно вручити обвинуваченій ОСОБА_5, прокурорам та уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуюча: Дьоміна О.П.

Судді: Родіонов С.О.

Соболєв Є.О.