Рішення

від 17.07.2013 по справі 18/13/2012/5003

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 липня 2013 р. Справа № 18/13/2012/5003

за позовом: Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону (21000, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проси. Повітрофлотський, 6)

до: Літинської районної ради Вінницької області (22300, Вінницька обл., Літинський район, смт. Літин, вул. Леніна, 7)

до: Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик" (22362, Вінницька обл., Літинський район, с. Петрик)

за участю третьої особи 1 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Літинська районна державна адміністрація (22300, Вінницька обл., смт. Літин, вул. Леніна, 7)

за участю третьої особи третя особа 2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України (21000, м. Вінниця, пл. Перемоги 1, кім. 103.)

про скасування рішення, визнання недійсним державного акту на право користування

земельною ділянкою та повернення земельної ділянки

Суд:

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Судді Банасько О.О.

Мельник П.А.

Секретар судового засідання Матущак О.В.

Представники :

прокурора: не з"явився

позивача: не з"явився

відповідача І (Літинська районна рада Вінницької області): Марощак І.В. - за дорученням

відповідача II (КП "Військово-мисливське господарство "Петрик"): Байнак І.П. - за дорученням, Мазур М.Ф.- директор

третьої особи І (Літинська районна державна адміністрація): не з'явився

третьої особи II (Вінницька гарнізонна організація товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України): Байнак І.П.- за дорученням; Климбовський Л.В. - керівник

ВСТАНОВИВ :

Заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Літинської районної ради, Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик", в якому просив суд: 1) скасувати пункт 1 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею» в частині затвердження технічної документації по встановленню меж землекористування та видачі державного акту на право постійного користування землею військово-мисливському господарству «Петрик» площею 494,4 га.; 2) пункт 2 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею» в частині видачі державного акту на право постійного користування землею військово-мисливському господарству «Петрик» на площу 494,4 га.; 3) визнати недійсним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН № 000008 від 28.02.1997 року на загальну площу 494.4 га виданого військово-мисливському господарству «Петрик»; 4) відновити становище, яке існувало до прийняття скасованого рішення 8 сесії 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 року «Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства «Петрик», рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею» від 23.02.1997р. та видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН №000008 від 28.02.1997 року, шляхом повернення земельної ділянки площею 494,4 га вартістю 5 867 237,61 грн. у розпорядження Міністерства оборони України.

Позов мотивовано тим, що військовою прокуратурою Вінницького гарнізону у 2010 році проведено прокурорську перевірку законності використання земель оборони у Літинському районі Вінницької області, в ході якої встановлено, що рішенням Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р. "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик" вилучено із землекористування радгоспу "Вінницький" 523,2 га земель без зміни цільового призначення на користь військово-мисливського господарства "Петрик".

Похідним від цього рішення є рішення від 23.02.1997 р. 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області, яким затверджено технічну документацію по встановленню меж землекористування та видачу державного акту на право постійного користування Колективному підприємству "Військово - мисливське господарство "Петрик". Останньому на підставі рішення Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області видано державнмий акт на право постійного користування земельною ділянкою серії 1-ВН № 000008.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2011 р. у справі № 2а-1682/10 задоволено позов прокурора та скасовано як незаконне рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р. "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик".

Посилаючись на наведене, прокурор вважає, що земельна ділянка належить Міністерству оборони України, оскільки відповідно до державного акту на право користування землею, виданого виконкомом Літинської районної ради від 12 квітня 1972 року, військовому радгоспу "Вінницький" була надана в постійне користування земельна ділянка площею 523,2 га в с. Петрик Вінницької області, а військовий радгосп "Вінницький" був структурною одиницею Міністерства оборони України та входив до сфери його управління. Отже, рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області, яке є похідним від скасованого судом рішення Вінницької обласної ради народних депутатів, та державний акт на право постійного користування цією земельною ділянкою Військово-господарського господарства "Петрик" повинні бути скасовані, а становище, яке існувало до прийняття оскаржуваного рішення відновлено, шляхом повернення земельної ділянки у розпорядження Міністерства оборони України.

Ухвалою від 14.03.2012р. (суддя Маслій І.В.) порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду.

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25.05.2012року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 року, в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.10.2012р. скасовано вказані рішення господарського суду Вінницької області та постанову Рівненського апеляційного господарського суду, а справу №18/13/2012/5003 спрямовано на новий розгляд.

На підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Вінницької області від 07.11.2012 року згідно автоматизованого розподілу справу розподілено судді Стефанів Т.В.

Розпорядженням керівника апарату суду від 03.01.2013р. справу за результатами повторного автоматичного розподілу перерозподілено судді Балтаку О.О., в зв»язку з перебуванням судді Стефанів Т.В. на лікарняному.

19.02.2013 р. до суду надійшла заява про відвід судді Балтака О.О. від розгляду справи № 18/13/2012/5003.

Ухвалою суду від 19.02.2013 року заяву про відвід судді Балтака О.О. задоволено.

Відповідно до п.п. 3.1.11, 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду за розпорядженням керівника апарату суду від 19.02.2013р. здійснено повторний автоматичний розподіл справи № 18/13/2012/5003.

Відповідно до повторного автоматичного розподілу, вказану справу розподілено судді господарського суду Вінницької області Кожухар М.С.

Ухвалою від 22.02.2013 р. справа № 18/13/2012/5003 прийнята до провадження суддею Кожухар М.С.

25.03.2013р. до суду від першого відповідача надійшов лист № 07/01-01.17 від 25.03.2013р., в якому він просить при розгляді справи врахувати незмінну позицію районної ради стосовно позову, викладену відзиві від 29.11.2012р. № 25/01-01.17.

Зокрема у відзиві зазначено таке.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, заступник військового прокурора, зокрема вказував на встановлений у справі № 2а-1682/10 факт приналежності спірної земельної ділянки до земель оборони, а відтак на незаконність передачі цієї земельної ділянки ВМГ «Петрик», яке не є структурною одиницею Міноборони України.

Однак, перший відповідач звертає увагу на те, що, приймаючи судові рішення у справі № 2а-1682/10 ні Київський апеляційний адміністративний суд (у постанові від 12.04.2011 року) і відповідно Вищий адміністративний суд України (в ухвалі від 10.11.2011 року) не володіли тими фактами, доказами, які були встановлені та враховані Господарським судом Вінницької області при винесенні ним рішення від 10.01.2012 року у справі № 9/163/2011/5003, яким у задоволенні позовних вимог військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави - Міністерства оборони в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниці про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою 1-ВН№ 000008 від 28.02.1997 року та повернення земельної ділянки, відмовлено та Рівненським апеляційним господарським судом при винесенні ним постанови від 27.02.2012 року у тій же справі, яким зазначене рішення суду першої інстанції від 10.01.2012 року залишено без змін, а апеляційну скаргу військового прокурора Вінницького гарнізону без задоволення. Дані рішення судів набрали законної сили, факти, встановлені у них, також можуть бути досліджені на предмет їх преюдиційності у даній справі.

Розпорядженням т.в.о. керівника апарату господарського суду Вінницької області від 22.04.2013 року за заявою судді Кожухар М.С. створено колегію для розгляду даної справи у складі головуючого судді Кожухар М.С., суддів: Грабика В.В. та Тварковського А.А..

Ухвалою від 24.04.2012 р. судова колегія у складі головуючого судді Кожухар М.С., суддів: Тварковського А.А. та Грабика В.В. прийняла справу до провадження та призначила її до розгляду на 06.06.2013 р.

31.05.2013р. до суду від другого відповідача надійшло пояснення № 3 від 31.05.2013р., де він зазначає, що рішенням виконкому Літинської районної Ради депутатів трудящих від 12 квітня 1973р. № 101 затверджено Акт на право користування землею радгоспу "Вінницький" селище Петрик площею 2885,7 га, в т.ч. по відділенню " Охотгосподарство" - 523,2 га. Оскільки радгосп "Вінницький" займався сільськогосподарським виробництвом, в рішенні РВК відсутні будь-які реквізити про те, що зазначена земельна ділянка виділена Міністерству оборони. В той же час в Державному акті чітко зазначено: "Передача землі іншому землекористувачу проводиться лише в установленому законом порядку". Проте, позивач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував передачу спірної земельної ділянки Міністерству оборони. В рішенні районної ради зазначено, що у відділенні "Охотгосподарство" знаходиться в користуванні 523.2 га землі. На цій земельній ділянці в 50-х роках за рахунок громадських грошових коштів Товариством військових мисливців та рибалок Прикарпатського військового округу, Вінницька гарнізонна організація, був замовлений проект та побудована водопідпорна дамба і господарські споруди мисливського господарство на річці "Згар" між селами Петрик та Микулинці Літинського району Вінницької області. Водосховище наповнене в 1961р., відомча належність на той час "Вінницька гарнізонна Рада ВМР ЗС СРСР", які прийняті в експлуатацію (дамба 18 липня 1958р., господарські будівлі 25 вересня 1959р. відповідно до наказу начальника Вінницького гарнізону № 83. У вересні 1992р. по акту дамба, господарські будівлі, грошові кошти були передані на самостійний баланс Вінницької гарнізонної організації ТВМР ЗС України.

Вилучення спірної земельної ділянки в радгоспі "Вінницький" та передача цієї земельної ділянки ВМГ " Петрик " із видачею Державного акту здійснено на підставі рішення Вінницької обласної Ради народних депутатів від 05.11.1996р. та рішення Літинської районної Ради народних депутатів від 23.02.1997р. здійснено відповідно до вимог чинного законодавства за погодженням попереднього землекористувача, про що свідчать, зокрема, листи Міністра оборони України від 02.07.1996р., від 13.03.1996р., від 26.03.1996р., від березня 2006р., доповідна записка зам. Міністру оборони від 10.07.1995р. та інші документи.

Оскільки К.П. "Військово-мисливське господарство " Петрик " в даний період є законним землекористувачем спірної земельної ділянки, на якій розміщене водосховище, суду надані документи на підставі яких здійснюється водокористування, зокрема, водогосподарський паспорт, науково-економічне обґрунтування режиму рибогосподарської експлуатації Петриківського водосховища, режим рибогосподарської експлуатації, ліцензія Держрибагенства України, типовий договір про умови ведення мисливського господарства, дозвіл на спеціальне водокористування, паспорт на пробу моніторингу води, акт перевірки фактичного виконання робіт по ремонту гідротехнічної споруди, проект реконструкції відкритого водоспуску, та інші документи.

Відповідно до довідки Калинівського виробничого управління станом на 1971р. в Петриківському мисливському господарстві Вінницької гарнізонної організації ТВМР ЗС України в користуванні знаходилося 520 га, в т.ч. під водою 480 га.

Також в матеріалах справи міститься відзив другого відповідача на позовну заяву, де він, окрім іншого, посилається на те, що прокурором на надано суду жодного доказу щодо права постійного користування спірною земельною ділянкою Міністерством оборони, як передбачено ст. 92 ЗК України, оскільки матеріалами справи доведено, що земельна ділянка перебуває у фактичному володінні і користуванні військово-мисливського господарства з 50-х років і до цього часу. Ні у Ленінському районному суді, справа 2а-1682/10, який відмовив у позові прокурора, ні в Київському апеляційному та Верховному адміністративних судах не досліджувалися докази, що надані суду. В той же час, Господарський суд Вінницької області 10.01.2012р., справа 9/163/2011/5003 та Рівненський апеляційний господарський суд від 07.02.2012р. розглянули аналогічну справу з тими ж сторони (за виключенням Літинської районної ради). В зазначеній справі у переважній більшості докази, що додані сторонами до даної справи, були предметом дослідження і на їх підставі були прийняті рішення, якими в позові прокурора Вінницького гарнізону відмовлено. Крім того, встановлені адміністративними судами факти, відповідно до ст. 35 ГПК України, не є преюдиційними для господарських судів.

Ухвалою суду від 06.06.2013 р., в зв'язку з ненаданням прокурором і позивачем необхідних для вирішення спору документів та за клопотанням прокурора, розгляд справи відкладено на 25.06.2013 р.

Однак на 25.06.2013 р. члени колегії - судді Тварковський А.А. та Грабик В.В. перебували у відпустці.

У зв'язку з цим, за заявою головуючого судді, розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 05.06.2013 року сформовано колегію суддів у новому складі: головуючий суддя - Кожухар М.С., члени колегії - судді: Банасько О.О. та Мельник П.А.

Ухвалою від 25.06.2013р. справа № 18/13/2012/5003 прийнята до провадження даною судовою колегією та призначена до розгляду на 17.07.2013р.

В судове засідання 17.07.2013р. з»явились представники відповідачів, які проти позову заперечили та третьої особи 2 на стороні відповідача- Вінницької гарнізонної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних сил України.

Прокурор, представники позивача та третьої особи 1 на стороні відповідача- Літинської районної державної адміністрації не з»явились.

Про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до вимог ст. 64 ГПК України - ухвалою суду від 25.06.2013р.

На даний час функції військової прокуратури Вінницького гарнізону покладені на Вінницьку прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, яка підтримує позовні вимоги у справі № 18/13/2012/5003 (стверджується зокрема Наказом Генерального прокурора України № 100ш від 11.06.2012 р., письмовими поясненнями та заявами прокурора).

Ухвалою суду від 17.07.2013р. позов залишено без розгляду в частині вимог про відновлення становища, яке існувало до прийняття скасованого рішення 8 сесії 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 року "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик", рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" від 23.02.1997р. та видачі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН №000008 від 28.02.1997 року, шляхом повернення земельної ділянки площею 494,4 га вартістю 5 867 237,61 грн у розпорядження Міністерства оборони України.

В решті позовних вимог справа розглянута по суті за наявними матеріалами.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи № 18/13/2012/5003, суд встановив наступне.

12.04.1973 р. виконкомом Літинської районної Ради депутатів трудящих прийнято рішення № 101 від 12.04.1973р. «Про затвердження акту на право користування землею радгоспу «Вінницький» селище Петрик», яким затверджено окружну границю землекористування радгоспу «Вінницьке», селище Петрик, згідно складеного проектного плану акту на право користування землею. Радгоспу "Вінницький" видано державний акт на право користування землею (а.с. 10-18 т.1).

На цей час радгосп "Вінницький" входив до складу підрозділів Міністерства оборони.

20 вересня 1996 року створений суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа колективне підприємство Військово-мисливське господарство "Петрик", яке не є структурною одиницею Міністерства Оборони України, засноване на колективній формі власності (а.с. 19 т.1).

05 листопада 1996 року 8 сесією 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів прийнято рішення "Про приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик" (т.1 а.с. 20).

У даному рішенні зазначено, що за наказом начальника Вінницького гарнізону від 25.09.1959 р. № 83 завершені будівництвом на землях радгоспу "Вінницький" Літинського району гідротехнічні споруди водоймища та господарські будівлі були передані у постійну експлуатацію Вінницькій гарнізонній раді військово-мисливського товариства Прикарпатського військового округу. Таким чином фактичним землекористувачем на площі 523,2 га земель радгоспу "Вінницький" стала Вінницька гарнізонна рада військово-мисливського товариства, яка утворила на них військово-мисливське господарство "Петрик". Посилаючись на наведене та необхідність приведення у відповідність юридичного і фактичного користування землями військово-мисливського господарства "Петрик", Вінницька обласна рада вилучила із землекористування радгоспу "Вінницький" 523,2 га земель без змін цільового призначення на користь військово-мисливського господарства "Петрик" (п.1 рішення). Пунктом 2 рішення військово-мисливському господарству "Петрик" наказано замовити за свій рахунок відповідній проектній організації проведення робіт по встановленню меж переданих земель в натурі (на місцевості) і видачі державного акта на право постійного користування землею.

Пунктом 3 рішення визначено Літинській районній державній адміністрації, обласному управлінню земельних ресурсів забезпечити внесення відповідних змін до земельно-облікових документів.

На замовлення Вінницького гарнізонного товариства військових мисливців та рибалок, на підставі Договору №291 від 14.11.1996 року, Вінницьким філіалом інституту землеустрою виготовлено технічну документацію по встановленню меж і видачі державного акту на право постійного користування землею військово-мисливському господарству "Петрик" Літинського району Вінницької області.

Рішенням 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 28.02.1997 року затверджено технічну документацію по встановленню меж землекористування та вирішено видати Державний акт на право постійного користування землею площею 494,4 га військово - мисливському господарству "Петрик" (т.1 а.с.67).

28.02.1997 року, відповідно до рішення Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області, Військово - мисливському господарству "Петрик" видано державний акт на право постійного користування землею 494,4 га для внутрішньогосподарських потреб 1-ВН № 000008 (а.с. 36-40 т.1).

26.07.2006р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження N 431-р «Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів до сфери управління Мінагрополітики», відповідно до якого прийнято пропозицію Мінагрополітики та Міноборони щодо передачі цілісних майнових комплексів військових радгоспів до сфери управління Мінагрополітики згідно з додатком, в якому, окрім інших, значиться Військовий радгосп "Вінницький" (с. Петрик Літинського району Вінницької області) (а.с. 77 т.1).

Відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України та Міністерства оборони України № 553/562 від 28.09.2006р. «Про передачу цілісних майнових комплексів військових радгоспів Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України», передано станом на 1 серпня 2006 року із сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Міністерства аграрної політики України цілісні майнові комплекси військових радгоспів згідно з переліком (а.с. 75 т.1).

У 2010 році військовий прокурор Вінницького гарнізону звернувся до Ленінського районного суду в інтересах Міністерства оборони України з адміністративним позовом про скасування рішення 8 сесії 22 скликання Вінницької обласної ради народних депутатів від 05 листопада 1996 року.

Постановою Ленінського районного суду м. Вінниці від 14.09.2010 р. у адміністративній справі № 2а-1682-10 в позові прокурору відмовлено. Дана постанова скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року. Додатковою постановою Київського апеляційного адміністративного суду у вказаній справі від 19.04.2011р., яка залишена без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011р., скасовано рішення Вінницької обласної ради народних депутатів 8 сесії 22 скликання від 05.11.1996 року. Підставою скасування зазначено невідповідність даного рішення законодавству, оскільки ним незаконно вилучено землі оборони з постійного користування Міністерства оборони та передано у користування колективному підприємству "Військово-мисливське господарство "Петрик".

У 2011 році військовий прокурор Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та КЕВ м. Вінниці звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про визнання недійсним державного акту на право користування земельною ділянкою 1-ВН № 000008 від 28.02.1997р. та повернення земельної ділянки. Відповідачем у цій справі було КП "Військово-мисливське господарство "Петрик"; третіми особами на стороні відповідача - Літинська районна державна адміністрація Вінницької області та Вінницька гарнізонна організація "Товариство військових мисливців та рибалок Збройних сил України". Рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2012 р. у господарській справі № 9/163/2011/5003, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р., в задоволенні вказаного позову відмовлено.

13.03.2012 р. заступник військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом: про скасування пунктів 1,2 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 28.02.1997 року в частині встановлення меж земельної ділянки та видачі державного акту на право постійного користування на земельну ділянку площею 494,4 га військово-мисливському господарству "Петрик"; про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН № 000008 від 28.02.1997 року на загальну площу 494.4 га; про повернення вказаної земельної ділянки у розпорядження Міністерства оборони України. Відповідачами за цим позовом визначені Літинська районна рада Вінницької області та КП "Військово-мисливське господарство "Петрик".

Як зазначено вище, ухвалою суду від 17.07.2013 р. вказаний позов в частині вимог про повернення земельної ділянки залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

В решті вимог позов розглянуто по суті.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.4 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII (що діяв на час прийняття спірного рішення), у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність.

Суб'єктами права державної власності на землю виступають: Верховна Рада України - на землі загальнодержавної власності України ; Верховна Рада Республіки Крим - на землі в межах території республіки, за винятком земель загальнодержавної власності; обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності.

Землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність і надаватися у користування, у тому числі в оренду, за винятком випадків, передбачених законодавством України і Республіки Крим.

Не можуть передаватись у колективну та приватну власність: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та державної виконавчої влади; землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв'язку, оборони ; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств; землі водного фонду, за винятком невеликих (до 3 гектарів) ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств; землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, учбових господарств навчальних закладів, державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, елітно-насінницьких і насінницьких господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду.

Відповідно до ст. 70 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, землями для потреб оборони визнаються землі , надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.

Згідно зі ст. 29 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII , припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Земельна ділянка, стосовно якої розглядається спір, відноситься до земель оборони, що стверджується матеріалами справи. Так, згідно з рішенням № 101 виконкому Літинської районної ради депутатів трудящих від 12.04.1973 р., яким затверджено акт на право користування землею (а.с. 8-16 т. 1), ця земельна ділянка знаходиться у користування радгоспу "Вінницький". Своєю чергою, Військовий радгосп "Вінницький" заснований на майні Міністерства оборони України, що є загальнодержавною власністю і підпорядковується через Управління сільського господарства Міністерства оборони України. Радгосп створений з метою виробництва сільськогосподарської продукції на планове забезпечення нею військових частин, установ і організацій Збройних Сил України (стверджується зокрема: свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 602879, статутом військового радгоспу Вінницький" МО України, розпорядженням Кабінета Міністрів України від 26.07.2006 р. №431-р., а.с. 53, 62-89,234 т.3). Про те, що ці землі є землями оборони свідчать і документи щодо припинення землекористування та надання їх військово-мисливському господарству "Петрик" (рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р.). Статус вказаних земель як земель оборони на час прийняття Літинською районною радою народних депутатів оскаржуваного рішення не заперечується і відповідачами, про що свідчать пояснення їх представників в судовому засіданні, що зафіксовані звукозаписом судового засідання. На даний час вказана земельна ділянка також рахується в органах Держкомзему як землі оборони (а.с. 32,33 т.2).

При цьому слід взяти до уваги, що згідно зі ст. 2 Земельного кодексуУкраїни від 18 грудня 1990 року N 561-XII (що діяв на час прийняття оскаржуваного рішення), відповідно до цільового призначення всі землі України поділяються на: 1) землі сільськогосподарського призначення; 2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); 3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; 4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; 5) землі лісового фонду; 6) землі водного фонду; 7) землі запасу. Віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення. Переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель. Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення. Категорії земель на даний час визначено ст. 19 Кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III. Відповідно до ст. 20 (ч.ч. 1,2) цього Кодексу, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідне рішення про зміну категорії землі стосовно спірної земельної ділянки не приймалось.

Отже, виходячи з вищенаведеного, вказана земельна ділянка відноситься до земель оборони. Судом, відповідно, не приймаються доводи 2-го відповідача щодо того, що ця земельна ділянка рахується як землі оборони лише у зв"язку з тим, що у назві користувача присутнє слово "Військово-мисливське".

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р. "Про вилучення земельної ділянки із землекористування військового радгоспу "Вінницький" та надання її у постійне користування без змін цільового призначення військово-мисливському господарству "Петрик" скасовано як незаконне постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2011р. у справі № 2а-1682/10, яка залишена без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2011р.

Отже рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів від 23.02.1997 р. у оскаржуваній частині, яке прийнято відповідно до скасованого рішення Вінницької обласної ради народних депутатів від 05.11.1996 р., виходячи з вищенаведеного, не відповідає зокрема ст.ст. 4, 70, 29 Земельного Кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII (що діяв на час прийняття оскаржуваного рішення), що спростовує доводи відповідачів стосовно відповідності даного рішення вимогам законодавства. Адже землі оборони на той час не могли передаватись у користування колективному підприємству (військово-мисливському господарству "Петрик") тим, більше за рішенням Літинської районної ради народних депутатів.

Визначення "скасування рішення" є ідентичним "визнанню його недійсним".

Виходячи з наведеного, ст. 16 (ч. 2 п. 10) Цивільного кодексу України, ст. 20 (ч. 2, абз.3) Господарського кодексу України, суд дійшов висновку, що вказане рішення у оскаржуваній частині підлягає визнанню недійсним як і державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія 1-ВН № 000008 від 28.02.1997 року, що виданий на підставі зазначеного рішення.

Посилання відповідачів на преюдиційність рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2012 р. у справі № 9/163/2011/5003, залишеного без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 р., судом не приймається, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", Вищий господарський суд України наголосив, що преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам , встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

Крім того, у справі № 9/163/2011/5003 інше коло сторін, ніж у справі № 18/13/2012/5003.

Також не можуть бути прийняті судом доводи 2-го відповідача про те, що спірна земельна ділянка не відноситься до земель оборони в силу того, що військовий радгосп "Вінницький" переданий до відання Міністерства агрополітики України, а тому, у разі наявності спірної земельної ділянки у користуванні радгоспу на час зміни підпорядкування, вона ймовірно була б передана до відання Міністерства агрополітики України. Рішення суду не може грунтуватись на припущеннях. Спірні правовідносини виникли задовго до передачі військового радгоспу "Вінницький" з відання Міністерства оборони України до іншого міністерства.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 82, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним пункт 1 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 23.02.1997 року "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" в частині затвердження технічної документації по встановленню меж землекористування Військово-мисловському господарству "Петрик" площею 494,4 га.

3. Визнати недійсним пункт 2 рішення 7 сесії 22 скликання Літинської районної ради народних депутатів Вінницької області від 23.02.1997 року "Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельних ділянок та видачу державних актів на право постійного користування землею" в частині видачі державного акту на право постійного користування землею Військово-мисловському господарству "Петрик" площею 494,4 га.

4. Визнати недійсним державний акт 1-ВН № 000008 від 28.02.1997 р. на право постійного користування земельною ділянкою площею 494,4 га, виданий Військово- мисловському господарству "Петрик".

5. Стягнути з Літинської районної ради (22300, Вінницька обл., Літинський район, смт. Літин, вул. Леніна, 7, код ЄДР 21728987) до Державного бюджету України 1147 грн. (одну тисячу сто сорок сім грн.) судового збору.

6. Стягнути з Колективного підприємства "Військово-мисливське господарство "Петрик" (22362, Вінницька обл., Літинський район, с. Петрик, код ЄДР 23110079) до Державного бюджету України 1147 грн. (одну тисячу сто сорок сім грн.) судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 липня 2013 р.

Головуючий суддя Кожухар М.С.

Судді Банасько О.О.

Мельник П.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокурору - 21000, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105;

3 - Міністерство оборони України - 03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6;

4 - Літинська районна державна адміністрація - 2230, смт. Літин, вул. Леніна, 7;