Постанова

від 23.07.2013 по справі 2/293-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 18» липня 2013 року Справа № 2/293-07

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.,суддя Потапенко В.І.,суддя Білецька А.М.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників :

позивача за первісним позовом -не з'явився;

відповідача за первісним позовом - Рябченко Ю.І., довіреність № 5 від 13.05.2013 р.

ТОВ «Лестар» -не з'явився;

ВДВС Буринського РУЮ -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом (вх.№ 2050С/3) та апеляційну скаргу ТОВ "Лестар", м. Суми (вх. № 2131 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 18 червня 2013 року у справі № 2/293-07

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС", м. Київ

до селянського фермерського господарства "Віталія", с. Чернеча Слобода Буринського району Сумської області

про стягнення 267500,28 грн.

та зустрічним позовом селянського фермерського господарства "Віталія", с. Чернеча Слобода Буринського району Сумської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС", м. Київ

про стягнення 372374,33 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЮВС" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до селянського фермерського господарства "Віталія" про стягнення з останнього 258474,48 грн. штрафу та 9025,80 грн. пені за недопоставку цукрових буряків у вересні -листопаді 2006 року на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу цукрових буряків від 20.04.2006 р. № 15/02.

Відповідач подав до господарського суду Сумської області зустрічний позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" 372374,33 грн. заборгованості по оплаті поставленого товару на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу цукрових буряків від 20.04.2006 р. № 15/02.

Рішенням господарського суду Сумської області від 30 серпня 2007 року у справі № 2/293-07 (суддя Соп'яненко О.Ю.) первісний позов задоволено повністю.

З селянського фермерського господарства "Віталія" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" стягнуто 258474,48 грн. штрафу та 9025,80 грн. пені, 2675,01 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Зустрчний позов задоволено частково.

З товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" на користь фермерського господарства "Віталія" стягнуто 290051,03 грн. боргу, 2904,52 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні іншої частини зустрічного позову відмовлено.

10 грудня 2007 року на виконання вказаного рішення господарським судом Сумської області було видано відповідні накази.

19 квітня 2013 року до господарського суду Сумської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" від 25 січня 2013 року без номера про заміну сторони (стягувача) за наказом господарського суду Сумської області від 10 грудня 2007 року - товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" її правонаступником-товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу від 10.09.2007 р. №2/293-07 до виконання.

18 квітня 2013 року в судовому засіданні відповідач за первісним позовом заявив клопотання № 87 про направлення матеріалів справи до органів внутрішніх справ чи прокуратури в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18 червня 2013 року у справі № 2/293-07 (суддя Соп'яненко О.Ю.) заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" від 25 січня 2013 року без номера про заміну сторони її правонаступником та про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу для виконання задоволено частково.

Замінено сторону (стягувача) за наказом господарського суду Сумської області № 2/293-07 від 10 грудня 2007 року з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" на товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар".

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

В задоволенні клопотання фермерського господарства "Віталія" про направлення матеріалів справи до органів внутрішніх справ чи прокуратури в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України відмовлено.

Селянське (фермерське) господарство із вказаною ухвалою в частині задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" від 25 січня 2013 року без номера про заміну сторони її правонаступником не погодилось та подало на неї до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, просить вказану ухвалу в зазначеній частині скасувати, в іншій частині-залишити без змін та задовольнити клопотання № 87 від 18 червня 2013 року про направлення матеріалів справи до органів внутрішніх справ чи прокуратури в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач за первісним позовом посилається на те, що чинне законодавство не надає стягувачеві права уступити виконання судового рішення іншій особі, а статтею 512 Цивільного кодексу України кредитору надається право уступки вимоги іншій особі, а не уступку цій особі права стягнення за рішенням суду, а тому відповідач за первісним позовом вважає, що кредитор може уступити право вимоги тільки до прийняття рішення суду.

В доповненнях до апеляційної скарги селянське (фермерське) господарство "Віталія" вказує на те, що зі змісту пункту 3.2. договору уступки права вимоги від 10.11.2008 р., в якому зазначено, що первісний кредитор (ТОВ "ЮВС") зобов'язаний направити наказ до відповідних органів ДВС у встановлені законодавством строки вбачається неможливість реалізації новим кредитором (ТОВ "ЛеСтар")свого права вимоги, що свідчить про те, що цей договір є фіктивним, тобто є укладеним без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" також з ухвалою господарського суду Сумської області від 18 червня 2013 року у справі № 2/293-07 не погодилось, але в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Лестар" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу для виконання та подало на неї апеляційну скаргу до Харківського апеляційного господарського суду, в якій, посилаючись на неповне з'ясуваня місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить цю ухвалу у вказаній частині скасувати та поновити ТОВ "Лестар" строк для пред'явлення до виконання наказу господарського суду Сумської області від 10.09.2007 р. № 2/293-07.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «ЛеСтар» посилається на те, що господарський суд першої інстанції безпідставно не визнав поважними обставини, за яких ТОВ «ЛеСтар» було пропущено строк для пред'явлення наказу господарського суду Сумської області від 10.09.2007 р. №2/293-07 до виконання, оскільки ці обставини, на думку скаржника, є такими, що не залежали від його волі.

ТОВ «Лестар» вказує на те, що після того, як ТОВ «ЮВС», первісний кредитор передав йому по договору від 10.11.2008 р. права вимоги за наказом господарського суду Сумської області від 10.09.2007 р. №2/293-07, він до 17.12.2012 р. не знав про те, що лист ТОВ «ЮВС» від 10.09.2007 р. з цим наказом до ВДВС Буринського району не надійшов, через те, що ТОВ «ЮВС» передало йому доказ направлення наказу до ВДВС Буринського району-оригінал опису вкладення до цінного листа.

Зважаючи на це, заявник вказує на те, що протягом всього періоду з 06.10.2009 р. по 2012 рік він був впевнений, що наказ було направлено первісним кредитором-ТОВ «ЮВС» до виконання до ВДВС Буринського району.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні підтримує свою апеляційну скаргу та заперечує проти апеляційної скарги ТОВ "ЛеСтар".

Позивач за первісним позовом, ТОВ "ЛеСтар" та ВДВС Буринського РУЮ, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання своїм правом на участь в ньому через своїх представників не скористались, у зв'язку з чим справа розглядається за їх відсутності, за наявними в ній мтаеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом, перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування своєї заяви про заміну сторони виконавчого провадження, ТОВ «ЛеСтар» посилається на те, що 10.11.2008 р. між ТОВ "ЮВС" та ТОВ "ЛеСтар" був укладений договір про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор (ТОВ "ЮВС") передав новому кредитору (ТОВ "ЛеСтар") право вимоги з відповідача 258 474 грн. 48 коп. штрафу, 9025 грн. 80 коп. пені, 2675 грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, загалом на суму 270 293,29 грн. відповідно до наказу господарського суду Сумської області № 2/293-07 від 10.09.2007 року, виданого на підставі рішення господарського суду Сумської області від 30.08.2007 р.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, відповідно до договору про відступлення права вимоги б/н від 10.11.2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" (первісний кредитор) і товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" (новий кредитор), первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за наказом господарського суду Сумської області від 10.09.2007 р. № 2/293-07 щодо зобов'язання фермерського господарства "Віталія" сплатити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮВС" 258 474 грн. 48 коп. штрафу, 9025 грн. 80 коп. пені, 2675 грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, загалом 270 293,29 грн. ( т. 1 а.с 100-101).

Відповідно до п.1.2. договору новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати всіх платежів за наказом господарського суду Сумської області від 10.09.2007 р. № 2/293-07 в повному обсязі, в тому числі 258 474 грн. 48 коп. штрафу, 9025 грн. 80 коп. пені, 2675 грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, загалом 270 293,29 грн., та інших платежів, передбачених чинним законодавством, як то індекс інфляції та три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, та набуває всіх прав, зв'язаних з забезпеченням основного боргу.

З наведеного вбачається, що до ТОВ "ЛеСтар" перейшли всі права ТОВ "ЮВС" щодо права вимоги до боржника за наказом господарського суду Сумської області від 10.12.2007 р. № 2/293-07 (у договорі про відступлення права вимоги від 10.11.2008 р., заяві про заміну сторони від 25.01.2013 р. вказана дата наказу - 10.09.2007 р.).

Заміна кредитора у зобов'язанні згідно з договором відступлення права вимоги від 10.11.2008 р. відповідає вимогам ст. ст. 512-516 Цивільного кодексу України. Заміна кредитора у зобов'язанні допускається шляхом відступлення права вимоги на підставі правочину протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Так, відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір , господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

У п. 1.4 постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" зазначено, що ст. 25 ГПК України передбачено процесуальне правонаступництво у зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (ст. ст. 512 і 520 ЦК України відповідно). Процесуальне правонаступництво в розумінні цієї норми ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу і здійснюється господарським судом без виклику сторін у справі, якщо їх явка не зумовлена необхідністю з'ясування судом тих чи інших обставин.

У розумінні ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового процесу, яка спрямована на примусове виконання судових рішень, тому заміна сторони на цій стадії відбувається як на підставі та в порядку, визначеному нормами ГПК України, так і згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною 5 статті 8 названого Закону передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, наведені процесуальні норми надають право заінтересованій особі звернутися з відповідною заявою до господарського суду, який на будь-якій стадії судового процесу може здійснити процесуальне правонаступництво, зокрема, зумовлене заміною кредитора в зобов'язанні(матеріальному правовідношенні).

Зважаючи на наведене, встановивши, що ТОВ «Лестар» як доказ заміни кредитора у зобов'язанні було надано договір уступки права вимоги б/н від 10.11.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВС" (первісний кредитор) і товариством з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар" (новий кредитор), а також те, що розрахунки за наказом господарського суду Сумської області від 10.12.2007 р. № 2/293-07 ФГ "Віталія" не проведені, а отже і зобов'язання, що виникло у боржника за договором № 15/02 купівлі-продажу цукрових буряків від 20.04.2006 р., не припинилося (ст. ст. 598-609 ЦК України), господарський суд першої інстанції в силу ст. 25 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" дійшов правильного висновку про наявність підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні з виконання вищенаведеного наказу.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною зокрема в п. 1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" та в постанові Вищого господарського суду України від 29.01.2013 р. у справі № 5023/282/12.

Виходячи з наведеного, колегія суддів відхиляє як безпідставні посилання апеляційної скарги селянського фермерського господарства "Віталія" щодо неможливості уступки стягувачем свого права вимоги, яке підтверджено судовим рішенням, на стадії виконавчого провадження.

Також колегія суддів відхиляє наведені у доповненнях до апеляційної скарги селянського (фермерського) господарства "Віталія" доводи, що зі змісту пункту 3.2. договору уступки права вимоги від 10.11.2008 р., в якому зазначено, що первісний кредитор (ТОВ "ЮВС") зобов'язаний направити наказ до відповдіних органів ДВС у встановлені законодавством строки вбачається неможливість реалізації новим кредитором (ТОВ "ЛеСтар")свого права вимоги, що свідчить на його думку про те, що цей договір є фіктивним, тобто укладеним без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлені.

З наведених вище норм вбачається, що при здійсненні уступки права вимоги на стадії виконавчого провадження новий кредитор може реалізувати своє право на здійснення відповідної заміни стягувача лише у відкритому виконавчому провадженні, а передумовою для цього є подання первісним кредитором наказу до виконання і таке подання ніяким чином не обмежує в подальшому здійснення заміни стягувача на нового кредитора.

Також колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення клопотання ТОВ «ЛеСтар» про поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено.

В обґрунтування своєї заяви про відновлення пропущеного строку для пред'явлення вказаного наказу до виконання заявник зазначає, що відповідно до п. 3.3 договору про відступлення права вимоги від 10.11.2008 р. первісний кредитор (ТОВ "ЮВС") зобов'язаний був направити наказ до органів ДВС. Відповідно 06.10.2009 р. первісний кредитор за погодженням з новим кредитором направив оригінал наказу господарського суду Сумської області від 10.12.2007 р. № 2/293-07 до ВДВС Буринського району. Докази відправлення - оригінал опису вкладення були передані ТОВ "ЛеСтар". Жодних повідомлень з ВДВС Буринського району не надходило і лише 17.12.2012 р. заявнику з телефонної розмови стало відомо, що наказ у ВДВС Буринського району не знаходиться та жодних виконавчих дій не вчинено.

При цьому заявник вказує на те, що ухвалою господарського суду м. Києва від 24.11.2008 р. було порушено провадження у справі № 24/501-б про банкрутство ТОВ "ЮВС" і саме цей факт послужив причиною, яка внесла непорозуміння та плутанину у правовідносини сторін. Зокрема, представники ТОВ "ЮВС" постійно, посилаючись на відкриття справи про банкрутство, відкладали виконання свого обов'язку щодо надсилання наказу до органів ДВС. Лише 06.10.2009 р. після неодноразових вимог ТОВ "ЛеСтар" первісний кредитор за погодженням з новим кредитором направив оригінал наказу до ВДВС Буринського району та надав на підтвердження цього оригінал опису вкладення у цінний лист. В подальшому, протягом 2010-2011 р.р. ТОВ "ЮВС" запевняло, що провадження у відділі ДВС Буринського району відкрито, а тому заявник чекав на повідомлення від ВДВС про хід виконавчого провадження.

Відмовляючи в задоволенні вказаного клопотання, господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність поважних причин пропуску заявником строку для пред'явлення наказу до виконання, обґрунтовано пославшись на наступне.

Питання про відновлення строку пред'явлення наказу суду до виконання може бути порушене лише після закінчення цього процесуального строку.

Наказ господарського суду Сумської області від 10.12.2007 р. № 2/293-07 був дійсний до пред'явлення до 10.12.2010 р.

Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України).

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто незалежних від заявника, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав заявник заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання ним процесуальних дій.

На підтвердження своєї заяви ТОВ "ЛеСтар" надало договір про відступлення права вимоги від 10.11.2008 р. та акт приймання-передачі документів до цього договору від 10.11.2008 р. ( т.1 а.с. 100-101) Відповідно до зазначеного акту (т. 1 а.с. 101) ТОВ "ЛеСтар" отримало від ТОВ "ЮВС", зокрема, оригінал наказу господарського суду Сумської області від 10.12.2007 р. № 2/293-07 (у договорі та Акті дата наказу вказана 10.09.2007 р.). Зазначене узгоджується з п. 3.1 договору про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор повинен передати новому кредитору всі документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення за основним договором, в термін до 14.11.2008 р.

В той же час, п. 3.3 цього договору визначено, що первісний кредитор зобов'язаний направити наказ до відповідних органів ДВС у встановлені законодавством строки.

10.11.2008 р. відповідачу ФГ "Віталія" було надіслане повідомлення про заміну кредитора та завірена копія договору про відступлення права вимоги від 10.11.2008 р., що підтверджується описом вкладення у цінний лис від 10.11.2008 р.( т.1 а.с. 102)

Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що дане повідомлення та копія договору про відступлення права вимоги від 10.11.2008 р. господарством отримані не були. В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК України неповідомлення боржника про заміну кредитора у зобов'язанні тягне несприятливі наслідки для нового кредитора.

Відповідно до наявного у заявника оригіналу опису вкладення у цінний лист 06.10.2010 р. ТОВ "ЮВС" відправило до ВДВС Буринського району заяву про прийняття виконавчого документа до виконання та оригінал наказу господарського суду Сумської області від 10.12.2007 р. № 2/293-07( т.1 а.с. 103).

Виходячи з наданих відповідачем листів Центру поштового зв'язку № 5 від 29.05.2013 р. за № 219 та Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" від 14.06.2013 р. за № 24-21/1-365 надання послуг поштового зв'язку проводиться у відповідності з вимогами Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, зокрема, з описом вкладення приймаються до пересилання реєстровані поштові відправлення з оголошеною цінністю. При прийманні таких поштових відправлень відділення поштового зв'язку, що здійснювало приймання, повинно видати відповідний розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) (т. 2 а.с. 11).

Наявність лише опису вкладення до цінного листа без розрахункового документа (чека, квитанції) не є належним доказом підтвердження направлення відповідного поштового відправлення.

Також, в описі вкладення у цінний лист від 06.10.2009 р. зазначена адреса ВДВС Буринського району - 41700, Сумська область, м. Буринь, вул. Першотравнева, 16.

В той же час відповідно до наданої відповідачем довідки від 03.06.2013 р. за № 02-34/2129 ВДВС Буринського РУЮ у період з 01.01.2009 р. і по теперішній час знаходиться за адресою: м. Буринь, вул. Д. Бєдного, 5.

Надсилання поштового відправлення за неправильною адресою тягне за собою його повернення відправнику.

Таким чином, можна прийти до висновку, що у жовтні-листопаді 2009 р. до відправника - ТОВ "ЮВС" мав повернутися конверт з оригіналом наказу господарського суду Сумської області від 10.12.2007 р. № 2/293-07.

Відповідачем надана постанова господарського суду м. Києва від 30.04.2009 р. у справі № 24/501-б, якою ТОВ "ЮВС" визнано банкрутом 9т.2 а.с. 7-8), а також відповідь арбітражного керуючого - ліквідатора банкрута Нагорнєвої Т.В. від 27.05.2013 р. № 01-18/28, що договір відступлення права вимоги від 10.11.2008 р. та наказ суду від 10.12.2007 р. по справі № 2/293-07 їй як керівнику юридичної особи-банкрута не передавалися (т. 2 а.с. 9).

Таким чином, заявником не наведені об'єктивні обставини та поважні причини, через які ним був пропущений строк пред'явлення наказу суду від 10.12.2007 р. до виконання. Укладаючи 10.11.2008 р. договір про відступлення права вимоги та отримуючи в цей день згідно з актуом оригінал наказу суду від 10.12.2007 р. по справі № 2/293-07 заявник був обізнаний, що строк пред'явлення наказу до виконання спливає 10.12.2010 р. Після отримання заявником доказів направлення наказу до відділу ДВС (опис вкладення від 06.10.2010 р.) заявник мав би розуміти, що відповідно до ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла станом на 06.10.2010 р.) строк здійснення виконавчих дій за загальним правилом становить шість місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Заявник, не пересвідчившись, що відділом ДВС виконавчий документ (наказ від 10.12.2007 р. № 2/293-07) прийнятий до виконання та винесена відповідна постанова про відкриття виконавчого провадження не надав суду доказів, що протягом жовтня 2010 р. - грудня 2012 р. він цікавився станом виконання наказу суду. Також, заявник не був позбавлений можливості протягом 2008-2012 р. р. звернутися до суду із завою про заміну сторони та після такої заміни самостійно вживати заходів щодо контролю за ходом виконавчого провадження.

Таким чином, наведені заявником причини пропуску строку пред'явлення наказу до виконання не є поважними. Тим більше, що оригінал наказу № 2/293-07 від 10.12.2007 р. у заявника відсутній. Згідно довідки ВДВС Буринського РУЮ від 27.05.2013 р. № 02-48/1963 наказ господарського суду Сумської області № 2/293-07 від 10.12.2007 р. на виконання до відділу ДВС не надходив(т. 2 а.с. 10). Питання щодо видачі дублікату наказу в порядку ст. 120 ГПК України не вирішувалося.

Отже, доводи апеляційної скарги ТОВ «Лестар» не спростовують зазначених висновків господарського суду першої інстанції.

Крім цього господарський суд першої інстанції обґрунтовано відхилив клопотання відповідача за первісним позовом про направлення матеріалів до органів внутрішніх справ чи прокуратури в порядку ст. 90 ГПК України для перевірки фактів, викладених ТОВ "ЛеСтар" у заяві від 25.01.2013 р. б/н, а також встановлення осіб, які б могли вчинити незаконні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 90 ГПК України якщо при вирішенні господарського спору господарський суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, господарський суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, відповідачем за первісним позовом у клопотанні не наведено, та з матеріалів справи не вбачається наявності в діяльності працівників ТОВ "ЮВС" таких порушень законності, які містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не спростовують викладених в оскаржуваній ухвалі висновків господарського суду першої інстанції:щодо наявності підстав для заміни сторони (стягувача) за наказом господарського суду Сумської області № 2/293-07 від 10 грудня 2007 року з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВС" на товариство з обмеженою відповідальністю "ЛеСтар"; щодо відсутності підстав для поновлення пропущеного ТОВ «ЛеСтар» строку для пред'явлення наказу до виконання та для направлення матеріалів справи до органів внутрішніх справ чи прокуратури в порядку ст. 90 ГПК України, у зв'язку з чим ця ухвала підлягає залишенню без змін.

Керуючись п. 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги селянського фермерського господарства "Віталія" та товариства з обмеженою відповідальністю «ЛеСтар» залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 18 червня 2013 року у справі № 2/293-07 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Постанову складено в повному обсязі 18.07.2013 р.

Головуючий суддя Могілєвкін Ю.О.

Суддя Потапенко В.І.

Суддя Білецька А.М.