Рішення

від 17.03.2009 по справі 11/122-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/122-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

17 березня 2009 р.                        Справа 11/122-08

за позовом        Крижопільського районного споживчого товариства смт. Крижопіль

до                       Споживчого товариства «Лев»смт. Крижопіль

про                     усунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки

                          в сумі 12961,29   грн.

                                                                                            Суддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача       -  В. Котюжанський –керівник, П. Дмитренко за довіреністю;

від відповідача   -  не з‘явився.        

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про усунення перешкод в користуванні Крижопільського районного споживчого товариства приміщенням площею 733 кв. м, що знаходиться а адресою: вул. К.Маркса, 53а, смт. Крижопіль, Вінницька область, шляхом виселення Споживчого товариства «Лев»із зазначеного приміщення і передачі останнього Крижопільському районному споживчому товариству, стягнення з споживчого товариства «Лев»неустойки за прострочення зобов'язання по поверненню майна в розмірі 12961, 29 грн..

Позов мотивовано тим, що 10 жовтня 2005 року між Крижопільським районним споживчим товариством та споживчим товариством «Лев»укладено договір оренди  б/н  про оренду останнім основних засобів а саме: частини приміщення площею 733 м2, що знаходиться за адресою: вул. К.Маркса, 53, смт. Крижопіль Вінницької області. Вказане приміщення належить Крижопільському районному споживчому товариству на підставі  свідоцтва про право власності на нерухоме майно. Договір був продовжений до 10 вересня 2007 року.  03.10.2007р.  споживчому товариству «Лев»було надіслано заяву за № 283/1 про  те, що  з 10 вересня 2007 року  припиняється договір оренди основних засобів від 10 вересня 2005 року, та про звільнення і передачу в строк до 8 жовтня 2007 року основних засобів. Цю заяву отримав голова СТ «Лев»Березовський В.М. 03.10.2007р.. Споживче товариство «Лев»вказаних в заяві  вимог не виконало, причин не повідомило та продовжує безпідставно користуватись приміщенням, яке Крижопільське районне споживче товариство, має намір використовувати для власних потреб. 11 квітня 2008 року голові Споживчого товариства «Лев»повторно надіслано вимогу звільнити вищезазначене приміщення та передати його Крижопільському районному споживчому товариству. Крім того, Крижопільське РСТ вимагає застосувати до СТ «Лев»штрафні санкції на підставі  ч. 2 ст. 785 ЦК України у розмірі подвійної плати за користування річчю за прострочення зобов'язання по поверненню майна на 9 місяців та 8 днів., що становить, за розрахунком позивача, 12961,29 грн..

17.03.2009р.  позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої, позивач просить  усунути перешкоди в користуванні Крижопільського районного споживчого товариства частинною приміщення площею 733 кв. м, що знаходиться за  адресою: вул. К.Маркса, 53а, смт. Крижопіль Вінницької області шляхом звільнення вказаного приміщення від Споживчого товариства «Лев»і передачі цього приміщення Крижопільському районному споживчому товариству та стягнути з Споживчого товариства «Лев»на користь Крижопільського районного споживчого товариства неустойку за прострочення зобов'язання по поверненню майна на 9 місяців 8 днів в сумі 12960,56 грн..

Відповідач –Споживче товариство «Лев» пояснень відносно обставин викладених в позовній заяві не подало, вимоги ухвал суду від 22.07.2008р., 17.11.2008р., 03.12.2008р., 05.02.2009 р. та від 25.02.3009р. про надання доказів не виконав. В судові засідання представник  відповідача не з'явився, жодних пояснень причин невиконання вимог суду не надав. Натомість, відповідач неодноразово подавав апеляційні та касаційні скарги на  ухвалу про порушення провадження у справі від 22.07.2008р., та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 13.08.2008р. про відмову у прийнятті апеляційної скарги, що призвело до затягування розгляду справи. Наведене свідчить, що відповідач був  повідомлений про розгляд справи.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за  наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача,  повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та оцінивши наявні у справі докази судом встановлено наступне.

10 жовтня 2005 року між Крижопільським районним споживчим товариством та Споживчим товариством «Лев»укладено Договір оренди б/н  про оренду останнім основних засобів а саме: частини приміщення площею 733 м2, що знаходиться за адресою: вул. К.Маркса, 53, смт. Крижопіль Вінницької області. Адресу приміщення було змінено: з вул. К.Маркса, 53, смт. Крижопіль Вінницької області на  вул. К.Маркса, 53а, смт. Крижопіль Вінницької області, що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Крижопільської селищної ради  вих. № 2512 від 19.06.2008р.  Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САВ №169459 від 04.04.2007р., яке зареєстровано в комунальному підприємстві «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»реєстраційний №18422386 номер запису 124 вказане приміщення належить Крижопільському районному споживчому товариству.

Пункт 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України вказує на те, що  господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч.1 ст.175ГК України).

Згідно п. 6.1. вище вказаного Договору, він вступив в силу з 10 жовтня 2005 року і діяв до 10 вересня 2006 року. Пунктом 6.5. Договору передбачено, що у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення  договору після  закінчення  його терміну протягом одного місяця він вважається продовженим  на той самий  термін і на тих самих умовах, що були передбачені  Договором. Таким чином Договір був продовжений до 10 вересня 2007 року.  

В зв‘язку із закінченням строку дії договору 03.10.2007р.  Споживчому товариству «Лев»було надіслано заяву за № 283/1 про  те, що  з 10.09.2007р. припиняється договір оренди основних засобів від 10.09.2005р. та про звільнення і передачу в строк до 08.10.2007р. основних засобів а саме: приміщення (частина) площею 733 м2, що знаходиться за адресою: вул. К.Маркса, 53 а,  смт. Крижопіль Вінницької області. Дану заяву отримав голова СТ «Лев»Березовський В.М. 03.10.2007р. про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

11 квітня 2008 року голові Споживчого товариства «Лев»повторно надіслано вимогу звільнити вищезазначене приміщення та передати його Крижопільському районному споживчому товариству.

В п. 4.1.4. Договору закріплено обов'язок Орендаря повернути Орендодавцю орендовані основні засоби у стані не гіршому  стану на момент передачі. Відповідно до п. 2.4. Договору основні засоби вважаються повернутими Орендодавцю  з операційної оренди з часу підписання сторонами акта приймання-передачі  основних засобів з операційної оренди. На вимоги власника, СТ «Лев»не відреагував, порушуючи при цьому право власності Крижопільського РСТ.

При розгляді справи з‘ясовано, що відповідач сплачував орендну плату за приміщення, що є предметом договору оренди, яка поверталась позивачем відповідачу, про що свідчать платіжні доручення, долучені позивачем до матеріалів справи. Дана обставина  підтверджує наведені в позові обставини, щодо небажання позивача продовжувати договір оренди з відповідачем.

Стаття 193 ГК України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим  Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 785 ЦК України  у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ст.199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види  забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Стаття 217 ГК України вказує на те, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників  господарських відносин. Так, споживче товариство «Лев» не виконала свого обов'язку по передачі речі наймодавцеві (Крижопільському РСТ)  після закінчення договору найму (ч.1 ст. 785 ЦК України).  

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Стаття 230 ГК України визначає, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно, ч. 2 ст. 785 ЦК України визначено право  наймодавця  вимагати неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю  за час прострочення обов'язку по передачі речі.

Споживче товариство  «Лев»(орендар) не виконало обов'язку по поверненню орендованого  приміщення  Крижопільському районному споживчому товариству. На момент подання позову зобов'язання по поверненню майна прострочено на 9 місяців та 8  днів. В п. 3.1. Договору вказано, що орендна плата встановлюється в розмірі 700,00 (сімсот) гривень на місяць. Відповідно неустойка за невиконання обов'язку по поверненню приміщення складає 12960,56 грн.   

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює  відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно ч. 1. ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 386 ЦК України закріплює засади захисту права власності, та вказує, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.  Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають  фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже підлягають  задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат, оскільки спір доведено до суду з його вини.

При розгляді справи також встановлено, що відповідач  в порушення ст. 115 ГПК України ухилився від дій покладених на нього судом згідно ухвал від 22.07.2008р., 17.11.2008р., 03.12.2008р., 05.02.2009 р. та від 25.02.3009р., зокрема не надав витребуваних доказів та не забезпечив явку в судові засідання уповноваженого представника. Крім того, як зазначено вище неодноразово подавав апеляційні на касаційні скарги на ухвалу яка не підлягає оскарженню, що призвело до затягування розгляду справи, а отже з нього слід стягнути в доход державного бюджету 1700 грн. штрафу у відповідності з п.5 ч 1 ст. 83 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 80, 82,83,  84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Усунути перешкоди в користуванні Крижопільського районного споживчого товариства приміщенням (частина) площею 733 м2, що знаходиться за  адресою: вул. К.Маркса, 53а, смт. Крижопіль Вінницької області шляхом звільнення вказаного приміщення  Споживчим товариством «Лев»і передачі його Крижопільському районному споживчому товариству.

2.          Стягнути з Споживчого товариства «Лев»(24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. К.Маркса, 53, код ЄДРПОУ 33278884) на користь Крижопільського районного споживчого товариства (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Комсомольська, 17а, код ЄДРПОУ 01740779)  неустойку за прострочення зобов'язання по поверненню орендованого майна в сумі 12960 (дванадцять тисяч дев‘ятсот шістдесят грн. 56 коп.;  214 (двісті чотирнадцять) грн. 61 коп. –витрат зі сплати державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Споживчого товариства «Лев»(24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. К.Маркса, 53, код ЄДРПОУ 33278884) в дохід державного бюджету України 1700 (одну тисячу сімсот) грн. штрафу.

    4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

    5.          Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

рішення оформлено та підписано 23.03.2009р.

Суддя                                                         В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1-          до справи

  2-позивачу –Крижопільське РСТ –24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Комсомольська, 17 а;

3-          відповідачу –СТ «Лев»- 24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. К.Маркса, 53.