Ухвала

від 18.09.2009 по справі 11/122-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/122-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

18 вересня 2009 р.                                                                                   № 11/122-08  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючогоГубенко Н.М.

суддівБарицької Т.Л.Мирошниченка С.В.

перевіривши касаційну скаргу

Споживчого товариства "Лев"

на рішеннявідта на постановувідгосподарського суду Вінницької області17.03.2009Житомирського апеляційного господарського суду18.06.2009

у справі№ 11/122-08

за позовомКрижопільського районного споживчого товариства

доСпоживчого товариства "Лев"

проусунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки в сумі 12 961, 29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.03.2009 у справі № 11/122-08 задоволено позов Крижопільського районного споживчого товариства до Споживчого товариства "Лев" про усунення перешкод в користуванні майном та стягнення неустойки в сумі 12 961, 29 грн.; зобов'язано усунути перешкоди в користуванні Крижопільського районного споживчого товариства приміщенням (частини) площею 733, 0 кв.м., що знаходиться за адресою : вул. К.Маркса, 53а, смт. Крижопіль Вінницької області, шляхом звільнення вказаного приміщення Споживчим товариством "Лев" і передачі його Крижопільському районному споживчому товариству; стягнуто з відповідача на користь позивача неустойку за прострочення зобов'язання по поверненню орендованого майна в сумі 12 960, 56 грн., 214, 61 грн. –витрат зі сплати державного мита та 118 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з відповідача в доход державного бюджету 1 700 грн. штрафу.  

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 у справі № 11/122-08 апеляційну скаргу Споживчого товариства "Лев" залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2009 у справі № 11/122-08 –без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх судових інстанцій, Споживче товариство "Лев" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2009 у справі № 11/122-08 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 у справі № 11/122-08 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги Споживчого товариства "Лев", прийшов до висновку, що вони не можуть бути прийняті до розгляду та підлягають поверненню скаржникові з огляду на наступне.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Колегією суддів встановлено, що до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі, що є порушенням вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України.

Згідно із підпунктами "а", "б", "в" та "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в останній редакції від 25.06.2009 із заяв майнового характеру державне мито сплачується у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Скаржником оскаржуються вимоги як майнового (в повному обсязі) так і немайнового характеру (в повному обсязі), державне мито по яких сплачується окремо по кожній із заявлених вимог.

50 відсотків ставки за двома позовними вимогами становить 149,81 грн. Відповідно до квитанції № 300 від 14.07.2009, доданого до касаційної скарги, скаржник перерахував 65,00 грн.

Таким чином, Споживчим товариством "Лев" державне мито сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.

Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Не приймати до розгляду та повернути Споживчому товариству "Лев" касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на рішення господарського суду Вінницької області від 17.03.2009 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.06.2009 у справі № 11/122-08.

Головуючий суддя                                                           Н.М. ГУБЕНКО

Судді                                                                                Т.Л. БАРИЦЬКА

                                                                                               С.В. МИРОШНИЧЕНКО