Постанова

від 04.02.2009 по справі 7/167-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/167-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 04 лютого 2009 р.                                                                                    № 7/167-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Божок В.С.- головуючого,

Костенко Т.Ф.,Коробенко Г.П.

розглянувши матеріали касаційного поданняВійськового прокурора Дніпропетровського гарнізону

на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2007

у справігосподарського суду Дніпропетровської області

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лайн-М"

доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області

третя особаМіністерство оборони України

провизнання права спільної часткової власності

в судовому засіданні взяли участь представники:

від позивача:Патик А.В.-дов від 03.02.2009

від відповідача:не з?явилися

від 3-тої особи:Медведь  А.В.-дов.№220/1111/д від 24.12.2008

від Генеральної прокуратури:Рубан Д.В.- прокурор відділу, посв.№59 від 08.04.2008

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2007  позовні вимоги задоволено.

Визнано за ТОВ "Лайн-М" право спільної часткової власності на літ.А-1- військовий комісаріат, літ.під.А-1-цокольний поверх, літ.а -ганок, літ. а1,а2,а3 –вхід в цокольний поверх, а4 –вхід в котельну, літ.а5,6- приямок, літ.Б-1 –будівля, літ. б-1 –прибудова, літ.б1-1 –прибудова, загальною площею 202,5 кв.м, літ б, б1 –ганки, літ.В-1 –будівля, літ.в-1 –тамбур, загальною площею 54,6 кв.м, літ.в –ганок, літ.Г-1 –будівля, загальною площею 83,9 кв.м, літ.Д-уборна, літ.Е-сарай, № 1-6-споруди, І-мостіння, що знаходяться за адресою: площа Жовтнева,буд.11 у м. Дніпропетровську з часткою у праві спільної власності 50%.

Судове рішення мотивовано тим, що відповідно ст.ст.1133,1134 Цивільного кодексу України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв?язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не виплаває із договору простого товариства або фактичних обставин справи.  

Внесене учасниками  майно, якими вони володіли на праві власності, є спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Сторони у договорі не обумовили нерівність вкладів, що ними вноситься, тому частки сторін договору у праві спільної часткової власності є рівними.  

Не погоджуючись з судовим рішенням військовий прокурор Дніпропетровського гарнізону звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням і просить його скасувати, посилаючись на те, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч.2 ст.203 Господарського кодексу України, ст.20 Земельного кодексу України, ст.ст. 91,92,241,321,326 Цивільного кодексу України, ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

04.02.2009 від ТОВ "Лайн-М" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов?язаної з нею справи № 39/464-07.

Дане клопотання не підлягає задоволенню з тих підстав, що за клопотанням представника ТОВ "Лайн-М" дана справа вже відкладалась до розгляду касаційної скарги Верховним судом України у вищевказаній справі №39/464-07. Верховним судом України залишена без змін постанова Вищого господарського суду України, якою справа направлена на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

До того ж, у зв?язку зі спливом 27.12.2008 двохмісячного терміну для розгляду касаційного подання, ухвалою заступника Голови Вищого господарського суду України від 29.12.2008 строк розгляду касаційного подання вже продовжувався до 04.02.2009 включно.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм процесуального та матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційне подання задовольнити.

Господарським судом встановлено, що 26.05.2006 Державою Україна в особі органу уповноваженому управляти майном Міністерства оборони України, від імені якого діяв директор філії Центрального спеціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" та  ТОВ "Лайн-М" уклали договір № 26/05-06 на спільне будівництво (реконструкцію) об'єктів житлово - цивільного призначення створення інженерної інфраструктури для їх будівництва (реконструкції ) відповідно до розробленого і затвердженого у встановленому порядку проекту шляхом пайової участі сторін.

Предметом договору є спільна діяльність з проектування та будівництва (реконструкції) об'єктів житлово-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально - побутового, торгівельного та адміністративного призначення, підземним паркінгом та інженерними мережами на будівельному майданчику, площею 0,17 га., на території Жовтневого військового комісаріату (військове містечко № 15 ), що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 11.

У відповідності зі ст.1 Закону України "Про правовий режим майна у Збойних Силах України" військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. До нього належать будинки, споруди, всі види озброєння, речове майно, тощо.

Як встановив господарський суд пайові вклади у спільне будівництво сторонами внесені, тому позивач вважає, що він є співвласником будівель та споруд (іншого нерухомого майна), розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, пл.Жовтнева,11 та просив визнати за ним право спільної часткової власності.

Встановивши, що відповідно до укладеного сторонами договору вони домовились про спільну діяльність з будівництва об?єктів житлово-цивільного призначення, суду принагідно було надати належну юридичну оцінку договору, укладеного сторонами та вирішити питання, чи є вказаний договір, за своєю правовою природою договором про сумісну діяльність.

Визнавши за  товариством право спільної часткової власності на літ.А-1- військовий комісаріат, літ.під.А-1-цокольний поверх, літ.а -ганок, літ. а1,а2,а3 –вхід в цокольний поверх, а4 –вхід в котельну, літ.а5,6- приямок, літ.Б-1 –будівля, літ. б-1 –прибудова, літ.б1-1 –прибудова, загальною площею 202,5 кв.м, літ б, б1 –ганки, літ.В-1 –будівля, літ.в-1 –тамбур, загальною площею 54,6 кв.м, літ.в –ганок, літ.Г-1 –будівля, загальною площею 83,9 кв.м, літ.Д-уборна, літ.Е-сарай, № 1-6-споруди, І-мостіння, що знаходяться за адресою: площа Жовтнева,буд.11 у м. Дніпропетровську з часткою у праві спільної власності 50%, господарський суд не визначив загальну вартість об?єкту будівництва та відповідно не визначив частку позивача в ньому з урахуванням вкладу співвласників в об?єкт будівництва. В матеріалах справи також відсутні розрахунки загальної площі об?єкту будівництва.

За твердженням представника Міністерства оборони України та військового прокурора Дніпропетровського гарнізону договір № 26/05-06 від 26.05.2006 на спільне будівництво з боку Міністерства оборони України укладений представником з перевищенням наданих йому повноважень та з порушенням чинного законодавства.

Однак, при розгляді справи господарським судом цьому не надано належної правової оцінки.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Зважаючи на те, що відповідно зі ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, тому рішення у справі підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду.

При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити всі обставини справи, дати їм належну правову оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.

На підставі  викладеного, керуючись ст. 1115, ст. 1119  - ст.11111  Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційне подання задовольнити.

            Рішення від 04.07.2007 господарського суду м. Києва зі справи №7/167-07 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий                                                                     В.С.Божок

Судді:                                                                               Т.Ф.Костенко

                                                                                                     Г.П.Коробенко