Постанова

від 09.07.2013 по справі 826/6903/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 липня 2013 року 09:46 № 826/6903/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Кривошея О.І.,

від відповідача: Русіної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юргаінвестсервіс» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005462260 від 22 листопада 2012 року, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Юргаінвестсервіс» (далі - позивач, ТОВ «Юргаінвестсервіс») з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС), з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0005462260 від 22 листопада 2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ним правомірно сформовано податковий кредит на підставі податкової накладної від 31.01.2012 року №3000265 (ПДВ - 19 631,56), виданої Дочірнім підприємством публічного акціонерного товариства «Київхліб» Хлібокомбінат №12, оскільки вказана податкова накладна була оформлена належним чином, а зазначена сума, що віднесена позивачем до податкового кредиту, була сплачена ним в складі вартості придбаних товарів. Відсутність реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних є порушенням Податкового кодексу України, що вчинене не позивачем, а його контрагентом, а оскільки юридична відповідальність носить індивідуальний характер, то позивач не може нести відповідальність за дії, вчинені іншою особою.

Представник позивача у судовому засіданні також вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте за наслідками перевірки позивача, оформленої актом від 07.11.2012 р. №527/22-604/35509598. Перевірка проведена на підставі наказу ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 25.10.2012 р. №1401. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2012 року у справі №2а-15517/12/2670 вказаний наказ визнано незаконним та скасовано. Постанова набрала законної сили. Відтак незаконність наказу тягне за собою незаконність перевірки та податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами такої перевірки.

Відповідач, у поданих до суду запереченнях на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено безпідставне включення до складу податкового кредиту за січень 2012 року суми ПДВ у розмірі 19 631,56 грн. за податковою накладною від 31.01.2012 року №3000265, яка не зареєстрована постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України, що є порушенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Відповідач наголошував, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів (послуг) податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає право покупцю на включення суми ПДВ за такою накладною до податкового кредиту.

Також, відповідач зазначав, що позивачем не було подано заяву із скаргою на постачальника, який не зареєстрував податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

З огляду на викладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Юргаінвестсервіс» (код ЄДРПОУ 35509598) зареєстроване Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 12.11.2007 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №762435 (а.с.61-62) та перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у Подільському районі міста Києва з 13.11.2007 року за №42983.

У період з 25.10.2012 р. по 31.10.2012 р. ДПІ у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Юргаінвестсервіс» (код ЄДРПОУ 35509598) з питань достовірності та повноти відображення даних податкової накладної в декларації з ПДВ за січень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 07.11.2012 р. №527/22-604/35509598 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

22 листопада 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення №0005462260 , яким позивачу за порушення пп.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 24 540,00 грн., в тому числі з основного платежу - 19 632,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4 908,00 грн.

Як вбачається з вступної частини Акту перевірки, вона проведена на підставі наказу ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС від 25.10.2012 р. №1401 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юргаінвестсервіс», не погодившись із винесеним наказом, оскаржило його в судовому порядку.

27.11.2012 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-15517/12/2670 визнано протиправним та скасовано наказ ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС від 25.10.2012 р. №1401.

За результатами перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2012 року в апеляційному порядку Київським апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу від 17.04.2013 року, якою рішення суду першої інстанції було залишене без змін.

Відтак, постанова Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №2а-15517/12/2670 від 27.11.2012 року набрала законної сили 17 квітня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2012 р. та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 р. встановлено, що наказ ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС від 25.10.2012 р. №1401 винесений відповідачем за відсутності передбачених законодавством підстав, а тому є протиправним.

За змістом ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому суд вважає встановленою протиправність наказу ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС від 25.10.2012 р. №1401 про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Юргаінвестсервіс».

Відповідно до п.п. 20.1.4 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно п. 77.4 ст. 77 ПК України про проведення документальної планової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто обов'язковими умовами для проведення як планової, так і позапланової невиїзної перевірки платника податків, є прийняття керівником ДПІ рішення про проведення перевірки та надіслання його платнику податків.

Судом встановлено, наказ ДПІ у Подільському районі міста Києва ДПС від 25.10.2012 р. №1401 про проведення перевірки позивача визнано протиправним та скасовано на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2012 р., яке набрало законної сили. Таким чином, на сьогодні відсутні правові підстави для перевірки позивача відповідно до скасованого наказу.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, перевірка позивача хоча й вказана в Акті перевірки як виїзна, однак була проведена у приміщенні органу державної податкової служби, що підтвердив представник відповідача в судовому засіданні, тобто фактично відповідачем проведена невиїзна перевірка ТОВ «Юргаінвестсервіс».

З огляду на вищезазначене, враховуючи те, що підставою для проведення перевірки позивача став наказ ДПІ, який визнано протиправним та скасовано в судовому порядку, а також вид перевірки, який не передбачає можливості недопуску платником податку посадових осіб податкового органу до перевірки , судом вбачається, що результати перевірки (акт) не можуть бути використані для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Тому, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками розгляду такого акту перевірки, підлягає скасуванню.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши оскаржуване в даній справі рішення з урахуванням правових норм та встановлених фактичних обставин суд прийшов до висновку, що відповідачем при його прийнятті, не дотримано встановлену законом процедуру, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

При цьому, суд не надає правової оцінки доводам податкового органу, викладеним в Акті перевірки, щодо порушення позивачем пп.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки рішення відповідача скасовується судом суто з формальних підстав.

У випадку проведення перевірки з підстав та в порядку, визначених законом, відповідач не позбавлений права, як контролюючий орган, дійти висновку про порушення позивачем певних норм податкового законодавства та провести нарахування податкових зобов'язань.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду обставини, достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 245,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2013 року №212 (а.с.31). Відтак, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 245,40 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби №0005462260 від 22 листопада 2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юргаінвестсервіс» судові витрати у розмірі 245,40 грн. (двісті сорок п'ять гривень 40 коп.).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 15 липня 2013 року.