Рішення

від 24.03.2009 по справі 17/405

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/405

             ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

     РІШЕННЯ

    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2009 р.                                         м. Черкаси                          Справа №  17/405

   Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С., з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін: позивача –Сердюк А.В. –за довіреністю,          відповідача –Вовк М.Д. –голова правління,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/405  

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НСК-Центр»

довідкритого акціонерного товариства «Проммонтаж-30»

простягнення 13 814,22 грн.,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НСК-Центр»(далі-позивач) звернулось в суд з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Проммонтаж-30»(далі-відповідач) 13 814,22 грн. заборгованості за передані у власність відповідача будівельні матеріали, інструмент, спецодяг (далі-товар).

Підставою позову, на думку позивача, є невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару згідно видаткових накладних №№: НС-8002076, НС-8002043, НС-8001530, НС-8001493, НС-8001354, НС-8001337, НС-8001298, НС-8001234, НС-8001231, НС-8001158.

Позивач у судових засіданнях 23.02.2009 року та 24.03.2009 року позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві підтримав і просив суд задовольнити.

Відповідач в судові засідання 23.02.2009 року та 24.03.2009 року з'явився, підтвердив отримання від позивача товару, позов визнав, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої позивач передав відповідачу товар, а саме: будівельні матеріали, інструмент, спецодяг на загальну суму 13 967,64 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.8-17) №№: НС-8002076 від 14.08.2008 року на суму 359,64 грн., НС-8002043 від 12.08.2008 року на суму 2 454,58 грн., НС-8001530 від 24.06.2008 року на суму 345,36 грн., НС-8001493 від 20.06.2008 року на суму 243 грн., НС-8001354 від 10.06.2008 року на суму 1 021,80 грн., НС-8001337 від 09.06.2008 року на суму 286,20 грн., НС-8001298 від 04.06.2008 року на суму 1 872 грн., НС-8001234 від 02.06.2008 року на суму 1 290 грн., НС-8001231 від 02.06.2008 року на суму 3 060 грн., НС-8001158 від 02.06.2008 року на суму 3 035,06 грн. та довіреностями НБИ № 056641 від 19.05.2008 року, ЯПЖ № 980853 від 04.06.2008 року, ЯПЖ № 980863 від 20.06.2008 року, ЯПЖ № 980890 від 12.06.2008 року (а.с.18-21).

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).   

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки, ТОВ «НСК-Центр»поставляв будівельні матеріали, інструмент та спецодяг, а ВАТ «Проммонтаж-30»прийняв товар і частково сплатив за нього, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).    

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не впливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

В силу статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, а покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (стаття 692 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи і підтверджено позивачем, він свої зобов'язання виконав, поставивши відповідачу будівельні матеріали, інструмент та спецодяг на загальну суму 13 967,64 грн., що підтверджується видатковими накладними №№: НС-8002076, НС-8002043, НС-8001530, НС-8001493, НС-8001354, НС-8001337, НС-8001298, НС-8001234, НС-8001231, НС-8001158.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (стаття 538 Цивільного кодексу України).

Проте, відповідач в порушення зазначеної в наведених накладних умови продажу - передоплата, свої зобов'язання щодо такої попередньої оплати вартості товару не виконав, позивач із 2 000 грн. сплачених відповідачем в рахунок погашення заборгованості по іншим зобов'язанням (банківська виписка від 15.01.2009 року) зарахував суму 153,42 грн. в рахунок погашення боргу по накладним, які є предметом спору у даній справі, і на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача складає 13 814,22 грн.

Таким чином, суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Оскільки сторонами було визначено порядок оплати за поставлений товар - передоплата, то суду необхідно встановити, коли у відповідача настав строк (термін) виконання обов'язку щодо оплати за поставлений товар, та відповідно коли у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за цей товар.

Оскільки в даних правовідносинах моментом виконання зобов'язання є момент передачі товару відповідачу, тобто 14.08.2008 року, 12.08.2008 року, 24.06.2008 року, 20.06.2008 року, 10.06.2008 року, 09.06.2008 року, 04.06.2008 року, 02.06.2008 року, 02.06.2008 року, 02.06.2008 року, то з цього моменту у позивача виникло право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати за поставлений товар, а у відповідача настав обов'язок щодо оплати позивачу за поставлений товар.

Крім того, судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № б/н від 04.12.2008 року (а.с.30), що підтверджується квитанцією від 29.12.2008 року (а.с.22), з проханням сплатити заборгованість в сумі 15 814,22 грн., яка задоволена відповідачем в сумі 2 000 грн.

Дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України).

Позивачем на виконання вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України подано належні докази (видаткові накладні №№: НС-8002076, НС-8002043, НС-8001530, НС-8001493, НС-8001354, НС-8001337, НС-8001298, НС-8001234, НС-8001231, НС-8001158, та довіреності НБИ № 056641 від 19.05.2008 року, ЯПЖ № 980853 від 04.06.2008 року, ЯПЖ № 980863 від 20.06.2008 року, ЯПЖ № 980890 від 12.06.2008 року) передачі відповідачу товару в сумі 13 967,64 грн., за який відповідач розрахувався частково в сумі 153,42 грн.

Докази укладення між сторонами будь-яких інших договорів в матеріалах справи відсутні, позивачем та відповідачем не надавались, а тому поставка товару виконувалась позивачем саме на виконання зазначеної вище усної домовленості.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 13 814,22 грн. за невиконання зобов'язань по оплаті вартості отриманого від позивача товару - будівельних матеріалів, інструментів та спецодягу.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 138,14 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 20 грн. згідно платіжного доручення № 37 від 15.01.2009 року, оскільки при поданні позову державне мито підлягало сплаті в сумі 138,14 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

               ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Проммонтаж-30» (м. Черкаси, проспект Хіміків, 57, код ЄДРПОУ 01414086) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «НСК-Центр»(м. Черкаси, вул. Смілянська, 145 (фактична адреса: м. Черкаси, вул. Смілянська, 173/1), ідентифікаційний код 31701489, р/р 26006351827001 в філії Черкаське ГРУ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 354347) - 13 814,22 грн. заборгованості, 138,14 грн. в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повернути позивачу сплачене в більшому розмірі державне мито в сумі 20 грн. згідно платіжного доручення № 37 від 15.01.2009 року.

Видати довідку.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                                                                       С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлений та підписаний 24.03.2009 року.