Ухвала

від 12.05.2009 по справі 17/405

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Ухвала

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    12 травня 2009 року                                                                            справа

№17/405

    Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого  

судді  -  Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів               -  Кожан М.П., Проценко О.А.,

при

секретарі  - Дубовій К.С.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.

Дніпропетровську апеляційну   скаргу товариства з обмеженою

відповідальністю «Агро-Гарант-Цукор», м. Кіровоград

на постанову  господарського суду Кіровоградської області

від 07 листопада 2007 року

у справі №

17/405 (категорія статобліку 2.22)

за позовом товариства

з обмеженою відповідальністю «Агро-Гарант-Цукор», м. Кіровоград

до  Кіровоградського відділення Фонду соціального

страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Кіровоград

про визнання

нечинним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2007 року позивач - товариства з обмеженою

відповідальністю «Агро-Гарант-Цукор», м. Кіровоград (далі - ТОВ

«Агро-Гарант-Цукор») звернувся до господарського суду Кіровоградської області

із позовом до Кіровоградського відділення Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності, м. Кіровоград, в якому просив визнати рішення

№311 від 16.05.2007р. про застосування та зарахування до бюджету Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у

звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних санкцій), неправомірних витрат,

донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування, прийнятого виконавчою

дирекцією обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової

втрати працездатності, - нечинним.

 Позовні вимоги

обґрунтовані тим, що відповідач повинен був застосувати до заборгованості ТОВ

"Агро-Гарант-Цукор" зі сплати страхових внесків припис пункту 18.1.1

пункту 18.1 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань

платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі

- Закон 2181), відповідно до якого заборгованість підлягає списанню.

Позивач також зазначав, що відповідальність, передбачена

ч. 1 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон 2240) застосована до ТОВ

"Агро-Гарант-Цукор" необґрунтовано, оскільки з огляду на акт ревізії

строк сплати страхових внесків не настав.

Постановою господарського суду Кіровоградської області

від 07.11.2007р. в задоволені позовних вимог відмовлено.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи

(а. с. 11-15, 26-29, 66, 93-94) підтверджено, що прострочена заборгованість,

яка рахувалася за страхувальником станом на 01.01.2006 р., виникла в IV кварталі

2005 р. Виплачуючи заробітну плату працівникам, позивач протягом 2006 р.

(період з січня по грудень місяць) страхові внески до Фонду в повному обсязі не

перераховував. За несвоєчасність сплати страхових внесків на ТОВ

"Агро-Гарант-Цукор" накладено штраф у розмірі 50 % належних до сплати

страхових внесків та нараховано пеню в сумі 7915, 32 грн. При цьому розрахунок

фінансових санкцій проведено у відповідності до ст. 30 Закону України «Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Позивач просить визнати нечинним рішення відповідача в

повному обсязі, але при цьому обґрунтування щодо неправомірності оскарженого

рішення в частині не прийняття до зарахування витрат в сумі 444, 15 грн. та

застосування штрафу за порушення порядку витрачання страхових коштів в сумі

222, 08 грн. не навів.

Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини

регулюються названим законодавством, та на них не поширюються норми ст. 18

Закону 2181.        

Не погодившись з висновками суду першої інстанції,

позивачем - ТОВ «Агро-Гарант-Цукор» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт

просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області від

07.10.2007р. у справі №17/405 та прийняти нову постанову суду, якою

задовольнити позовні вимоги ТОВ "Агро-Гарант-Цукор".

На думку апелянта, судове рішення винесено з порушенням

норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

 «В змісті помилково прийнятого Відповідачем

рішення вбачається належність того, що останній здійснив нарахування штрафу

саме за несвоєчасність сплати страхових внесків, тобто на відміну від

застосованої судом норми Закону України №2240 (абзацу 5 частини 1 статті 30)

вбачається розбіжність між несвоєчасністю сплати страхових внесків та

порушенням порядку витрачання коштів».

Тобто апелянт зазначає, що при

розгляді справи суд першої інстанції застосовував неналежні норми ст. 30 Закону

2240. Апелянт також вказує, що обґрунтованість оспорюваного рішення не

підтверджується актом перевірки.  

«З огляду на прийняте Відповідачем

рішення, - вказує апелянт, - вбачається, що 

до Позивача (страхувальника) застосовано штраф за несвоєчасну сплату

страхових внесків в сумі 54701,88 грн.

Однак, з огляду на акт ревізії №439

від 10.05.2007 року, за наслідками перевірки встановлено наступне:

заборгованість по сплаті страхових внесків станом на 01.01.2006 року складає

36799,82 грн. в тому числі несплачена заробітна плата в сумі 17617,49 грн.;

станом на 01.04.2007 року в сумі 134206,41 грн. в тому числі несплачена

заробітна плата 19323,04 грн.

Тому, враховуючи суму штрафної

санкції, а саме 54701,88 грн. (за несвоєчасне перерахування) та суми своєчасно

не сплачених страхових внесків, котрі відображені в акті, вбачається фактична

відсутність обґрунтованої належності у застосуванні 50% як санкції, при цьому

відсутність відповідного розрахунку, слугує для того, щоб вважати про

необґрунтованість у застосуванні Відповідачем норм статті 30 Закону України

№2240».

Відповідач надав до суду апеляційної

інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначив наступне.

Згідно пункту 8.7 Інструкції про порядок надходження,

обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності від 26.06.2001 р. №16, із змінами та доповненнями, витрати

коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому

збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються

за рахунок страхувальника. Відповідно до абз.5 ч.І ст.30 базового Закону за

порушення порядку витрачання страхових коштів на ТОВ

"Агро-Гарант-Цукор" накладено штраф у розмірі 50 відсотків належної

до сплати суми страхових внесків в розмірі 222,08 грн.

Таким чином, згідно рішення від 16.05.2007 р. № 311 до

ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" застосовано фінансові санкції на загальну

суму 63283,11 грн., в т. ч. неприйняті до зарахування витрати в сумі 444,15

грн., штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів у розмірі 222,08

грн. та штраф у розмірі 54701,88 грн. і пеню в сумі 7915,0 грн. за несвоєчасну

сплату страхових внесків.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про

час та місце судового розгляду позивач був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представник відповідача проти

апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без

задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.  

Заслухавши представника відповідача, дослідивши доводи

апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку,

що апеляційну скаргу ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" слід залишити без

задоволення, а постанову господарського суду Кіровоградської області від

07.11.07р. без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено

матеріалами справи, ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" зареєстровано як

страхувальник у Фонді соціального страхування з тимчасової втрати

працездатності з 14.05.2002 р.

Як свідчать матеріали справи, співробітниками виконавчої

дирекції Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності було проведено перевірку повноти нарахування

страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з

тимчасової втрати працездатності та обґрунтованість їх витрачання ТОВ

"Агро-Гарант-Цукор" за період з 01.01.2006 р. по 01.04.2007р.

За результатами даної перевірки було складено акт

ревізії №439 від 10.05.2007 р., в якому відображено, що страхувальником за

перевіряємий період порушувалися строки сплати страхових внесків до Фонду та

порядок обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по

тимчасовій непрацездатності, чим порушено вимоги п. 2 ч.2 ст. 27, п.іч.1 ст.35

Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку

з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та

похованням", п.20 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу)

для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним

страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від

26.09.2001 р. №1266.

На підставі акту №439 від 10.05.2007 р. виконавчою

дирекцією Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з

тимчасової втрати працездатності було винесено рішення №311 від 16.05.2007р.,

згідно якого до позивача застосовано штраф за несвоєчасну сплату страхових

внесків в сумі 54701,88 грн. та нараховано пеню в сумі 7915 грн., а також не

прийнято до зарахування витрати в сумі 444,15 грн. та застосовано штраф за

порушення порядку витрачання страхових коштів у розмірі 222,08 грн.

З 01.01.2001 р. набрав чинності Закон України „Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та

похованням", відповідно до правил якого сферою його дії є регулювання

відносин, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового соціального

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами,

зумовленими народженням та похованням.

Пунктом 2 частини 2 статті 27 Закону України „Про

загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою

втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та

похованням" передбачено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати та

сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до статті 23 вищезазначеного закону,

страхувальники - роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для

роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними

з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим

особам. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків

здійснюється страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день,

встановлений для одержання в установах банків коштів на оплату праці за

відповідний період. У разі виплати заробітної плати за першу половину або іншу

частину місяця нараховані страхові внески повинні бути перераховані до Фонду не

пізніше дня, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину

місяця. Не сплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою. У разі нестачі у

страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати

страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і

перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум

заробітної плати. Днем сплати вважається день подання до установи банку

розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду

соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. У разі виплати

страхувальниками заробітної плати найманим працівникам з виручки від реалізації

продукції (наданих послуг), а також натуроплатою вони зобов'язані не пізніше

наступного дня, після здійснення виплат, подати до установи банку платіжне

доручення на перерахування страхових внесків до Фонду.

Оспорюючи назване рішення у повному обсязі, позивач не

спростовує наявності правопорушень при витрачанні страхових коштів та

правомірності застосування штрафних санкцій у розмірі 222, 08 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги зміст позову та

апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції щодо правомірності

застосування штрафних санкцій у сумі 222, 08 грн. слід визнати обґрунтованими

та такими, що відповідають нормам ч. 3 ст. 72 КАС України.

Що стосується штрафних санкцій у сумі 54 701, 88 грн.,

колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 

1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо

предмету доказування.

Належним доказом у даному випадку є акт перевірки та

розрахунки до нього. Як свідчать наявні у справі акт перевірки № 439 від

10.05.2007 р., розрахунок штрафних санкцій до зазначеного акту та довідка про

фактичну виплату заробітної плати по ТОВ "Агро-Гарант-Цукор" за

2005-2007 р. р., підписана головним бухгалтером ОСОБА_1. та завірена печаткою

підприємства, страхувальником протягом 2005-2007 р. р. порушувались строки

сплати страхових внесків до фонду. Штраф, нарахований згідно абз. 3 ч. 1 ст. 50

Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у

зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

народженням та похованням" склав 54 701, 88 грн.

Будь-яких спростувань, щодо показників, зазначених у

розрахунках, позивач не надав.

Позивачем також не надано конкретних заперечень щодо

сум, зазначених у розрахунку пені, який підтверджується змістом зазначених вище

довідки та розрахунку.

Виходячи з зазначених обставин, колегія суддів дійшла

висновку, що до позивача обґрунтовано та у відповідності до норм ч. 1 ст. 30

Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у

зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

народженням та похованням" застосовано штрафні санкції у сумі 222, 08 грн.

та 54 701, 88 грн., а також нараховано пеню у сумі 7 915, 00 грн., що виключає

підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного рішення та

постанови суду першої інстанції.

Посилання апелянта на ту обставину, що рішення

відповідача є необґрунтованим, оскільки акт перевірки не містить конкретного

розрахунку штрафних санкцій та пені, не приймаються колегією суддів до уваги,

оскільки суду надані додатки до акту у вигляді розрахунків та довідки, в т. ч.

за підписом головного бухгалтера підприємства, які підтверджують розмір нарахувань

та загальних (остаточних) показників акту.

Як зазначено вище, будь-яких контррозрахунків або

заперечень щодо сум, зазначених відповідачем, у розрахунках, наявних у

матеріалах справи (а. с. 26, 27, 28), позивач не надав.

Посилання апелянта на невірне застосування судом норм

ст. 30 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у

зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими

народженням та похованням", не приймається колегією суддів до уваги,

оскільки зміст судового рішення свідчить, що абз. 5 ч. 1 ст. 30 названого

Закону застосовано судом відносно штрафних санкцій у сумі 222, 08 грн., що

відповідає чинному законодавству.

Посилання позивача на необхідність списання

заборгованості по страховим внескам на підставі норм Закону України «Про

порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними

цільовими фондами» (далі - Закон 2181), викладене у позові, не приймається

колегією суддів до уваги, оскільки правовідносини щодо сплати страхових внесків

регулюються спеціальним законодавством, до якого норми Законів про

оподаткування не входять.

Зазначену позицію зокрема підтверджено постановою

Верховного суду України від 04.08.2008 р. по справі за позовом СВК «Єдність» до

Ніжногірського райцентру зайнятості АРК та Джанкойскої ОДПІ.

Виходячи з наведеного та керуючись приписами ст. 200 КАС

України, колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду

Кіровоградської області від 07.11.2007р., по справі № 7/405 є обґрунтованою та

правомірною, а отже не підлягає скасуванню.

                 Керуючись ст. ст. 195, 196,

198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Гарант-Цукор»,

м. Кіровоград залишити без задоволення

Постанову господарського суду Кіровоградської області

від 07 листопада 2007 р. - без змін.

             Ухвала набирає

законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

    Ухвала може бути оскаржена відповідно до

ст. 212 КАС України.

    Ухвалу виготовлено у повному обсязі

04.08.2009 р.

   Головуючий суддя:                                                                             

Туркіна Л.П.

   Судді:                                                                                                    Кожан

М.П.  

       Проценко

О.А.    

.